Ухвала

від 17.05.2025 по справі 295/6484/25

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/6484/25

1-кс/295/2892/25

УХВАЛА

17.05.2025 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, внесене в кримінальному провадженні за №62024240020002009 від 04.06.2024 та додані до нього матеріали,

ВСТАНОВИВ:

Слідча звернуласяіз указанимклопотанням прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,у якомупослалася нате,що слідчим відділенням відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024240020002009 від 04.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.05.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 призвано навійськову службупід часмобілізації наособливий періодта направленодля подальшогопроходження службидо військовоїчастини НОМЕР_1 .Згідно з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.06.2023 року №17 солдата ОСОБА_6 , зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду водія автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 . В подальшому, згідно з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.07.2023 за №75 солдата ОСОБА_6 , призначено на посаду водія евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення. Згідно з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.08.2023 року №99 солдата ОСОБА_6 , водія евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_3 вважають таким, що самовільно залишив військову НОМЕР_4 . 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та станом на 21.08.2023 режим воєнного стану припинений або скасований не був.

Слідча звертає увагу у клопотанні, що солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем строкової військової служби, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).

Однак, солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на водія евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 21.08.2023 о 08 год. 00 хв. самовільно залишив пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , що розташований поблизу АДРЕСА_1 та проводить час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків до теперішнього часу. За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини проводив час на власний розсуд.

У зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 31.12.2024 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, котре направлено засобами поштового зв`язку, за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , а також на адресу військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 . Крім цього, повідомлення про підозру, а також, у відповідності до положень ст. 135 КПК України, повістку про виклик на 02.01.2025 на 10:00 годину, ОСОБА_6 направлено за допомогою месенджеру «Whatsapp» о 13 годині 08 хвилин 31.12.2024.

Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України доказами, які серед іншого відображені у наступних матеріалах досудового розслідування, зокрема, у повідомленні військової частини НОМЕР_5 про вчинення кримінального правопорушення від 16.02.2024; рапорті тимчасово виконуючого обов`язки командира НОМЕР_6 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 про факт відсутності військовослужбовця ОСОБА_6 ; акті службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_5 щодо самовільного залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_6 ; наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 21.08.2023 про те, що солдата ОСОБА_6 , вважати таким, що самовільно залишив розташування частини; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, сторона обвинувачення на підставі оцінки отриманих доказів у сукупності стверджує, що причетність особи до вчинення нею кримінального правопорушення є достатньою для застосування щодо такої особи запобіжного заходу.

З метою запобігання спробам ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення та вагомість здобутих слідством доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжкого злочину, а також зважаючи на неможливість обрання більш м`яких запобіжних заходів відповідно до норм чинного КПК України, слідча за погодженням з прокурором просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В судовомузасіданні слідчата прокурор підтримали клопотання та просили задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, також підозрюваний зазначив, що наміру переховуватись від органу досудового розслідування не має, хоче повернутися на військову службу. Адвокат зазначив, що у підозрюваного виник конфлікт з командиром військової частини, він визнає свою вину та готовий повернутися на службу, в разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просила визначити заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбаченихКПК України.

Заслухавши учасників кримінального провадження,дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В провадженні відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №62024240020002009 від 04.06.2024, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 09.01.2025 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

17.05.2025 о 06:25 ОСОБА_6 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді №295/332/25 від 09.01.2025, що підтверджується змістом протоколу затримання.

17.05.2025 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407КК України нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у інкримінованому вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх обставин підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому частиною восьмою статті 176 КПК України безпосередньо передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

На переконання слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

На переконання слідчого судді, наведені у клопотанні та озвучені в судовому засіданні обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які є підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, обставини та характер можливого правопорушення, а саме, що ОСОБА_6 самовільно залишив місце служби без поважних причин та проведенні у зв`язку із цим вільного часу на власний розсуд протягом більш ніж двадцяти місяців, є підстави вважати, що у разі не застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тобто тримання під вартою.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_6 підлягає застосуванню виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України.

За змістом ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наведені вище обставини, а також міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання та репутацію останнього, відсутність судимостей слідчий суддя з огляду на надані йому дискреційні повноваження, дійшов висновку про можливість визначення застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбаченихКПК України.

В силу приписів ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 .

Керуючись ст. ст.176 - 178, 182-183, 194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межахстроку досудовогорозслідування до 27 червня 2025 року.

Рахувати строк тримання підвартою змоменту затримання з 06-25 год. 17.05.2025.

Одночасно визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) 00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на протязі строку дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира одержувач ТУДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA678201720355249002000000277, банк ГУДКСУ у Житомирській області.

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або суду залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 ,що уразі звільненняз-підварти узв`язку звнесенням застави,у випадкуухилення абоневиконання покладенихна ньогоданою ухвалоюобов`язків,до ньогобуде застосованийбільш жорсткийзапобіжний західі нанього можебути накладеногрошове стягненняв розмірівід 0,25розміру прожитковогомінімума дляпрацездатних осібдо 2розмірів прожитковогомінімума дляпрацездатних осіб.

Строк дії ухвали до 27 червня 2025 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали 22.05.2025 о 14 год. 45 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1