Рішення

від 23.05.2025 по справі 640/10372/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2025 року Справа№640/10372/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, ЄДРПОУ 30603572) до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, ЄДРПОУ ВП: 44082145) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

I. Зміст позовних вимог

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - Суд) надійшов позов Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, у якому Позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № 0007330703, № 0007340703 від 11.11.2021 року.

- стягнути сплачений Позивачем судовий збір у розмірі 2481 грн.

II. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі

Позивач у порядку ст.ст. 78, 86 Податкового кодексу України оскаржував висновки викладені в акті перевірки, за результатами чого, ГУ ДПС в Одеській обл. листом від 04.11.2021 року № 14838/КПР/15-32-09-02-06 повідомив Позивача про часткове задоволення заперечень ПП «АМІК УКРАЇНА».

Позивач згідно ст. 56 ПКУ подав в адміністративному порядку скаргу на податкові повідомленя рішення до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням від 15.06.2022 року № 5686/6/9900-06-03-01-06 спірні рішення залишило без задоволення, а ППР без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5ст. 262 КАСУпередбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2КАСУрозгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає, можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

III. Позиція Позивача та заперечення Відповідача

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що довідки про зведені дані ним були сформовані і подані вчасно, що підтверджується протоколами, проте з технічних причін не були прийняті сервером ДПС України, в зв`язку із чим Позивач не порушував діюче законодавство.

Крім того, вказує, що співставлення даних обліку звітів АЗС з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів, можливе на підстві змінних звітів АЗС по формі 17-НП, проте Відповідачем не проводилося співставлення цих даних із кількістю отримано та реалізованого пального і Акт перевірки не містить інформації про такі дії.

Також Позивач зазначає, що під час проведення фактичної перевірки не перевірялися питання проведення розрахунків через РРО та видача чеків покупцям і ці питання взагалі не були предметом перевірки. Просить позов задовольнити.

Відповідач, надав відзив на позов у якому заперечував проти задоволеня позовних вимог, зазначивши про законість оскаржуємих податкових повідомлень рішень, в тому числі наголошує, що при перевірці наявності неоприбуткованих нафтопродуктів, використовувались в т. ч. облікові дані Х-звіту та фактично виміряні метроштоком показники. Крім того, вказує, що довідки про зведені дані Позивачем своєчасно подані не були.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

На підставі направлень від 23.09.2021 №13127/15-32-0902, №13132/15-32- 09-02, 04.10.2021 року Головним управлінням ДПС в Одескій області було складено акт №21704/15-32-09-02/30603572 «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС», яким встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-BP «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), передбачена відповідальність згідно із ст. 20 цього Закону, порушення п.п.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами), передбачена відповідальність згідно із п. 1281.3 ст. 128 цього Кодексу. При цьому в акті зазначено початок перевірки 27.09.21 р., перевірку закінчено 30.07.21 р., в тексті акту зазначено, що перевірка проводилась з 27.09.2021 по 01.09.2021.

В Акті за результатами фактичної перевірки вказано, що предметом перевірки є встановлення: вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, контроль за виконанням яких покладений на органи ДПС у частині: - наявності передбачених законодавством ліцензій, необхідних для здійснення діяльності з роздрібної торгівлі тютюновими виробами, алкогольними напоями та пальним, - фактів здійснення діяльності із виробництва, зберігання та реалізації пального без отримання відповідних ліцензій за період перевірки; - повноти обліку операцій з пальним на місцях його виробництва, зберігання та реалізації та його організації у відповідність до вимог чинних нормативноправових актів; - дотримання порядку обладнання акцизних складів передбаченими законодавством засобами вимірювальної техніки; - проведення інвентаризації залишків пального.

На підставі акта перевірки Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 11.11.2021 року:

- №0007330703, яким до Позивача за порушення (АЗС 16-41, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд.6А), передбачене п. 230.1.3. ст. 230 ПК України, застосовано штрафні санкції у розмірі 6000,00 грн., ця сума сформована за несвоєчасну подачу довідок про зведені дані за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 25.08.2021;

- №0007340703, яким до Позивача за порушення (АЗС 16-41, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд.6А), передбачене п. 12 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР, застосовано штрафні санкції у розмірі сума штрафу 285,24 грн.

Не погодившись із висновками Акту перевірки, Позивач звернувся до ГУ ДПС у Одеській області із запереченнями вих. № 1926 від 18.10.2021 року, розглянувши які, ГУ ДПС в Одеській обл. листом від 04.11.2021 року № 14838/КПР/15-32-09-02-06 повідомив про часткове задоволення заперечень ПП «АМІК УКРАЇНА», а саме: в частині порушення підпункт 230.1.3, пункту 230.1, статті 230 ПКУ довідки про фактичні залишки пального за 08.01.2021 року та 05.06.2021 року на всіх АЗС вважаються подані своєчасно. В частині порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» висновки Актів перевірки було змінені та встановлені нові порушення (які не досліджувалося під час проведення перевірки), а саме п.1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

V. Оцінка суду

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс України.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно абз. абз. 1-2 п.75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.75.1.3 п. 75.1 статті 75 ПК Українипередбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентованостаттею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2 п.80.2 ст.80);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3 п.80.2 статті 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального; (пп.80.2.5 п.80.2 статті 80).

