Рішення від 20.05.2025 по справі 904/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2025м. ДніпроСправа № 904/38/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

та представників:

від прокуратури: ОСОБА_3 ;

від позивача: ОСОБА_4 ;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: ОСОБА_5 ;

від відповідача-3: ОСОБА_6 ;

від третьої особи-1: ОСОБА_7 ;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2

до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_3 (сел. Губиниха Самарського (стара назва - Новомосковського) району Дніпропетровської області);

до відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

та до відповідача-3: ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_6 " (м. Самар (стара назва - Новомосковськ) Дніпропетровської області);

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

та за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 " (м. Київ)

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ІНФОРМАЦІЯ_9 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_10 в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_11 (далі - позивач) з позовною заявою, в якій просить суд усунути перешкоди ІНФОРМАЦІЯ_12 у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- за результатами моніторингу Державного земельного кадастру встановлено, що 07.05.2024 відділом № 3 ІНФОРМАЦІЯ_13 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.04.2024, виготовленої ФОП ОСОБА_8 , зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 1223281500:01:085:0007. Державним кадастровим реєстратором внесено відомості про право комунальної власності та право постійного користування ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", що виникли на підставі державного акту на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209, виданого згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_14 від 17.09.1997 № 83 на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 1223281500:01:085:0007, площею 63,5 га, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка належить до земель водного фонду з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб. Водночас було з`ясовано, що на вказаній земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна державної власності - гідротехнічні споруди: стави нагульний № 1, виросні стави №№ 1, 2, зимувальні стави №№ 1, 2 , які перебувають в ІНФОРМАЦІЯ_15 та обліковуються на балансі Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". Так, відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_16 від 29.11.2024 майно, що під час приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", на виконання спільного наказу ІНФОРМАЦІЯ_17 та ІНФОРМАЦІЯ_18 від 06.05.2003 № 126/752 передано до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_18 на баланс ДП " ІНФОРМАЦІЯ_19 " згідно з актом приймання-передачі гідротехнічних споруд від 26.06.2003. Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_20 з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_15 від 13.09.2023 № 338 "Про приймання-передачу державного майна до ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 " та акту приймання - передачі від 27.09.2023 з балансу ДП " ІНФОРМАЦІЯ_19 " на баланс ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 " передано державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, в тому числі, яке розташоване на земельній ділянці під кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а саме: об`єкт з назвою: пруд. дільн. Вільне (реєстровий номер 44880645.20.ААЕЖАЕ427), до складу якого входять гідротехнічні рибогосподарських технологічних водойм, а саме: нагульний став № 1 (48.747931.35.252777), виросний став № 1 (48.756790.35.251326), виросний став № 2 (48.761309.35.252051), зимувальний став №1 (48.751267.35.253775), зимувальний став № 2 (48.749895.35.253764). Відповідні об`єкти перебувають у позадоговірних відносинах. Аналогічна інформація міститься в листі Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". Таким чином, на земельній ділянці з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 розташовані гідротехнічні споруди державної власності. Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " зареєстровано право власності на будинок рибовода загальною площею 26,6 кв. м, на земельній ділянці кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 на підставі технічного паспорту та державного акту на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209, що свідчить про використання ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " земельної ділянки державної власності кадастровий номер 1223281500:01:085:0007. Проте, відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_21 № 1-3-9/2427-24 від 12.12.2024 ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів не надавались, режими рибогосподарської експлуатації не погоджувались. Відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_22 № 918/дп/21-24 від 12.12.2024 ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " дозвіл на спеціальне водокористування не видавався, заява на отримання дозволу не надходила. Договори оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " не надходили і не погоджувались;

- відповідно до вимог частини 2 статті 117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності. На спірній земельній ділянці розташовані об`єкти державної власності, а саме: гідротехнічні споруди, які на підставі спільного наказу ІНФОРМАЦІЯ_18 та ІНФОРМАЦІЯ_17 від 06.05.2003 № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" та акту приймання-передачі гідротехнічний споруд, не увійшли до статутного фонду ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", та їх передано до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_18 на баланс Держаного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_19 " із правом повного господарського відання. На даний час, на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_15 від 13.09.2023 № 338 "Про приймання-передачу державного майна до Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 " гідротехнічні споруди державної власності передано з балансу Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_19 " на баланс " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". Зокрема, на земельній ділянці з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, знаходяться об`єкти нерухомого майна державної власності - гідроспоруди, а саме: об`єкт з назвою: пруд. дільн. Вільне, до складу якого входять гідротехнічні рибогосподарських технологічних водойм, а саме: нагульний став № 1, виросний став № 1, виросний став № 2, зимувальний став № 1, зимувальний став № 2, які обліковуються на балансі Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Таким чином, гідротехнічні споруди є нерухомим майном, так як переміщення їх є неможливим без зміни їх призначення. Органом, уповноваженим управляти вказаним майном, наразі є ІНФОРМАЦІЯ_15 , а балансоутримувачем - ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". Таким чином, право комунальної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі неправомірно;

- прокурор вказує на те, що держава, маючи у власності гідроспоруди, які знаходяться на земельній ділянці водного фонду із кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 наділена повноваженнями щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду та водним об`єктом, що створений та функціонує за допомогою таких гідротехнічних споруд. Разом із тим, держава позбавлена можливості належним чином здійснювати повноваження власника спірної земельної ділянки водного фонду, оскільки у Державному земельному кадастрі внесено відомості про право комунальної власності на цю земельну ділянку та право постійного користування за Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 перешкоджає державі в особі обласної державної адміністрації реалізовувати своє право на користування та розпорядження земельною ділянкою. Таким чином, ефективним способом захисту у даному випадку є саме негаторний позов про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні майном, що йому належить;

- отже, прокурор наголошує на тому, що під час реєстрації в Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки неправильно визначено право комунальної власності на земельну ділянку водного фонду, на якій знаходиться майно державної власності. За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої є спірна земельна ділянка, оскільки реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної відносить її до земель комунальної власності, що надає право ІНФОРМАЦІЯ_23 , ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " у будь-який час внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому прокурор зазначає, що ним при зверненні до суду з даним позовом обрано такий спосіб захисту, який може відновити інтереси держави та попередити загрозу порушення права на землі державною власності, а саме: скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007.

Також, у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: на території Дніпропетровської області повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності на теперішній час здійснюються ІНФОРМАЦІЯ_24 . Листом № 12-895вих-24 від 08.11.2024 Дніпропетровською обласною прокуратурою повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_25 щодо порушень вимог земельного, природоохоронного законодавства щодо спірної земельної ділянки. Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_11 № 2-4238/0/261-24 від 18.11.2024 заходи цивільно-правового характеру, в тому числі, звернення до суду з питань усунення перешкод, не здійснювалось. Вказане свідчить про нездійснення ІНФОРМАЦІЯ_26 протягом тривалого часу захисту порушених інтересів держави, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" надає підстави органам прокуратури для вжиття заходів представницького характеру. З огляду на викладене, прокурор зазначає про наявність підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо представництва інтересів держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_27 , з метою захисту та поновлення її інтересів, шляхом пред`явлення даної позовної заяви до суду.

Також прокурор просить суд стягнути з відповідачів на користь прокуратури сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 08.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.01.2025. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_6 ".

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (вх. суду № 2351/25 від 17.01.2025), в якому він просить суд залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ІНФОРМАЦІЯ_28 . В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на таке:

- предметом спору є усунення перешкод державі в особі облдержадміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду. Враховуючи специфіку організації та діяльності обласних державних адміністрацій, питання користування та розпорядження земельними ділянками потребує відповідного залучення структурного підрозділу, відповідального за напрям регулювання земельних відносин. Так, згідно зі статтею 42 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток. Відповідно до Положення про ІНФОРМАЦІЯ_28 у новій редакції, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 20.07.2022 № Р-143/0/3-22 (далі - Положення № Р-143/0/3-22 від 20.07.2022), а саме пункту 4, основним завданням департаменту є, зокрема, забезпечення реалізації державної політики, здійснення управління та регулювання у сфері земельних відносин. Тобто, забезпечення реалізації державної політики, здійснення управління та регулювання у сфері земельних відносин у структурі облдержадміністрації покладено на ІНФОРМАЦІЯ_28 . Відповідно до пункту 21 Положення №Р-143/0/3-22 від 20.07.2022 ІНФОРМАЦІЯ_29 утворений як юридична особа публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах ІНФОРМАЦІЯ_30 , печатку із зображенням ІНФОРМАЦІЯ_31 та своїм найменуванням, власні бланки;

- з урахуванням змісту позовних вимог, рішення у справі може вплинути на права та обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_29 , адже саме департамент забезпечує виконання повноважень облдержадміністрації у сфері використання та охорони земель та природних ресурсів, які знаходяться в державній власності, розпорядження якими належить до повноважень облдержадміністрації. На підтвердження вказаного позивач посилається на те, що листом від 08.11.2024 № 12-895ВИХ-24 Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до облдержадміністрації з метою надання інформації та документів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007. Враховуючи, що відповідальним за напрям регулювання земельних відносин в структурі облдержадміністрації є ІНФОРМАЦІЯ_32 , саме вказаний департамент надавав інформацію (відповідь) на лист прокуратури, що підтверджується листом від 18.11.2024, зареєстрованим в департаменті екології та природних ресурсів облдержадміністрації за № 2-4238/0/261-24, який викладений на бланку вказаного департаменту та підписаний його директором. Таким чином, результати розгляду даної справи можуть вплинути на права та обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_29 .

Від відповідача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №2396/25 від 20.01.2025), в якій він просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 20.01.2025 заяву відповідача-2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від прокуратури надійшло клопотання (вх. суду № 2686/25 від 20.01.2025), в якому прокурор просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення копії позовної заяви з додаткам на адресу третьої особи.

Від відповідача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 2405/25 від 20.01.2025), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- в даній справі позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту прав, які позивач вважає порушеними, не відновить порушені права позивача та в наведеному формулюванні суперечить ряду висновків Верховного суду та усталеній судовій практиці, застосовуваної судами під час розгляду аналогічних за змістом та характером спірних правовідносин. Разом з тим, враховуючи, що обрання способу захисту в суді є правом позивача, ІНФОРМАЦІЯ_33 вважає доцільним надати аргументи на підтвердження неефективності обраного позивачем способу захисту у цій справі з наведенням висновків Верховного суду в судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті, оскільки зазначені аргументи не впливають на оцінку наявних в матеріалах доказів чи правової позиції сторін, а є елементом оцінки судом ефективності застосовуваного під час вирішення справи по суті способу захисту та врахування правових висновків ІНФОРМАЦІЯ_34 на стадії вирішення спору судом;

- згідно з наявними матеріалами справи (витяг з ДЗК), спірна земельна ділянка, кадастровий номер 1223281500:01:085:0007, зареєстрована в Державному земельному кадастрі 07.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_13 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.04.2024, виготовленої ФОП ОСОБА_8 , зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 1223281500:01:085:0007. За доводами прокуратури в обґрунтування позову під час реєстрації в Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки неправильно визначено право комунальної власності на земельну ділянку водного фонду, на якій знаходиться майно державної власності. ІНФОРМАЦІЯ_35 визначено відповідачем у цій справі, а позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки спрямована до виконання саме ІНФОРМАЦІЯ_36 . При цьому, в чому полягає порушення прав позивача, ІНФОРМАЦІЯ_37 в позовній заяві не зазначається, жодним доказом у матеріалах справи не підтверджується. Отже, враховуючи зміст та характер спірних правовідносин, відсутні правові підстави для задоволення позову та скасування державної реєстрації земельної ділянки водного фонду із кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, оскільки позивачем (представником позивача) не надано будь-яких доказів, які вказували б на факт порушення прав позивача ІНФОРМАЦІЯ_37 під час державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007. З урахуванням наведеного, ІНФОРМАЦІЯ_33 не є належним відповідачем у справі;

- пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено у постанові ІНФОРМАЦІЯ_38 від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17 та пункті 5.29 Постанови Верховного суду від 07.03.2023 у праві № 911/632/19). Окрім того, згідно з усталеною судовою практикою та правовою позицією ІНФОРМАЦІЯ_39 , в яких заявляється позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та не підсудні господарським судам. Так, ІНФОРМАЦІЯ_40 22.11.2024 ухвалив постанову у справі № 520/34082/23, яка стосувалася оскарження позивачем державної реєстрації земельної ділянки, здійсненої на користь іншої особи. Суди першої та апеляційної інстанцій закрили провадження, визнавши спір приватноправовим. Верховний Суд скасував ці рішення, направивши справу для продовження розгляду, оскільки предметом спору в справі № 520/34082/23 є дії, пов`язані з державною реєстрацією земельної ділянки; Суд зазначив, що такі правовідносини мають адміністративно-правову природу. Це включає участь адміністративних органів, прийняття адміністративних актів, проведення адміністративного провадження та використання дискреційних повноважень. Відповідно до положень Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства, Закону України "Про адміністративну процедуру" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру", виключна компетенція щодо розгляду таких спорів належить адміністративним судам. Адміністративні суди мають спеціальний статус і завдання, які визначають їхню роль у захисті прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, особливу увагу до принципів верховенства права, належного урядування, легітимних очікувань, а також принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи. Таким чином, розгляд спорів щодо адміністративної процедури державної реєстрації загальними або господарськими судами суперечить принципу законності, порушує норми Конституції України, а також зобов`язання, взяті Україною перед Європейським Союзом.

Від третьої особи надійшли пояснення у справі (вх. суду № 2934/25 від 21.01.2025), в яких вона просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- рішенням ІНФОРМАЦІЯ_41 від 08.02.2013 у справі № 0427/10008/2012 встановлено факт, який має юридичне значення, а саме: Державний акт на право постійного користування землею, серії ДП НВ 000209, виданий 17.10.1996 ІНФОРМАЦІЯ_42 згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_43 від 17.09.1997 № 83, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 209, був виданий ІНФОРМАЦІЯ_44 , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", яке у подальшому було перетворено у Відкрите акціонерне товариство. В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_6 " є правонаступником Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", що підтверджується статутом та розширеною випискою про державну реєстрацію юридичної особи. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_6 " є користувачем земельних ділянок для риборозведення загальною площею 64,35 га, з яких земельна ділянка-1 площею 0,85 га, земельна ділянка-2 площею 63,5 га, розташованих на території Губиниської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області (стара назва - Вільненська сільська ради Новомосковського району Дніпропетровської області) на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 26.09.1997, серія ДП Нв 000209, виданого згідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_14 від 17.09.1997 № 83. На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 63,5 га та присвоєно кадастровий номер 1223281500:01:085:0007;

- прокурором заявлено вимогу про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, однак такий спосіб захисту є неналежний. Так, обґрунтовуючи спосіб захисту, прокуратур зазначає, що державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 перешкоджає державі в особі обласної адміністрації реалізувати своє право на користування та розпорядження земельною ділянкою. Однак такі твердження не відповідають дійсності, оскільки державна реєстрація прав, в тому числі і на земельні ділянки, здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до норм якого територіальні органи ІНФОРМАЦІЯ_4 не наділені повноваженнями щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно. У той же час, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.01.2025, номер інформаційної довідки: 408951440, речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 не зареєстровані. Також, третя особа звертає увагу суду, що ІНФОРМАЦІЯ_45 наділена повноваженнями на внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру щодо форми власності на вказану земельну ділянку. Зокрема, за змістом частини 3 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр" зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом. Згідно з фактичними обставинами справи та аргументами прокуратури, існує невідповідність між відомостями Державного земельного кадастру щодо форми власності земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, що вказує на помилки, допущені під час ведення Державного земельного кадастру. При цьому позивач не обмежений у своїх правах, в тому числі в частині внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки, виправлення допущених під час ведення Державного земельного кадастру помилок, однак будь-яких заходів щодо виправлення виявлених помилок під час ведення Державного земельного кадастру не вживав та за виправленням виявлених помилок не звертався;

- виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, регламентовано статтею 37 Закону України "Про Державний земельний кадастр", пунктами 138-161 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (зі змінами та доповненнями). Помилками у Державному земельному кадастрі є: 1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; 2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); 3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об`єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 01.01.2013 до Державного фонду документації із землеустрою); 4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії; 5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель; 6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки; 7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 01.01.2013 та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань. Відомості про земельну ділянку та інші об`єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об`єктів Державного земельного кадастру: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями. У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком ІНФОРМАЦІЯ_46 у районі (місті) за місцем розташування земельної ділянки. У повідомленні викладається суть виявлених помилок. До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей. Повідомлення у паперовій формі разом із доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в електронній формі - подається з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку ІНФОРМАЦІЯ_4 . Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронній формі з Державного аграрного реєстру з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку ІНФОРМАЦІЯ_4 . У разі виявлення державним реєстратором прав на нерухоме майно в отриманих з Державного земельного кадастру відомостях про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, неповної або неточної інформації, що унеможливлює ідентифікацію відповідної особи, такий державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надсилає повідомлення за формою згідно з додатком 29 в електронній формі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними;

- передбачений законодавцем порядок внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру визначає правовий механізм виправлення допущених помилок, який має застосовуватись при виявлені таких помилок (розбіжностей, накладок меж суміжних земельних ділянок, описок та інше). З урахуванням наведеного позовні вимоги у справі не підлягають задоволенню судом, як не обґрунтовані та не доведені належними й допустимими доказами у справі, та є передчасно заявленими в умовах наявності законодавчо врегульованого порядку коригування відомостей Державного земельного кадастру та виправлення допущених під час його ведення помилок, за відсутності порушення прав позивача в частині відмови виправити допущені помилки за відповідним зверненням власника спірної земельної ділянки.

Від відповідача-1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 3107/25 від 22.01.2025), в якому він просить суд відкласти розгляд справи та продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів у зв`язку із службовою зайнятістю його представника, зумовленою, у тому числі, виконанням заходів оборонного характеру, у зв`язку з правовим режимом воєнного стану.

У підготовче засідання 23.01.2025 з`явилися прокурор, представники позивача, відповідача-2 та третьої особи, представник відповідача-1 у вказане засідання не з`явився, при цьому судом враховано наявність його клопотання про відкладення розгляду справи.

У вказаному засіданні судом було розглянуто клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ІНФОРМАЦІЯ_28 .

Судом відзначено, що відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку. Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, а також наведене позивачем у клопотанні обґрунтування, суд вважав за необхідне залучити ІНФОРМАЦІЯ_28 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Судом також було відзначено, що ухвалою суду від 08.01.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відповідачам-1,2 було запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Враховуючи дату отримання відповідачем-1 ухвали суду - 08.01.2025, граничним строком подання відзиву на позовну заяву є 23.01.2025, тому строк для подачі відзиву на позовну заяву для відповідача-1 не закінчився. Крім того, судом зауважено, що відповідачем-2 відзив на позовну заяву поданий лише 20.01.2025, тому строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву не закінчився.

Також, у вказаному засіданні представник відповідача-2 заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.01.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ІНФОРМАЦІЯ_28 ; підготовче засідання було відкладено на 13.02.2025.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 3359/25 від 24.01.2025), в якій прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:

- відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_33 не є належним відповідачем. Разом з тим, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах ІНФОРМАЦІЯ_47 від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц). Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови ІНФОРМАЦІЯ_47 від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)). Разом із тим, держава позбавлена можливості належним чином здійснювати повноваження власника спірної земельної ділянки водного фонду, оскільки у Державному земельному кадастрі внесено відомості про право комунальної власності на цю земельну ділянку та право постійного користування за Товариством з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 перешкоджає державі в особі обласної державної адміністрації реалізовувати своє право на користування та розпорядження земельною ділянкою. Таким чином, ефективним способом захисту у даному випадку є саме негаторний позов про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні майном, що йому належить. Подальша наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої є спірна земельна ділянка, оскільки реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки відносить її до земель комунальної власності, що надає право ІНФОРМАЦІЯ_23 , ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " у будь-який час внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому при зверненні до суду з даним позовом обрано такий спосіб захисту, який може відновити інтереси держави та попередити загрозу порушення права на землі державною власності, а саме: скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 у Державному земельному кадастрі. Прокурор зазначає, що позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки є елементами єдиного механізму захисту порушених інтересів держави. Скасування реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є механізмом реалізації захисту майнових прав держави на спірну земельну ділянку, а не оскарженням дій кадастрового реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_48 ;

- відповідно до частини 13 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; а також якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Положення аналогічного змісту закріплені також у частині 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пункті 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, згідно з якими державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. При зверненні до суду з даним позовом прокурором обрано такий спосіб захисту, який може відновити інтереси держави та попередити загрозу порушення права на землі державною власності, а саме скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 у Державному земельному кадастрі. ІНФОРМАЦІЯ_33 визначено відповідачем у справі з метою можливості реалізації судового рішення, та як особу за рахунок дій якої може бути виконано рішення суду;

- прокурор зазначає, що в своєму відзиві ІНФОРМАЦІЯ_33 посилається на те, що справа має розглядатись у порядку адміністративного судочинства, однак, такий висновок не відповідає характеру правовідносин у даній справі та не враховує, що саме захист майнових прав та інтересів є предметом розгляду у справі, а не публічно-правовий спір. При цьому ІНФОРМАЦІЯ_33 посилається на висновки Верховного Суду, які містяться у постанові від 22.11.2024 у справі № 520/34082/23, яка стосувалася оскарження позивачем державної реєстрації земельної ділянки, здійсненої на користь іншої особи. Зокрема, спір у справі № 520/34082/23 виник через державну реєстрацію земельної ділянки, здійснену державним реєстратором територіального органу ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь третьої особи, яка не була учасником справи. Спірні правовідносини у справі № 520/34082/23 не є подібними до правовідносин у даній справі. У даній справі до участі у справі залучено особу, щодо якої внесено відомості до Державного земельного кадастру про право комунальної власності на земельну ділянку ІНФОРМАЦІЯ_49 , та про право постійного користування - ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Спір стосується саме захисту майнових інтересів держави щодо спірної земельної ділянки, адже незаконна зміна форми власності земельної ділянки у Державному земельному кадастрі створює передумови до подальшого незаконного розпорядження нею, створює перешкоди у реалізації права власності на землю, на якій знаходиться державне майно. Також, Верховним Судом у справі № 520/34082/23 було зауважено, що вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Схожі підходи було застосовано ІНФОРМАЦІЯ_50 у постановах від 22.08.2018 у справі № 815/1568/16 та від 05.12.2018 у справі № 804/3091/18 та Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 у справі № 820/4524/18, від 15.07.2020 у справі № 809/78/16, від 22.09.2019 у справі № 824/2393/15-а, від 11.11.020 у справі № 826/14406/18, від 29.08.2022 у справі № 560/4501/20, від 13.02.2023 у справі № 461/3634/17 та від 30.03.2023 у справі № 640/13008/20;

- спір пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано право комунальної власності у Державному земельному кадастрі щодо тієї ж земельної ділянки. Відповідачем у справі є особа, відомості про право комунальної власності якої на земельну ділянку безпідставно внесено до Державного земельного кадастру. Участь уповноваженого органу на внесення/скасування таких відомостей у Державному земельному кадастрі у спорі не змінює його цивільно-правового характеру. Отже, цей спір є спором про цивільне право, і не є публічно-правовим.

Від третьої особи-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення у справі (вх. суду № 4333/25 від 30.01.2025), в яких вона зазначає про таке:

- згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " зареєстровано таке нерухоме майно: будинок рибовода, гаражі, будівля трансформатора, будівля охорони, навіси площею 26,6 кв. м, що розташовано по АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007. Інформація щодо наявності гідротехнічних споруд відсутня. За відкритими даними Державного земельного кадастру станом на 29.01.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5000 га відноситься до категорії земель водного фонду, цільове призначення 10.07 - для рибогосподарських потреб, форма власності - комунальна, проте інформація про власника - відсутня, у відомостях про суб`єкта речового права значиться ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", але інформація про правовстановлюючі документи відсутня. У Державному реєстрі речових прав право на земельну ділянку не зареєстровано;

- розподіл повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначено статтею 122 Земельного кодексу України. При цьому розмежування земель державної, комунальної власності визначаються статтями 83, 84, пунктом 24 розділу Х Земельного кодексу України, розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності". Так, згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Крім того, із позову прокуратури слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 зареєстрована в Державному земельному кадастрі 07.05.2024 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до пункту 2 розділу VII Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється, у тому числі, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Згідно зі статтею 55 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється, зокрема, за рішенням землекористувача, та до 08.11.2024 відповідно до статті 186 Земельного кодексу України затверджувалась землекористувачем. Департамент зауважує, що відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Від третьої особи-1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про долучення доказів (вх. суду № 5741/25 від 10.02.2025), в яких він просить суд долучити до матеріалів справи наступні документи: інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06.02.2025; скан-копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Третя особа-1 зазначає, що після подання позовної заяви, до Державного земельного кадастру були внесені зміни щодо форми власності земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, зокрема внесено, що це державна власність, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06.02.2025. Окрім того, третя особа-1 надає скан-копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі якої було присвоєно кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 земельній ділянці.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №6317/25 від 12.02.2025), в якій він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням представника позивача на лікарняному.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 6355/25 від 12.02.2025), в якому прокурор просить суд долучити до матеріалів справи докази надсилання позовної заяви з додатками третій особі-2.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів (вх. суду № 6498/25 від 13.02.2025), в якому прокурор просить суд витребувати:

- у ІНФОРМАЦІЯ_51 відповідні відомості з долученням підтверджуючих документів: інформацію щодо внесення змін щодо відомостей про форму власності земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:085:0007, дату та підстави внесення відповідних змін, повідомлення про виявлення помилки, протокол виправлення помилки, відомості про заявника, повідомлення власника, зацікавлених осіб про наявність підстав для внесення змін, та про їх внесення відповідно для вимог законодавства, іншу наявну інформацію та документи щодо внесення змін до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:085:0007;

- у ІНФОРМАЦІЯ_52 : поземельну книгу щодо земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:085:0007.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що реєстрацію земельної ділянки здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.04.2024, виготовленої ФОП ОСОБА_8 . Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_52 № 10-4-0.332-6553/2-24 від 28.11.2024 технічна документація із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 розробником до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель не передавалась, у зв`язку з чим на запит прокуратури її не надано. Відповідно до статті 27 Закону України "Про землеустрій" замовники документації із землеустрою мають право: виступати власником документації із землеустрою. Представником ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " через електронний кабінет надано копії інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі виготовленої на замовлення ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". З технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.04.2024, виготовленої ФОП ОСОБА_8 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, вбачається, що замовником її виготовлення є ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". У зв`язку із вказаним, прокуратур зазначає, що отримав можливість ознайомитись зі змістом вказаних документів лише після отримання їх в електронному кабінеті ЄСІТС, за якою відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 від 06.02.2025 форма власності земельної ділянки вказана - державна власність, суб`єктом речового права вказано ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", однак якого саме речового права не вказано. Прокурор зазначає, що відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, разом з тим, на момент подачі позовної заяви відомості про право власності та користування у Державному земельному кадастрі були іншими. Підстави внесення таких змін, заявник, документи, на підставі яких їх внесено, мають значення для вирішення судової справи, однак з наданої інформації їх встановити неможливо, що є підставою для подачі даного клопотання до суду.

У підготовче засідання 13.02.2025 з`явилися прокурор, представники відповідача-2 та третьої особи-1, представники позивача, відповідача-1 та третьої особи-2 у вказане засідання не з`явились, при цьому судом враховано наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом; також судом було відкладено розгляд клопотання прокурора про витребування доказів.

У вказаному засіданні представник відповідача-2 заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.02.2025 підготовче засідання було відкладено на 04.03.2025.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли письмові пояснення (вх. суду № 7710/25 від 21.02.2025), в яких він зазначає про те, що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " надало письмові пояснення, в яких зазначило, що після подання позовної заяви у справі до Державного земельного кадастру були внесені зміни щодо форми власності про земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, зокрема внесено, що це державна власність, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру. За результатом перевірки відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 (станом на 21.02.2025) облдержадміністрацією встановлено, що форма власності вказаної земельної ділянки - державна. Враховуючи підстави заявленого прокуратурою позову та відомості Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, а саме: наявність запису про державну форму власності спірної земельної ділянки, позивач вважає, що на сьогодні відсутній предмет спору у справі.

Від прокуратури надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача (вх. суду № 8417/25 від 26.02.2025), в якому прокурор просить суд залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, Державне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає про те, що предметом спору у справі є усунення перешкод ІНФОРМАЦІЯ_12 у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі, яку здійснено з порушенням вимог законодавства, неправильним визначенням форми власності - комунальна, та протиправним безпідставним внесенням відомостей про право постійного користування землею за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Водночас, прокурор зауважує, що на вказаній земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна державної власності - гідротехнічні споруди: стави нагульний №1, виросні стави № № 1, 2, зимувальні стави № № 1, 2 , які перебувають в ІНФОРМАЦІЯ_15 та обліковуються на балансі Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". На нерозривність гідротехнічних споруд як складової земель водного фонду наголошено і Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2024 у справі №125/1227/22, від 05.06.2024 у справі № 128/1243/22. Таким чином, оскільки спір стосується земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно державної власності, яке нерозривно з нею пов`язано, що перебуває на балансі Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 ", вказане свідчить, що рішення суду у справі може вплинути на його права та обов`язки, тому наявні підстави для залучення Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 ", як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача.

Від прокуратури надійшло клопотання про залучення співвідповідача (вх. суду №8405/25від 26.02.2025), в якому він просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_53 , обґрунтовуючи подане клопотання тим, що предметом спору у справі є усунення перешкод ІНФОРМАЦІЯ_12 у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі, яку здійснено з порушенням вимог законодавства, неправильним визначенням форми власності - комунальна, та протиправним безпідставним внесенням відомостей про право постійного користування землею за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Незаконне внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру здійснено кадастровим реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_13 і, отже, його діями також зумовлено порушення інтересів держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_27 щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою водного фонду, тому наявні підстави для залучення ІНФОРМАЦІЯ_48 як співвідповідача у справі.

