Рішення від 22.05.2025 по справі 925/135/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року Черкаси справа №925/135/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С., без участі представників сторін розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» (вулиця Промислова, 1, смт.Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495, ідентифікаційний код 33010822)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове Будівництво «Альтком» (провулок Козацький, 17, село Ладижинка, Уманський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 32794511)

про стягнення 400 418,10 грн,

12.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове Будівництво «Альтком», у якому просить суд стягнути з відповідача 400 418,10 грн заборгованості за договором поставки №ДСА/Р/П/С/1/123 від 28.03.2013, яка складається з 271792,55 грн основної заборгованості, 104 685,77 грн інфляційних витрат та 23939,78 грн 3% річних. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4904,27 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору поставки позивач продав відповідачу товар, за який відповідач у повному обсязі не розрахувався. З урахуванням часткового повернення товару та часткових оплат відповідачем, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 271 792,55 грн. У добровільному порядку відповідач заборгованість перед позивачем не погасив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для примусового стягнення з відповідача заборгованості разом із нарахованими на неї інфляційними витратами та річними.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду обґрунтований розрахунок основної заборгованості та інфляційних втрат.

25.02.2025 позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив докази, які зазначені в ухвалі від 17.02.2025.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.02.2025 суд прийняв заяву позивача до розгляду та відкрив провадження у справі, відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі о 11 год 00 хв 18.03.2025.

Відповідач у строк, який встановлений судом, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 27.02.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана судом до електронного кабінету відповідача та була доставлена до його електронного кабінету 28.02.2025, що підтверджене довідкою Господарського суду Черкаської області про доставку електронного листа (а.с.167)

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідач був належним чином повідомленим про розгляд справи судом, у встановлений судом строк не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.03.2025 задоволено заяву представниці позивача про відкладення розгляду справи, підготовче засідання у справі відкладено до 11 год 00 хв 26.03.2025.

Протокольною ухвалою від 26.03.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 10 год 00 хв 06.05.2025.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території Черкаської області, судове засідання, яке призначено о 10 год 00 хв 06.05.2025 не відбулося. Ухвалою суду від 06.05.2025 судове засідання призначено 12 год 00 хв 13.05.2025.

Представниця позивача у судове засідання 13.05.2025 не з`явилась, надіславши до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач (його представник) у судове засідання 13.05.2025 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що є відомості у матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

26.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (покупець) було укладено договір поставки в межах довгострокових господарських зв`язків №ДСА/Р/П/С/1-123 (далі договір). За умовами цього договору постачальник зобов`язується у порядку на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю (передавати у власність/повне господарське володіння) запасні частини та (або) витратні матеріали (далі товар) до техніки, а покупець зобов`язується на умовах та в порядку визначених цим договором, приймати та оплачувати товар (пункт 1.1 договору).

Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах FCA склад постачальника за адресою вул.Промислова, 1, сел.Васищеве, Харківський район, Харківська область, якщо інші умови поставки не передбачені сторонами (пункт 2.2 договору).

Покупець зобов`язується сплатити постачальнику вартість товару на умовах 100% відстрочення платежу. Строк оплати товару складає 30 календарних днів з дати поставки (пункт 3.1 договору).

Передача-приймання товару проходить в місці здійснення поставки кожної окремої партії товару, з обов`язковим оформленням всіх необхідних документів передбачених чинним законодавством, в залежності від виду та умов поставки товару (пункт 4.1 договору).

Датою поставки товару вважається дата, яка вказана у видатковій накладній постачальника, яка підписана уповноваженим представником покупця (пункт 4.2 договору).

У разу порушення строку оплати поставленого товару, передбаченого пунктом 3.1 договору, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення протягом всього часу прострочення (пункт 6.3 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і дії до 31 грудня 2013 року, а в частині взятих на себе обов`язків, до їх повного виконання. Якщо сторони за один місяць до терміну закінчення дії договору не виявили намірів про припинення дії договору, договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік (пункт 9.1 договору).