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК Українипосадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Главою8розділуII ПК Україниустановлені правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в процесі адміністрування податків і зборів. З цією метою нормативно обмежено перелік підстав для призначення та проведення перевірок платників податків контролюючими органами, а також визначено умови проведення відповідних перевірок та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до їх проведення. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що право на призначення та проведення фактичної перевірки за пп.80.2.5 п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу Українивиникає у контролюючого органу у випадку отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

У постанові від 28.09.2022 у справі №160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С. На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про: обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі; добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі; добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірівлічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів 3 визначає Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затверджений постановою КМУ від 22 листопада 2017 р. № 891 (далі Порядок).

Згідно п. п. 5 п. 5 зазначеного Порядку електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне).

Пунктом 6 Порядку встановлено, електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює). Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Відповідно до п. п. 2 п. 7 Порядку інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12і 27 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами; відповідальною особою розпорядника акцизного складу під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.

Суд зазначає, що первісно в акті зазначено несвоєчасне подання (передання) щоденних довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального які сформовані 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 08.01.2021, 05.06.2021 та 25.08.2021.

Після цього, Головне управління ДПС в Одеській області у зв`язку з наданням ПП "АМІК УКРАЇНА" до заперечень квитанцій стосовно відправки щоденних довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, відповідно яких сформовані фактичні залишки пального за 08.01.2021 року та 05.06.2021 року на зазначених АЗС вважаються подані своєчасно.

За таких обставин, залишилося несвоєчасне подання довідок за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 25.08.2021 по 1000 грн. за кожне порушення за 5 днів сума штрафу повина складати 5000 грн., проте Відповідач прийняв ППР на суму 6000 грн.

При цьому, Позивачем надано суду протоколи руху документів та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, яким підтверджується своєчасність направлення довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 25.08.2021, Відповідачу.

Отже, Позивачем було виконано зобов`язання, які чинним ПКУ покладено на розпорядника акцизного складу, а саме: в поточну дату сформовані Довідки про зведені дані (обсяги пального); у визначені Пунктом 6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірівлічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затверджений постановою КМУ від 22 листопада 2017 р. № 891 строки - наступного дня - направлені засобами електронного зв`язку до ДПС України.

Проте з незалежних від Позивача причин, вони не надійшли своєчасно на сервер Відповідачу, а за таких обставин відсутня вина Позивача щодо несвоєчасного їх отримання Відповідачем, а отже податкове повідомлення рішення від 11.11.21 р. №0007330703, яким до Позивача за порушення (АЗС 16-41, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд.6А), передбачене п. 230.1.3. ст. 230 ПК України, застосовано штрафні санкції у розмірі 6000,00 грн., є неогрунтованим та підлягає скасуванню.

Щодо обліку нафтопродуктів на АЗС (згідно висновку перевіряючих, що зафіксований в Актах перевірки про порушення, передбачене пунктом 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») суд зазначає наступне.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів (усіх типів, марок і видів (залежно від масової частки сірки) визначено Інструкцією № 281/171/578/155. Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

За умовами підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції № 281/171/578/155 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Згідно з пунктом 10.4 Інструкції № 281/171/578/155 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи «обліковий залишок попередньої зміни»), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.

У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою № 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС. Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС. Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою № 17НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.

Згідно з пунктом 14.3 Інструкції № 281/171/578/155 облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об`ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.

Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією № 281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов`язковою для всіх суб`єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Інструкції № 281/171/578/155 встановлено, що облік нафти і нафтопродуктів на нафто- та газопереробних заводах, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об`єму. Для визначення маси та об`єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об`ємно-масовий статичний, об`ємномасовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об`ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.

Згідно з підпунктами 4.2.2, 4.2.5 пункту 4.2 Інструкції № 281/171/578/155 об`ємномасовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об`ємом, густиною та температурою. Об`єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).

Об`ємним методом вимірюється лише об`єм нафтопродукту. Для вимірювань об`єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливороздавальні колонки (ПРК) і оливороздавальні колонки (ОРК), що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об`єму та вартості виданої дози. Під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів та олив споживачам на АЗС мають застосовуватись лише паливороздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур не гіршою, ніж ± 0,5 % та оливороздавальні колонки з допустимою основною відносною похибкою не гіршою, ніж ± 1,0% з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Об`єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування ПРК і ОРК. Для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп`ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольнокасових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів. Місцеве керування ПРК і ОРК має передбачати можливість функціонування з РРО. Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об`єму відпущених пального або олив. Сумарний об`єм нафтопродуктів, відпущених через ПРК та ОРК, не може використовуватись для обліку маси нафтопродуктів. Відповідно до підпункту 4.3.2 пункту 4.3 Інструкції № 281/171/578/155 рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метроштоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України.

Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати ± 2 мм, нафти та газового конденсату - + 4 мм, мазуту - ± 5 мм, інших нафтопродуктів - ± 2 мм. Перед кожним вимірюванням рівня нафти і нафтопродукту у вертикальних і горизонтальних резервуарах здійснюється перевірка базової висоти згідно з підпунктом 4.3.2.6 Інструкції. Після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після 30 хвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного у вертикальних резервуарах. У разі вимірювання рівня нафтопродуктів у горизонтальних циліндричних резервуарах нижній кінець 7 метроштока чи вантажу рулетки має потрапляти на нижню твірну резервуара. Вимірювання рівня нафти або нафтопродукту здійснюються двічі. У разі виявлення розбіжностей між результатами двох вимірювань понад допустиму похибку (± 2 мм) вимірювання необхідно повторювати доти, доки різниця між результатами трьох поспіль проведених вимірювань не буде в границях допустимої похибки вимірювання. При цьому за результат вимірювань береться середнє арифметичне значення результатів трьох найближчих вимірювань.

Фактично в Акті перевірки не зазначено яким саме способом здійснювалося вимірювання обсягів залишків пального та не зазначено кількості разів такого вимірювання. АЗС, що перевірялася, обладнано рівнемірами та витратомірами і облік обігу підакцизного пального ведеться у відповідності із нормами ПК України.

Таким чином, Інструкція зобов`язує приймати нафтопродукти та відображати записи в бухгалтерському обліку одразу з нестачами / надлишками в межах похибки вимірювальної техніки. Приймання нафтопродуктів в резервуар АЗС здійснюється в середньому 10 15 разів на місяць.

Відповідачем не спростовується, що всі документи, щодо обліку НП на АЗС були надані до перевірки, жодних претензій до наданих документів в Акті перевірки не зафіксовано. Для виявлення фактичного залишку пального в резервуарі проводиться інвентаризація. Така інвентаризація має бути проведена не рідше одного разу на місяць (п. 13.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155). В залежності від температури навколишнього природнього середовища об`єм нафтопродукту (як одиниця обліку на АЗС згідно п. 10.1 Інструкції) змінюється, частина нафтопродукту може знаходиться у паровій фазі. Таким чином, враховуючи, що об`єм нафтопродуктів у резервуарі є величиною змінною, що залежить від температури навколишнього природнього середовища, для встановлення фактичних залишків та коригування бухгалтерського обліку щомісячно проводяться інвентаризації. Матеріали інвентаризації надано перевіряючим під час проведення перевірки і законодавчо встановлених підстав для проведення позапланової інвентаризації у Підприємства не було.

Аналогічної позиції викладені зокрема у Постановах Верховного Суду (Касаційного адміністративного суду) від 12.03.2019 року № 806/1403/16, від 05.03.2019 № 814/2158/16, від 05.03.2019 № 806/2402/16, а саме: «... висновок про порушення позивачем порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання зроблений податковим органом, виходячи з нестачі нафтопродуктів, тобто, невідповідності між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), хоча сам по собі факт нестачі палива не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки може бути наслідком інших обставин. Згідно з висновками акту перевірки, ревізори ототожнили надлишок та нестачу товарів з таким порушенням як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку... Отже, висновок податкового органу про те, що виявлена нестача товарів є свідченням здійснення Товариством реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є помилковим.».

Щодо проведення розрахунків через РРО та видача чеків покупцям, то з Акту перевірки вбачається, що в переліку питання проведення розрахунків через РРО взагалі не було предметом дослідження. Висновок про порушення пп. 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який зроблений Відповідачем під час винесення ППР фактично безпідставний та не ґрунтується на матеріалах перевірки. Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного суду, де зазначено, що «нестача товарів не є свідченням здійснення Підприємством реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку (постанови Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №806/1403/16 та від 05 березня 2019 року у справі № 806/2402/16).

Доказів проведення Позивачем операцій з продажу чи випадків не видачі чеків під час перевірки встановлено не було.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 11.11.21р. №0007340703, яким до Позивача за порушення (АЗС 16-41, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд.6А), передбачене п. 12 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР, застосовано штрафні санкції у розмірі сума штрафу 285,24 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4.1.4. ст. 4 ПКУ одним із принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про навність підстав для задоволення позовних.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другоїстатті 73 Кодексу адміністративного судочинства Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та другастатті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей9,77 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29) і повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" №33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" №48939/99, "Moskal v. Poland" №10373/05).

У контексті встановлених обставин справи, інші аргументи учасників справи не мають вирішального впливу на висновки суду про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, то підлягають стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, ЄДРПОУ ВП: 44082145) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн.

Керуючись ст.ст.9,14,73-78,90,143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, ЄДРПОУ 30603572) до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, ЄДРПОУ ВП: 44082145) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, ЄДРПОУ ВП: 44082145) №0007330703 від 11.11.2021 р., щодо застосування до Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, ЄДРПОУ 30603572) штрафних санкцій у сумі 6000 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, ЄДРПОУ ВП: 44082145) №0007340703 від 11.11.2021 р., щодо застосування до Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, ЄДРПОУ 30603572) штрафних санкцій у сумі 285,24 грн.

Стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, ЄДРПОУ 30603572) судовий збір у розмірі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, ЄДРПОУ ВП: 44082145).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 23.05.2025.

Суддя Є.В. Череповський