Рішення

від 15.05.2025 по справі 826/6559/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року м. Житомир справа № 826/6559/16

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Скорик С.В.,

за участю: представника відповідача - Макарова А.В.,

представник позивача у судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Промінвест Пластик" до Луганської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації,

встановив:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Промінвест Пластик" з адміністративним позовом до Митного посту "Сєвєродонецьк" Луганської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці Державної фіскальної служби - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702180001/2016/00003 від 05.04.2016.

29.04.2016 ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20.06.2016 на 10:50.

Оскільки 20.06.2016 було вихідним днем, то судове засідання призначено на 11.07.2016 на 11:10.

Відповідно до журналу судового засідання від 11.07.2016 у зв`язку з тим, що у судове засідання з`явилися не всі сторони, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до розпорядження від 04.04.2017 №1155 у зв`язку із припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала дана адміністративна справа і не була ним розглянута, та згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Костенку Д.А.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.05.2017 прийнято до розгляду справу №826/6559/16. Призначено судове засідання на 05.07.2017 на 16:00.

Згідно з довідкою у справі від 05.07.2017 у зв`язку із неприбуттям представників сторін розгляд справи відкладено на 26.07.2017 на 09:30.

Згідно журналу судового засідання від 26.07.2017 судом продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

13.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України №2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-ІХ), який набрав чинності 15.12.2022.

На підставі статті 1 Закону №2825-ІХ Окружний адміністративний суд м.Києва ліквідований.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-ІХ), серед іншого вирішено передати на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами інших адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі тих, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною 1 статті 27, частиною 3 статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа передана на розгляд та вирішення Житомирському окружному адміністративному суду.

Матеріали справи №826/6559/16 надійшли до Житомирського окружного адміністративного суду 17.02.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025, справу передано на розгляд судді Гуріну Д.М.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 справу №826/6559/16 прийнято до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначене на 27.03.2025 на 14-30.

Відповідно до наявної у справі довідки у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні підготовче засідання, призначене на 27.03.2025 о 14:30 у справі №826/6559/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промінвест Пластик" до Митного поста "Сєвєродонецьк" Луганської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - картки відмови в прийнятті митної декларації - відкладено на 10.04.2025 о 12:00.

10.04.2025 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду замінено відповідача у справі №826/6559/16 Митний пост "Сєвєродонецьк" Луганської митниці Державної фіскальної служби України на його правонаступника Луганську митницю Державної митної служби України.

23.04.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №31443/25. У відзиві відповідач проти заявлених вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказав, що 05.04.2016 митним брокером Приватного Підприємства «Митник Брок» Косовим С.В. (далі Декларант) на митний пост «Сєвєродонецьк» Луганської митниці ДФС в режимі «IM 40 ДЕ» була заявлена електронна митна декларація №702180001/2016/000442 та подані відповідні електронні документи, необхідні для митного оформлення товару «Genioplast Pellet S гранульована силіконова смола у первинній формі».

Посадовою особою митний пост «Сєвєродонецьк» у відповідності до розділу IV (п.п.4.1 - 4.4) наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 „Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» було виконано відповідні митні формальності.

За результатами спрацювання АСАУР серед інших митних формальностей було згенеровано обов`язкову формальність за кодом 109-4 «Перевірка правильності визначення країни походження товарів».

При виконанні цієї митної формальності було встановлено, що Декларантом заявлено преференційний режим відносно Товару (графа 36 МД код преференції - 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС») з умовним звільненням по сплаті ввізного мита на суму 74939,07 грн (графа 47 МД) та зазначено країну походження Товару EU (Європейська спільнота) у графі 34 МД.

Також було встановлено, що наданий до митного оформлення інвойс №0039.093016 від 30.03.2016 до зовнішньоекономічного договору №1703 СРР від 17.03.2015 не містить підтвердження походження товару згідно вимог ст.16 Протоколу до Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони. Натомість підтвердження походження, що міститься на інвойсі виробника №1443355508 від 30.03.2016 складане у рамках іншого зовнішньоекономічного контракту та міжнародної угоди між країнами ЄС (Німеччиною та Королівством Нідерланди). Крім того, відповідачем зазначено, що інвойс №0039.093016 від 30.03.2016 не містить достатньо детальної інформації про товар (відсутні відомості щодо номеру партії Товару) щоб його однозначно ідентифікувати з товаром, зазначеним на інвойсі виробника №1443355508 від 30.03.2016 (який в свою чергу не містить будь-якої інформації щодо зовнішньоекономічного договору від 17.03.2015 №1703 СРР, згідно якого здійснюється поставка Товару).

