Рішення

від 20.05.2025 по справі 925/295/25

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 925/295/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "Готель "Прем`єр Палац"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія"

про стягнення 365789,15 грн.

Представники учасників справи:

Позивач Овсянко Д.С., адвокат;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.24.03.2025 Приватне акціонерне товариство "Готель "Прем`єр Палац" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія".

1.2.Змістом позову є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 365789,15 грн збитків.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує про неналежне виконання відповідачем зобов`язань з реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за наслідками господарських операцій між сторонами податкових накладних, що позбавило позивача сформувати податковий кредит на суму сплаченого у ціні товару податку на додану вартість, у результаті чого спричинив збитки позивачу у розмірі 365789,15 грн. Збитками є сума податкового кредиту в розмірі ПДВ, сплаченого позивачем відповідачу за поставлений природний газ за договором про постачання природного газу.

1.4.26.03.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглянути справу у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 10 год. 00 хв. 22.04.2025.

1.5.Ухвалу суду від 26.03.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та відповідачу, яку 26.03.2025 доставлено до їх електронних кабінетів у ЄСІТС (а.с. 37).

1.6.Судове засідання о 10 год. 00 хв. 22.04.2025 не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

1.7.22.04.2025 суд ухвалив призначити підготовче засідання о 12 год. 30 хв. 29.04.2025.

1.8.29.04.2025 у підготовчому засіданні взяла участь представник позивача адвокат Овсянко Д.С. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

1.9.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.10.29.04.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 09 год. 30 хв. 15.05.2025.

1.11.15.05.2025 у судовому засіданні взяла участь представник позивача адвокат Овсянко Д.С. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.12.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.13.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.14.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.15.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

1.16.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.17.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.18.Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.19.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.20.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності відповідача.

1.21.Представник позивача адвокат Овсянко Д.С. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю.

1.22.15.05.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та ухвалив відкласти ухвалення та проголошення судового рішення у справі до 11 год. 30 хв. 20.05.2025.

1.23.20.05.2025 у судовому засіданні взяла участь представник позивача адвокат Овсянко Д.С. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.24.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 20.05.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/295/25.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення збитків.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов`язань з реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкових накладних за наслідками господарських операцій між сторонами за договором про постачання природного газу.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору підряду; невиконання відповідачем зобов`язання в частині реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; факт та розмір завданих збитків; порушення суб`єктивного права за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.15.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (постачальник) та Приватне акціонерне товариство "ГОТЕЛЬ "ПРЕМ`ЄР ПАЛАЦ" (споживач) уклали договір постачання природного газу №06/1330-19 (а.с. 10-19).

Відповідно до умов договору сторони домовилися:

п. 1.1 - постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2019 році природний газ (код за ДК 016:2010, 06.20; код за ДК 021:2015-09123000-7) (далі - Газ), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором;

п. 3.1 - споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника наступним чином:

-30% - не пізніше 10 числа місяця поставки газу;

-30% - не пізніше 20 числа місяця поставки газу;

-30% не пізніше 30 числа місяця поставки газу;

п. 3.3 - у разі зменшення фактичного місячного обсягу споживання споживачем газу порівняно із замовленим обсягом, залишок грошових коштів зараховується, як попередня оплата за газ майбутніх періодів;

п. 6.9 - у разі невиконання постачальником своїх зобов`язань перед споживачем, щодо реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, споживач має право затримати наступні (чергові) планові платежі згідно розділу 3 даного договору у сумі недоотриманого податкового кредиту до повного виконання постачальником своїх зобов`язань перед споживачем. При затримці понад 365 календарних днів - остаточно недоплатити постачальнику суму незареєстрованого та втраченого податкового кредиту споживачем з причин невиконання постачальником своїх зобов`язань перед споживачем, щодо реєстрації податкового кредиту. В будь-якому з цих випадків санкції та обмеження, що передбачені договором до постачальника не застосовуються;

п. 9.1 - договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до "31" грудня 2019 року, а в частинні не виконаних зобов`язань - до їх виконання;

п. 9.2 - договір вважається продовженим (пролонгованим) на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Кількість пролонгацій необмежена;

п. 9.17 - взаємовідносини сторін, не передбачені договором, регулюються чинним законодавством України та міжнародних договорів.

3.1.2.04.03.2022, 11.03.2022 та 11.05.2022 на виконання договору позивач перерахував відповідачу 1171800,00 грн, 1171800,00 грн та 38230,18 грн на підставі рахунків на оплату №957 від 28.02.2022 на суму 2544276,58 грн, №1983 від 30.04.2022 38230,18 грн (а.с. 20,24) згідно з платіжними дорученнями №1163 від 04.03.2022 на суму 1171800,00 грн, №1188 від 11.03.2022 на суму1171800,00 грн та №2128 від 11.05.2022 на суму 38230,18 грн (а.с. 21-22, 26); актів приймання-передачі природного газу: №951 від 31.03.2022 за березень 2022 року в кількості 54,595 тис. куб. м на суму 2156504,60 грн, з яких 359417,40 грн ПДВ та №1207 від 30.04.2022 за квітень 2022 року в кількості 1,15849 тис. куб. м на суму 38230,18 грн, з яких 6371,70 грн ПДВ (а.с. 23, 25).