Сторони домовились, що підписані ними примірники цього договору або документи, що будуть пов`язані з його виконанням, передані будь-якою стороною факсимільними або електронними каналами зв`язку іншій стороні, є такими, що мають юридичну силу, що, втім, не позбавляє сторони обов`язків щодо надання одна одній оригіналів згаданих документів у випадках коли це передбачено договором або чинним законодавством (пункт 10.4 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками постачальника та покупця та скріплений печатками підприємств.

26.12.2014 між постачальником та покупцем була підписана додаткова угода №1 до договору поставки, відповідно до якої пункт 3.1 «Покупець зобов`язується сплатити постачальнику вартість товару на умовах 100% передоплати»; пункт 9.1 «Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і дії до 31 грудня 2016 року, а в частині взятих на себе обов`язків, до їх повного виконання. Якщо сторони за один місяць до терміну закінчення дії договору не виявили намірів про припинення дії договору, договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік» (а.с.32).

На виконання умов договору позивач у період з 15.12.2021 до 23.02.2022 поставив відповідачу товар на загальну суму 271 980,24 грн, що підтверджується видатковими накладними №ХВ-407064, № ХВ-4070759 , №ХВ-4072666, №ХВ-4072894, №ХВ-4080561, №ХВ-4080660 від 15.12.2021; №ХВ-4086365, №ХВ-4086568, №ХВ-4087041, №ХВ-4088524, №ХВ-4088584 від 16.12.2021; №ХВ-4101811, №ХВ-4103241, №ХВ-4103243, №ХВ-4107953, №ХВ-4108360 від 17.12.2021; №ХВ-4119605, №ХВ-4119695, №ХВ-4129252 від 20.12.2021; №ХВ-4143269 від 21.12.2021; №ХВ-4153792, №ХВ-4153822, №ХВ-4160587 від 22.12.2021; №ХВ-4174410, №ХВ-4174510 від 23.12.2021; №ХВ-4204940, №ХВ-4205038 від 28.12.2021; №ХВ-4217645 від 29.12.2021; №ХВ-1218918, №ХВ-1218926, №ХВ-1218936, №ХВ-1218953, №ХВ-1218967, №ХВ-1218993, №ХВ-1219017, №ХВ-1219041, №ХВ-1219043, №ХВ-1219045, №ХВ-1219047, №ХВ-1219048, №ХВ-1219050, №ХВ-1219055, №ХВ-1219057, №ХВ-1219078, №ХВ-1219080, № ХВ-1219087, №ХВ-1219090, №ХВ-1219095 від 30.12.2021; №ХВ-0006382, №ХВ-0006606 від 05.01.2022; №ХВ-0168819, №ХВ-0169165, №ХВ-0172563, №ХВ-0176325 від 20.01.2022; №ХВ-0178517 від 21.01.2022; №ХВ-0206396, №ХВ-0206432, №ХВ-0207508 від 24.01.2022; №ХВ-0210470, №ХВ-0212601, №ХВ-0212709, №ХВ-0217066 від 25.01.2022; №ХВ-0230811, №ХВ-0232577 від 26.01.2022; №ХВ-0240135, №ХВ-0245734, №ХВ-0252816, №ХВ-0252891, №ХВ-0253069 від 28.01.2022; №ХВ-0270218, №ХВ-0270346, №ХВ-0270536, №ХВ-0280381, №ХВ-0280412, №ХВ-0281311 від 31.01.2022; №ХВ-0285517, №ХВ-0288674, №ХВ-0289475, №ХВ-0296439 від 01.02.2022; №ХВ-0299493, №ХВ-0301378, №ХВ-0301427, №ХВ-0310351 від 02.02.2022; №ХВ-0313025, №ХВ-0313294, №ХВ-0315000, №ХВ-0320020 від 03.02.2022; №ХВ-0354516, №ХВ-0354519, №ХВ-0354528, №ХВ-0354541, №ХВ-0354551 від 07.02.2022; №ХВ-0361093, №ХВ-0362098, №ХВ-0370386 від 08.02.2022; №ХВ-0375324, №ХВ-0379819, №ХВ-0382551 від 09.02.2022; №ХВ-0407209 від 11.01.2022; №ХВ-0431854 від 14.02.2022; №ХВ-0442291, №ХВ-0442334, №ХВ-0447827 від 15.02.2022; №ХВ-0452935, № ХВ-0456780, №ХВ-0456815, №ХВ-0461152 від 16.02.2022; №ХВ-0467362, № ХВ-0467374, №ХВ-0476475 від 17.02.2022; №ХВ-0482588, №ХВ-0482700 від 18.02.2022; №ХВ-0503626, №ХВ-0503689, №ХВ-0504025, №ХВ-0504138, №ХВ-0513571, №ХВ-0514180 від 21.02.2022; №ХВ-0520797, №ХВ-0521351, №ХВ-0525353 від 22.02.2022; №ХВ-0534844, №ХВ-0536768, №ХВ-0542056, №ХВ-0544669 від 23.02.2022, які підписані уповноваженими представниками постачальника та покупця шляхом накладення цифрових електронних підписів, що підтверджено протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Вказані протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису не роздруковувались з додатків до позовної заяви позивача та до матеріалів паперової справи не долучалися, оскільки мають великий обсяг, проте містяться у матеріалах справи в електронній формі у підсистемі «Електронний суд».