Також відповідач зазначає, що дані у графі 44 митної декларації №702180001/2016/000442, документ за №144335508 від 30.03.2016 значиться під кодом 3009 «Рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця» та 7012 «Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером».

Вказаний документ складений у рамках іншого зовнішньоекономічного контракту та міжнародної угоди між країнами ЄС (Німеччиною та Королівством Нідерланди).

Також у митій декларації №702180001/2016/000442 графі 44 за кодом 3105 «Рахунок-фактура (інвойс)» зазначено документ за №0039,093016 від 30.03.2016.

Тому, у зв`язку з тим, що інвойс №0039,093016 від 30.03.2016 не містить підтвердження походження товару та не містить достатньо детальної інформації про товар його неможливо однозначно ідентифікувати з товаром, зазначеним на інвойсі виробника №14433508 від 30.06.2016, отже зазначений інвойс, на думку митного органу, не відповідає вимогам Протоколу 1 до Угоди та Додатку IV до цього Протоколу, а тому не міг бути використаний для отримання преференції за митною декларацією №702180001/2016/000442.

На підставі вищевикладеного в оформленні МД від 05.04.2016 №70218001/2016/000442 було відмовлено та оформлено картку відмови від 05.04.2016 №702180001/2016/00003. При цьому в картці відмови наведені вичерпні вимоги, за яких Товар може бути оформлено: «Надати підтвердження преференційного походження товару у відповідності до вимог ст.16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони або здійснити митне оформлення без застосування до товару режиму вільної торгівлі».

06.04.2016 Декларантом на Товар було подано нову МД від 06.04.2016 №702180001/2016/000447, яка прийнята до оформлення та оформлена 06.04.2016.

При цьому Декларант не скористався правом надати відповідні документи для підтвердження преференційного походження Товару, а здійснив митне оформлення зі сплатою ввізного мита без преференцій.

Відповідно до протоколу судового засідання від 24.04.2025 підготовче засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті на 15.05.2025 на 11:00.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Суд дійшов висновку про здійснення розгляду справи без участі представника позивача на підставі частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.05.2025 проти заявлених вимог заперечував та доводи відзиву на позовну заяву підтримав повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.04.2016 ТОВ фірмою «Промінвест Пластик» була оформлена та подана до митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці ДФС митна декларація №702180001/2016/000442 та додані відповідні документи, що підтверджували застосування преференцій в зв`язку з походженням товару в Європейському Союзі відповідно до Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами (далі відповідно - Протокол 1 та Угода), що набула чинності 01.01.2016 та є частиною національного законодавства відповідно до ст.1 Митного кодексу України.

Відповідачем 05.04.2016 було прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702180001/2016/00003 в якій зазначено, що позивачем не надано документів, що достовірно підтверджують походження товару в Європейському Союзі, а тому вищезазначені преференції не можуть бути надані.

У зв`язку з оформленням картки відмови позивач був вимушений оформити нову декларацію №702180001/2016/000447 відповідно до якої розмір митних платежів збільшився на 89926,88 грн.

Не погоджуючись із карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень частини 2 статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною 1 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини 1 статті 271 Митного кодексу України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті й включаються до ціни товарів.

Ввізне мито, відповідно до положень статті 272 Митного кодексу України встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України

Статтею 276 Митного кодексу України визначено, що платниками мита є: 1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом; 2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях; 3) особа, на яку покладається обов`язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог; 4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу); 5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території України із звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом; 6) особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 277 Митного кодексу України об`єктами оподаткування митом є: 1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами; 2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України; 3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що платники податків, визначені статтею 272 Митного кодексу України, при ввезені відповідного товару (який є об`єктом оподаткування відповідно до частини 1 статті 277 Митного кодексу України) на митну територію України зобов`язані сплачувати ввізне мито.

Частиною 1 статті 280 Митного кодексу України передбачено, що в Україні застосовуються такі види ставок мита: 1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування; 2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу; 3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.

Відповідно до частин 3, 4 статті 280 Митного кодексу України ставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування. Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

За змістом частини 5 статті 280 Митного кодексу України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Відповідно до частин 1, 5 статті 281 Митного кодексу України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. У разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Верховна Рада Законом України №1678-VII від 16.09.2014 ратифікувала Угоду від 27.06.2014 про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Частина 1 статті 26 глави 1 розділу IV Угоди встановлює, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (далі - Протокол I, до цієї Угоди).

Частина 1 статті 26 глави 2 розділу IV Угоди визначає, що кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Пункт 1 статті 2 розділу 2 Протоколу I встановлює, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до пункту 1 статті 16 розділу 5 Протоколу I товари, що походять з Європейського Союзу, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедуру видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлює стаття 17 розділу 5 «Підтвердження походження» Протоколу 1, згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

При цьому, за змістом пунктів 1-6 статті 22 розділу 5 Протоколу 1 декларація інвойс, зазначена в статті 16(1)(b) цього Протоколу, може бути складена:

(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу,

Або

b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов`язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно. Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

Відповідно до ст.29 Угоди: "Стаття 29 Скасування ввізного мита"

1. Кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку 1-А до цієї Угоди (далі - Графіки).

Без шкоди для першого підпункту для одягу та інших виробів, що були у використанні та які класифікуються за кодом УКТЗЕД 63090000, Україна скасує ввізне мито відповідно до умов, встановлених у Додатку І-В до цієї Угоди.

2. Для кожного товару базова ставка ввізного мита, стосовно якої повинно застосовуватися поступове зменшення відповідно до пункту 1 цієї статті, зазначається у Додатку І до цієї Угоди.

3. Якщо у будь-який момент після дати набрання чинності цією Угодою будь-яка Сторона зменшує ставку ввізного мита, яка застосовується у рамках режиму найбільшого сприяння (далі - РНС), така ставка ввізного мита має застосовуватися як базова ставка, якщо і доки вона буде нижчою ставки мита, розрахованої відповідно до Графіку цієї Сторони.

4. Через 5 років після набрання цією Угодою чинності Сторони можуть на запит будь-якої Сторони провести консультації між собою з метою розгляду прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі між ними. Рішення, прийняте на засіданні Комітету асоціації з питань торгівлі, як це визначено статтею 465 цієї Угоди (далі - Комітет з питань торгівлі), про прискорення або скасування ввізного мита на товари замінює будь-яку ставку мита або перехідний період, визначені Графіками для цих товарів.»

Декларація інвойс Wacker Chemie AG складена в повній відповідності до тексту, наведеного у Додатку IV до Протоколу І у формі англійської версії:

"1. Якщо оформлення декларації здійснюється уповноваженим експортером, номер митного уповноваження повинен бути зазначений у цьому місці. Якщо оформлення декларації здійс нюється не уповноваженим експортером, слова в дужках залишаються без заповненням або залишається вільне місце.

2. Зазначається походження продуктів. Якщо декларація стосується усіх продуктів або їх час тини походженням з Сеути та Мелільї, то експортер повинен чітко зазначити це в докумен тах, відповідно до яких здійснюється оформлення декларації, за допомогою символу "CM".

3. Ці свідчення можуть не зазначатись, якщо інформація міститься безпосередньо в документі.

4. У випадку, коли не вимагається підпис експортера, звільнення від підпису також передбачає й звільнення від зазначення прізвища та ім`я особи, що підписує."

Стаття 33 Протоколу І регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (п.2 ст.33 Протоколу I).

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (п.3 ст.33 Протоколу І).

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та, чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу (п.5 ст.33 Протоколу I).

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (п.6 ст.33 Протоколу I).

Згідно з частинами 1, 2, 6 статті 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частина 3 статті 43 Митного кодексу України встановлює, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до частини 8 статті 43 Митного кодексу України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частина 9 цієї статті кодексу передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Згідно з частин 1, 2 статті 44 Митного кодексу України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.45 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

За змістом частини 1 статті 289 Митного кодексу України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ фірма «Промінвест Пластик» відповідно до контракту про поставку №17-03 СРР від 17.03.2015 (далі - Контракт) та додатку 22 від 22.03.2016 до Контракту (далі - додаток 22) (а.с.16-21) є покупцем товару Genioplast Pellet S в кількості 6075 кг загальною вартістю 50665,50 євро (далі - товар) на умовах СІР м.Рубіжне (Луганська область), продавцем за Контрактом є Chemelon B.V. (Хемелон), Нідерланди. Вантажовідправником та виробником товару є Wacker Chemie AG, Німеччина, що зазначено в Додатку 22.

На підтвердження походження товару у країні - учасниці Європейського Союзу, виробником та вантажовідправником - Wacker Chemie AG - надано підтвердження походження товару відповідно до п.(b) ч.1 ст.16 Протоколу 1 у вигляді декларації інвойс, яка відповідає Додатку IV до Протоколу 1.

Дана декларація інвойс виробника (затвердженого експортера) міститься у інвойсі №144335508 від 30.03.2016 (а.с.22-25) та включає номер митного уповноваження експортера - DE/7750/EA/0970. Інвойс №144335508 від 30.03.2016 був направлений виробником Wacker Chemie AG разом з іншими комерційними документами, що супроводжували товар та додавався при митному оформленні товару позивача декларантом, про що свідчить запис у графі 44 митної декларації №702180001/2016/000442.

Таким чином, при митному оформленні товару та оформленні митної декларації було додержало всі встановлені вимоги щодо підтвердження походження товару з Європейського Союзу.

При оформленні митної декларації №702180001/2016/000442 (до прийняття рішення відповідачем про відмову в митному оформленні) в графі 34 «код країни походження» було зазначено EU, тобто походження товару з Європейського Союзу, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651. А також сума нарахованих платежів визначалась з урахуванням преференцій - у графі 36 «преференції» зазначений код 410 - код преференції, наданої на підставі Угоди (класифікатор звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України - Лист Державної фіскальної служби України від 09.11.2015 №2480/99-99-25-02-01-18 «Про надання інформації щодо реалізації положень додатків 1-А та І-В до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони).

Крім того, відповідно до ст.13 Протоколу І між вантажовідправником та вантажоодержувачем здійснювалось пряме транспортування - з Мюнхену (Федеративна Республіка Німеччина) до м.Рубіжне (Луганська область, Україна) без перевантажень та зберігання на інших територіях, тобто здійснено транспортування вантажу - товару - безпосередньо між Європейським Союзом та Україною.

При оформленні митних декларацій №702180001/2016/000442 та №702180001/2016/000447 декларантом позивача надані обидва інвойси - №144335508 від 30.03.2016 (Wacker Chemie AG, Німеччина) та №0039.093016 від 30.03.2016 (Chemelon B.V., Нідерланди), про що в графі 31 митних декларацій внесено відповідний запис (а.с.22-25).

Проте, на думку митного органу, інвойс №144335508 від 30.03.2016 не містив достовірних відомостей щодо походження товару з країни - учасниці Європейського Союзу та не відповідав вимогам до п.(b) ч.І ст.16 Протоколу 1. У зв`язку з чим позивачу було відмовлено у прийнятті митної декларації №702180001/2016/000442, що мало наслідком оформлення нової митної декларації №702180001/2016/000447 та сплату митних платежів без урахування преференцій, що не відповідає фактично наданим позивачем та прийнятим відповідачем документам.

Відповідач мотивував своє рішенням тим, що надані декларантом позивача документи не містять підтвердження походження товару в Європейському Союзі, вважаючи, що підтвердженням походження товару може бути тільки інвойс №0039.093016 від 30.03.2016 (інвойс продавця), а не інвойс виробника №144335508 від 30.06.2016.

Також відмова в прийнятті митної декларації мотивована, нібито, відсутністю детальної інформації про товар, щоб його однозначно ідентифікувати з товаром, зазначеному у інвойсі виробника №144335508 від 30.03.2016.

Таким чином, відповідачем не визнано, що товар має походження з Європейського Союзу та до митного оформлення товару має застосовуватись преференційний режим. З огляду на вказані обставини, позивач був змушений оформити митну декларацію №702180001/2016/000447.

У новій митній декларації №702180001/2016/000447 на підставі наданих документів у графі 34 - країна походження товару - зазначено «DE», що відповідно до Абеткового покажчику країн світу (наказ Державної служби статистики України від 30.12.2013 №426 «Про затвердження Класифікації країн світу») відповідає коду альфа-2 Німеччини (Федеративна республіка Німеччина), яка, в свою чергу, є учасницею Європейського союзу. Крім того, продавець товару - Qiemelon B.V. - є резидентом Нідерландів, країни-учасниці Європейського Союзу.

Тобто, фактично митним органом визнається походження товару з Німеччини, але заперечується при цьому походження товару з Європейського Союзу.

При оформленні митної декларації №702180001/2016/000447 митним органом не було взято до уваги надану декларантом позивача декларацію інвойс у інвойсі виробника №144335508 від 30.03.2016, яка додана до зазначеної митної декларації, як рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця - код 3009 в графі 44 митної декларації, але відсутня за кодом 7012 (декларація інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером).

У зв`язку з невизнанням відповідачем наданої декларантом позивача декларації інвойс №144335508 від 30.03.2016 в графі 47 митної декларації №702180001/2016/000447 відповідач відмовив і в застосуванні преференцій при нарахуванні митних платежів.

Суд не погоджується із такими доводами митного органу.

Так, твердження відповідача про те, що товари, зазначені у інвойсах №144335508 від 30.03.2016 (інвойс виробника) та №0039.093016 від 30.03.2016 (інвойс продавця) неможливо ідентифікувати, як один і той самий товар не відповідають наданим митному органу документам, оскільки в інвойсі №144335508 від 30.03.2016 зазначено, що клієнтом (покупцем) є Chemelon B.V., а одержувачем товару - ТОВ фірма «Промінвест Пластик» Prominvest Plastic Ltd.Co. Mechnikova Str 16, Office 420, 01601 KIEV UKRAINE), що передбачено безпосередньо у Контракті та Додатку 22 до Контракту, які укладені між позивачем та Chemelon B.V.

В інвойсі №0039.093016 від 30.03.2016 зазначений номер та дата Контракту, назва (найменування) товару та загальна вага - Genioplast Pellet S, 6075 кг, що повністю співпадає з даними інвойсу №144335508 від 30.03.2016.

У повідомленні про доставку, яку оформив Wacker Chemie AG, також зазначені дані ТОВ фірми «Промінвест Пластик», як отримувача товару, а також дані продавця товару - Chemelon B.V. і назва та вага товару, які співпадають з даними вищезазначених інвойсів. Цей документ був доданий при оформленні митних декларацій та прийнятий митним органом.

Міжнародна транспортна накладна (CMR), яка також додана до митних декларацій, є підтвердженням транспортування товару від Wacker Chemie AG (Німеччина) до позивача чітко визначеного товару.

ТОВ фірма «Промінвест Пластик» відповідно до контракту про поставку №17-03 СРР від 17.03.2015 та додатку 22 від 22.03.2016 до Контракту є покупцем товару Genioplast Pellet S в кількості 6075 кг загальною вартістю 50665,50 євро на умовах СІР м.Рубіжне (Луганська область), продавцем за Контрактом є Chemelon B.V. (Хемелон), Нідерланди. Вантажовідправником та виробником товару є Wacker Chemie AG, Німеччина, що зазначено в Додатку 22.

Тобто товар виготовлений у Німеччині, продавцем товару є резидент Нідерландів, вантажовідправником є виробник (Німеччина), вантажоотримувачем є ТОВ фірма Промінвест Пластик (Україна).

Перевезення товару здійснено від виробника (вантажовідправника, Німеччина), що передбачено умовами Контракту, додатку 22 до Контракту, до покупця - ТОВ фірми Промінвест Пластик (м.Рубіжне Луганської області, Україна) на умовах СІР, та підтверджується перевізними документами - CMR (а.с.26) - графи 1-4 та відмітками митних органів. Товар перевозився без перевантажень та зберігань на територіях інших країн, про що свідчить відсутність відповідних відміток, штампів на перевізних документах.

Виробник товару - Wacker Chemie AG, Німеччина є затвердженим експортером в розумінні ст.23 Протоколу І та має номер митного уповноваження експортера - DE/7750/EA/0970. Виробник товару - Wacker Chemie AG відповідно до положень Угоди надав декларацію інвойс у інвойсі на товар №144335508 від 30.03.2016. Текст декларації інвойс складений виробником товару за англійською версією тексту декларації інвойс Додатку IV до Угоди та повністю їй відповідає.

Отже, до товару мав бути застосований преференційний режим, оскільки:

1) товар вироблено у Європейському Союзі, виробник - Wacker Chemie AG, Німеччина;

2) товар експортовано з території Німеччини до покупця (Україна) єдиною партією, без перевантажень та зберігання на території інших країн, тобто, здійснене пряме транспортування (стаття 13 Протоколу І);

3) при митному оформленні до митних органів, окрім інших документів, подано інвойс Wacker Chemie AG №144335508 від 30.03.2016, який містить декларацію інвойс відповідно до англійської версії тексту декларації інвойс Додатку IV до Угоди, що передбачено п.п. (b) ч.1 ст.16 розділу V Протоколу І.

При цьому експортер може додати декларацію інвойс до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Твердження відповідача про те, що неможливо ідентифікувати товар, що зазначений у інвойсі Wacker Chemie AG №144335508 від 30.03.2016 та у інвойсі №0039.093016 від 30.03.2016 (Chemelon B.V., Нідерланди) як один і той самий не відповідає дійсності.

Обидва документи містять назву товару - Genioplast Pellet S, однакову кількість товару - 6075 кг, інвойс №0039.093016 має відомості про продавця-посередника (Chemelon B.V., Нідерланди) та про походження товару з Німеччини (Country of originb - Germany), інвойс №144335508 має відомості на 1 сторінці про виробника (Wacker Chemie, Німеччина), продавця-посередника (Chemelon B.V., Нідерланди) та про отримувача товару позивача у справі Prominvest Plastic Ltd.Co. Mechnikova Str 16, Office 420, 01601 KIEV UKRAINE (а.с. 22, 23).

Твердження відповідача про те, що інвойс №0039.093016 (Chemelon B.V., Нідерланди) не містить детальної інформації про товар (номер партії, номер замовлення на поставку, номери транспортного засобу, яким здійснено доставку товару, номер транспортної накладної тощо) є безпідставними, оскільки інвойс містить посилання на Контракт №17-03 СРР від 17.03.2016, що укладений з ТОВ фірма Промінвест Пластик, номери транспортного засобу, яким здійснено доставку товару неможливо зазначити у даному інвойсі, оскільки інвойс виписано перед поставкою товару. Вантажовідправником товару був Wacker Chemie AG, Німеччина, і організацію перевезення здійснював також вантажовідправник. Зазначення в інвойсі номерів транспортних засобів не є обов`язком продавця. Тим не менше, до пакету документів для митного оформлення була додана міжнародна транспортна декларація CMR із зазначенням у ній номерів транспортних засобів.

У даному випадку Chemelon B.V. (Нідерланди) є продавцем-посередником між виробником Wacker Chemie AG (Німеччина) та ТОВ фірмою "Промінвест Пластик" Україна.

Твердження митного органу, що виходячи з положень Угоди, Протоколу I, Додатку IV до Протоколу І можна встановити, що декларація-інвойс не може бути прийнята як документ, що підтверджує преференційне походження товару у розумінні Протоколу І до Угоди... суперечить наведеним у ньому ж документам. Саме у розділі V "ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ Протоколу І у ст.ст.16, 22, 23 викладені вимоги до документів, що підтверджують походження товару, зокрема - декларації-інвойс.

Отже, при митному оформленні товару, ТОВ фірмою Промінвест Пластик було надано необхідні документи, що підтверджували походження товару з Європейського Союзу та дозволяли застосування преференції при сплаті митних платежів.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення про відмову в митному оформленні (випуску) товарів на підставі митної декларації №702180001/2016/000442 та оформленні картки відмови №702180001/2016/00003 від 05.04.2016, у той час, як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають обставинам справи та ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому позов ТОВ Фірма "Промінвест Пластик" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн. У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Промінвест Пластик" (01601, вул. Мечнікова, 16, офіс 420, м. Київ, код ЄДРПОУ 30989828) до Луганської митниці Державної митної служби України (вул. Дегтярівська, 11Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 44030626) про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702180001/2016/00003 від 05.04.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Промінвест Пластик" 1378 грн 00 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 23 травня 2025 року.

Суддя Д.М. Гурін