Ухвала

від 23.05.2025 по справі 320/20475/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 травня 2025 року Київ № 320/20475/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАННЯ «БКП» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАННЯ «БКП» (вул. Автозаводська, 2, м. Київ, 04074, код ЄДРПОУ 37858951) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11529383/37858951 від 31.07.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 403 від 09.12.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України (Код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Реєстрі податкових накладних розрахунків коригувань податкову накладну № 403 від 09.12.2022 року;

- стягнути з ГУ ДПС у м. Києві (Код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБ`ЄДНАННЯ "БКП" (Код ЄДРПОУ 37858951), судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/20475/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

На виконання ухвали суду від 28.04.2025 надійшла заява про усунення недоліків позову. До заяви долучено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та належним чином завірені копії додатків, наданих до позовної заяви для суду та відповідачів у повному обсязі.

В обґрунтування поновлення строку звернення до суду позивач зазначає про мобілізацію співробітника, а саме юрисконсульта позивача до лав Збройних сил України, останній проходить військову службу на умовах, визначених чинним законодавством, до завершення особливого періоду. Позивач не був належним чином підготовлений до раптової мобілізації зазначеного працівника та дізнався про відповідний факт опосередковано від родичів мобілізованого.

Унаслідок викладених обставин позивач був позбавлений можливості своєчасно отримати інформацію щодо не вчинення юристом дій із оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які є предметом оскарження у поданій до суду адміністративній позовній заяві.

За наведених підстав, судом встановлено, що пропущений позивачем строк звернення до суду з цією позовною заявою не підлягає поновленню з огляду на таке.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У постанові від 17.09. 2020 у справі №640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, що підтверджують обставини викладені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Твердження позивача щодо мобілізації юрисконсульта не заслуговують на увагу, оскільки в умовах воєнного стану суди, державні органи, адвокати, що здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність, та адвокатські об`єднання тощо працюють у звичайному режимі.

Окрім цього, позивач не зазначає коли саме відбулась мобілізація юрисконсульта та не надає суду докази на підтвердження викладеного.

Суд зазначає, що згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії, Девеер проти Бельгії Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду.

Таким чином, і за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

В аспекті наведеного варто зазначити і те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем не додано належних і допустимих доказів та пояснень в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду.

Судом досліджені відповідні доводи позивача та не встановлено підстав для визнання пропуску строку звернення до суду поважним.

Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позивачем не подано до суду належних обґрунтувань з доказами на підтвердження поважності строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.123, 248, 256 КАС України суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАННЯ «БКП» про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.

Визнати неповажними причини проспуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ`ЄДНАННЯ «БКП» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

СуддяПарненко В.С.