Від прокуратури надійшла заява в порядку статті 46 Господарського процесуального кодексу України (вх. суду № 8395/25 від 26.02.2025), в якій прокурор надає наступні пояснення у справі:

- відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_52 № 10-4-0.332-6553/2-24 від 28.11.2024 технічна документація із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 розробником до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель не передавалась, у зв`язку з чим на запит прокуратури її не надано. Представником ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " через електронний кабінет надано копії інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі виготовленої на замовлення ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". З технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.04.2024, виготовленої ФОП ОСОБА_8 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, вбачається, що замовником її виготовлення є ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". У зв`язку із вказаним прокуратура змогла ознайомитись зі змістом вказаних документів лише після отримання їх в електронному кабінеті ЄСІТС. За результатами ознайомлення встановлено додаткові підстави для задоволення позовних вимог прокурора - інші порушення вимог законодавства під час реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 у Державному земельному кадастрі. Так, відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_16 від 29.11.2024 майно, що під час приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", на виконання спільного наказу ІНФОРМАЦІЯ_17 та ІНФОРМАЦІЯ_18 від 06.05.2003 № 126/752 передано до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_18 на баланс ДП " ІНФОРМАЦІЯ_19 " згідно з Актом приймання-передачі гідротехнічних споруд від 26.06.2003. Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_20 з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_15 від 13.09.2023 № 338 "Про приймання-передачу державного майна до ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 " та Акту приймання - передачі від 27.09.2023 з балансу ДП " ІНФОРМАЦІЯ_19 " на баланс ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 " передано державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, в тому числі, яке розташоване на земельній ділянці під кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а саме: об`єкт з назвою: пруд. дільн. Вільне (реєстровий номер 44880645.20.ААЕЖАЕ427), до складу якого входять гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, а саме: нагульний став №1 (48.747931.35.252777), виросний став № 1 (48.756790.35.251326), виросний став №2 (48.761309.35.252051), зимувальний став № 1 (48.751267.35.253775), зимувальний став №2 (48.749895.35.253764). Відповідні об`єкти перебувають у позадоговірних відносинах. Аналогічна інформація міститься в листі Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". Таким чином, на земельній ділянці з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 розташовані гідротехнічні споруди державної власності;

- ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " на земельну ділянку водного фонду договір оренди не уклав, чим порушує вимоги статті 51, 85 Водного кодексу України. Таким чином, до Державного земельного кадастру безпідставно внесено відомості про право постійного користування ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " земельною ділянкою, адже ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " може використовувати земельну ділянку тільки на умовах оренди для рибогосподарських потреб;

- Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду 21.11.2019 у справі №918/194/19 виклав правову позицію, в якій зазначено про те, що коли внаслідок реорганізації суб`єкт перестає відповідати встановленим статтею 92 Земельного кодексу України вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону;

- щодо доводів ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " про те, що останнє користується спірною земельною ділянкою відповідно до державного акта на право постійного користування землею і як правонаступник зберігає право користування нею, прокурор зазначає, що з урахуванням того факту, що на земельній ділянці розташовані об`єкти державного майна, земельна ділянка в силу законодавства не може перебувати у постійному користуванні суб`єкта господарювання приватного права, а власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що передбачено статтею 391 Цивільного кодексу України. Оскільки гідротехнічні споруди, які перебували у віданні ІНФОРМАЦІЯ_54 , в процесі приватизації вказаного підприємства не увійшли до статутного фонду ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", залишилися у державній власності на балансі ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 ", то і немає підстави постійного користування землями водного фонду в ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Отже, у ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " відсутні підстави для використання землі та водних об`єктів на земельній ділянці на основі Державного акта на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209, оскільки цей акт був виданий Новомосковському державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству, а гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, не підлягали приватизації та не ввійшли до статутного фонду ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", і не можуть існувати відокремлено від земельної ділянки;

- прокурор стверджує, що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " може використовувати земельну ділянку лише на умовах оренди та не є законним користувачем земельної ділянки на теперішній час. Крім того, за результатами ознайомлення з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 виготовленої на замовлення та наданою ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_55 надавались відповідні погодження саме з метою оформлення права оренди. Щодо долучених до матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 рішень ІНФОРМАЦІЯ_56 у справі №0427/10008/2012, прокурор звертає увагу, що рішенням суду встановлено, що державний акт на право постійного користування землею видано ІНФОРМАЦІЯ_44 , правонаступником якого є ПАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", однак вказаним рішенням суду не встановлено, що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " є законним користувачем земельною ділянкою відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209, який був виданий ІНФОРМАЦІЯ_57 ;

- отже, ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " не є законним користувачем земельної ділянки, дозвіл на розроблення технічної документації не отримувало, а отже реєстрація земельної ділянки за його заявою не могла здійснюватися. Крім того, до Державного земельного кадастру безпідставно внесено відомості про право постійного користування земельною ділянкою за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Таким чином, безпідставно, всупереч вимогам законодавства зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі за заявою ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", внесено відомості про право комунальної власності, та право постійного користування земельною ділянкою за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", у зв`язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги про усунення перешкоди ІНФОРМАЦІЯ_12 у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення щодо пояснень ІНФОРМАЦІЯ_58 від 21.02.2025 (вх. суду № 8397/25 від 26.02.2025), в яких прокурор не погоджується з твердженнями позивача про відсутність предмета спору (у зв`язку зі зміною в процесі розгляду справи відомостей щодо форми власності спірної земельної ділянки з комунальної на державну) та наявність підстав для закриття провадження у справі, вказуючи на таке:

- ІНФОРМАЦІЯ_24 не враховано, що реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі здійснено з порушенням вимог законодавства, та безпідставно внесено відомості про право постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209, який видавався ІНФОРМАЦІЯ_42 за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", відомості про що містяться і на теперішній час у Державному земельному кадастрі;

- прокурор зазначає, що оскільки гідротехнічні споруди в процесі приватизації вказаного підприємства не увійшли до статутного фонду ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", на даний час залишилися у державній власності на балансі ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 ", не отримані у користування ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", то і немає підстави постійного користування землями водного фонду в ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Беручи до уваги той факт, що на земельній ділянці розташовані об`єкти державного майна, земельна ділянка в силу законодавства не може перебувати у постійному користуванні суб`єкта господарювання приватного права;

- прокурор зауважує, що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " на земельну ділянку водного фонду договір оренди не уклав, чим порушує вимоги статей 51, 85 Водного кодексу України, тому до Державного земельного кадастру безпідставно внесено відомості про право постійного користування ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " земельною ділянкою, оскільки ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " може використовувати земельну ділянку тільки на умовах оренди для рибогосподарських потреб;

- враховуючи те, що земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель водного фонду і знаходиться за межами населеного пункту, на якій знаходяться гідроспоруди об`єкти нерухомого майна, а тому право на розпорядження земельною ділянкою водного фонду державної власності має ІНФОРМАЦІЯ_59 . Відомості про право постійного користування ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " всупереч вимогам земельного законодавства внесено до Державного земельного кадастру відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209, однак Державний акт на право постійного користування для ведення рибного господарства видано Новомосковському державному виробничому сільськогосподарськорибоводному підприємству. Разом з тим, на вказаній земельній ділянці розміщене державне майно - гідротехнічні споруди, яке в процесі приватизації вказаного підприємства не увійшло до статутного фонду ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Земельна ділянка надавалася у постійне користування суб`єкту господарювання загальнодержавної власності, в процесі приватизації якого було перетворено на суб`єкта господарювання приватного права, що відповідно до вимог Земельного кодексу України не має права на набуття прав на землю, в тому числі водного фонду на праві постійного користування. Оскільки гідротехнічні споруди, які перебували у віданні ІНФОРМАЦІЯ_54 в процесі приватизації вказаного підприємства не увійшли до статутного фонду ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", залишилися у державній власності на балансі ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 ", то і немає підстави постійного користування землями водного фонду в ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Отже, у ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " відсутні підстави для використання землі та водних об`єктів на земельній ділянці на основі Державного акта на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209, оскільки цей акт був виданий Новомосковському державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству, а гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, не підлягали приватизації та не ввійшли до статутного фонду ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " і не можуть існувати відокремлено від земельної ділянки;

- прокурор виснує, що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " може використовувати земельну ділянку лише на умовах оренди та не є законним користувачем земельної ділянки на теперішній час. Таким чином, безпідставно, всупереч вимогам законодавства зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі за заявою ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", внесено відомості про право комунальної власності, та право постійного користування земельною ділянкою за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", у зв`язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги про усунення перешкоди ІНФОРМАЦІЯ_12 у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 8620/25 від 28.02.2025), в якому прокурор просить суд долучити до матеріалів справи запити ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповіді ІНФОРМАЦІЯ_51 та ІНФОРМАЦІЯ_52 , розглянути і задовольнити клопотання про витребування доказів ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині: витребування у ІНФОРМАЦІЯ_52 поземельної книги щодо земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:085:0007, посилаючись на те, що відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 від 06.02.2025 форма власності земельної ділянки вказана - державна власність, суб`єктом речового права вказано Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_6 . Разом з тим, на момент подачі позовної заяви відомості про право власності та користування у Державному земельному кадастрі були іншими. Зокрема фактично змінено відомості щодо форми власності земельної ділянки. Предметом спору у справі є скасування у Державному земельному кадастрі здійсненої з порушенням вимог законодавства державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 за заявою ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", щодо якої внесено відомості про право комунальної власності (під час судового розгляду змінено на державну), та право постійного користування земельною ділянкою за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Підстави внесення таких змін, заявник, документи на підставі яких їх внесено, мають значення для вирішення судової справи, однак з наданої інформації їх встановити неможливо. Прокурор просить суд врахувати, що Дніпропетровською обласною прокуратурою направлялись запити про витребування відповідних документів та інформації з посиланням про їх необхідність для розгляду даної справи до ІНФОРМАЦІЯ_51 (№ 12-161вих-25 від 19.02.2025) та ІНФОРМАЦІЯ_52 (№ 12-159вих-25 від 18.02.2025). Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_51 № 22-28-0.212-1489/2-25 від 21.02.2025 виконання даного листа доручено ІНФОРМАЦІЯ_36 . Відповідно до листів ІНФОРМАЦІЯ_52 №10-4-0.222-915/2-25 від 26.02.2025, № 10-4-0.222-914/2-25 від 26.02.2025 надано інформацію в частині виправлення форми власності, однак відмовлено в частині надання копії Поземельної книги щодо земельної ділянки, оскільки вказаний документ може надаватись на вимогу ухвали суду.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду № 8645/25 від 28.02.2025), в яких він вказує про те, що вважає відсутнім предмет спору у справі, посилаючись на таке:

