Ухвала від 22.05.2025 по справі 127/11156/25

Справа № 127/11156/25

УХВАЛА

Іменем України

22 травня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи Стрижавська селищна рада, ОСОБА_2 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною,

УСТАНОВИВ:

До Вінницького районного суду Вінницької області з Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, постановленого Вінницьким міським судом Вінницької області 17.05.2023, заінтересовані особи Стрижавська селищна рада, ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 13.05.2025 дану заяву було залишено без руху. Та судом було роз`яснено, зокрема, наступне.

Згідно ч. 6ст.300ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті (ч. 7ст. 300 ЦПК України).

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи (ч. 8ст. 300 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Так, заявник ОСОБА_1 просить продовжити строк дії рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2023 у справі № 128/1879/22 про визнання ОСОБА_2 недієздатною, однак до вказаного клопотання не додає відповідного висновку судово-психіатричної експертизи, обов`язкова наявність якого прямо передбачена чинним цивільним процесуальним законом. При цьому в клопотанні заявник зазначає, що доказами продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого ОСОБА_2 продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, є медичні документи, які додано до вказаного клопотання.

Та суд звертає увагу, що відповідність вказаного діагнозу обставинам, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, може бути встановлена лише експертом, відповідним висновком судово-психіатричної експертизи, а тому подане клопотання не відповідає вимогам ч. 8ст. 300 ЦПК України.

Заявник в поданому клопотанні вказує, що експертиза може бути призначена лише ухвалою суду, але жодних доказів перешкод в отриманні висновку судово-психіатричної експертизи за зверненням учасника справи, а не на підставі ухвали суду, заявником не вказано та не обгрунтовано взагалі, доказів того, що заявник намагався отримати такий висновок за особистим зверненням до відповідної експертної установи, до матеріалів клопотання не долучено.

Натомість, у своїй заяві ОСОБА_1 вказує, що ним не надається відповідний висновок в зв`язку з його відсутністю та клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи буде подано заявником в подальшому, та судом було звернуто увагу заявника, що таке клопотання не може бути реалізоване судом з огляду на вимоги статті 300 ЦПК України, за якими клопотання про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною має бути подано з висновком судово-психіатричної експертизи, та з огляду відсутність доказів неможливості отримання висновку на замовлення заявника.

Для усунення недоліків поданої заяви судом був установлений строк терміном 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

20.05.2025 на адресу суду від представника заявника, адвоката Савчук І.В., надійшла заява про усунення недоліків поданої заяви, де вказано про долучення копії висновку судово-психіатричного експерта № 34, однак суд зауважує, що до заяви долучено не повний текст висновку, а саме не долучено першого аркуша, тобто без відомостей про дату його складання, та його зміст вказує на виготовлення даного висновку саме в межах справи про визнання заінтересованої особи недієздатною в 2023 році.

Так, суд враховує, що до матеріалів позовної заяви долучено копію рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2023 по справі № 128/1879/22, у якому зазначено посилання на висновок судово-психіатричного експерта № 34 від 19.01.2023.

Тобто суд прийшов до висновку, що заявником подано копію відповідно висновку за 2023 рік, на підставі якого рішенням суду від 17.05.2023 ОСОБА_2 було визнано недієздатною. Нового висновку судово-психіатричної експертизи, що містить обставини, що свідчать саме про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, заявником (її представником), що передбачено ч. 8 ст. 300 ЦПК України, до заяви про усунення недоліків не додано.

Таким чином, заявником зазначені в ухвалі суду від 13.05.2025 недоліки усунено не було.

За змістомстатті 300 ЦПК України, єдина експертиза, яка у разі необхідності може бути призначена судом при розгляді клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, - це відповідна експертиза для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи (абз. 3 ч. 1 ст.299, ч. 9 ст.300 ЦПК України).

Тобто порядок розгляду судом заяви про визнання фізичної особи недієздатною та клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною є відмінними, та клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи, долучене до заяви про усунення недоліків поданого клопотання, в якому ставляться питання про те, чи хворіє ОСОБА_2 на психічне захворювання, чи розуміє характер та зміст своїх дій, чи може керувати ними, а також чи потребує опіки, підлягає до розгляду саме в порядку подання заяви про визнання фізичної особи недієздатною, а не клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, оскільки в порядку розгляду клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною встановленню підлягають лише обставини про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

При цьому сукупний аналіз ч.ч. 6- 9 ст. 300 та ст. 299 ЦПК України, в тому числі обмежений строк як подання, так і розгляду поданого клопотання, свідчить про те, що не долучення до нього відповідного висновкусудово-психіатричноїекспертизи,передбаченого ч.8ст.300ЦПК України,є перешкодоюдля призначенняйого дорозгляду тавирішення посуті.

Водночас суд зауважує, що у разі необхідності, відповідна експертиза може бути призначена судом на підставі відповідної заяви про забезпечення доказів для подальшого подання клопотання про продовження строку дії рішення, поданої у порядку, визначеному ст.ст.116-119ЦПК України,за нявності перешкод в отриманні висновку судово-психіатричної експертизи за зверненням учасника справи з метою виконання ч. 8 ст. 300 ЦПК України.Та відповідної заяви або доказів існування перешкод для самостійного отримання висновку судово-психіатричної експертизи до суду не надходило, а надані докази про стаціонарне перебування підопічної в закладі з надання психіатричної допомоги не є доказом неможливості виготовлення висновку експерта про психічний стан особи на час звернення заявника з даним клопотанням до суду.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, згідно якого, право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності, ЦПК України передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), адже ч. 6 ст. 300 ЦПК України встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у 2 роки).

Та в силу ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, оскільки упродовж визначеного строку недоліки клопотання заявником не усунені, клопотання не відповідає вимогам ч. 8ст. 300 ЦПК України, а тому, зважаючи на вимоги ч.ч. 1, 9 ст.10, ч. 3 ст.185, ч. 5 ст.185 ЦПК України,клопотання разом з доданими до нього документами слід вважати неподаним та повернути заявнику.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 185, 299, 300 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи Стрижавська селищна рада, ОСОБА_2 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, вважати неподаним та повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню із клопотанням до суду, яке відповідатиме вимогам закону, в межах строку, визначеного ч. 7 ст. 300 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: