Рішення

від 23.05.2025 по справі 600/1997/24-а

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1997/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати винесений відносно ОСОБА_1 терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 28.04.2024 року серії АА №271947.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність прийнятого припису, оскільки він не вчиняв домашнього насильства відносно своєї доньки, а відповідачем не здійснено належну перевірку відповідної інформації, що мали місце 28.04.2024 року. Також позивач вказав, що судовим рішенням по справі №726/1215/24 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки відсутні докази того, що позивач є кривдником своєї малолітньої дитини.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. У відзиві відповідач зазначив, що на підставі заяви ОСОБА_2 встановлено вчинення позивачем домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , а тому з метою недопущення чи припинення насильства було прийнято терміновий заборонний припис стосовно позивача, у відповідності до норм чинного законодавства. З вказаних підстав, відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Третя особа, подала до суду письмові пояснення, в яких вказує на правомірність вчинених відповідачем дій та прийнятого термінового заборонного припису відносно позивача, який вчинив домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_3 , у зв`язку із чим вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

28.04.2024 р. відповідачем винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника Серія АА №271947 відносно позивача, у зв`язку зі скоєним ним домашнім насильством 28.04.2024 р. о 11:35 в АДРЕСА_1 , саме вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_3 умисні дії психологічного характеру, що полягали в шарпані та чіплянні, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, що могло завдати шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_3 . Припис складено строком на 10 діб з 28.04.2024 р. по 08.05.2024 року. (а.с. 10).

Крім того, 28.04.2024 р. відповідачем складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАБ №844760, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. (а.с. 11).

Матеріали справи містять копію рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.11.2022 р. №693/37 про участь громадянина ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . (а.с. 18).

Також матеріали справи містять копії свідоцтв про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , де батьками вказано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . (а.с. 8-9).

Матеріали справи містять відеодокази подій 28.04.2024 р., які відбувались в АДРЕСА_1 , за участі позивача, дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 .

Крім того, матеріали справи містять відеодокази подій 28.04.2024 р. з нагрудної камери поліцейського, під час відібрання пояснень у ОСОБА_2 та позивача.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 11.3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229 від 07.12.2017 (далі - Закон №2229) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону №2229 встановлено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Стаття 10 Закону №2229 відносить до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.

Згідно ст. 1 Закону №2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Відповідно до п. 1 Розділу 2 Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника від 01.08.2018 №654 (далі - Порядок №654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Згідно з п. 2 розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Відповідно до ст. 25 Закону №2229 та п. 4 розділу II Порядку №654 припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Згідно з пунктом 5 Порядку №654 передбачено, що при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

На підставі матеріалів справи встановлено, що 28.04.2024 р. відповідачем винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника Серія АА №271947 відносно позивача, у зв`язку зі скоєним ним домашнім насильством 28.04.2024 р. о 11:35 в АДРЕСА_1 . У приписі вказано, що позивач вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_3 умисні дії психологічного характеру, що полягали в шарпані та чіплянні, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, що могло завдати шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_3 .

Крім того, 28.04.2024 р. відповідачем складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАБ №844760, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Судом було досліджено надані сторонами відеодокази подій 28.04.2024 р., які відбувались в АДРЕСА_1 , за участі позивача, дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 .

При цьому, суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАБ №844760, був предметом розгляду по справі про адміністративне правопорушення №726/1215/24, де окрім іншого надавалась судом оцінка відеодоказам подій 28.04.2024 р.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Садгірського районного суду від 28.05.2024 р. №726/1215/24, залишеної без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 25.06.2024 р., провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Судами першої та апеляційної інстанції було досліджено, серед іншого, відеодоказ подій 28.04.2024 р., знятий на телефон ОСОБА_2 , з якого встановлено, що ОСОБА_1 28.04.2024 приніс іграшки дітям та намагався із ними встановити контакт у дитячій кімнаті, однак невдовзі дитина підбігла до матері, а ОСОБА_1 взяв дитину на руки і відійшов у сторону. Від цього дитина почала плакати, а мати кричати та просити викликати поліцію.

Аналізуючи такий доказ судом встановлено лише намагання батька знайти спільну мову із дітьми та провести із ними час, а те, що батько взяв дитину на руки, від чого дитина заплакала не може свідчити про неправомірні дії чи домашнє насильство.

Крім того, ОСОБА_1 намагався заспокоїти дитину та матір, що кричала, не втікав із місця події та не заперечував щодо виклику поліції.