- звертаючись із позовною заявою, прокуратура просить усунути перешкоди ІНФОРМАЦІЯ_12 у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі (предмет позову). Підставою заявленого позову стало те, що державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 перешкоджає державі в особі облдержадміністрації реалізовувати своє право на користування та розпорядження земельною ділянкою державної форми власності. Разом з тим, ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " надало письмові пояснення, в яких зазначило, що після подання позовної заяви до Державного земельного кадастру були внесені зміни щодо форми власності про земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, зокрема внесено, що це державна власність, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру. З наданих 26.02.2025 Дніпропетровською обласною прокуратурою письмових заяв вбачається, що наразі прокуратура фактично оскаржує право постійного користування ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " земельною ділянкою водного фонду кадастровий номер 1223281500:01:085:0007, площею 63,5 га, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області, що виникло на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДП Нв 000209, виданого згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_14 від 17.09.1997 № 83, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 209 (нова підстава позову). При цьому Земельним кодексом України, а саме статтями 141, 142 встановлений спеціальний порядок припинення права користування. Відповідно до пунктів "а", "б" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом. Частини 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України встановлюють, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. З аналізу положень вказаних норм Земельного кодексу України вбачається, що за наявності правових підстав для припинення права користування та за відсутності на це згоди землекористувача, припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється в судовому порядку (шляхом пред`явлення позову з відповідним предметом). Враховуючи вказане, позивач вважає, що наведені прокуратурою підстави позову, доповнені заявою від 26.02.2025 № 12-186вих-25, зумовлюють необхідність зміни і предмета позову. Разом з тим, позивач звертає увагу суду на те, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, про що зазначив Верховний Суд;

- позивач зазначає, що з урахуванням первісних підстав заявленого прокуратурою позову та відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, а саме наявність запису про державну форму власності спірної земельної ділянки, відповідно наразі відсутній предмет спору у справі.

У підготовче засідання 04.03.2025 з`явились прокурор, представники позивача, відповідача-2 та третьої особи-1, представники відповідача-1 та третьої особи-2 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 13.02.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 13.02.2025 доставлена до Електронних кабінетів відповідача-1 та третьої особи-2 - 14.02.2025 (а.с. 101, 104 у томі 2).

У вказаному засіданні було розглянуто клопотання прокурора про витребування доказів, за результатом розгляду якого судом було відмовлено в його задоволенні, оскільки матеріали справи містять достатню кількість доказів для повного, всебічного та правильного вирішення спору. Крім того, судом було зауважено, що, заявляючи клопотання про витребування доказів, прокурором не було дотримано порядку, передбаченого статтями 80-81 Господарського процесуального кодексу України, та не було доведено неможливість самостійного отримання вказаних доказів. Так, докази звернення прокурора до відповідних осіб з метою самостійного отримання витребуваних доказів датовані вже після звернення із вказаним клопотання до суду.

Також, у вказаному засіданні судом розглянуто клопотання прокурора про залучення до участі у справі співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_53 .

Судом відзначено, що за приписами частин 1, 2 статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Враховуючи вказане, суд прийшов до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення клопотання прокурора про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_48 .

Крім того, судом було розглянуто клопотання прокурора про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 ".

З урахуванням того, що на спірній земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна державної власності - гідротехнічні споруди: стави нагульний №1, виросні стави №№1, 2, зимувальні стави № № 1, 2 , які перебувають в ІНФОРМАЦІЯ_15 та обліковуються на балансі Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 ", суд вважав за необхідне залучити останнє до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Також, у вказаному засіданні представник відповідача-2 заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.03.2025 було задоволено клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про залучення до участі у справі співвідповідача та залучено до участі у справі в якості відповідача-3: ІНФОРМАЦІЯ_53 ; залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_8 "; підготовче засідання було відкладено на 02.04.2025.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №10396/25 від 11.03.2025), в якій він просить суд залучити до матеріалів справи докази направлення позовної заяви з додаткам Державному підприємству " ІНФОРМАЦІЯ_8 " (третій особі-3).

Від відповідача-3 за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 11647/25 від 19.03.2025), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- державному кадастровому реєстратору, який обирається за принципом випадковості, надається лише тимчасовий доступ для реєстрації земельної ділянки або відмови у її реєстрації, на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора. Законодавством чітко визначено, в яких випадках державний кадастровий реєстратор може приймати рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки (невідповідності поданих документів; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; подання заявником документів не в повному обсязі). Оскільки підстави для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки були відсутні, державний кадастровий реєстратор прийняв єдине законне рішення - здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, а тому твердження, що державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 здійснено порушенням вимог законодавства є безпідставним;

- державні кадастрові реєстратори ІНФОРМАЦІЯ_48 не мають доступу до відомостей про земельні ділянки, розташовані на території Дніпропетровської області і всіх областей України, окрім Житомирської, і, відповідно, технічної можливості скасовувати державну реєстрацію земельних ділянок інших областей. Отже, після опрацювання заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, державний кадастровий реєстратор ІНФОРМАЦІЯ_60 , не має доступу до відомостей про земельні ділянки, які розташовані на території Дніпропетровської області. Відповідно, скасувати запис про спірну земельну ділянку у Державному земельному кадастрі може лише кадастровий реєстратор, повноваження якого поширюються на територію Дніпропетровської області;

- в даній справі ФОП ОСОБА_8 розробив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка, у відповідності до встановленої чинним законодавством процедури, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості, разом із пакетом інших документів, була надана ІНФОРМАЦІЯ_13 для прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки, державний кадастровий реєстратор вносить відомості, надані розробником на обмінному файлі XML, який також входить до складу технічної документації із землеустрою. Сертифікований інженер - землевпорядник в технічній документації зазначає форму власності, спираючись на наданий замовником правовстановлюючий документ, рішення органу державної влади або місцевого самоврядування. Відповідно, ІНФОРМАЦІЯ_53 діяло в межах вимог чинного законодавства України, а тому будь-які твердження про протиправні дії є безпідставними. Твердження прокуратури щодо визнання протиправним та безпідставним внесення відомостей про право постійного користування землею за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " відповідач-3 вважає таким, що не заслуговує на увагу суду;

- до повноважень державних кадастрових реєстраторів не належить внесення відомостей про власників об`єктів Державного земельного кадастру. З набранням чинності Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з 01.01.2013 державна реєстрація прав на земельні ділянки здійснюється спеціально уповноваженими органами державної реєстрації прав, та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, в тому числі про власників, користувачів земельної ділянки відбувається в порядку інформаційної взаємодії із суб`єктами державної реєстрації прав. Відомості про право власності надходять в порядку інформаційної взаємодії із суб`єктами державної реєстрації прав, технічні можливості для внесення державним кадастровим реєстратором відомостей саме про власників (користувачів) земельної ділянки до Держаного земельного кадастру відсутні, а отже Головне управління не вчиняло жодних протиправних дій, на які посилається позивач. Тобто твердження Дніпропетровської обласної прокуратури повинне бути направлене до державного реєстратора прав на нерухоме майно, а не до ІНФОРМАЦІЯ_48 ;

- щодо визначення ІНФОРМАЦІЯ_48 відповідачем у даній справі, останнє зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_53 жодним чином не порушувало права позивача, та відповідно не має технічної можливості скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у разі задоволення даної позовної вимоги судом, адже скасувати запис про спірну земельну ділянку у Державному земельному кадастрі може лише кадастровий реєстратор, повноваження якого поширюються на територію Дніпропетровської області, тому відповідач-3 вважає, що у вказаних правовідносинах такий орган має бути залучений в якості третьої особи без самостійних вимог. Крім того, відповідач-3 не вважає правомірним і справедливим стягнення з Головного управління на користь позивача понесені судові витрати.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем-3 подано клопотання, в якому він просить суд надати можливість представнику ІНФОРМАЦІЯ_48 прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 19.03.2025 заяву відповідача-3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від третьої особи-3 за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення у справі (вх. суду № 12535/25 від 24.03.2025), в яких вона повідомляє про те, що на земельній ділянці 1223281500:01:085:0007 знаходяться об`єкти нерухомого майна державної власності - гідротехнічні споруди: стави нагульний № 1, виросні стави №№ 1, 2, зимувальні стави №№1, 2, які перебувають в ІНФОРМАЦІЯ_15 та обліковуються на балансі Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". Також, третя особа-3 зазначає, що вказана інформація підтверджується листом Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 " від 17.10.2024 №07-04/93, що міститься в матеріалах справи. Крім того, третя особа-3 просить розглядати справу без участі представника третьої особи-3.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №13807/25 від 01.04.2025), в якій він просить суд судове засідання, призначене на 02.04.2025, проводити без участі представника позивача.

Від відповідача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про закриття провадження у справі (вх. суду № 14002/25 від 02.04.2025), в якій він просить суд закрити провадження у справі, посилаючись на таке:

- справа не підсудна Господарському суду Дніпропетровської області, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України, оскільки предметом спору у цій справі є здійснена відповідачем державна реєстрація земельної ділянки, площею 63,5 га, з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007. З метою адаптації національного законодавства до системи права Європейського Союзу та виконання Україною зобов`язань у сфері Європейської інтеграції прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв`язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру" від 10.10.2024 № 4017-IX, який спрямований на приведення чинного законодавства у відповідність із вказаним законом у всіх галузях, охоплених його сферою застосування, шляхом внесення змін до 196 законодавчих актів. Зокрема, пунктом 134 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв`язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру" доповнено статтю 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" частиною шостою, згідно з якою, відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Враховуючи викладене, оскільки предметом спору, що виник у цій справі є оскарження дій відповідача щодо вчиненої ним державної реєстрації земельної ділянки, враховуючи виняткову адміністративно-правову природу адміністративної процедури державної реєстрації; наявність у спірних правовідносинах категорій адміністративної процедури державної реєстрації (адміністративний орган; адміністративний акт; адміністративне провадження; адміністративна процедура; дискреційне повноваження; учасники адміністративного провадження (особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов`язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа), відповідач-2 вважає за необхідне зазначити, що спірні публічно-правові (адміністративно-правові) відносини - це відносини адміністративної процедури державної реєстрації, які крім Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв`язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру";

- відповідач-2 посилається на правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у пункті 87 Постанови від 22.11.2024 по справі №520/34082/23, згідно з якими, враховуючи положення статті 125 Конституції України, Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв`язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру", жоден національний суд системи судоустрою України, за винятком адміністративного суду, не може оцінювати адміністративну процедуру державної реєстрації. Розгляд і вирішення справ про адміністративну процедуру державної реєстрації - виняткова компетенція адміністративного суду, натомість розгляд і вирішення справ про адміністративну процедуру державної реєстрації загальними судами, господарськими судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України - є порушенням принципу законності, приписів статей 8, 19, 55, 125 Конституції України, невиконанням приписів Закону України "Про адміністративну процедуру", порушенням і недотриманням зобов`язань, узятих Україною перед вступом до Європейського Союзу.

У підготовче засідання 02.04.2025 з`явились прокурор, представники позивача, відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи-1, представники відповідача-1 та третіх осіб-2,3 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 04.03.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 04.03.2025 доставлена до Електронних кабінетів відповідача-1 та третіх осіб-2,3 - 14.02.2025 (а.с. 201, 205, 206 у томі 2).

У вказаному засіданні прокурор заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для подачі відповіді на відзив на позовну заяву відповідача-3. Вказане клопотання було задоволено судом.

Також, судом було відзначено, що заява відповідача-2 про закриття провадження у справі подана останнім до суду лише 02.04.2025 та не отримана іншими учасниками справи, відповідно, є необхідність у наданні часу учасникам справи для ознайомлення із поданими документами. Присутні представники та прокурор підтвердили необхідність відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку.

Також, у вказаному засіданні представники відповідачів-2,3 заявили усне клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які були задоволені судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.04.2025 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 15.04.2025.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява з процесуальних питань (вх. суду № 14575/25 від 07.04.2025), в якій прокурор повідомляє про те, що вважає заяву ІНФОРМАЦІЯ_52 про закриття провадження у справі, яка була подана до суду 02.04.2025, необґрунтованою та безпідставною, посилаючись на таке:

- в рішенні Верховного Суду від 04.08.2018 у справі № К/9901/47078/18 за позовом до державного реєстратора про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, зазначається, що сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Прокурор зазначає, що в Постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №120/7546/20-а суд звертає увагу, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - виданий ним акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Прокурор стверджує, що спірна земельна ділянка надавалася у постійне користування суб`єкту господарювання загальнодержавної власності, в процесі приватизації якого було перетворено на суб`єкта господарювання приватного права, що відповідно до вимог Земельного кодексу України не має права на набуття прав на землю, в тому числі водного фонду на правах постійного користування. Крім того, на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, які перебувають у державній власності на балансі ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". Отже, ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " без правових підстав користується землями водного фонду державної форми власності, адже у випадку, коли внаслідок реорганізації суб`єкт перестає відповідати встановленим статті 92 Земельного кодексу України вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону;

- оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, то такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис. Отже, спір у такій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер.

Від відповідача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву прокурора (вх. суду № 14756/25 від 08.04.2025), в яких він просить суд відхилити заперечення прокурора та задовольнити заяву про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи власну правову позицію тим, що твердження прокурора про наявність невирішеного майнового спору, що вказує на приватно-правовий характер правовідносин у цій справі є викривленням обставин справи, адже предмет та підстави заявлених позовних вимог стосуються виключно дій ІНФОРМАЦІЯ_52 та ІНФОРМАЦІЯ_61 щодо проведеної державної реєстрації земельної ділянки. Право користування земельною ділянкою з боку ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " прокуратурою у цій справі не оскаржується, жодні аргументи протиправності набутого права користування спірною земельною ділянкою прокурором під час заявлення позову не наводились, в позовній заяві не містяться. Окрім того, наявність Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, який посвідчує відповідне майнове право та не оскаржується прокурором в цьому чи інших заявлених на теперішній час позовах, нівелює твердження прокурора про те, що земельна ділянка водного фонду загальною площею 64,35 га без відповідних на те законних підстав перебуває у користуванні ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". На думку відповідача-2, не відповідають дійсності й твердження прокурора про несплату вказаною юридичною особою орендної плати за користування земельною ділянкою, про що раніше прокурором взагалі не згадувалось ані в позовній заяві, ані в судових засіданнях по справі та докази чого прокурор також не наводить. Твердження прокурора про те, що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " не має права на набуття прав на землю, в тому числі водного фонду на правах постійного користування, оскільки земельна ділянка надавалася у постійне користування суб`єкту господарювання загальнодержавної власності, який в процесі приватизації було перетворено на суб`єкта господарювання приватного права, за твердженнями відповідача-2 є також хибним і взагалі не стосується підстав та предмету спору у цій справі, адже набуття права користування земельною ділянкою не оскаржується в цій справі, а позовні вимоги стосуються виключно помилкового внесення відомостей про власника спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідача-3 (вх. суду № 15349/25 від 11.04.2025), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що твердження представників одного державного органу в частині повноважень щодо скасування запису про спірну земельну ділянку суперечать одна одній. Так, відзив ІНФОРМАЦІЯ_48 зводиться до цитування окремих положень Закону України "Про землеустрій", Земельного кодексу України та інших нормативних документів, які не спростовують того факту, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності. Відповідно до вимог частини 2 статті 117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності. З`ясовано, що на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти державної власності. Вказані доводи та факти не спростовуються відзивом ІНФОРМАЦІЯ_48 .

Від третьої особи-1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. суду № 15655/25 від 14.04.2025), в яких вона зазначає про таке:

- за твердженнями прокурора, земельна ділянка водного фонду загальною площею 64,35 га без відповідних на те законних підстав перебуває у користуванні ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", за яку не сплачується орендна плата, проте такі твердження є безпідставними та хибними, по-перше, підстави користування ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " не входять ані до предмету позову ані до підстав позову у цій справі; по-друге, не зрозуміло, ким встановлено і на підставі чого, відсутність правових підстав користування ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 "; по-третє, на підставі яких документів зроблено висновок, що не здійснюється плата за користування землею;

- прокурор вказує, що правовідносини у цій справі мають приватно-правовий характер, оскільки оскаржуються реєстраційні дії, яким передує невирішений майновий спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією змін власника земельної ділянки, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. Однак ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " вважає, що предметом спору у цій справі є оскарження дій відповідача щодо вчиненої ним державної реєстрації земельної ділянки, враховуючи виняткову адміністративно-правову природу адміністративної процедури державної реєстрації; наявність у спірних правовідносинах категорій адміністративної процедури державної реєстрації (адміністративний орган; адміністративний акт; адміністративне провадження; адміністративна процедура; дискреційне повноваження; учасники адміністративного провадження (особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов`язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа), вважаємо за необхідне зазначити, що спірні публічно-правові (адміністративно-правові) відносини - це відносини адміністративної процедури державної реєстрації, які крім Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру". Згідно з приписами статті 125 Конституції України, статей 2, 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 18, 71, 76, 77, 79, 100 Закону України "Про адміністративну процедуру" рішення, дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень у межах адміністративної процедури державної реєстрації (внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна) оскаржуються до адміністративних судів. Отже, враховуючи усі викладені обставини, третя особа-1 вважає, що заява про закриття провадження підлягає задоволенню, оскільки позов має виняткову адміністративно-правову природу адміністративної процедури державної реєстрації земельної ділянки.

У підготовче засідання 15.04.2025 з`явились прокурор, представники позивача, відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи-1, представники відповідача-1 та третіх осіб-2,3 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 02.04.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 02.04.2025 доставлена до Електронних кабінетів відповідача-1 та третіх осіб-2,3 - 14.02.2025 (а.с. 61, 65-66 у томі 3).

У вказаному засіданні присутні представники учасників судового процесу зазначили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також прокурором, позивачем та відповідачами-1,2,3 подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим всі присутні учасники судового процесу підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.

Також, у вказаному засіданні представники відповідачів-2,3 заявили усне клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які були задоволені судом.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 15.04.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 15.04.2025 підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 22.04.2025.

У судове засідання 22.04.2025 з`явились прокурор, представники позивача, відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи-1, представники відповідача-1 та третіх осіб-2,3 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 15.04.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 15.04.2025 доставлена до Електронних кабінетів відповідача-1 та третіх осіб-2,3 - 16.04.2025 (а.с. 120, 124-125 у томі 3).

У вказаному засіданні було розпочато розгляд справи по суті: прокурором обґрунтовані позовні вимоги, а позивачем викладена власна правова позиція щодо відсутності предмета спору, відповідачами-2,3 висловлені заперечення проти позовних вимог, в яких вони наполягали на закритті провадження у справі. Також, у зв`язку з неявкою представників третіх осіб-2,3, у вказаному засіданні судом був оголошений зміст поданих вказаними особами пояснень по суті позовних вимог.

У судовому засіданні судом було оголошено про перехід до стадії дослідження доказів та необхідність оголошення перерви у судовому засіданні.

Також, у вказаному засіданні представники відповідачів-2,3 заявили усне клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які були задоволені судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.04.2025 у судовому засіданні було оголошено перерву до 20.05.2025.

