Рішення

від 12.05.2025 по справі 738/80/25

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/80/25

№ провадження 2/738/132/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М ЕН ЕМ УК РА ЇН И

12 травня 2025 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

судді - Волошиної Н.В.

з участю секретаря судового засідання Шугалій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Менської міської ради Чернігівської області, третя особа Менська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Менської міської ради, третя особа Менська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що житловий будинок по АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року мав статус колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_2 , а членами двору - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрила спадщина на належне йому майно, в тому числі на частку у житловому будинку з надвірними будівлями, яка належала йому за життя як члену колишнього колгоспного двору. ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом першої черги, прийняв спадщину після померлого батька ОСОБА_2 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, до складу якої входить частка житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , яка належала йому за життя як члену колишнього колгоспного двору та успадкована ним частка у спірному будинку після померлого батька ОСОБА_2 .. ОСОБА_5 з 2016 року не проживає у спірному будинку, а ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач, як спадкоємець за заповітом, звернулася до Менської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлого ОСОБА_3 та про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте у видачі такого свідоцтва на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нього та було запропоновано визнати право власності на нерухоме спадкове майно в судовому порядку.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання на 13 лютого 2025 року.

У зв`язку з витребуванням доказів підготовче засідання неодноразово відкладалося, останній раз на 30 квітня 2025 року.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 травня 2025 року.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивач, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача Менської міської ради Чернігівської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, при ухваленні рішення у даній справі поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляду справи без його участі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що справу можливо розглянути без учасників справи за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставинивстановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до вимог ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР, при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, дружина та батьки померлого.

Для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до вимог статей 548, 549 ЦК УРСР прийняття спадщини здійснюється шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, або зверненням до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини.

За Цивільним кодексом Української РСР (1963 року) колгоспний двір визначався, як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Як суспільна група, колгоспний двір існував до 15 квітня 1991року, тобто, до прийняття постанови Верховної Ради Української РСР № 885 ХІІ, якою було введено в дію Закон України Про власність.

Відповідно до нормативно правових актів, які були чинними на час існування колгоспного двору, зокрема, Технічних вказівок по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах, такі книжки були основними документами по визначенню суспільної групи господарства. Суспільна група господарства встановлювалась в залежності від роду занять голови господарства ( сім`ї).

Пленум Верховного Суду України у постанові від 22.05.1995 р. № 15 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами) роз`яснив, що до правовідносин, що виникли до 15 квітня 1991 року, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, що було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, які регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Так, відповідно до ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Частиною 2 ст. 123 даного кодексу визначено, що розмір часток члена колгоспного двору встановлюється виходячи із рівності часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до положень Закону УРСР "Про сільську Раду народних депутатів трудящих УРСР" (від 02.06.1968 року) кожна сільська рада вела погосподарські книги. В заглавній частині особистого рахунку записувались прізвище, ім`я по батькові глави сім`ї, на ім`я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку, іншим чином реєстрація власності в сільській місцевості передбачена не була за виключенням договорів дарування, міни, купівлі-продажу, пожиттєвого утримування, спадкування. З введенням в дію Закону України "Про власність" 1991 року та ЦК України 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15 квітня 1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачається, самовільно збудованими вони також не являються так як будувалися і реєструвались згідно діючого на той час законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з погосподарської книги, згідно з погосподарським обліком книги №11 за 1991-1995 роки, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , станом на 15 квітня 1991 року мав статус колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , членами двору його дружина ОСОБА_6 , син ОСОБА_3 , невістка ОСОБА_1 , онуки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Таким чином, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , належав на праві власності у рівних частках ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1/6 частці кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на 1/6 частку у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому по АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги за законом після померлої ОСОБА_6 були її чоловік ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 , які на час відкриття спадщини проживали разом зі спадкодавцем та фактично прийняли спадщину після її смерті.

