Ухвала від 23.05.2025 по справі 759/10675/25

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/2943/25

ун. № 759/10675/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42024110000000272 від 31.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2025 р. до суду надійшло вищезазначене клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що земельні ділянки із кадастровими номерами: 3222457400:01:003:5142, 3222457400:01:003:5251, 3222457400:01:003:5247, які розташовані на території Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області на підставі завідомо підроблених документів вибули із державної власності та у подальшому передані у власність або оренду третім особам.

Так, між ТОВ «Фієста» та Чабанівською селищною радою було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222457400:01:003:5142, площею 1 га.

У подальшому на підставі заяви ТОВ «Фієста» до Чабанівської селищної ради укладено договір суборенди зазначеної земельної ділянки з ТОВ «Бейкерлоу».

Так 12.03.2024 Чабанівською селищною радою видано ТОВ «Бейкерлоу» містобудівні умови та обмеження на «Нове будівництво торгівельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та апартаменами на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222457400:01:003:5142, 3222457400:01:003:5251 та 3222457400:01:003:5247 в смт. Чабани Фастівського району Київської області».

Оглядом порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено, що ТОВ «БТІ М» за реєстраційним номером ТІ01:6866-2068-3488-6235 здійснено технічну інвентаризацію на будівлю, яка розташована на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222457400:01:003:5142, 3222457400:01:003:5251 та 3222457400:01:003:5247.

На підставі зазначеної технічної інвентаризації здійснено реєстрацію декларації про готовність об`єкту до експлуатації за реєстраційним номером ІУ101250402693.

Так, 28.04.2025 проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами 3222457400:01:003:5142, 3222457400:01:003:5251 та 3222457400:01:003:5247 в ході проведення якого встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222457400:01:003:5142 частково накладається на землі Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Київській області.

Крім того, на зазначених земельних ділянках відсутні об`єкти нерухомості, які готові до експлуатації.

Також в ході проведення огляду встановлено, що по периметру земельної ділянки з кадастровим номером 3222457400:01:003:5142 здійснюється будівництво автомобільної розв`язки.

Таким чином встановлено факт незаконної забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3222457400:01:003:5142, а також факт незаконної реєстрації об`єкта нерухомості, який готовий до експлуатації проте відсутній на земельній ділянці.

В теперішній час на зазначеній земельній ділянці здійснюються будівельні роботи.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 3222457400:01:003:5142 належить Чабанівській селищній раді, код ЄДРПОУ 04362160.

На даний час досліджується питання віднесення вищевказаних земельних ділянок до земель, які належать ННЦ «Інститут землеробства НААН».

Також в ході досудового розслідування допитано ОСОБА_4 , який зазначив, що вказані земельні ділянки незаконно відчужено з державної власності (перебували у постійному користуванні ННЦ «Інститут землеробства НААН»), також останній повідомив, що здійснюється незаконне будівництво, яке не відповідає діючому генеральному плану.

У судове засідання прокурор не з`явився, повідомлявся належним чином, 23.05.2025 подав заяву, в якій зазначив, що клопотання підтримує, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні та необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також просить суд розглядати клопотання без його участі.

Вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, суд приходить до наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з якої вбачається, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Окрім того, ч. 11 ст. 170 КПК України, передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що існують передбачені законом підстави для арешту майна; надано достатньо доказів, які вказують на те, що майно на яке було спрямоване вказане правопорушення, тобто є предметом кримінального правопорушення; враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення; відсутність негативних наслідків арешту майна для інших осіб.

Таким чином, у вказаному клопотанні зазначено, що підставами, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, що передбачено ч. 1-3 ст. 170 КПК України, є захист права приватної власності потерпілого, забезпечення схоронності майна, що підтверджується, протоколом допиту потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, а підтверджень, що майно було тимчасово вилучене, у матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищевикладене слідчий суддя, розглянувши дане клопотання та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, прийшов до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42024110000000272 від 31.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт, із забороною відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3222457400:01:003:5142, яка належить Чабанівській селищній раді, код ЄДРПОУ 043621607, а також будівництва на ній об`єктів нерухомості.

Встановити заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно зазначеної земельної ділянки.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1