У судове засідання 20.05.2025 з`явились прокурор, представники позивача, відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи-1, представники відповідача-1 та третіх осіб-2,3 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 22.04.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 22.04.2025 доставлена до Електронних кабінетів відповідача-1 та третіх осіб-2,3 - 23.04.2025 (а.с. 148, 152-153 у томі 3).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

При цьому, з приводу долучення до матеріалів справи заяв по суті справи та доказів з порушенням строків, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_62 " проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

У судовому засіданні 20.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи-1,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 2 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

З урахуванням вказаного, стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" пов`язує обов`язок прокурора реалізувати представницькі повноваження в інтересах держави, у тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви, лише з наявністю, на його думку, факту порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Реалізація такого обов`язку прокурором не пов`язана з настанням несприятливих правових наслідків для службових осіб уповноваженого органу, що не вчинив належних заходів щодо захисту інтересів держави, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності. Вказане узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у пункті 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, згідно з яким представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або не належним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а, отже, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом. "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

У статтях 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Так, положення статті 1, частини 1 статі 84, статті 122 Земельного кодексу України, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Порушення права державної власності на землю, створення перешкод його реалізації позбавляє Український народ (стаття 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, державної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Право державної власності - право українського народу володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить йому, як безпосередньо, так і через органи державної влади.

У вказаній справі інтереси держави потребують невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу.

Прокурор зазначає, що незаконна зміна форми власності земельної ділянки у Державному земельному кадастрі створює передумови до подальшого незаконного розпорядження нею, створює перешкоди у реалізації права власності на землю, на якій знаходиться державне майно. Саме захист суспільних інтересів загалом щодо збереження водних ресурсів, захисту екологічних інтересів, та задоволення потреб суспільства в розвитку рибного господарства становлять ті обставини, які потребують невідкладного захисту з огляду на їх значимість. Інтереси держави у даних правовідносинах, полягають у забезпеченні правомірного режиму набуття у користування земель державної власності та належної реєстрації такого права, дотримання основ державної діяльності у сфері розвитку водного господарства, соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, забезпечення рівності усіх перед законом, в тому числі в частині дотримання порядку і правил отримання на правових засадах земельних ділянок державної власності, поновлення прав держави.

Прокурор зазначає, що не вжиття заходів до усунення наявних порушень, може призвести до безповоротного вилучення спірної земельної ділянки з державної власності, що в свою чергу створило б труднощі в реалізації державною політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних, майнових, екологічних інтересів держави у судовому порядку щодо усунення перешкод права власності на державні землі.

Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Прокурор зауважує, що звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання поновлення прав щодо земельної ділянки державної власності, дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом. Отже, прокурором належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_11 у порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо уповноваженого органу, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження у спірних правовідносинах, щодо бездіяльності вказаного органу, а також додержання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" слід зазначити таке.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17).

Так, у постанові ІНФОРМАЦІЯ_63 від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

На думку ІНФОРМАЦІЯ_63 , нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічні висновки містяться в постановах ІНФОРМАЦІЯ_63 від 10.08.2021 у справі № 923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20.

Велика ІНФОРМАЦІЯ_64 під час розгляду 15.10.2019 справи № 903/129/18 за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі сільської ради до фізичної особи-підприємця про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду дійшла висновків, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт незвернення сільською радою з позовом свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до частини 1 статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Органом державної влади, до компетенції якого віднесено захист інтересів держави в даному випадку є ІНФОРМАЦІЯ_65 .

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Поряд з цим, статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації розпоряджаються землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до пункту 5 статті 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 стаття 117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності.

Згідно з частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до положень підпункту "ґ" пункту 24 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України установлено виключення щодо земель під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності, які належать до земель державної власності.

Отже, на території Дніпропетровської області повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності на теперішній час здійснюються ІНФОРМАЦІЯ_24 .

Листом № 12-895вих-24 від 08.11.2024 Дніпропетровською обласною прокуратурою повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_25 щодо порушень вимог земельного, природоохоронного законодавства щодо спірної земельної ділянки.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_11 № 2- 4238/0/261-24 від 18.11.2024 заходи цивільно-правового характеру, в тому числі звернення до суду з питань усунення перешкод, не здійснювалось.

Вказане свідчить про нездійснення ІНФОРМАЦІЯ_26 протягом тривалого часу захисту порушених інтересів держави, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" надає підстави органам прокуратури для вжиття заходів представницького характеру.

Прокурор зауважує, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Крім того, є категорія справ, де Європейський Суд з прав людини зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

З огляду на викладене, прокурором належним чином обґрунтована наявність підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо представництва інтересів держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_27 , з метою захисту та поновлення її інтересів, шляхом пред`явлення даної позовної заяви до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, 07.05.2024 відділом № 3 ІНФОРМАЦІЯ_13 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.04.2024, виготовленої ФОП ОСОБА_8 , зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 (а.с.23-24 у томі 1).

Державним кадастровим реєстратором внесені відомості про право комунальної власності та право постійного користування ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", що виникли на підставі державного акту на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв № 000209, виданого згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_14 від 17.09.1997 № 83 на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 1223281500:01:085:0007, площею 63,5 га, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області.

Земельна ділянка належить до земель водного фонду з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.

Водночас прокурором з`ясовано, що на вказаній земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна державної власності - гідротехнічні споруди: стави нагульний № 1, виросні стави №№ 1, 2, зимувальні стави №№ 1, 2, які перебувають в ІНФОРМАЦІЯ_15 та обліковуються на балансі Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 ".

Так, відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_66 від 29.11.2024 майно, що під час приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", на виконання спільного наказу ІНФОРМАЦІЯ_17 та ІНФОРМАЦІЯ_18 від 06.05.2003 №126/752 передано до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_18 на баланс ДП " ІНФОРМАЦІЯ_19 " згідно з актом приймання-передачі гідротехнічних споруд від 26.06.2003.

Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_20 з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_15 від 13.09.2023 № 338 "Про приймання-передачу державного майна до ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 " та Акту приймання-передачі від 27.09.2023 з балансу ДП " ІНФОРМАЦІЯ_19 " на баланс ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 " передано державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, в тому числі, яке розташоване на земельній ділянці під кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а саме: об`єкт з назвою: пруд. дільн. Вільне (реєстровий номер 44880645.20.ААЕЖАЕ427), до складу якого входять гідротехнічні рибогосподарських технологічних водойм, а саме: нагульний став №1 (48.747931.35.252777), виросний став № 1 (48.756790.35.251326), виросний став № 2 (48.761309.35.252051), зимувальний став № 1 (48.751267.35.253775), зимувальний став № 2 (48.749895.35.253764). Відповідні об`єкти перебувають у позадоговірних відносинах.

Аналогічна інформація міститься в листі Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_8 ".

Таким чином, на земельній ділянці з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 розташовані гідротехнічні споруди державної власності.

Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " зареєстровано право власності на будинок рибовода загальною площею 26,6 кв. м, на земельній ділянці кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 на підставі технічного паспорту, та державного Акту на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв №000209, що свідчить про використання ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " земельної ділянки державної власності кадастровий номер 1223281500:01:085:0007.

Проте, відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_21 №1-3-9/2427-24 від 12.12.2024 ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів не надавались, режими рибогосподарської експлуатації не погоджувались.

Відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_22 №918/дп/21-24 від 12.12.2024 ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " дозвіл на спеціальне водокористування не видавався, заява на отримання дозволу не надходила. Договори оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " не надходили і не погоджувались.

Враховуючи вказані вище обставини, у позовній заяві прокурор стверджує, що вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є належним способом захисту інтересів держави, посилаючись, зокрема, на те, що держава, маючи у власності гідроспоруди, які знаходяться на земельній ділянці водного фонду із кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 наділена повноваженнями щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду та водним об`єктом, що створений та функціонує за допомогою таких гідротехнічних споруд. Разом із тим, держава позбавлена можливості належним чином здійснювати повноваження власника спірної земельної ділянки водного фонду, оскільки у Державному земельному кадастрі внесені відомості про право комунальної власності на цю земельну ділянку та право постійного користування за Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Прокурор зауважує, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Прокурор також стверджує, що під час реєстрації в Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки неправильно визначено право комунальної власності на земельну ділянку водного фонду, на якій знаходиться майно державної власності, тому подальша наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої є спірна земельна ділянка, оскільки реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної відносить її до земель комунальної власності, що надає право ІНФОРМАЦІЯ_23 , ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " у будь-який час внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Доводи відповідача-2 та відповідача-3 щодо підсудності даної справи адміністративним судам розцінюються судом критично, з огляду на те, що у даній справі підставою позову є не порушення процедури реєстрації земельної ділянки та не оскаржуються дії кадастрового реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_48 в цій частині, а предметом позову є скасування реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, як механізм захисту майнових прав держави на спірну земельну ділянку. Отже, даний спір має приватноправовий характер (є спором про цивільне право), та в предмет доказування не входить оцінка адміністративної процедури державної реєстрації, оскільки прокурором не заперечується законність дій державного реєстратора з реєстрації земельної ділянки.

Слід відзначити, що в процесі розгляду даної справи судом, до Державного земельного кадастру були внесені зміни щодо форми власності земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007, зокрема внесено, що це державна власність, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру станом на 21.02.2025 (а.с.107-108 у томі 2).