Згідно з повідомленням №415/01-11 від 26 лютого 2025 року, наданим Державним нотаріальним архівом Чернігівської області, спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 не заводилась.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично успадкували після смерті померлої ОСОБА_6 , належну їй за життя як члену колишнього колгоспного двору, 1/6 частку у спірному будинку, у зв`язку з чим частка кожного з них у спірному будинку збільшилась до 1/4.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жовтневе Менського району Чернігівської області помер ОСОБА_2 (а.с.128).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому і на 1/4 частку у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 , разом з ним за вказаною адресою були зареєстровані та проживали його син ОСОБА_3 , та невістка ОСОБА_1 .

Спадкоємцем першої черги за законом після померлого ОСОБА_2 був його син ОСОБА_3 ..

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №363/1997, заведеної за заявою ОСОБА_3 , останній, як спадкоємець за законом першої черги, звернувся до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 ..

Нотаріусом були видані ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 на грошові заощадження та на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності в КСГП «Великий Жовтень».

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після померлого батька ОСОБА_2 , в тому числі і 1/4 частку у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим його частка у спірному будинку збільшилась та становила 1/2.

Судом встановлено, що станом на 17 травня 1997 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вибули з господарства АДРЕСА_1 , з вимогою про витребування своєї частки з майна колишнього колгоспного двору в межах строку позовної давності не зверталися, а тому вони втратили на неї право.

Таким чином, частки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як членів колишнього колгоспного двору перейшли до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які залишилися надалі проживати по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим частка ОСОБА_3 у спірному будинку збільшилась до 2/3, а частка ОСОБА_1 становить 1/3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мена Корюківського району Чернігівської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, до складу якої входить також і 2/3 частка у житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою № 07/15-23/20 від 11 січня 2022 року, виданою Покровсько-Слобідським старостинським округом Менської міської ради, ОСОБА_3 з 12 червня 1976 року до 21 листопада 2021 року був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 , на день смерті за вказаною адресою разом з ним були зареєстровані його дружина ОСОБА_1 , з 26 грудня 1978 року по даний час, та син ОСОБА_5 , з 03 грудня 2008 року по даний час.

Із заповіту, посвідченого 19 червня 2020 року секретарем Покровської сільської ради Менського району Чернігівської області Оліфіренко В.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №10, вбачається, що ОСОБА_3 все своє майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №15/2022, заведеної за заявою ОСОБА_3 , остання, як спадкоємець за заповітом, звернулася до Менської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_3 ..

Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, після померлого ОСОБА_3 відсутні.

22 вересня 2022 року нотаріусом були видані ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , а саме на земельні ділянки.

Разом з цим, нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний житловий будинок.

Згідно з інформаційною довідкою, наданою ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» 28 серпня 2024 року, станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (раніше Жовтневе) не зареєстровано.

З технічного паспорту на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 вбачається, що дана садиба складається з житлового будинку А-1, прибудови А1-1 (збудовані в 1950 році), тамбуру а-1 (збудований в 1970 році), літньої кухні Б, прибудови б, гаража В, сараю Г (збудовані 1986 році), сараю Д, гаража д, погреба д1 (збудовані в 1980 році).

Відповідно до звіту про оцінку майна, проведеного ФОП ОСОБА_7 30 грудня 2024 року, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , складає 53635 грн.

Враховуючи, що право на частку у спірному будинку за ОСОБА_1 та спадкодавцями підтверджено належними доказами, спірний будинок з господарськими будівлями є об`єктом права власності.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про необхідність судового захисту права на спадкування ОСОБА_1 шляхом задоволення її позовної заяви у повному обсязі та визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-80, 247, 258, 259, 263 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Менської міської ради Чернігівської області, третя особа Менська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач:

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач:

Менська міська рада, місцезнаходження: вул. Героїв АТО 6, Мена Чернігівська область, індекс 15600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04061777.

Третя особа:

Менська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул. Армійська, 1 м. Мена Корюківський район Чернігівська область.

Повний текст рішення виготовлений 22 травня 2025 року.

Суддя Н.В. Волошина