Рішення від 19.05.2025 по справі 736/2941/24

Справа № 736/2941/24

Проваждення № 2/737/69/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2025 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі

головуючого суддіКоренькова А.А. за участі секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.розглянувши у підготовчому судовому засіданні за загальними правилами позовного провадження справу №736/2941/24за позовомОСОБА_1 представник позивачаКручек Ольга Олександрівнадо відповідачаКуликівської селищної ради провизнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами учасники справи та представники:не з`явилися

в с т а н о в и в :

16 грудня 2024 року адвокат Кручек Ольга Олександрівна звернулась до суду з даним позовом в інтересах ОСОБА_2 посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 склав заповіт яким все своє майно заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , яке належало спадкодавцю. Позивач спадщину прийняла, проте нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане нерухоме майно посилаючись на те, що спадкодавець за життя не оформила правовстановлюючі документи на домоволодіння.

З урахуванням уточненої позовної заяви просить визнати за нею право власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого батька ОСОБА_3 .

Ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 25.12.2024 матеріали справи за вказаним позовом передані за підсудністю на розгляд Куликівського районного суду Чернігівської області. Матеріали справи надійшли до суду 20.01.2025.

Ухвалою суду від 22.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21лютого 2025 року.

Підготовче судове засідання неодноразово відкладалося для витребування доказів та за клопотанням представника позивача.

Позивач та її представник в підготовче судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Відповідач Куликівська селищна рада надала заяву, в якій вказує про повне визнання позову, просить справу розглянути за відсутності представника Куликівської селищної ради.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, державний нотаріус Чернігівської районної державної нотаріальної контори Завалієва В.В. подала заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за результатами підготовчого судового засідання за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази надані сторонами та матеріали спадкової справи № 242/2005 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яку надала державний нотаріус Чернігівської районної державної нотаріальної контори Завалієва В.В., судом встановлені наступні фактичні обставини та правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.43).

З довідки Дрімайлівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області №458 від 17 серпня 2005 року вбачається, що ОСОБА_3 до дня смерті був зареєстрований і постійно проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 і до цього часу в спадковому будинку проживає дружина ОСОБА_5 (а.с.131 на звороті).

Згідно витягів з погосподарських книг Дрімайлівського старостинського округу на 1991-2005 роки, ОСОБА_3 записаний головою домогосподарства по АДРЕСА_1 (а.с. 183 на звороті 184).

За життя ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений 13.11.1995 виконавчим комітетом Дрімайлівської сільської ради депутатів трудящих Куликівського району, Чернігівської області, яким все своє майно заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 132).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої, зокрема входить домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту, до складу вищевказаного домоволодіння належать: житловий будинок (літ.А-1, а-1,а1-1, а3), сарай (літ. Б, б, б1), погріб (літ.а2, В) (а.с. 46 -48).

За життя померлий ОСОБА_3 не ввів вказаний вище будинок з надвірними будівлями та спорудами в експлуатацію та не оформив правовстановлюючі документи на нього. Згідно довідки ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського бюро технічної інвентаризації» від 02.07.2025 № 651 станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с. 162 на звороті).

Відомостей щодо самочинного будівництва суду не надано.

Позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_6 прийняли спадщину після померлого ОСОБА_3 , подавши заяви до Куликівської районної державної нотаріальної контори, на підставі якої було заведено спадкову справу (а.с. 129). ОСОБА_5 відкликала свою заяву про прийняття спадщини (а.с.129 на звороті).

Разом з тим, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю належним чином оформленого документа, що посвідчує право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 32).

Відомості щодо інших осіб, які претендують на спадщину, в тому числі на обов`язкову частку у спадщині, у спадковій справі відсутні.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» в Чернігівській області ліквідовано Куликівський район та одночасно утворено Чернігівський район (з адміністративним центром у місті Чернігів) у складі територій, в тому числі, Куликівської селищної територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Надані суду докази суперечностей не містять та оцінюються судом як достовірні.

Згідно зі ст.ст. 55, 124 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 6 вищевказаної Інструкції про порядокреєстрації будинківта домоволодіньу містахі селищахміського типуУкраїнської РСР не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. Тобто, якщо будинок було побудовано в сільській місцевості, він не підлягав державній реєстрації та на нього не виготовлялась документація про право власності.

Відповідно до ст.ст.25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно п.п. 4.15, п. 4, глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Відповідно до п. 3, глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Позивач позбавлений можливості оформити своє право на спадщину у нотаріуса у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності на спадкове нерухоме майно та у зв`язку із відсутністю у позивача документів, які підтверджують право власності на вищевказане нерухоме майно за спадкодавцем.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких умов, враховуючи, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , було збудоване спадкодавцем до 05.08.1992 року, а саме в 1946 році, належало спадкодавцю на праві власності, за життя спадкодавець ОСОБА_3 не отримав правовстановлюючі документи на домоволодіння, що позбавляє позивача отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса, позивач спадщину прийняла, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за ОСОБА_2 право власності на частину вищевказаного будинок в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Керуючись статтями ст. ст.4, 12-13, 19, 81, 200, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

1.Позовну заяву ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 ) до Куликівської селищної ради (ЄДРПОУ 04412432, Чернігівська область, Чернігівський район, с-ще Куликівка, вул. Миру, буд. 67) про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування задовольнити повністю.

2.Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 ) право власності на (одну другу) частину житлового будинку загальною площею 63,3 кв.м., житлова площа 22,2 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами (означеними в плані технічного паспорту на будинок літерами: житловий будинок (А-1, а-1, а1-1, а3), погріб (а2, В), сарай (Б, б, б1) садиби АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4.Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

5.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

7.Повний текст рішення складений 23 травня 2025 року.

Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