Слід також відзначити, у зв`язку з вказаними обставинами в процесі розгляду справи (у підготовчому провадженні), прокурором було подано заяву, якою він доповнив підстави позову (вх. суду № 8395/25 від 26.02.2025, а.с.130-136 у томі 2), та зазначив додатково до викладених у позовній заяві такі обставини:

- ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " на земельну ділянку водного фонду договір оренди не уклав, чим порушує вимоги статті 51, 85 Водного кодексу України. Таким чином, до Державного земельного кадастру безпідставно внесено відомості про право постійного користування ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " земельною ділянкою, адже ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " може використовувати земельну ділянку тільки на умовах оренди для рибогосподарських потреб;

- Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду 21.11.2019 у справі №918/194/19 виклав правову позицію, в якій зазначено про те, що коли внаслідок реорганізації суб`єкт перестає відповідати встановленим статтею 92 Земельного кодексу України вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону;

- щодо доводів ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " про те, що останнє користується спірною земельною ділянкою відповідно до державного акта на право постійного користування землею і як правонаступник зберігає право користування нею, прокурор зазначає, що з урахуванням того факту, що на земельній ділянці розташовані об`єкти державного майна, земельна ділянка в силу законодавства не може перебувати у постійному користуванні суб`єкта господарювання приватного права, а власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що передбачено статтею 391 Цивільного кодексу України. Оскільки гідротехнічні споруди, які перебували у віданні ІНФОРМАЦІЯ_54 , в процесі приватизації вказаного підприємства не увійшли до статутного фонду ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", залишилися у державній власності на балансі ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 ", то і немає підстави постійного користування землями водного фонду в ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Отже, у ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " відсутні підстави для використання землі та водних об`єктів на земельній ділянці на основі Державного акта на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209, оскільки цей акт був виданий Новомосковському державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству, а гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, не підлягали приватизації та не ввійшли до статутного фонду ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", і не можуть існувати відокремлено від земельної ділянки;

- прокурор стверджує, що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " може використовувати земельну ділянку лише на умовах оренди та не є законним користувачем земельної ділянки на теперішній час. Крім того, за результатами ознайомлення з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 виготовленої на замовлення та наданою ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_55 надавались відповідні погодження саме з метою оформлення права оренди. Щодо долучених до матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:085:0007 рішень ІНФОРМАЦІЯ_56 у справі №0427/10008/2012, прокурор звертає увагу, що рішенням суду встановлено, що державний акт на право постійного користування землею видано ІНФОРМАЦІЯ_44 , правонаступником якого є ПАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", однак вказаним рішенням суду не встановлено, що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " є законним користувачем земельною ділянкою відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209, який був виданий Новомосковському державному виробничому сільськогосподарськорибоводному підприємству;

- отже, ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " не є законним користувачем земельної ділянки, дозвіл на розроблення технічної документації не отримувало, а отже реєстрація земельної ділянки за його заявою не могла здійснюватися. Крім того, до Державного земельного кадастру безпідставно внесено відомості про право постійного користування земельною ділянкою за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Таким чином, безпідставно, всупереч вимогам законодавства зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі за заявою ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", внесено відомості про право комунальної власності, та право постійного користування земельною ділянкою за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", у зв`язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги про усунення перешкоди ІНФОРМАЦІЯ_12 у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі.

Слід також наголосити на тому що під час розгляду справи у своїх заявах по суті справи, а також процесуальних клопотаннях та заявах прокурор посилався на порушення прав позивача Товариством з обмежено відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", зокрема:

- у клопотанні про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача (вх. суду № 8417/25 від 26.02.2025, а.с.117 у томі 2) прокурор посилався на неправильне визначенням форми власності - комунальна, та протиправним безпідставним внесенням відомостей про право постійного користування землею за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ";

- у клопотанні про залучення співвідповідача (вх. суду № 8405/25від 26.02.2025, а.с.124 2 томі 2) прокурор також посилався на неправильне визначенням форми власності - комунальна, та протиправним безпідставним внесенням відомостей про право постійного користування землею за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ";

- у запереченнях щодо пояснень ІНФОРМАЦІЯ_58 від 21.02.2025 (вх. суду № 8397/25 від 26.02.2025, а.с.144-148 у томі 2) прокурор не погоджується з твердженнями позивача про відсутність предмета спору (у зв`язку зі зміною в процесі розгляду справи відомостей щодо форми власності спірної земельної ділянки з комунальної на державну) та наявність підстав для закриття провадження у справі, вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_24 не враховано, що реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі здійснено з порушенням вимог законодавства, та безпідставно внесено відомості про право постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею від 26.09.1997 серія ДПНв 000209, який видавався ІНФОРМАЦІЯ_42 за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", відомості про що містяться і на теперішній час у Державному земельному кадастрі. Прокурор зазначає, що оскільки гідротехнічні споруди в процесі приватизації вказаного підприємства не увійшли до статутного фонду ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", на даний час залишилися у державній власності на балансі ДП " ІНФОРМАЦІЯ_8 ", не отримані у користування ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", то і немає підстави постійного користування землями водного фонду в ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Беручи до уваги той факт, що на земельній ділянці розташовані об`єкти державного майна, земельна ділянка в силу законодавства не може перебувати у постійному користуванні суб`єкта господарювання приватного права. Прокурор зауважує, що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " на земельну ділянку водного фонду договір оренди не уклав, чим порушує вимоги статей 51, 85 Водного кодексу України, тому до Державного земельного кадастру безпідставно внесено відомості про право постійного користування ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " земельною ділянкою, оскільки ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " може використовувати земельну ділянку тільки на умовах оренди для рибогосподарських потреб. Прокурор виснує, що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " може використовувати земельну ділянку лише на умовах оренди та не є законним користувачем земельної ділянки на теперішній час. Таким чином, безпідставно, всупереч вимогам законодавства зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі за заявою ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", внесено відомості про право комунальної власності, та право постійного користування земельною ділянкою за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", у зв`язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги про усунення перешкоди ІНФОРМАЦІЯ_12 у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі.

Аналогічні обставини щодо Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_6 " наведені прокурором в позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, про що судом зазначалось вище.

У той же час, прокурор визначив відповідачами у даній справі: ІНФОРМАЦІЯ_49 (відповідач-1); ІНФОРМАЦІЯ_33 (відповідач-2) та ІНФОРМАЦІЯ_53 (відповідач-3); Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_6 " під час розгляду справи приймало участь у статусі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

З приводу вказаних обставин суд зазначає таке.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню до правовідносин, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.

У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах ІНФОРМАЦІЯ_47 від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові ІНФОРМАЦІЯ_47 від 11.09.2019 у справі №910/7122/17).

Велика ІНФОРМАЦІЯ_64 неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (провадження № 4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови ІНФОРМАЦІЯ_47 від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Водночас у постанові ІНФОРМАЦІЯ_67 у складі ІНФОРМАЦІЯ_63 від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20 сформульовано такі висновки щодо застосування положень статей 4, 45, 50 Господарського процесуального кодексу України: "Отже належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Звідси належним суб`єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення. Водночас у постанові ІНФОРМАЦІЯ_47 від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц вказано, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача... Щодо ж до доводів касаційної скарги про те, що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_68 " і АПОП " ІНФОРМАЦІЯ_69 " були залучені місцевим господарським судом до участі у цій справі третіми особами, слід вказати, що ці доводи наведених висновків жодним чином не спростовують, позаяк такі дії місцевого господарського суду не нівелюють обставин розгляду спору про права та обов`язки вказаних осіб за відсутності у них необхідного процесуального статусу відповідачів у справі.

Верховний Суд відмічає, що у розумінні статті 50 Господарського процесуального кодексу України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме - ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати поза межами цих правовідносин, в іншому разі такі особи можуть мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов`язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача у справі, а не третьої особи (див. правовий висновок Верховного Суду у постановах від 20.08.2019 у справі №910/13209/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2743/18)".

Отже, суд приходить до висновку, що залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_6 " як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів не можна ототожнювати із залученням зазначеної особи в належному процесуальному статусі відповідача, обсяг наданих законом прав якого є більшим за інших учасників справи (зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов, заяву про застосування наслідків спливу позовної давності тощо) (схожий за змістом висновок викладено в постанові ІНФОРМАЦІЯ_67 у складі ІНФОРМАЦІЯ_63 від 14.07.2022 у справі № 3/5025/1379/12 (924/681/21)).

Отже, пред`явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність для господарського суду надавати оцінку правомірності позовних вимог прокурора (схожі за змістом висновки сформульовано в пункті 8.18 постанови ІНФОРМАЦІЯ_47 від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 та в пункті 59 постанови ІНФОРМАЦІЯ_67 у складі ІНФОРМАЦІЯ_63 від 21.12.2021 у справі № 5015/3683/11 відповідно).

Слід відзначити, що позовні вимоги прокурора про усунення перешкод ІНФОРМАЦІЯ_12 у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі, обґрунтовані прокурором тим, що всупереч вимогам законодавства зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 1223281500:01:085:0007 площею 63,5 га в Державному земельному кадастрі за заявою ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", внесено відомості про право комунальної власності, та право постійного користування земельною ділянкою за ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", у зв`язку з чим належними відповідачами за вказаними вимогами є: ІНФОРМАЦІЯ_70 та Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". ІНФОРМАЦІЯ_33 (відповідач-2) та ІНФОРМАЦІЯ_53 (відповідач-3) не є належними відповідачами у даній справі, оскільки, по-перше, до вказаних осіб прокурором не пред`явлено жодної позовної вимоги, по-друге, жодних обставин щодо порушення вказаними особами прав позивача прокурором також не доведено, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 та відповідача-3 слід відмовити.

Слід також відзначити, що, оскільки прокурор пред`явив позов лише до однієї з двох осіб, якими, на думку прокурора, порушуються права позивача, а друга особа залучена до участі у справі в якості третьої особи, то у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити, у зв`язку з неналежним складом відповідачів.

Схожий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 01.07.2021 у справі №542/546/19-ц.

Так, у постанові ІНФОРМАЦІЯ_63 від 01.07.2021 у справі № 542/546/19-ц зазначено таке: "Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_71 від 19 жовтня 2018 року № 905, яким ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_72 " було надано у користування для ведення мисливського господарства мисливські угіддя, площею 22437,08 га, проте вимогу заявив лише до одного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_71 , при цьому - ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_72 " зазначив як третю особу. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у цій справі заявляв клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_72 " як співвідповідача. Отже, ураховуючи те, що при зазначеному становищі, як третьої особи, суттєво звужені процесуальні права ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_72 ", які стосуються його безпосереднього права на користування спірними землями, дозвіл на які просить скасувати позивач, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що це позбавляє можливості товариство у повному обсязі, як сторони у справі, використовувати свої процесуальні права та надавати відповідні докази, визначені статтями 43, 49 ЦПК України, проте на стадії апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішувати питання щодо зазначеного товариства".

Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки відсутні, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, пункт 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

У відповідності до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір та інші судові витрати в разі відмови в позові покладаються на позивача. В даному випадку, у зв`язку із прийняттям судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, судом, у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати прокурора, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на ІНФОРМАЦІЯ_73 .

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_11 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_52 та до ІНФОРМАЦІЯ_48 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до ІНФОРМАЦІЯ_74 .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 23.05.2025.

Суддя ОСОБА_1