Ухвала

від 21.05.2025 по справі 740/641/25

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/641/25

Провадження № 2/740/759/25

У Х В А Л А

підготовчого засідання

21 травня 2025 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участі секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,

провівши відкрите підготовче засідання в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітнього сина,

установив:

У лютому 2025 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив установити факт, що він самостійно виховує та утримує малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26 березня 2025 року 10-30 год., яке відкладено на 17 квітня 2025 року 15-00 год.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 квітня 2025 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 21 травня 2025 року 12-00 год., зобов`язано Органі опіки та піклування Ніжинської міської ради Чернігівської області надати письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У підготовче засідання учасники справи не з`явилися.

Позивач подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду, судові засідання проводити без його участі.

У матеріалах справи містяться заяви відповідачка про проведення підготовчого засідання та судових засідань без її участі. Так, у заяві, яка надійшла до суду 26.03.2025, відповідачка не заперечувала проти задоволення позовних вимог. У подальшому 17.04.2025 відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій визнала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Ніжинської міської ради - Єрофєєва Л. подала до суду заяву про проведення підготовчого засідання без її участі, просила справу призначити до судового розгляду.

До суду надійшла заява представника третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_3 - Володимира Якущенка про розгляд справи без його участі.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»,у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 572/2515/15-ц, суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року зазначив, що в справах, які стосуються прав дитини, основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.

Тобто в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

21.05.2025 до суду надійшов висновок Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області як органу опіки та піклування щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затверджений рішенням Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 15 травня 2025 року № 01.1-21/239, згідно з яким питання надання висновку щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області. Члени комісії вважають, що самостійне утримання і виховання дитини може мати місце, якщо настала смерть матері дитини; наявний факт позбавлення матері батьківських прав за злісне ухилення від виконання батьківських обов?язків; мати дитини визнана безвісно відсутньою, оголошена померлою; мати дитини перебуває в місцях позбавлення волі; мати дитини оголошена в розшук; наявне заключення лікарсько-консультативної комісії про те, що мати дитини за станом здоров?я не може виконувати батьківські обов?язки; мати визнана недієздатною. Батьки самі вирішили, як вони будуть утримувати дитину. Рішення батька самостійно утримувати дитину є його правом. Батько не звернувся до суду до матері дитини з позовом про стягнення аліментів. Мати дитини має можливість спілкуватись з дитиною і брати участь у її вихованні та утриманні, тому члени комісії дійшли висновку про те, що надати висновок про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком ОСОБА_1 неможливо, оскільки неможливо підтвердити або спростувати цей факт.

З урахуванням вищевказаного суд вважає, що визнання відповідачкою позову суперечить закону і порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (дитини), що у свою чергу унеможливлює прийняття обґрунтованого рішення без судового розгляду справи та оцінки наданих доказів, а тому дійшов висновку про відмову у прийнятті визнання відповідачкою позову під час підготовчого засідання.

За змістом ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У підготовчому засіданні суд вирішив питання, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України; заперечення учасників справи проти закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду - відсутні, що згідно з п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 43, 197, 198, 200, 206, 259 - 261, 263 ЦПК України, суд

ухвалив:

У прийнятті визнання відповідачкою ОСОБА_2 позову - відмовити.

Підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітнього сина - закрити.

Справу призначити до судового розгляду по суті на 16 липня 2025 року 09-00 год. у приміщенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 57 А), про що повідомити учасників справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на вебадресі сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - http://ng.cn.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Шевченко