3.1.3.27.01.2023 відповідач надіслав позивачу лист №70-23, у якому повідомив про наявність незареєстрованої суми податкового кредиту перед позивачем у зв`язку із зміною директора товариства і необхідністю звернення до ДПС України для оновлення КЕП діючого директора, просив позивача надати час для врегулювання даного питання (а.с. 27).

3.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.Враховуючи, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.між сторонами виникло майново-господарського зобов`язання на підставі договору постачання природного газу №06/1330-19 від 15.04.2019;

4.4.2. позивач виконав свій обов`язок у зобов`язанні та сплатив відповідачу за поставлений природний газ 2156504,69 грн, в т.ч. 359417,45 грн ПДВ за березень 2022 року та 38230,18 грн, в т.ч. 6371,70 грн ПДВ за квітень 2022 року за договором постачання природного газу;

4.4.3. у зв`язку з виконання позивачем грошового зобов`язання зі сплати за природний газ у відповідача виник обов`язок на суму господарської операції зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну;

4.4.4. відповідач свого обов`язку з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не виконав;

4.4.5. розмір завданих позивачу збитків внаслідок не реєстрації податкової накладної становить 365789,15 грн.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

5.1.Передумовою виникнення спору є укладення сторонами господарського договору.

5.2.Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем свого обов`язку з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за наслідками господарських операцій з поставки товару та його оплати.

5.3.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.

5.4.На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

5.5.Позивач належним чином виконав грошове зобов`язання за договором постачання природного газу та сплатив відповідачу 2156504,69 грн, в т.ч. 359417,45 грн ПДВ за березень 2022 року та 38230,18 грн, в т.ч. 6371,70 грн ПДВ за квітень 2022 року.

5.6.Відповідач свого обов`язку з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму господарської операції не виконав.

5.7.Податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

5.8.До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг; дата отримання платником податку товарів / послуг (п. 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

5.9.Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

5.10.Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

5.11.Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 виснувала, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

5.12.Звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у відповідній редакції не надає покупцю права на включення суми податку із цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

5.13.У постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з 1 січня 2015 року покупець товарів/послуг не може включити ПДВ за відповідну операцію до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої у ЄРПН продавцем податкової накладної, а звернення з передбаченою пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України скаргою на продавця є лише підставою для проведення контролюючим органом документальної перевірки для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку.

5.14.Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з 1 січня 2015 року Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

5.15.Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

5.16.Обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків (пункт 25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

5.17.Позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції.

5.18.Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних. Такий висновок зробила Об`єднана палата КГС ВС у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

5.19.Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

5.20.Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

5.21.Законний майновий інтерес покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано.

5.22.Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку.

5.23. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди врегульовані статтею 1166 Цивільного кодексу України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

5.24.Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

5.25.Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (частина 2 статті 22 Цивільного кодексу України).

5.26.Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

5.27.Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

5.28.Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

5.29.Внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних позивачу завдано збитки у розмірі податку на додану вартість, сплаченого відповідачу у ціні товарів (робіт, послуг). Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

5.30.Невиконання відповідачем обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних перебуває у прямому причинному зв`язку зі збитками позивача.

5.31.Факт та розмір збитків позивач довів, а суд встановив у розмірі 365789,15 грн.

5.32.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

5.33.Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.34.Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

5.35.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

5.36.Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

5.37.Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

5.38.Одним із способів судового захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування шкоди.

5.39.На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про невиконання відповідачем зобов`язання з реєстрації за наслідками господарських операцій з поставки природного газу у березні та квітні 2022 року податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

5.40.Збитки, які завдані позивачу внаслідок не реєстрації відповідачем податкових накладних зменшують його майнові блага та спричиняють порушення його прав.

5.41.Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

5.42.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 365789,15 грн збитків суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

6.Розподіл судових витрат.

6.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

6.2.За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 5486,84 грн на підставі платіжної інструкції №1445 від 13.03.2025 (а. с. 9).

6.3.У позові позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 5486,84 грн.

6.4.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.5.Оскільки позов суд задовольнив повністю судовий збір у розмірі 5486,84 грн, сплачений позивачем за подання позову, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (ідентифікаційний код 38553084, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 261, офіс 209) на користь Приватного акціонерного товариства "Готель "Прем`єр Палац" (ідентифікаційний код 216609999, адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 5-7/29) 365789,15 грн (триста шістдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять гривень 15 копійок) боргу, 5486,84 грн (п`ять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 84 копійки) витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 22.05.2025.

Суддя А.І. Гладун