Рішення від 23.05.2025 по справі 420/9968/25

Справа № 420/9968/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), у якому позивач просить суд: - визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 29.01.2020 року по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 07.03.2025 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, протиправною; - зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 07.03.2025, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів y зв`язку з порушенням термінів їx виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 №159.

Позивач зазначив, що проходив військову службу, у тому числі в НОМЕР_2 загоні морської охорони Державної прикордонної служби ДПС України (військовій частині НОМЕР_1 ). Звільнений зі служби та виключений зі списків особового складу 10.07.2024 рокку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року у справі №420/28623/24, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду задоволений його позов. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) здійснити йому перерахунок з 29.01.2020 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

07.03.2025 року на виконання рішення суду йому виплачено 258576,47грн.

Позивач вказує, що відповідачем в порушення статті 4 Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) не виплачено на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Таку бездіяльність позивач вважає протиправною та посилаючись на положення Закону №2050-ІІІ, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок №159), судову практику просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 08.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та посилався на те, що нарахування та виплата грошей ОСОБА_1 перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 було здійснено військовою частиною НОМЕР_1 07.03.2025 року у зв`язку з прийняттям судового рішення щодо зобов`язання здійснити таку виплату. Ці гроші були нараховані та виплачені ОСОБА_1 07 березня 2025 року протягом 15 днів з часу виникнення обов`язку здійснити нарахування та виплати (з часу набрання законної сили судового рішення 20.02.2025 року), без порушення строків її виплати. На думку представника така виплата має характер одноразової виплати на підставі рішення суду та не є об`єктом для компенсації.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, просив задовольнити позовні вимоги та посилаючись на правові висновки Верховного Суду, зазначив, що компенсація втрати частини доходу виплачується не залежно від того, самостійно роботодавець виплатив заборгованість чи на підставі рішення суду.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у тому числі в НОМЕР_2 загоні морської охорони Державної прикордонної служби ДПС України (військовій частині НОМЕР_1 ). Наказом регіонального управління морської охорони ДПСУ від 09.07.2024 року №203-ОС позивача звільнено з військової служби. Наказом НОМЕР_2 загону морської охорони від 10.07.2024 року №355-ОС.

Оскільки йому не було нараховано та виплачено грошове забезпечення у повному обсязі він звернувся до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року у справі №420/28623/23, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду, задоволений позов ОСОБА_1 та, зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) здійснити перерахунок з 29.01.2020 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 , з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

07.03.2025 року на виконання рішення суду від 31.10.2024 року у справі №420/28623/23 відповідачем виплачено позивачу 258576,47 грн.

Оскільки відповідачем виплачені кошти на виконання рішення суду без нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, проте отримав відповідь про відсутність підстав для виплати вказаної компенсації.

Вважаючи порушеними свої права позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини регламентовані Законом №2050-III.

Статтею 1 Закону №2050-III встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст.2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Закону слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Щодо суми індексації грошових доходів громадян, то внесення вказаних сум в доходи, які підлягають компенсації були внесені Законом №1214 ІХ від 04.02.2021 року.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення (постанова від 14.04.2021 року у справі №465/322/17).

Пункти 1,2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-III, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Суд вважає, що право на отримання компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є соціальним правом громадянина, тобто правом, яке закріплено у в законодавстві і перебуває під захистом держави.

Згідно зі ст.ст.3,4,5 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

Статтею 7 Закону №2050-III, п.8 Порядку №159 визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

02.04.2024 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду прийняв постанову по справі №560/8194/20.

В постанові від 02.04.2024 року (пункти 31-36) зазначено, що аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

Судова палата вважала, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Врахувавши зазначене, Судова палата вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021,17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювати такі висновки:

а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;

г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

Саме такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах зазначеної категорії справ відповідатиме принципу верховенства права та його складовій - принципу правової визначеності, сприятиме стабільності правовідносин щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Крім того, такий підхід відповідатиме і підходам Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо порядку обчислення строків звернення до суду в спорах про перерахунок пенсій, викладеним у постанові від 31.03.2023 у справі № 240/12017/19, яку взяв до уваги суд апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи.

Судом встановлено, що позивач не отримав у повному обсязі розрахунок при виключенні зі списків особового складу.

Лише на виконання рішення суду отримав кошти 07.03.2025 року, а 04.04.2025 року звернувся до суду з даним позовом. Обов`язком відповідача є виплата вказаної компенсації разом з виплатою заборгованості в силу приписів Закону № 2050-ІІІ .

Таким чином, позивачем дотриманий строк звернення до суду з даним позовом та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.04.2024 року по справі №560/8194/20, а також на підставі положень Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення - виплаченої 07.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року у справі №420/28623/23.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) - задовольнити.

Визнати протиправною військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати у повному обсязі грошового забезпечення - виплаченої 07.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року у справі №420/28623/23.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення - виплаченої 07.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року у справі №420/28623/23, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва