Рішення

від 22.05.2025 по справі 441/459/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/459/24 2/441/67/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22.05.2025 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Яворської Н.І.

секретар судового засідання Виздрик Н.Я.

з участю позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Городоцька державна нотаріальна контора Львівської області, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька Ігор Васильович про визнання заповіту недійсним, -

встановив:

22.02.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Городоцького районного суду Львівської області із позовом, у якому просить постановити рішення яким визнати недійсним та скасувати заповіт посвідчений 05.03.2021 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петелька І.В. за реєстровим № 252, від імені ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивує тим, що з 16.12.1995 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , дочкою спадкодавця ОСОБА_5 , проживали в АДРЕСА_1 .

Будинок був придбаний в стані незавершеного будівництва, але оформили на ОСОБА_7 , батька дружини і проживаючи разом за вказаною адресою продовжували добудовувати будинок та вкладати в нього кошти.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 і будинок успадкувала ОСОБА_5 , тобто дружина спадкодавця і мати його дружини - ОСОБА_6 , а його теща.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його дружина ОСОБА_6 , і він із сином ОСОБА_8 та тещею ОСОБА_5 продовжували проживати в будинку в АДРЕСА_1 . Вони з сином доглядали ОСОБА_5 , остання, знаючи, що в будівництво будинку вони укладали гроші і працю, склала заповіт на все майно на ім`я ОСОБА_9 , тобто його сина та онука ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_4 його син ОСОБА_10 трагічно загинув.

18.09.2020 його теща ОСОБА_5 склала новий заповіт на його ім`я на все майно в повному обсязі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок в АДРЕСА_1 .

У встановлений законом шестимісячний строк після смерті ОСОБА_5 у серпні 2023 він звернувся в Городоцьку державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак дізнався, що є ще один заповіт від 05.03.2021 на ім`я доньки спадкодавиці - ОСОБА_3 , який склала ОСОБА_5 , та за заявою ОСОБА_3 заведена спадкова справа.

Вважає, що заповіт від 05.03.2021 був складений нотаріусом на прохання відповідачки, а ОСОБА_5 внаслідок похилого віку не розуміла свої дії, крім того зазначив, що така неодноразово йому наголошувала, що спадкове майно після її смерті перейде до нього, будинок він зводив і реконструював за гроші своєї сім`ї, а тому просить позов задовольнити, визнати заповіт від 05.03.2021 підписаний ОСОБА_11 недійсним.

Ухвалою суду від 26.02.2024 у справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

26.03.2024 відповідачка подала відзив на позовну заяву, вказала, що заповіт від 05.03.2021 це волевиявлення її матері, її мати з 25.09.2020 проживала з нею у м. Львові, та у зв`язку із хворобою і похилим віком, ОСОБА_5 сама не могла підписати заповіт, але такий було прочитано вголос нотаріусом в присутності свідків запрошених нею та підписаний ОСОБА_11 ОСОБА_5 все розуміла і в присутності нотаріуса підтвердила заповіт. Мати проживала з нею до дня смерті про що свідчить свідоцтво про смерть. Просила в позові відмовити.

05.04.2024 ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, посилається на те, що ОСОБА_3 з метою оформлення заповіту на себе забрала ОСОБА_5 за своїм місцем проживання. Вважає, що заповіт складений 05.03.2021 не був волевиявленням ОСОБА_5 , остання знала хто будував будинок та хто укладав кошти в будівництво і фізичну силу. Підтримав свій позов в повному обсязі.

30.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з мотивів викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні виступили проти задоволення позову вважають такий безпідставним та необґрунтованим. Просили в позові відмовити з підстав викладених у відзиві та стягнути з позивача витрати понесені позивачкою за надання правничої допомоги в розмірі 20000 грн.

Представник третьої особи в судове засідання не явився.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні, заслухавши пояснення свідків, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.09.2020 ОСОБА_5 склала заповіт посвідчений секретарем Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області Курильцем Т.З. в присутності двох свідків , згідно з яким ОСОБА_5 усе своє майно де б воно не було із чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і нащо вона буде мати право за законом заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .. Як вбачається з вищезгаданого заповіту, такий записаний, на прохання ОСОБА_5 та з її слів, до підписання прочитаний вголос підписано запрошеною ОСОБА_12 в присутності двох свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , особу заповідача та свідків встановлено, дієздатність їх перевірено. (а.с.22)

