Рішення

від 23.05.2025 по справі 320/4481/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2025 року Київ № 320/4481/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я. В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нимфаплюс» про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нимфаплюс», в якому позивач просить:

- визнати недійсними установчі документи ТОВ «Нимфаплюс» (код ЄДРПОУ 40477736);

- припинити юридичну особу ТОВ «Нимфаплюс» (код ЄДРПОУ 40477736).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нимфаплюс» (код ЄДРПОУ 40477736) зареєстровано в якості юридичної особи 12.05.2016, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Засновником та керівником товариства з 13.04.2017 є ОСОБА_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2020 у справі №761/18992/20 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та закрито кримінальне провадження №320200000000076 від 18.06.2020, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, встановлено.

У вказаній ухвалі встановлено, що ОСОБА_1 достовірно усвідомлювала факт відсутності у неї фінансових ресурсів, навичок і досвіду для здійснення господарської діяльності в цілому. Крім того, розуміла, що фактично виконувати обов`язки засновника та службової особи вищезазначеного товариства наміру не має та у подальшому їх не виконувала, оскільки не мала бажання займатися підприємницькою діяльністю, та не намагалася цього зробити; статутний капітал вказаного товариства не формувала; правами засновника та службової особи підприємства не збиралася користуватися та ніколи не користувалася; фінансово-господарською та поточною діяльністю ТОВ «Нимфаплюс» не займалася, та не збиралася займатися.

Таким чином, за висновками Шевченківського районного суду міста Києва, ОСОБА_1 підозрюється у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

З огляду на викладене, позивач вважає, що діяльність ТОВ «Нимфаплюс» не підпадає під ознаки підприємницької та не є спрямованою на досягнення основної її мети - отримання доходу (прибутку), тобто має ознаки фіктивності відповідно до статті 55-1 Господарського кодексу України, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Згідно пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. 67.2 ст. 67 ПК України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

У свою чергу, за правилами ст. 42 Господарського кодексу України (далі ГК України) підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Положення ст. 55-1 ГК України до ознак фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, відносять те, що останнє: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Як було зазначено вище, однією з підстав припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих документів, відповідно до ч. 1 ст. 55-1 ГК України є ознака фіктивності суб`єкта господарювання, а саме те, що його зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Із змісту цієї норми вбачається, що для висновку щодо наявності ознак фіктивності юридичної особи, необхідно встановити, що її передано у володіння чи управління особам, які, зокрема, не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження. Відтак, стаття 55-1 ГК України містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи-підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами.

Тобто, необхідною умовою для застосування вказаної норми є відсутність наміру (тобто задуму, бажання) відповідних осіб провадити фінансово-господарську діяльність від самого початку, тобто вже на момент реєстрації (перереєстрації) товариства.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що у разі виявлення ознак фіктивності суб`єкта господарювання (підприємництва) податковий орган вправі звернутися до суду з позовом про визнання установчих документів недійсними.

В свою чергу, стаття 55-1 Господарського кодексу України містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи-підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами. Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об`єктивному їх дослідженні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 826/25343/15.

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 35 Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, а також за відповідність перекладу тексту документів у випадках, визначених пунктом 1 частини першої статті 15 цього Закону.

Особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, а також у неподанні або несвоєчасному поданні державному реєстратору передбаченої цим Законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або його відсутність, несуть відповідальність, встановлену законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи.

Як було встановлено раніше, звертаючись до суду із цим позовом, контролюючий орган посилається на абз. 4 ч. 1 ст. 55-1 ГК України, обґрунтовуючи свої вимоги саме тим, що керівник ТОВ «Нимфаплюс» заперечує свою причетність до господарської діяльності товариства, на підтвердження чого надає, зокрема, копію ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2020 у справі №761/18992/20, зміст якої було наведено вище.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі №761/18992/20 обставин суд приходить до висновку, що докази, які містяться в матеріалах справи, вказують на наявність ознак фіктивності ТОВ «Нимфаплюс», передбачених ст. 55-1 ГК України, а тому вважає за необхідне визнати недійсними установчі документи відповідача та припинити юридичну особу ТОВ «Нимфаплюс».

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України, і підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати недійсними установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Нимфаплюс» (код ЄДРПОУ 40477736; адреса: вул. Шкільна, буд. 7, кв. 78, м. Вишгород, Київська обл., 07300).

Припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Нимфаплюс» (код ЄДРПОУ 40477736; адреса: вул. Шкільна, буд. 7, кв. 78, м. Вишгород, Київська обл., 07300).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.