Рішення

від 19.05.2025 по справі 448/205/25

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/205/25

Провадження № 2/448/253/25

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

19.05.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Москалик О.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович про визнання права власності та встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаються на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області відносився до суспільної групи «колгоспний двір» та станом на 15.04.1991 року головою такого була ОСОБА_2 , членом такого був син ОСОБА_3 , а тому, виходячи із принципу рівності часток у майні колгоспного двору, кожен із даних осіб володіли, станом на 15.04.1991р., часткою у розмірі по 1/2 у такому майні.

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла голова двору ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/2 частку у майні колгоспного двору. Ствердила, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв ОСОБА_3 . Факт прийняття ним спадщини стверджується спільним проживанням разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку не заявив про відмову від прийняття спадщини. З огляду на що вважає, що ОСОБА_3 став одноосібним власником спірного будинковолодіння.

Зазначила те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області. Ствердила, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли позивачка ОСОБА_1 . Факт прийняття нею спадщини стверджується поданою до нотаріуса заявою про прийняття спадщини.

Стверджує, що з метою оформлення своїх спадкових прав позивачка звернулися до нотаріуса, однак у позасудовому порядку отримати свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок не має можливості, так як такий відносився до суспільної групи «колгоспний двір», а тому позивачка позбавлена можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 являлася матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визнати за нею, (позивачкою ОСОБА_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 07.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кайдан Л.В. в підготовче судове засідання не з`явились, однак через канцелярію суду представник подала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просить суд вимоги задовольнити, розгляд справи проводити без їхньої участі.

Представник відповідача Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився, проте надіслав на адресу суду клопотання в якому зазначив, що визнають позовні вимоги та просять розглядати справу у їх відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Р.С., в підготовче судове засідання не з`явився, проте надіслав копії сторінок із спадкової справи за №207/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), а також клопотання про здійснення розгляду даної справи у його відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 2) роз`яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно повинні розглядатися одночасно за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області відносилося до суспільної групи «колгоспний двір», головою якого була ОСОБА_2 1919 року народження, а членом такого був син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується випискою із по-господарської книги по селі Воля Садківська, - про суспільну групу двору та склад його членів станом з 01.04.1988-15.04.1991р.р. Всі зазначені члени колгоспного двору станом на 15.04.1991 року зберегли право на частку в майні такого.

Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню по-господарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Надалі порядок ведення по-господарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню по-господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Відповідно до змісту Вказівок №5-24/26 і №69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) в рівних частках мали: ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , тобто кожен по 1/2 частці будинковолодіння за вищевказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 .

До складу даної спадщини входило право власності на 1/2 частку будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Як вбачається із матеріалів справи, після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв ОСОБА_3 . Факт прийняття ним спадщини стверджується спільним проживанням разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку не заявив про відмову від прийняття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_3 став фактичним власником спірного будинковолодіння в цілому (1/2 частка, як члена колгоспного двору + 1/2 частка, яку успадкував після смерті ОСОБА_4 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

До складу даної спадщини входило право власності на будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області (1/2 частка, яка належала йому як члену колгоспного двору та 1/2 частка, яку він успадкував в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ).

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 , за життя своїм майном розпорядився, а саме 28.07.2020р. склав заповіт, яким усе своє майно заповів ОСОБА_1 (позивачці). Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №833.

Відповідно до копій сторінок спадкової справи №207/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, спадщину після смерті останнього прийняла так як звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини для оформлення своїх спадкових прав та отримала Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна.

Таким чином, ОСОБА_1 стала фактичним власником спірного будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Щодо встановлення факту родинних відносин, то з даного приводу суд зазначає наступне.

В силу ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998року №15, суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 необхідно для оформлення спадкових прав.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.07.1981 року гр. ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Хлиплі Мостиського району Львівської області.

Із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 27.02.1986 року вбачається, що гр. ОСОБА_5 , 1913 року народження і гр. ОСОБА_4 , 1919 року народження, одружились 26 листопада 1939 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 26.11.1939 року зроблено відповідний актовий запис за №5. В графі «громадянка» її зазначено прізвищем « ОСОБА_6 ». Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

З листа Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №347/33.18-04.08 від 27.11.2024 року вбачається про наявність актового запису про народження гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Актовий запис про народження №12 від 13.04.1959 року складений виконавчим комітетом Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області. У графі «мати» зазначена ОСОБА_9 .

Відповідно до довідки №602 від 04.11.2024 року, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: в АДРЕСА_1 , разом з нею проживав та був зареєстрований син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановлення зазначеного факту має юридичне значення, так як дає позивачці підстави для реалізації свого права на оформлення спадщини, тому суд вважає можливим позовні вимоги в цій частині задовольнити та встановити наступний факт, а саме те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 являвся матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Слід зазначити те, що нотаріусом позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину на дане спадкове майно - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавця. Нотаріус роз`яснив позивачці можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватися з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об`єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.

Отже,через відсутністьналежних правовстановлюючихдокументів наспірний будинокз господарськимиспорудами завищевказаною адресоюта черезналежність такогодо суспільноїгрупи «колгоспнийдвір»,а такожвідсутність документів,які підтверджуютьфакт родиннихвідносин,право позивачкиОСОБА_1 на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку, у зв`язку з чим така звернулися до суду із вказаним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтв про смерть спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; копією сторінок із спадкової справи №207/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №80400932 від 11.03.2025р. (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №80400968 від 11.03.2025р. (заповіти/спадкові договори); інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №80400993 від 11.03.2025р. (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №80401015 від 11.03.2025р. (заповіти/спадкові договори); листом-повідомленням нотаріуса про відмову у оформленні спадкових прав на спірне будинковолодіння; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; копією паспорта позивачки ОСОБА_1 ; довідками, виданими виконавчим комітетом Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області; копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.07.1981 року; копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 27.02.1986 року; копією відповіді на адвокатський запит №347/33.18-04.08 від 27.11.2024 року та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки уданому випадкупитання проправорозивачкиОСОБА_1 на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Узагальнюючи,судприходить довисновку,що євсі підставидля визнанняза позивачкоюОСОБА_1 права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020р. №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Окрім цього, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин також підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів і підстав.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович про визнання права власності та встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Хлиплі Мостиського району Львівської області, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Воля Садківська Мостиського району Львівської області, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення складено 23.05.2025 року.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ: 26307500; (місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович (місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, офіс 20-25, Яворівського району Львівської області).

Суддя Ю.В. Кічак