Рішення від 20.05.2025 по справі 458/348/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2025 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі: головуючий - суддя Ференц Р.І., секретар судового засідання Баранишин Д.В.,

Справа № 458/348/25

Провадження №2/458/164/2025

за участі сторін цивільного провадження:

позивачка ОСОБА_1 не прибула,

позивачка ОСОБА_2 не прибула,

позивач ОСОБА_3 не прибув,

позивач ОСОБА_4 не прибув,

позивач ОСОБА_5 не прибув,

представник позивачів адвокат Канарєєв І.О.,

відповідач Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області, повноважний представник не прибув,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Турка Самбірського району Львівської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.04.2025року через канцелярію Турківського районного суду Львівської області представник позивачів адвокат КанарєєвІ.О. подав позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди у порядку спадкування за законом, у якій позивачі просять визнати за ОСОБА_1 , РНОКППП НОМЕР_1 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5 ідеальну частку житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 24.05.2024року; визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5ідеальну частку житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 24.05.2024року; визнати за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5ідеальну частку житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 24.05.2024року; визнати за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5 ідеальну частку житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 24.05.2024року; визнати за ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5 ідеальну частку житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 24.05.2024року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана дана справа.

Предметом позову є: визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений спір відповідно до вимог ст.19 ЦПК України належить до компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, оскільки ч.1 ст.19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

Вирішуючи питанняпро відкриттяпровадження усправі,суди повинніперевірити належністьсправ доїх юрисдикціїта підсудності.Підсудність єрозподіл підвідомчихзагальним судамцивільних справміж різнимисудами першоїінстанції залежновід роду(характеру)справ,що підлягаютьрозгляду,і відтериторії,на якупоширюється юрисдикціятого чиіншого суду.Територіальна підсудністьє підсудністьцивільної справизагальному судув залежностівід території,на якупоширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Ч.ч.9, 16 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) і позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст..30 ЦПК України.

Окрім цього, ч.7 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Статтею 30 ЦПК України передбачена виключна підсудність, оскільки позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Турківський район Львівської області та утворено Самбірський район (з адміністративним центром у місті Самбір) у складі територій Бісковицької сільської, Боринської селищної, Добромильської міської, Новокалинівської міської, Ралівської сільської, Рудківської міської, Самбірської міської, Старосамбірської міської, Стрілківської сільської, Турківської міської, Хирівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Спірне нерухоме майно заходяться на території Турківської міської ради Самбірського району і становлять предмет спору.

Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022року № 2102-IX, який неодноразово продовжувався і діє на сьогоднішній день.

Зважаючи на вище вказане, справа підсудна Турківському районному суду Львівської області, оскільки ст.ст.23,28,30 ЦПК України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ СТОРІН ПО СПРАВІ.

Позиція особи, яка подала позов.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки та відповідно батько інших позивачів ОСОБА_5 . Після смерті матері позивачів залишилося нерухоме спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначають, що вищевказаний будинок було збудовано на законних підставах, а позивачі є спадкоємцями першої черги спадкування за законом, оскільки заповіту не був складений. В установленому законом порядку позивачкі звернулися з письмовою заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, що знаходиться за вказаною вище адресою. Хоча свідоцтво про право на спадщину не видали, фактично спадщину вони прийняли, постійно з сім`єю проживають у вказаному житловому будинку, користуються ним та господарськими спорудами, доглядють за ними, утримують їх в належному стані. Земельна ділянка для ОЖБ до дня смерті знаходилася в постійному користуванні. Вказаний житловий будинок знаходиться в задовільному стані, придатний до експлуатації відповідає вимогам надійності та безпечної експлуатації та чинним будівельним нормам і правилам. Просять визнати право власності на житловий будинок та господарські споруди після смерті спадкодавця.

Позиція відповідача.

Повноважний представник відповідача Боринської селищної радиСамбірського районуЛьвівської області в судове засідання не з`явився, за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслав клопотання, в якому просив суд розглядати справу без їх участі, позов визнають.

Заяви (клопотання) учасників справи.

01.04.2025року через канцелярію Турківського районного суду Львівської області позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подали до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву

01.04.2025рокусторона позивачаподала клопотання про витребування доказів у справі.

15.04.2025року в Турківський районний суд Львівської області надійшла витребовувана спадкова справа.

10.04.2025року засобами підсистеми «Електронний суд» від представника відповідача згідно довіреності надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без представника відповідача, позов визнають.

01.05.2025року сторона позивача подала клопотання про слухання справи у їхню відсутність.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.04.2025року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання, відкрито підготовче провадження, призначено підготовче судове засідання, постановлено викликати в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, визнано явку сторін по справі в судові засідання обов`язковою, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву, визначено відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу роз`яснено право подати зустрічний позов в строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

Ухвалою суду від 04.04.2025року витребувано в приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Львівської області ФедашаМ.М. належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 10.03.2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено до судового розгляду по суті цивільну справу, визначено дати судових засідань.