05.03.2021 ОСОБА_5 склала заповіт посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Петелькою І.В. в присутності двох свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , згідно з яким ОСОБА_5 усе своє майно де б воно не було із чого б воно не складалось , і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і нащо вона буде мати право за законом заповіла своїй доньці ОСОБА_3 . Як вбачається з вищезгаданого заповіту, такий записаний, на прохання ОСОБА_5 та з її слів, до підписання прочитаний вголос підписано запрошеною ОСОБА_11 в присутності двох свідків, особу заповідача та свідків встановлено, дієздатність їх перевірено. (а.с.122 на звороті)

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті м.Львів. (а.с.126 на звороті)

З довідок КНП «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» ОСОБА_5 на обліку в установі ніколи не перебувала (а.с.152)

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 в суді ствердили, що ОСОБА_5 проживала з сім`єю ОСОБА_1 . Останній будував будинок, доглядав тестя і тещу ОСОБА_5 вона була мудрою, розумною людиною, проте, із зором мала проблеми, всі вони знали, що ОСОБА_5 склала заповіт спочатку на внука, а коли внук помер, склала заповіт на зятя ОСОБА_1 з яким постійно проживала в АДРЕСА_1 , але в останні роки її забрала дочка у м. Львів. Про новий заповіт їм не відомо.

Свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_11 ствердили суду, що були присутні при складанні заповіту ОСОБА_5 на ім`я своєї дочки ОСОБА_3 . Заповідачка добровільно висловлювала бажання все своє майно заповісти дочці, мала поганий зір, але пам`ять була добра, нотаріус приходив за місцем її проживання у АДРЕСА_2 , перевірив особу кожного свідка та заповідачки, встановлював дієздатність, оголошував текст заповіту уголос до його підписання, ніхто на ОСОБА_5 не тиснув і не примушував складати заповіт. ОСОБА_3 є рідною дочкою ОСОБА_5 і вона доглядала свою матір.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Обравши способом захисту визнання заповіту недійсним, позивач у силу ст. 10 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину. Разом з тим суд враховує наступне.

Статтею 1257 ЦК України визначено підстави для визнання заповіту недійсним. При цьому визначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Як роз`яснено в п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

В пункті 8 зазначеної постанови Пленуму роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Загальні підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, слід дійти до висновку, що заповіт як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. При цьому, недійсним заповіт може бути визнаний у випадках в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, коли заповіт складений особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту), коли заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

В той же час, жодної з передбачених ст. 1257 ЦК України обставин, в ході судового розгляду не встановлено. При цьому заповіт складений 05.03.2021, зареєстрований у реєстрі № 252 по формі та змісту відповідає вимогам чинного законодавства, а його зміст не викликає сумніву щодо дійсного волевиявлення заповідача.(а.с.122 на звороті)

Відповідно до ч. 1 ст.56 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог законодавства і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, а також забезпечують державну реєстрацію заповітів у спадковому реєстрі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За змістом Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 зі змінами, відповідно до пунктів 157, 158 якої визначено те, що заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається ним перед його підписом. Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою за правилами, викладеними в пункті 16 цієї Інструкції.

Як вбачається з матеріалів справи, при складенні заповіту 05.03.2021, було додержано встановлені законом вимоги щодо його оформлення, та посвідчено уповноваженою на те посадовою особою - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петелька І.В.

З положень ст. 202 та ст. 1233 ЦК України заповіт є одностороннім правочином, тобто дією однієї сторони, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.1254 ЦК України заповідач має право на скасування та зміну заповіту. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту , який заповідач склав перед ним.(ч.1,ч.2,ч.3,ч.4, ч.5,ч.6 ст.1254 ЦК)

Таким чином, позивачем не наведено достатніх підстав для визнання заповіту складеного 05.03.2021 недійсним, оскільки, складений заповіт відповідає вимогам законодавства щодо його форми та посвідчення, а отже суд дійшов до висновку про відсутність підстав визнати даний заповіт недійсним.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевказаного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами, що ОСОБА_5 на день посвідчення заповіту не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, а відтак, її волевиявлення не було вільним та не відповідало її внутрішній волі, заповіт було складено та посвідчено нотаріусом з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Городоцька державна нотаріальна контора Львівської області, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька Ігор Васильович про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування імен сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає в АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Городоцька державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м.Городок, вул. Львівська, 1-а, Львівського району Львівської області;

Третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька І.В., місцезнаходження: м.Львів, вул. Чупринки, 74 оф.2.

Повний текст рішення складено 23.05.2025.

Суддя Яворська Н.І.