Ухвала від 19.05.2025 по справі 553/1217/25

Справа № 553/1217/25

Провадження № 1-в/553/112/2025

У Х В А Л А

Іменем України

19.05.2025м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника виправної колонії - ОСОБА_4 ,

засудженого - ОСОБА_5 ,

захисника засудженого - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№ 64)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровограді, є громадянином України, з середньою освітою, не одружений, не працює, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10.10.2019 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, вироком Кропивницького апеляційного суду від 09.12.2019 вирок Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10.10.2019 в частині призначеного покарання скасовано, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна, в решті вирок Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10.10.2019 залишено без змін,

в с т а н о в и в:

До Подільського районного суду міста Полтави надійшло подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , як такого, що фактично відбув визначений частиною 3 статті 81 Кримінального кодексу України строк покарання та своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до частин 1 та пункту 1 частини 2 статті 539 Кримінального процесуального кодексу України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Представник виправної колонії ОСОБА_4 у судовому засіданні наполягав на задоволенні подання з підстав, викладених у ньому.

Засуджений ОСОБА_5 просив задовольнити подання та звільнити його умовно-достроково.

Захисник ОСОБА_6 просив задовольнити подання.

Прокурор заперечував проти задоволення подання вказуючи на те, що фактично ОСОБА_5 відбуває покарання з 2019 року, за час відбуття покарання мав три стягнення та чотири заохочення. Поведінка засудженого хоча і свідчить, що він стає на шлях виправлення, але вона не була стабільною.

З`ясувавши позиції учасників судового розгляду, дослідивши додані до подання матеріали та матеріали особової справи, оцінивши досліджені докази, суд доходить висновку про таке.

Відповідно до частини 2 статті 81 Кримінального кодексу України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 81 Кримінального кодексу України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання..

Вироком Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10.10.2019 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ст. 70 КК України ОСОБА_5 засуджено до 7 років позбавлення волі, вироком Кропивницького апеляційного суду від 09.12.2019 вирок Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10.10.2019 в частині призначеного покарання скасовано, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна, в решті вирок Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10.10.2019 залишено без змін.

Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі перебуває з 09.12.2019.

Згідно характеристики ОСОБА_5 , затвердженої начальником ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» ОСОБА_7 , засуджений за час перебування у ДУ "Південноукраїнська виправна колонія (№ 83)" характеризувався негативно, мав два стягнення, які погашені у встановленому законом порядку, заохочень не мав. З 24.01.2024 по теперішній час відбуває покарання в ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)», де характеризується наступним чином. До дисциплінарної відповідальності притягувався один раз, стягнення погашено, заохочувався адміністрацією установи 4 рази. Працевлаштований різноробочим по виготовленню малопомітної перешкоди на виробництві установи, до праці ставиться сумлінно, з поставленими задачами справляється. Згідно статті 118 КВК України добровільно, за власною ініціативою залучається до додаткових неоплачуваних робіт та приймає участь по благоустрою установи та відділення, до праці та до виконання покладених обов`язків ставиться сумлінно. Приймає участь в програмах диференційованого виховного впливу "Правопросвітництво", "Подолання наркотичної залежності" та "Подолання алкогольної залежності", реалізував програму ДВВ "Підготовка до звільнення" та "Професія", пройшов курси підготовки до звільнення. Засуджений має виконавчі провадження на користь держави на суму 19 144,63 грн, утримань не проводилось, але виявляє бажання виплачувати. Згідно до оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення має середній рівень ймовірної небезпеки для суспільства. Рішенням комісії виправної колонії від 16.08.2024 в заміні невідбутої частини покарання більш м`яким відмовлено як особі, яка надала заяву про відмову від пільги.

Начальником відділення СВПР та психологом установи даний засуджений характеризується з позитивної сторони, як особа яка довела своє виправлення. а 17.03.2025 на засіданні комісії Полтавської виправної колонії (№ 64) прийнято рішення про направлення матеріалів до Ленінського районного суду м. Полтави щодо вирішення питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення.

Висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі.

Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого ст. 81 КК України, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.

У даному випадку, хоча відбутий засудженим строк покарання і узгоджується з вимогами частини 3 статті 81 Кримінального кодексу України, проте наразі застосування положень статті 81 Кримінального кодексу України є передчасним та невиправданим, оскільки необхідність у подальшому відбуванні покарання не відпала і до моменту звільнення мета покарання, яка насамперед полягає у виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, наразі не досягнута.

Із встановлених судом обставин вбачається, що у поведінці ОСОБА_5 спостерігаються позитивні тенденції, однак за увесь час відбування покарання, незважаючи на наявність станом на день розгляду справи 5 заохочення у вигляді подяк, поведінка засудженого не була стабільною та послідовною, про що свідчить наявність 3 стягнень за порушення розпорядку дня, зберігання заборонених предметів, відмову від чергування згідно графіку, стягнення погашені та зняті у встановленому законом порядку Із висновку щодо ступеня виправлення засудженого станом на 12.08.2024 вбачається, що засуджений ОСОБА_5 не став на шлях виправлення та не може бути представлений до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким (ст. 82 КК України).

Судом ураховується та обставина, що ОСОБА_5 відбуває покарання, починаючи з 09.12.2019, однак лише за період його перебування в ДУ "Полтавська виправна колонія (№ 64)" з січня 2024 року можна відслідкувати позитивну тенденцію у його поведінці.

Відсутність на даний час діючих стягнень у засудженого, дотримання ним режиму утримання та відбуття визначеної законом частини покарання, не є визначальними під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, оскільки ці обставини не мають виключного значення при прийнятті рішення про застосування до засудженого пільги, передбаченої статтею 81 КК України. Таке рішення ухвалюється судом з врахуванням поведінки засудженого за весь час відбування покарання і якщо останній сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Дотримання засудженим норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, є обов`язком засуджених, який передбачений положеннями статті 107 КВК України. При цьому, судом враховується, що засуджений відбуває покарання за вчинення особливо тяжкого злочину.

Стосовно Висновку щодо ступеня виправлення засудженого станом на 13.03.2025, відповідно до якого засуджений ОСОБА_5 отримав 89 балів, суд зазначає, що такий висновок є лише підставою для представлення його до умовно-дострокового звільнення, а не безумовною підставою для задоволення такого клопотання.

Відповідно до вироку Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10.10.2019, з ОСОБА_5 на користь держави стягнуто 16 949,67 грн процесуальних витрат. Даних про намір відшкодувати процесуальні витрати матеріали особової справи не містять.

Відповідно до частини 2 статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов`язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості. Як встановлено судом, засудженим сума на користь держави не відшкодована.

Таким чином, матеріалами, які надані в розпорядження суду, не доведено, що поведінка засудженого протягом усього періоду відбування покарання вказувала на його неухильне бажання стати на шлях виправлення.

Сама позитивна характеристика ОСОБА_5 відповідає нормальній поведінці свідомого засудженого і не може бути єдиною підставою для застосування щодо нього пільги.

З огляду на викладене, підстав для задоволення подання не вбачається.

Керуючись статтями 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№ 64)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів через Подільський районний суд міста Полтави, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 23.05.2025.

Головуючий ОСОБА_1