Судові засідання по справі призначалися 01.05.2025року, 13.05.2025року, 20.05.2025року.

З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи, відповідні до них правовідносини та зміст спірних правовідносин.

Мета судового дослідження полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів.

Вирішуючи питання щодо доказів, суд враховує інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки та відповідно батько інших позивачів ОСОБА_5

Після смерті спадкодавця позивачів залишилося нерухоме спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також спадкоємцями першої черги спадкування являлися діти спадкодавця, та дружина.

Інших спадкоємців які б могли прийняти спадщину, в т.ч. і які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, немає.

Оскільки будинок був збудований спадкодавцем за час перебування у шлюбі, то його спадкоємці після його смерті вступили у володіння та управління вказаним спадковим майном, хоча і не оформила своїх спадкових прав.

В установленому законом порядку позивачі звернулися з письмовою заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, що знаходиться за вказаною вище адресою. При житті спадкодавець не оформив право власності на вказаний житловий будинок. Позивачі фактично спадщину вона прийняли, постійно з сім`єю проживають у вказаному житловому будинку, користуються ним та господарськими спорудами, доглядають за ними, утримують їх в належному стані.

Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 для ОЖБ до дня смерті знаходилася в постійному користуванні.

Вказаний житловий будинок знаходиться в задовільному стані, придатний до експлуатації відповідає вимогам надійності та безпечної експлуатації та чинним будівельним нормам і правилам.

Спору серед спадкоємців, щодо спадкового майна, немає.

Інших спадкоємців ні за законом ні за заповітом судом не встановлено.

Вищенаведене підтверджується повним витягом з Держреєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_6 , свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , витягом з Держреєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_7 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 , довідкою Боринської селищної ради № 421 від 28.02.2024 року про осіб які проживали із спадкодавцем, свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 , довідкою Боринської селищної ради № 1230 від 25.09.2024 року про осіб які проживали із спадкодавцем, свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 б/б, довідкою Боринської селищної ради № 1228 від 25.09.2024 року про осіб які проживали із спадкодавцем, витягом з Держреєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі с/с № 52/2024, технічним паспортом на житловий будинок з довідкою про технічну характеристику об`єктів нерухомого майна, заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, заявою ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, заявою ОСОБА_3 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, заявою ОСОБА_4 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, заявою ОСОБА_7 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 , постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_2 , постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_3 , постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_4 , постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_7 , довідкою № 420 від 28.02.2024 року про належність житлового будинку, довідкою № 1231 від 25.09.2024 року про належність земельної ділянки під ОЖБ, інформаційною довідкою з Держреєстру речових прав на нерухоме майно № 396195248 від 24.09.2024 року, погосподарською книгою Верхньояблунської сільської ради Турківського району Львівської області по за 1964-1966 р.р., обліковою карткою об`єкта погосподарського обліку за 2016-2023 р.р., технічним звітом.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до абз.3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Статтями 1261-1265 ЦК України передбачено п`ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Вказані особи залучаються до спадкування за обставин, передбачених ч.2 ст.1258 ЦК України, тобто за відсутності спадкоємців першої черги. Якщо хто-небудь зі спадкоємців першої черги живий і виявив бажання прийняти спадщину або прийняв її, спадкоємці другої черги до спадкування не залучаються.

Стаття 1259 ЦК Українинадає право спадкоємцям за законом після відкриття спадщинизмінювати за взаємною згодою(договором) встановлену ЦК черговість спадкування. Такий договір має бути нотаріально посвідчений. Він не може порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також спадкоємця, що має право на обов`язкову частку згідно вимог ст..1241 ЦК України.Зміна черговостіможе здійснюватися не лише добровільно, але йза рішенням суду. За позовом особи, що є спадкоємцем за законом наступної черги, суд може визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, якщо буде встановлено, що протягом тривалого часу вона опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до ст.1272 ЦК Українивизначено два способи дій спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини реалізувати свої права: за згодою усіх спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини; подати заяву про прийняття спадщини на підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст..1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Статті 1216, 1297 ЦК України передбачають право та обов`язок спадкоємців, чию спадщину складає нерухоме майно, оформити документи про спадщину.

Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР.

Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов`язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов`язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979року. В погосподарських книгах при визначенніроку побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

В разі будівництва, з дозволу виконкому місцевої Ради депутатів трудящих, будинку взамін старого, що підлягає знесенню, після закінчення будівництва та прийняття нового будинку в експлуатацію, забудовнику повинно бути видано на підставі відповідного рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих свідоцтво про право власності, а старий правовстановлюючий документ відбирається та погашається

Реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності.

Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

Бюро технічної інвентаризації на підставі зібраних матеріалів, а також матеріалів, поданих заявником, складає мотивований висновок про те, чи належить будівля заявнику, і подає його виконкому місцевої Ради депутатів трудящих, який виносить відповідне рішення.

