Рішення від 23.05.2025 по справі 400/226/25

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2025 р. № 400/226/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаДержавної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)", вул. Суворова, 1,с-ще Центральне,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57361,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (даліпозивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до державної установи «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» (далівідповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії державної установи «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» щодо обчислення ОСОБА_1 у заниженому розмірі у проміжок часу з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; зобов`язати державну установу «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000 щомісячно, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченоїпостановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»(далі - Постанова № 168), однак відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено таку винагороду в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому у задоволенні вимог позивача просить відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що згідно п.1 постанови № 168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до вимог Міністерства юстиції України від 20.05.2022 року № 38144/16.3.2/32-22 з посиланням на виконання постанови № 168 визначено, що виплата винагород здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи в межах, передбачених у кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря.

Відповідач також посилається на те, що ОСОБА_1 , виконував обов`язки керівника державної установи «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» і саме він підписував накази про виплату додаткової винагороди та відповідно розрахунки та платіжні доручення стосовно здійснення зазначених виплат.Позивач, як керівник установи, повністю володів інформацією, приймав рішення стосовно виплат додаткової винагороди, крім того на нього покладалась відповідальність за достовірність інформації, своїм підписом затверджував накази, розрахунки та платежі, всі виплати здійснювались згідно вимог чинного законодавства та відповідних нормативно-правових актів, що регулюють дані відносини.

Ухвалою суду від 20.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Позивач на адресу суду надав відповідь на відзив посилаючись на те, що з 24.02.2022 позивач набув право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою №168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Миколаївська область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (далі - позивач) з 01.10.1998 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Наказом Міністерства юстиції України від 11.09.2023 звільнено 13.09.2023 з Державної кримінально-виконавчої служби України полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника державної установи «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» начальника арештного дому за власним бажанням відповідно до ч. 5 ст. 23 ЗУ «Про Державну кримінально - виконавчу службу України», п.7 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію».

Під час здійснення перерахунку пенсії, позивачем було виявлено те, що відповідач з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно нараховував йому додаткову винагороду у розмірі меншому, ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Адвокатом позивача 22.12.2024 було спрямовано до установи відповідний адвокатський запит.

Згідно листа ДУ «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» від 31.12.2024 №5/9-16-24/К-16 додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у проміжок часу з 24.02.2022 по 07.06.2022 була нарахована позивачу та виплачувалась пропорційно фактичному часу несення служби, розрахованого у годинах в розрахунковому місячному періоді проходження служби.

З діями відповідача щодо обчислення у заниженому розмірі з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» позивач не погодився та вважає їх протиправними.

Вважаючи протиправною невиплату щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Наказом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 23.04.2022 № 164 ВС у період з 5 години 30 хвилин 25.04.2022 продовжено режим особливих умов терміном на 30 діб в установах виконання покарань Житомирської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Xерсонської, Черкаської та Чернігівської областей.

Цим же наказом покладено зобов`язання на начальників установ центрального та південного регіонів виконання заходів, передбачених наказом Департаменту від 23.02.2022 № 44/ОД-22 «Щодо запровадження режиму особливих умов в установах виконання покарань Житомирської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Xерсонської, Черкаської та Чернігівської областей», здійснювати у повному обсязі, та вирішено продовжити несення служби персоналом в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах центрального та південного регіонів за посиленим варіантом несення служби на строк дії воєнного стану в Україні.

ДУ «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» виконувала визначені законом та Положенням функції до 08.06.2022 та персонал продовжував нести службу до 08.06.2022.

Позивач ніс службу в ДУ «Снігурівська виправна колонія (№5) та виконував функціональні обов`язки, що підтверджується табелями обліку робочого часу та записами послужного списка, а також листом ДУ «Снігурівська виправна колонія (№ 5) від 31.12.2024.

Наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2022 № 3346/5 оголошено простій державної установи «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» з 08.06.2022 та дозволено персоналу до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях, не виконувати дистанційну роботу.

Також, наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2022 № 5184/5 припинено з 24.11.2022 простій державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)», оголошений відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 07.06.2022 № 2246/5 «Про оголошення простою державної установи «Снігурівська виправна колонія (№ 5)», яка тимчасово знаходилась на непідконтрольній Україні території.

В подальшому, наказом Міністерства юстиції України від 11.09.2023 звільнено 13.09.2023 з Державної кримінально-виконавчої служби України полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника державної установи «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» - начальника арештного дому за власним бажанням відповідно до ч. 5 ст. 23 ЗУ «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», п.7 ч. 1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію».

Під час здійснення перерахунку пенсії, позивачем було встановлено, що відповідач з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно нараховував йому додаткову винагороду у розмірі меншому, ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Судом встановлено, листом ДУ «Снігурівська виправна колонія (№5)» від 31.12.2024 № 5/9-16-24/ К-16 повідомила що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у проміжок часу з 24.02.2022 по 07.06.2022 була нарахована позивачу та виплачувалась пропорційно фактичному часу несення служби, розрахованого у годинах в розрахунковому місячному періоді проходження служби.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби). Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.

Згідно з частиною другою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально виконавчу службу України» умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною п`ятою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально - виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально- виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжується Указами Президента України до теперішнього часу.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 цієї постанови, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 5 Постанови № 168 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, доповнивши абзац перший після слів та поліцейським словами « а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка».

Згідно з пунктом 2 вищевказаної постанови вона набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 24.02.2022.

ДУ «Снігурівська виправна колонія (№5)», де проходив службу позивач, розташована на території с. Центральне, Снігурівського району, Миколаївської області, що входить до Шевченківської сільської територіальної громади.

При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «є-Підтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми є-Підтримка.

В Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р, в Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» зазначена і вся Миколаївська область.

З 01.07.2022 в зазначену постанову було внесені зміни, яким встановлено, що на період дії воєнного стану, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Відповідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України №1146 від 08.10.2022 року «Про внесення змін до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" (далі - Постанова № 1146), в абзаці першому: слова ", а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)" виключено.

Відповідно п.2 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.09.2022.

Таким чином, в період з 24.02.2022 по 01.06.2022, особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, мали право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно, за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "є Підтримка".

А в період з 01.06.2022 по 01.09.2022 за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та у такому разі мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12.04.2024 № 108) с. Центральне Шевченківської сільської територіальної громади з 04.03.2022 по 11.11.2022 перебувала в тимчасовій окупації, а з 11.11.2022 - в зоні можливих бойових дій.

Позивач ніс службу в ДУ «Снігурівська виправна колонія (№5)», яка входить до структури органів ДКВС України та розташована на території Миколаївської області, у проміжок часу з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно має право на отримання додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 в розмірі 30000 грн. щомісячно, а з 01.06.2022 по 07.06.2022 включно - в розмірі 30 000 грн, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Слід зазначити, що відповідач в даному випадку фактично не заперечує наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої п.1 Постанови № 168, у період з 24.02.2022 р. по 31.05.2022 включно.

Натомість, спірним є питання щодо нарахування такої винагороди.

Відповідач вказує, що додаткова винагорода позивачу була нарахована та виплачена пропорційно фактичному часу несення служби, розрахованого у годинах в розрахунковому місячному періоді проходження служби: в травні 2022, за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 відпрацьовано 648 год. х 41.23 годинна ставка = 26717,04 грн.; в грудні 2022, за період з 26.04.2022 по 07.06.2022 відпрацьовано 352 год. х 41.67 годинна ставка = 14 667,84 грн.

Не підлягають врахуванню доводи відповідача про відсутність позивача на робочому місці з 19.05.2022, оскільки вони спростовуються наданим табелем обліку робочого часу позивача за травень 2022 року, відповідно до якого позивач був на робочому місці з 01.05.2022 по 31.05.2022 та згідно довідки про грошове забезпечення позивач у травні 2022 року отримав повне грошове забезпечення.

Тобто, в даному випадку додаткова винагорода з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно позивачу виплачувалась, проте не у розмірі 30 000 грн. щомісячно, а у розмірі відповідно до фактично відпрацьованих годин з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, тобто у заниженому розмірі. У лютому, березні, квітні і травні 2022 року позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно. А у випадку відпрацювання позивачем неповного місяця, розрахунок відповідної додаткової винагороди здійснюється в порядку, визначеному п. 8 Порядку №925/5, тобто пропорційно до кількості відпрацьованих позивачем календарних днів у місяці.

Проведення відповідачем виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, пропорційно за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) не узгоджується, ні з Постановою № 168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а ні з положеннями Порядку № 925/5.

У Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзаци перший і другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення).

У Рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп і від 05.04.2001 № 3- рп/2001 зроблено аналогічні висновки про те, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дія закону та іншого нормативно правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Також, Конституційний Суд України вказав, що частина перша статті 58 Конституції України передбачає винятки з конституційного принципу неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 05.04.2001 № 3-рп/2001).

У Рішеннях Конституційний Суд України постійно наголошує на тому, що ключовим у питанні розуміння гарантованого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності норм права, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2017 № 2- р/2017).

Спірні правовідносини не стосуються відповідальності позивача, даний спір пов`язаний з виплатою грошового забезпечення позивачу, а в період походження позивачем служби з 24.02.2022 по 31.05.2022 діяли приписи Постанови № 168, які передбачали обов`язок відповідача здійснювати розрахунок додаткової винагороди позивачу саме виходячи із розміру 30000 грн щомісячно.

На підставі ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії державної установи «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» щодо обчислення ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 24.02.2022 по 31.05.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

3. Зобов`язати державну установу «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000 щомісячно, з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно, з урахуванням проведених виплат.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник