Рішення від 21.04.2025 по справі 607/25569/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2025 Справа №607/25569/24 Провадження №2/607/460/2025

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перша тернопільська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Жеребецька І.О., звернувся до суду із позовом до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, після смерті якого відкрилась спадщина на спадкове майно, зокрема на земельну ділянку площею 0,0710 га із кадастровим номером 6125255200:01:001:1211 для індивідуального садівництва, яка розташована на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області.

Спадкодавець за життя не складав заповіту, тому спадщина після його смерті відкрилась за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, таким чином, спадкоємцем померлого являється його син ОСОБА_1 . Інших спадкоємців немає, оскільки на час відкриття спадщини дружина спадкодавця ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини в користь позивача.

В свою чергу, ОСОБА_1 прийняв спадщину, звернувшись до Першої тернопільської державної нотаріальної контори, де 03 квітня 2004 року заведено спадкову справу № 334/2004.

Позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку, однак йому було відмовлено, оскільки відсутній правовстановлюючий документ.

Таким чином, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно, ОСОБА_1 змушений звертатись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 16 грудня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі №607/25569/24; постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду, постановленою без оформлення окремого документа, у судовому засіданні 18 лютого 2025 року, витребувано від третьої особи належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи № 334, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

На виконання протокольної ухвали, 11 березня 2025 року на адресу суду від Державного нотаріального архіву Тернопільської області надійшла копія спадкової справи № 334, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

У судовому засіданні, яке відбулося 21 квітня 2025 року суд протокольною ухвалою, без оформлення окремого документа, закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокатка Жеребецька І.О. в судове засідання не з`явилися, проте остання подала заяву, у якій просила суд проводити розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Великоберезовицької селищної ради у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи у його відсутності не надсилав.

Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки, щодо заочного розгляду справи позивач заперечень не висловлював.

Представник третьої особи Першої тернопільської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду клопотання, у якому просила справу розглядати без участі представника нотаріальної контори, по наявних у справі документах.

За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 у віці 78 років, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 29 березня 2004 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за законом.

08 квітня 2004 року Першою тернопільською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 334, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06 травня 2005 року за № 123667.

Позивач ОСОБА_1 , прийняв спадщину, відповідно до ст. 1261 ЦК України, як спадкоємець першої черги.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, посвідченого державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Кашанською М.І. від 06 травня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1364, спадкова справа № 334, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_1 , і спадкує все майно у тому числі з урахуванням 2/3 часток майна, від якого відмовились син спадкодавця ОСОБА_3 та дружина спадкодавця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_1 , і належало померлому ОСОБА_4 .

За змістом Державного акту на право приватної власності на землю серії ТР № 07790, виданого ОСОБА_4 на підставі рішення Великоберезовицької селищної ради народних депутатів від 31 березня 1994 року, йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,071 га, в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Великоберезовицької селищної ради.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7100589702024, виданого 07 жовтня 2024 року, власником даної земельної ділянки є ОСОБА_4 .

Водночас, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04 листопада 2024 року за № 402173269, інформація щодо реєстрації права власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_4 відсутня.

Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1776/02-31 від 04 листопада 2024 року, державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Височан Ю.В., відмовлено ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_5 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,0710 га, передану для індивідуального садівництва, що розташована на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.

Відповідно до матеріалів спадкової справи за № 334, ОСОБА_1 08 квітня 2004 року звернувся із заявою про прийняття спадщини на майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 .

Брат позивача ОСОБА_3 та мати позивача ОСОБА_2 звернулись 08 квітня 2004 року до державного нотаріуса із заявами про відмову від належної їм частки в спадковому майні після померлого ОСОБА_4 в користь позивача ОСОБА_1 .

04 листопада 2024 року ОСОБА_5 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Першої тернопільської державної нотаріальної контори із заявою № 2063 про видачу на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,0710 га, передану для індивідуального садівництва, що розташована на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, однак у його видачі державним нотаріусом було відмовлено з причин, які суд описав вище.

Відтак, за встановлених обставин, позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на успадковану земельну ділянку.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).

За змістом частини 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини 1 статті Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до приписів статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно положень ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем першої черги за законом майна ОСОБА_4 , оскільки інші спадкоємці цього спадкодавця відмовилися від прийняття спадщини.

Як було встановлено вище ОСОБА_4 на момент смерті був власником вказаної вище земельної ділянки, площею 0,0710 га, переданої для індивідуального садівництва, яка розташована на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, однак за життя ОСОБА_4 не зареєстрував за собою право власності на цю земельну ділянку.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

За змістомстатті 1296ЦК України,спадкоємець,який прийнявспадщину,може одержатисвідоцтво проправо наспадщину. Якщоспадщину прийнялокілька спадкоємців,свідоцтво проправо наспадщину видаєтьсякожному зних ізвизначенням іменіта частоку спадщиніінших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною першою ст. 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як уже зазначалося, ОСОБА_1 спадкує вказану земельну ділянку за законом, як спадкоємець першої черги. Водночас, нотаріус 04 листопада 2024 року склала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документу. Разом з тим, право власності на зазначену земельну ділянку, як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю серії ТР № 07790 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7100589702024, належить спадкодавцю ОСОБА_4 . Однак, у зв`язку зі смертю останнього процес оформлення та подальшої реєстрації земельної ділянки не був завершений та відповідно це є перешкодою в оформленні позивачем спадкових прав, що і стало причиною його звернення до суду.

В силу ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

За змістом п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №227/3750/19 від 22 вересня 2021 року.

Враховуючи вищенаведеніобставини,суд доходитьдо висновку,що позовнівимоги ОСОБА_1 до Великоберезовицькоїселищної ради,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруПерша тернопільськадержавна нотаріальнаконтора провизнання прававласності намайно впорядку спадкуванняза законом,підлягають дозадоволення шляхомвизнання запозивачем прававласності наземельну ділянку, кадастровий номер6125255200:01:001:1211,для індивідуальногосадівництва,яка розташованана територіїВеликоберезовицької селищноїради Тернопільськогорайону Тернопільськоїобласті,згідно Державногоакта направо приватноївласності наземлю серіїТР №07790, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

У зв`язку з тим, що позивач не заявляв вимог про розподіл судових витрат, дане питання судом не вирішується.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 7678, 83, 206, 258268, 273, 352355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ,в порядкуспадкування зазаконом післяпомерлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ,право власностіна земельнуділянку, кадастровий номер 6125255200:01:001:1211, для індивідуального садівництва, яка розташована на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №07790.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 04393462, адреса місця знаходження: вул. С. Бандери, 26, с-ще Велика Березовиця Тернопільський район Тернопільська область.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору: Перша тернопільська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ: 02900587, адреса місця знаходження: вул. Коперніка, 1 м. Тернопіль.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.