Відповідач за поставлений товар у повному обсязі не розрахувався з позивачем. У матеріалах справи міститься претензія про сплату заборгованості №688 від 29.01.2025, у якій позивач вимагав від відповідача здійснити повну оплату за поставлений товар у сумі 271 792,55 грн до 10.02.2025. Згідно з даних про відстеження поштового відправлення претензія не була вручена відповідачу, у зв`язку із його відсутністю за вказаною адресою.

На час розгляду спору відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, що стало підставою для нарахування позивачем інфляційних витрат та річних за прострочення оплати вартості поставленого товару, за стягненням яких разом із основною заборгованістю позивач і звернувся з цим позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки разом із нарахованими на нею інфляційними витратами та річними.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору такого виду. Договори не заперечені сторонами, не визнані судом недійсними та не розірвані в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки позивач у період з 15.12.2021 до 23.02.2022 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 271 980,24 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками постачальника та покупця, шляхом накладення цифрових електронних підписів, що підтверджено протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, які містяться в матеріалах справи у електронній формі в підсистемі «Електронний суд».

Пунктом 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (зі змінами) до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) у паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями законодавства України передбачена можливість підписання документів у електронному вигляді з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно із статтею 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до частини 6 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Отже, видаткові накладні можуть бути підписані шляхом накладення електронного цифрового підпису (ЕЦП), який прирівнюється до власноручного підпису і має юридичну силу, достатню для підписання видаткової накладної.

Враховуючи викладене, суд вважає, що видаткові накладні, які підписані уповноваженими представниками постачальника та покупця шляхом накладення цифрових електронних підписів, що підтверджено протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, є належними доказами поставки позивачем товару відповідачу.

Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами договору визначено, що покупець зобов`язується сплатити постачальнику вартість товару на умовах 100% відстрочення платежу. Строк оплати товару складає 30 календарних днів з дати поставки

Відповідач у повному обсязі у визначений договором строк не розрахувався з позивачем за поставлений товар, його заборгованість станом на момент звернення позивача з позовом до суду становить 271 792,55 грн. Відповідач не спростував доводи позивача та будь-яких доказів оплати вартості товару на вказану суму у матеріали справи не надав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі. Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу в сумі 271 792,55 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню у примусовому порядку.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 104 685,77 грн інфляційних витрат за період прострочення з 29.03.2022 до 10.02.2025 та 23939,78 грн 3% річних за період прострочення з 17.01.2022 до 10.02.2025

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належить сплатити кредитору.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено, що розмір 3% річних зроблений позивачем арифметично правильно, а розмір інфляційних витрат не перевищує розміру можливого стягнення інфляційних витрат за спірний період, тому суд задовольняє позовні вимоги у цій частині у визначеному позивачем розмірі, а саме стягнення з відповідача 104 685,77 грн інфляційних витрат 23939,78 грн 3% річних.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 4805,02 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове Будівництво «Альтком» (провулок Козацький, 17, село Ладижинка, Уманський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 32794511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» (вулиця Промислова, 1, смт.Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495, ідентифікаційний код 33010822) 271 792,55 грн основної заборгованості, 104685,77 грн інфляційних витрат та 23939,78 грн 3% річних та 4805,02 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко