Рішення

від 23.05.2025 по справі 640/13484/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 травня 2025 року (09:30)Справа № 640/13484/21 ЗП/280/679/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, код ЄДРПОУ 40224921) до Публічного акціонерного товариства «Вторес» (02232, м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд.20, адміністративно-побутова будівля, літера «А»; код ЄДРПОУ 01882568) про припинення права на виконання будівельних робіт, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі позивач) до Публічного акціонерного товариства «Вторес» (далі відповідач), в якій позивач просить: припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 30.12.2020 №KB 051201228206 на об`єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Б» на вул. Богатирській, 4 в Оболонському районі м. Києва».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ,» але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

24.03.2025 матеріали адміністративної справи №640/13484/21 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Калашник Ю.В.

Ухвалою суду від 25.03.2025 прийнято справу №640/13484/21 (ЗП/280/679/25) до свого провадження та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт в частині необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердження проектної документації та відомостей про характеристику житлових будинків.

У відзиві на позовну заяву від 01.07.2021 відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що фактично позивач перевірку не проводив, на об`єкт не виїжджав. Отже, звернення до суду є передчасним з огляду не те, що перевірка проведена не була. Зазначає, що лист БТІ не є документом, яким підтверджує результати контролю. Також відповідач зазначає, що є законним власником будівлі, яке не є самочинним будівництвом.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

24.12.2020 (за вх. № 073/09/01-2412/12) до позивача надійшло подане замовником будівництва - ПАТ «Вторес», повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Б» на вул. Богатирській, 4» (а.с.15-18).

30.12.2020 повідомлення було зареєстровано у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с.20-23).

Відповідачем у Повідомленні були наведені наступні дані, зокрема:

проектна документація розроблена товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-Технічний центр «Будівельна експертиза»;

загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації 450,4кв.м.;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не отримувались, згідно Наказу надаються згідно п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289;

земельна ділянка не використовується відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

04.03.2021 позивачем видано направлення б/н для здійснення позапланової перевірки об`єкта «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Б» на вул. Богатирській, 4» (а.с.24)

Під час виїзду на місце 04.03.2021 посадової особи Департаменту, з метою проведення перевірки доступ до об`єкта будівництва був обмежений, що унеможливило її проведення.

Листом від 04.03.2021 №073-1939 позивач повідомив відповідача та ТОВ«Інженерно-Технічний центр «Будівельна експертиза» про проведення перевірки, про необхідність прибуття на об`єкт 11.03.2021 уповноважених осіб до Департаменту та про необхідність надання документів (а.с.28-29).

З метою дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Департамент листом від 29.03.2021 № 073-2646 звернувся до Оболонського УП ГУНП у м. Києві з проханням сприяти у проведенні перевірки на об`єкті: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Б» на вул. Богатирській, 4 в Оболонському районі м.Києва» (а.с.30-31).

Крім того, листом від 04.03.2021 № 073-1938 позивач звернувся до комунального підприємства Київської міської ради «Київське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «БТІ») з проханням надати усі наявні креслення разом із експлікацією площ приміщень нежитлової будівлі літ «Б» на вул. Богатирській, 4 в Оболонському районі м. Києва (а.с.26-27).

КП «БТІ» листом від 12.03.2021 надав позивачу копії поверхового плану на приміщень нежитлової будівлі літ «Б» на вул. Богатирській, 4 (а.с.32). Відповідно до наданої інформації, площа приміщень нежитлової будівлі літ «Б» на вул. Богатирській, 4 в Оболонському районі м. Києва становить 139,3 кв.м.

За результатами опрацювання документів, позивачем було встановлено, що відповідачем у Повідомленні наведені недостовірні дані в частині розроблення та затвердження проектної документації, чим порушено вимоги абз. 3 ст. 23, абз. 1 ч. 1 ст. 31, ч. ч. 8 ст. 36 Закону України «Про архітектурну діяльність», у зв`язку із чим, позивач звернувся із цим позовом до суду, з метою припинення права на виконання будівельних робіт.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до підпунктів 4.3, 4.6; 4.7, 4.8 пункту 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978 (зі змінами), Департамент, зокрема: надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт з підстав, визначених законом; приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає та відмовляє у видачі сертифікатів, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків); у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень Департамент звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) на території міста Києва, з 12.10.2016.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 26 цього Закону, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV, архітектор (інженер), що має кваліфікаційний сертифікат, - фахівець, який за результатами атестації отримав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідальність за результати своєї роботи.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат (стаття 7 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Згідно з пункту 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 3.17 ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

З пунктів 3.2, 4.8 ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» вбачається, що будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 5 Порядку підготовчих і будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі по тексту - Порядок №466) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

У відповідності до положень частин 1-2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що у разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, згідно з положеннями пункту 13 Порядку №466 встановлено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 року № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Відповідно до абзаців 15 Порядку № 466 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт особисто або рекомендованим листом з повідомленням чи через електронний кабінет;

отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва;

встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держсервісбуд не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлення вносить до реєстру відповідний запис.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.

Про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.

Відповідно до ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

У схожій справі № 520/7198/22 Верховний Суд у постанові від 20.01.2025 дійшов такого висновку:

« 31. … виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних може мати місце як у спосіб проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю і оформлення їх результатів (відповідні акти перевірок та/або розпорядчі чи інші документи, оформлені у межах таких контрольних заходів), так і шляхом виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації, які є очевидними.

32. У справі, що розглядається, Інспекцією ДАБК було встановлено недостовірність даних, а саме, що загальна площа (м.кв.) об`єкта відповідно до проектної документації - 538,89 кв.м., а за даними Реєстру прав власності на нерухоме майно, площа вказаного нежитлового приміщення, які належать на праві приватної власності відповідачу (замовнику), є значно меншою та складає 437,7 кв.м.

33. Відповідно, у цьому випадку проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю і оформлення їх результатів не є передумовою для звернення до суду, оскільки недостовірність даних є очевидною, що є підставою для позову про припинення в судовому порядку права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого ним повідомлення відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

…

35. Судовий порядок вирішення питання про припинення права на виконання будівельних робіт є гарантією дотримання прав та інтересів суб`єктів містобудування, адже під час судового розгляду саме позивач повинен довести обґрунтованість позову. Із запровадженням судового контролю за припиненням права на виконання будівельних робіт відпала необхідність встановлювати порушення містобудівельного законодавства саме за наслідками перевірки. Виявлення очевидних порушень є достатнім для звернення до суду і доведення їх в судовому порядку…».

У справі, що розглядається, позивач встановив недостовірність даних, а саме щодо загальної площі споруди по вул. Богатирська, 4 у м. Києві.

Так, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт площа нежитлової будівлі літ «Б» на АДРЕСА_1 вказана 450,4 кв.м., в той же час, відповідно до відомостях, що містяться у Державному реєстрі речових прав, у поверховому кресленні, наданому БТІ, площа вказаного об`єкту становить 139,3 кв.м.

Як наслідок, замовник будівництва не мав права затверджувати проектну документацію, оскільки остання розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Отже, позивачем встановлено факт подання недостовірних даних шляхом виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у повідомленні, які є очевидними.

Відтак, за правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові №520/7198/22 від 20.01.2025, у цьому випадку проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю і оформлення їх результатів не є передумовою для звернення до суду, оскільки недостовірність даних є очевидною, що є підставою для позову про припинення в судовому порядку права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 640/29330/21.

Отже, законодавством передбачено, що достатньою та необхідною правовою підставою для подачі органом архітектурно-будівельного контролю позову щодо припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, є виявлення факту наведення у цьому документі замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а по-друге жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту.

При цьому, чинним законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а не в процесі їх проведення.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у його постановах від 01 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 22 січня 2021 року у справі № 640/11869/20, від 27 січня 2021 року у справі № 826/10962/17 та від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16.

Отже, посилання відповідача на порушення позивачем процедури здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю і оформлення їх результатів судом до уваги не приймаються, з огляду на викладене вище.

Аналізуючи вище викладене, приймаючи до уваги доведеність факту подання відповідачем недостовірних даних у Повідомленні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, керуючись вищевикладеним в сукупності, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, код ЄДРПОУ 40224921) до Публічного акціонерного товариства «Вторес» (02232, м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд.20, адміністративно-побутова будівля, літера «А»; код ЄДРПОУ 01882568) про припинення права на виконання будівельних робіт, задовольнити.

Припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 30.12.2020 №KB 051201228206 на об`єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Б» на вул. Богатирській, 4 в Оболонському районі м. Києва», замовник будівництва - Публічне акціонерне товариство «Вторес».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 23.05.2025.

Суддя Ю.В. Калашник