Після винесення виконкомом рішення про оформлення права власності на будинок або домоволодіння, органи комунального господарства, а де їх немає - виконком місцевої Ради депутатів трудящих видає власникові свідоцтво про право особистої власності на будинок за встановленою формою

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001року) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 1992року в період чпсу 1975 1988 років не належать до самочинного будівництва. До часу набрання чинності Цивільним Кодексом України в редакції 2003року та Законом України від 01.07.2004року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на збудоване нерухоме майно не залежало від державної реєстрації такого права.

Згідно п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011року № 91, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992року житлових будинків, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Турківської міської ради Самбірського району Львівської області житловий будинок у АДРЕСА_2 .Лопушанка розташований на земельній ділянці, що перебувала в постійному користуванні спадкодавця.

Суд встановив, що спірний будинок є збудований без порушень, зданий в експлуатацію, що доводиться технічним паспортом, та такий не містить відмітки про самочинне будівництво та власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також суд встановив, що право власності на такий житловий будинок не зареєстровано у встановленому законом порядку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Проте, як зазначено у п. 3.3. згаданого вище Листа ВССУ, перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позивач, як спадкоємець за законом майна покійного батька та матері, підставно просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно.

За таких обставин справи, суд дійшов, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, так як інший правовий механізм оформлення таких прав у нього відсутній.

При цьому, сам факт відсутності правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна. А тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.3 ст.1296 ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного суду від 14.08.2019року по справі N 523/3522/16-ц, та в силу положень чю4 ст.263 ЦПК України враховується при прийнятті рішення по справі.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23.01.2013року у справі №6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 підлягають задоволенню.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст.82 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст.11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов`язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб. А згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Судові витрати в цій справі складаються з судового збору.

Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України в редакції Закону України №2147-8 від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У рішенні Конституційного суду України№12-рп/2013зазначено, що звернення до суду пов`язане з необхідністю сплати судового збору, що впливає на можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованогост.55 Конституції України.

Зазначене відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 року №R(81)7, якою визначено: «утій мірі, вякій судові витрати становлять явну перешкоду доступові доправосуддя, їхтреба, якщо цеможливо, скоротити абоскасувати» (пп.12 п.D).

Питання повернення судового збору регламентовано ст.7 Законом України «Про судовий збір», де передбачено п`ять підстав для повернення сплаченого судового збору: 1)зменшення розміру позовних вимог або внесення суми судового збору у більшому розмірі, ніж було потрібно; 2)повернення заяви або скарги стороні за заявою (клопотанням) заявника; 3)відмова суду у відкритті провадження у справі; 4)залишення заяви або скарги без розгляду; 5)закриття (припинення) провадження у справі в усіх інстанціях.

Відповідно до процесуального кодексу, при винесенні рішення суддя повинен в обов`язковому порядку розподілити судові витрати між сторонами процесу. До судових витрат входить і судовий збір.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно п.11 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду.

Згідно долучених до заяви квитанцій №27, №28, №29, №30, №31 від 22.03.2025року вбачається, що позивачами у ТВБВ№10013/21 філії Львівського обласного управління АТ«Ощадбанк» було оплачено судовий збір у сумі 1211,20грн за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, що становить 1 відсоток ціни позову 325054грн та не є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1211,20грн) і не є більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (15140,00грн) та підтверджується виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою автоматизованою системою документообігу суду.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, зважаючи на відсутність вимоги позивача про стягнення з відповідача оплаченого ним судового збору за позовну вимогу, суд не вирішує таку вимогу, не вирішує питання стягнення з відповідача на користь позивача оплаченого ним судового збору.

Приймаючи до уваги вище вказане, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5,10,12,19,23,27,28,258,259,268,272,273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди у порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5 ідеальну частку житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 24.05.2024року;

Визнати за ОСОБА_2 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5ідеальну частку житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 24.05.2024року;

Визнати за ОСОБА_3 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5ідеальну частку житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 24.05.2024року;

Визнати за ОСОБА_4 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5 ідеальну частку житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 24.05.2024року;

Визнати за ОСОБА_5 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5 ідеальну частку житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 24.05.2024року.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://tk.lv.court.gov.ua/

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 ;

місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_1 .

Позивачка: ОСОБА_2 ;

місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_3 ;

місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_3 .

Позивач: ОСОБА_4 ;

місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_4 .

Позивач: ОСОБА_5 ;

місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_5 .

Відповідач: Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області;

юридична адреса, місцезнаходження за відомостями, внесеними до ЄДРЮОФОПГФ: вул. І.Франка,4 смт Бориня Самбірський район Львівська область 82547), ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05290787.

Повний текст судового рішення складено 23.05.2025 року.

Суддя Р.І.Ференц