Суди констатували, що сам факт звернення жінки до поліції щодо домашнього насильства без належних та допустимих доказів не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.

Також суд по справі №726/1215/24 зробив висновок, що належних та допустимих доказів вчинення конкретних умисних неправомірних дій ОСОБА_1 щодо своєї дитини ОСОБА_3 матеріали справи не містять. Також патрульною поліцією не розкрито в чому саме полягали такі неправомірні дії ОСОБА_1 та як саме вони завдали шкоди психічному здоров`ю дитини.

Матеріалами справи №726/1215/24, в даному конкретному випадку, не встановлено в результаті яких саме дій ОСОБА_1 його дитина могла бути заляканою та нездатною захистити себе, враховуючи що матір дитини в ході побачень також веде активну позицію у конфліктній ситуації із батьком теж вдається до образ і залякувань. Більше того, в силу своєї вікової можливості дитина позбавлена можливості належним чином оцінити ситуацію яка склалася, а у випадку намагання участі батька у її вихованні матір також повинна сприяти цьому та допомогти дитині у спілкуванні із батьком. Психологічне насильство передбачає за собою контроль однієї особи над іншою з метою приниження її щоб підкорити чи показати її незначущість, обмежити її волевиявлення. Також психологічне насильство має викликати у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдати шкоди психічному здоров`ю особи. Те, що батько взяв дитину на руки, а дитина почала плакати не свідчить про психологічне насильство над дитиною та про обмеження її волевиявлення. Більше того сама ситуація тривала декілька хвилин, а пізніше діти могли бути налякані конфліктом, що відбувався між батьками, а не лише діями ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 почала кричати, чим також могла налякати дітей.

Відповідно до позиції Верховного Суду викладеної у Постановах від 10 лютого 2021 року, у справі №761/49109/19 (провадження № 61-9144св20), від 29 серпня 2019 року у справі № 640/23804/18 (провадження № 61-3848св19), від 02 вересня 2020 року у справі № 635/4854/19-ц (провадження № 61- 3510св20), від 08 квітня 2020 року у справі № 336/5627/19 (провадження № 61- 1585св20), від 14 січня 2020 року у справі № 754/6995/19 (провадження № 61-16980св19), від 17 квітня 2019 року у справі № 363/3496/18 (провадження № 61-4830св19) зазначено, що сам факт звернення заявника до органів поліції свідчить про наявність конфлікту між подружжям, однак не підтверджує факт вчинення іншою особою домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та матеріалів, судом встановлено, що факт домашнього насильства - не доведено достатніми та беззаперечними доказами. Обставини, що стали підставою для складання 28.04.2024 р. відповідачем винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника Серія АА №271947 та протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАБ №844760, не знайшли свого доказового підтвердження та спростовані висновками суду по справі №726/1215/24.

Суд звертає увагу, що окрім оскаржуваного припису та відеодоказів подій 28.04.2024 р. матеріали даної справи не містять достатніх доказів, які б давали підстави стверджувати, що позивач вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_3 умисні дії психологічного характеру, що могло завдати шкоди її психологічному здоров`ю. А отже у відповідача були відсутні достатні підстави для складання термінового заборонного припису стосовно кривдника від 28.04.2024 року серії АА №271947.

Суд також враховує, що строк дії оскаржуваного припису на момент розгляду справи завершився, однак вказана обставина не спростовує висновків суду, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 28.04.2024 року серії АА №271947 було прийнято безпідставно та необґрунтовано, без встановлення належними доказами умисних дій психологічного характеру з боку позивача відносно своєї доньки, а тому для належного захисту і відновлення порушених прав позивача оскаржуваний припис підлягає скасуванню.

Решта доводів учасників справи не спростовують висновків суду щодо протиправності оскаржуваного припису.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду правомірності винесеного відносно ОСОБА_1 термінового заборонного припису від 28.04.2024 року серії АА №271947.

При цьому, належним та ефективним способом захисту інтересів позивача є задоволення позову в обраний позивачем спосіб.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати винесений відносно ОСОБА_1 терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 28.04.2024 року серії АА №271947.

3. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1221,20 грн згідно квитанції від 02.05.2024 р.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення складання.

Найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Управління патрульної поліції в Чернівецькій області (Департаменту патрульної поліції) (вул. Заводська, 22, м.Чернівці, 58007, код ЄДРПОУ 40108646);

третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Суддя Т.М. Брезіна