Ухвала від 23.05.2025 по справі 175/5631/25

Справа № 175/5631/25

Провадження № 2-аз/175/6/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2025 р. смт. Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суд Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши у судовому засіданні у смт. Слобожанське заяву позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Воронін Ігор Олександрович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Воронін Ігор Олександрович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови.

Після подання позовної заяви до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області позивачем було подано заяву про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Воронін Ігор Олександрович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, в якій позивач просив суд забезпечити позов у адміністративній справі № 175/5631/25 про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 78064359, яке здійснюється на підставі постанови № 19-ССЗ від 05.02.2025 року щодо стягнення з громадянина України ОСОБА_1 штрафу у сумі 34,000 грн до набрання чинності рішенням суду по справі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

За положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено постанову № 19-ССЗ, якою громадянина України ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягнення за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП у розмірі 17, 000 грн..

Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, для вжиття заходів забезпечення позову заявнику необхідно довести: очевидність протиправності рішення, дії, бездіяльності суб`єкта владних, що оскаржуються та/або ускладнення, унеможливлення виконання рішення суду або захисту прав, свобод, інтересів, за захистом яких звернулась особа, якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 року у справі №580/244/23.

Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.

Обґрунтовуючи заяву та наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що у разі невжиття судом таких заходів, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та на підтвердження вказаних обставин надав відповідні докази відкриття виконавчого провадження на підставі оскаржуваної постанови.

Виходячи із системного аналізу зазначених положень, убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та про наявність підстав для її задоволення.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено факт відкриття виконавчого провадження з примусового виконання спірної постанови та вжиття виконавцем заходів з примусового виконання виконавчого документу, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом зупинення стягнення на підставі постанови відповідача до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №175/5631/25.

Важливим також є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваної постанови, оскільки встановлення очевидності ознак її протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Встановлено, що надані позивачем докази свідчать про те, що існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тому суд приходить до висновку, що зазначений вид забезпечення позову є співмірним, відповідає змісту заявлених позовних вимог, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Воронін Ігор Олександрович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 19-ССЗ від 05 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. до набрання законної сили рішення суду у справі №175/5613/25.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н. С. Краснокутська