Рішення від 23.05.2025 по справі 598/1756/24

Справа № 598/1756/24

провадження № 2/598/66/2025

РІШЕННЯ

іменем України

"23" травня 2025 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Щербатої Г.Р.

секретаря Казмірук Н.Г.

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Середницького Є.В., представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки і піклування Збаразької міської ради, на стороні позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Служба у справах дітей Збаразької міської ради, Органу опіки і піклування Збаразької міської ради,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача Служба у справах дітей Збаразької міської ради, Органу опіки і піклування Збаразької міської ради, про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачка - матір дитини, не бере участі у вихованні сина, не цікавиться його здоров`ям, розвитком, матеріально не допомагає, тобто фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, переклавши виховання та матеріальне забезпечення дитини на позивача - батька дитини.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 20.08.2024 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат СередницькийЄ.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві. При цьому, позивач пояснив, що після розірвання шлюбу із відповідачкою у 2020 році, їх син залишився проживати з ним. Відповідачка інколи забирала дитину на вихідні. В березні 2022 року він із сином переїхав проживати із м.Харків в м.Збараж, про що повідомив відповідачку, та яка щодо переїзду не заперечувала. З березня 2022 року по даний час відповідачка жодного разу до дитини не телефонувала, не навідувалася, не цікавилася його здоров`ям, розвитком, коштів на утримання дитини не надає.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, не повідомила суд про причини неявки, не направила суду заяви про розгляд справи за її відсутності та не подала відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Органу опіки і піклування Збаразької міської ради ОСОБА_2 підтримав висновок органуопіки іпіклування,та вважаєза доцільнепозбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав, щодо її неповнолітньої дитини.

Від представника третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог,на стороніпозивача Службиу справахдітей Збаразькоїміської ради на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд вважає за необхідне проводити заочний розгляд даної справи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши сторони суд вважає, що позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувалиу шлюбі,що бувзареєстрований 12.09.2015року Московськимвідділом державноїреєстрації актівцивільного стануреєстраційної службиХарківського міськогоуправління юстиції,актовий запис№1249, якийрозірваний рішенням Московського районного суду м.Харкова від 02.11.2020 року.

Від цього шлюбу подружжя має малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19 липня 2022 року ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_6 , що зареєстрований Оржицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Мівнічно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), і після одруження прізвище дружини ОСОБА_3 .

Як вбачається із матеріалів справи, дитина ОСОБА_4 разом із батьком ОСОБА_1 , проживає без реєстрації в орендованій кімнаті гуртожитку по АДРЕСА_1 , та перебуваютьвони встатусі тимчасовопереміщених осіб.Вихованням синазаймається батько,який матеріальнозабезпечує дитинуусім необхіднимдля йогожиття,здоров`я тарозвитку. Мати дитини проживає окремо, не займається вихованням сина, не цікавиться його здоров`ям, розвитком, матеріально її не забезпечує, не спілкується з ним, та перешкод у спілкуванні з дитиною їй ніхто не чинить.

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в судовому засіданні дали показання, що дитина - ОСОБА_4 повністю перебуває на вихованні батька. Відповідачка матір дитини не займається вихованням сина, не цікавитьсяйого життям,здоров`ям тарозвитком,матеріально їїне забезпечує,не спілкуєтьсяз ним,і в спілкуванні з дитиною позивач їй жодним чином не перешкоджає.

Згідно висновку органу опіки і піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Збаразької міської ради від 22.11.2024 року №389, орган опіки і піклування вважає за доцільне, в інтересах дитини, та враховуючи її пояснення, дані на засіданні комісії з питань захисту дитини, позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , оскільки на протязі тривалого часу матір дитини умисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню сина, не піклується про її здоров`я, фізичний, моральний та духовний розвиток, та не забезпечує умови для життя дитини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікованаПостановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 рокута набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як слідує із змісту ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як слідує із змісту ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.1ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно дост.191 СК Україниаліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Проаналізувавши докази представлені позивачем, врахувавши конкретні обставини справи, «якнайкращі інтереси дитини», а також те, що відповідачка не підтримує стосунки з сином протягом тривалого часу, не цікавиться його життям, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, суд дійшов обґрунтованого висновку про застосування до відповідачки крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав, оскільки вона свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що їй перешкоджали у спілкуванні з дитиною. За встановлених судом обставин позбавлення її батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам дитини, яка є малолітньою та потребує підвищеної уваги, догляду, піклування, турботи, однак взагалі не отримує такого з боку матері, яка переклала виконання всіх обов`язків винятково на батька. Мама не змінила ставлення до виконання батьківських обов`язків, контакту з дитиною не налагодила і не вживала жодних заходів щодо налагодження стосунків з дитиною, не цікавиться її розвитком, станом здоров`я, успіхами, не виявляє будь-якої турботи про дитину, не надає матеріальної підтримки в добровільному порядку, тобто самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.

Таким чином, суд дійшов переконання, що у такій правовій ситуації, коли вирішується питання про позбавлення батьківських прав матір дитини за зверненням батька дитини, це є крайнім заходом впливу на матір дитини, тоді під час його розгляду, саме відповідачка має доводити зміну свого ставлення до участі у вихованні своєї неповнолітньої дитини, заперечити і спростувати відповідними доказами факт нехтування нею своїми батьківськими обов`язками, чого відповідачка ОСОБА_3 не зробила, а підтвердила що не виконує покладені на неї обов`язки щодо виховання сина.

Окрім того,суд вважаєза необхідне,відповідно довимог ст.166СК України,стягнути ізвідповідачки ОСОБА_3 на користьпозивача аліментина утриманнянеповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та визначитиаліменти втвердій грошовійсумі урозмірі 3000гривень щомісячно,однак неменше 50відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22 липня 2024 року.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь держави 1211,20 грн. судового збору в частині стягнення аліментів, та на користь ОСОБА_1 судового збору оплаченого в частині позову про позбавлення батьківських прав.

На підставі наведеного та керуючись ст.164, 166, 180, 181, 183, 191 СК України, ст.ст.4, 12, 81, 263, 265, 268, 280,352 ЦПК України суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 ,на користь ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,аліменти наутримання неповнолітньоїдитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в твердійгрошовій суміу розмірі3000гривень щомісячно,однак неменше 50відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22 липня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_3 , на користь позивачки ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати в сумі 1211,20 грн. понесені на оплату судового збору в частині позову про позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 , на користь держави 1211,20 грн. судового збору в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Вказане заочне рішення суду може бути переглянуте Збаразьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, яку слід подати до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо рішеннясуду небуло врученеу деньйого,учасник справимає правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження протягом30днів здня врученняйому повногорішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення судускладено тапідписано 23травня 2025 року.

Суддя Галина ЩЕРБАТА