Рішення

від 26.05.2025 по справі 945/523/25

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/523/25

Провадження № 2/945/912/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,

учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань в м. Миколаїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Степівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області через свого представника Ільїна О.В. з позовною заявою до ОСОБА_2 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли: житловий будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є її сини ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та донька ОСОБА_6 . Так, ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки з осені 2014 року та до моменту смерті матері, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом з нею однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , проте за життя не оформив своїх спадкових прав. ОСОБА_2 , зареєстрований, але з 2011 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер. 14.11.2023 року позивачці видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за змістом якого спадкоємцем майна ОСОБА_5 є його сестра ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: квартири під номером АДРЕСА_2 . За такого, позивачка є спадкоємцем другої черги після смерті брата, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки постійно проживав разом з матір`ю. 10.03.2025 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса для оформлення спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що на момент смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно роз`яснення приватного нотаріуса відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80394040 від 10.03.2025 року, спадкова справа після смерті померлої ОСОБА_4 не заведена, жоден із спадкоємців із заявою про прийняття спадщини чи її відмову не звертався. Однак, у зв`язку з тим, що позивачка до органів нотаріату протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зверталися, та не проживали разом зі спадкодавцем на день її смерть, вважається такою, що спадщину не прийняла. Також, рекомендовано звернутися до суду. Отже, відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача. Метою встановлення фактів не проживання відповідача разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та постійного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, тобто, такі факти породжують юридичні наслідки. За такого, позивачка позбавлена можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку вказаних фактів, а також визнання права власності в порядку спадкування, тому просить суд встановити факт не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 2014 року до моменту смерті ОСОБА_4 . Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером: 4824284001:08:041:0033 площею 0,2217 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 березня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі № 945/523/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Степівську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області, призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05.05.2025 за клопотанням представника позивача залучено до участі у цивільній справі № 945/523/25 співвідповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22.05.2025 закрито підготовче провадження у справі та справа призначена до судового розгляду.

У судове засідання 26.05.2025 учасники справи не з`явились.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ільїна О.В. 22.05.2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання, де він звертає увагу суду на те, що від відповідачів та третьої особи надійшли заяви, в яких вони визнають позовні вимоги та просять їх задовольнити. Просить розглянути справу без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. В заяві від 22.05.2025 представник позивача просить покласти судові витрати у справі на позивача.

18.04.2025 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шумілова Н.І. подала через систему «Електронний суд» клопотання/заяву, де з посиланням на ч. 3 ст. 200 ЦПК України просила розглянути справу за відсутності відповідача та його представника. Зазначила, що дійсно, з 2011 року ОСОБА_2 не проживав зі спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , спадщину не прийняв. За такого, відповідач ОСОБА_2 беззаперечно визнає позовні вимоги та просить задовольнити позов. Крім того, 05.05.2025 повторно надходила заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

19.05.2025 та 22.05.2025 представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Шумілова Н.І. подала через систему «Електронний суд» клопотання, де з посиланням на ч. 3 ст. 200 ЦПК України просила розглянути справу за відсутності ОСОБА_3 та її представника. Вказала, що співвідповідач беззаперечно визнає позовні вимоги та просить задовольнити позов.

24.04.2025 через канцелярію суду від Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, проти позовних вимог заперечення відсутні, просять позов задовольнити.

Відповідно до вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, дійшов таких висновків і такого рішення.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.08.1974, позивачка ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько ОСОБА_8 , мати ОСОБА_4 .

Як вбачається зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_9 одружились 16.09.1998, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 7, та після одруження прізвище « ОСОБА_10 » дружина змінила на « ОСОБА_11 ».

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 78 років, про що 20.11.2019 складено відповідний актовий запис № 422, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_4 на праві особистої власності належав будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконавчім комітетом Степівської сільської ради 22.10.1998 № 78.

Відповідно до Звіту про оцінку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка проведена 28.02.2025, незалежна оцінка (ринкова вартість) будинку становить 132170 гривень.

Крім того, як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку від 30.11.2009, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,2217, розташованої в АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Як вбачається зі Звіту про експертну грошову оцінку (незалежну оцінку) земельної ділянки кадастровий номер: 4824284001:08:041:0033 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , яка проведена 28.02.2025, експертна грошова (незалежна) оцінка земельної ділянки становить 60450 гривень.

З відповіді Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 17.04.2025 № 249/01-09 та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 17.04.2025 № 80869925 слідує, що у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є дітьми ОСОБА_4 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження № НОМЕР_5 від 01.08.1968, відповідачка ОСОБА_14 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько ОСОБА_8 , мати ОСОБА_4 . Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 05.08.1989 уклали шлюб, та після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_16 ».

У підготовчому засіданні відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_5 , яка самий старший з них, після виходу на пенсію повністю переїхав до мами та став доглядати за нею. В його квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , жив син відповідачки під час навчання в місті Миколаєві. У родинному колі було вирішено, що будинок після смерті матері дістанеться ОСОБА_17 , жодних спорів з цього приводу не було. Але у зв`язку з життєвими обставинами він не встиг за життя належним чином оформити право власності на будинок. Після його смерті відповідачка написала заяву про відмову від спадщини, в тому числі вона не претендує і на будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 повідомив суд у письмовій заяві, поданій через представника, що з 2011 року не проживав зі спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , спадщину не прийняв. ОСОБА_2 беззаперечно визнає позовні вимоги та просить задовольнити позов.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько ОСОБА_8 , мати ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 від 01.08.1962).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 60 років (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 ).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 11.05.2023 № 72428231, після смерті ОСОБА_5 зареєстрована спадкова справа 10/2023 (номер у нотаріуса), 70634809 (номер у Спадковому реєстрі).

Судом досліджено копію спадкової справи № 10/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .

11.05.2023 ОСОБА_1 подала заяву приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Середі О.О. на прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5 .

11.05.2023 ОСОБА_3 подала заяву приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Середі О.О. про відмову від прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5 .

14.11.2023 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за змістом якого спадкоємцем майна ОСОБА_5 є його сестра ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: квартири під номером 39, місцезнаходження якої: Миколаївська область, місто Миколаїв, проспект Героїв України, будинок під номером 13в (номер в реєстрі нотаріальних дій 986).

14.11.2023 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, за змістом якого спадкоємцем майна ОСОБА_5 є його сестра ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: автомобіля марки ВАЗ, модель 1117 30, випуску 2008 (номер в реєстрі нотаріальних дій 987).

Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва від 11.05.2023 ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

При цьому суд приймає до уваги пояснення відповідача ОСОБА_3 , надані безпосередньо суду та позивача ОСОБА_1 , зазначені в позовній заяві, що ОСОБА_5 постійно проживав разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини. А також той факт, що ОСОБА_2 з 2011 року не проживав зі спадкодавцем ОСОБА_4 , вказаний ним у заяві поданій до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (зазначений правовий висновок викладено та застосовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (провадження № 11-416заі20, пункти 1, 80-81, 83), від 01 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (провадження № 11-39заі21, пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (провадження № 14-137цс20, пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (провадження № 12-49гс21, пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (провадження № 14-143цс20, пункти 4, 36), від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21, пункт 31)).

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив суд:

встановити факт не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини;

встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 2014 року до моменту смерті ОСОБА_4 ;

визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером: 4824284001:08:041:0033 площею 0,2217 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд вважає, що дослідженими у судовому засіданні доказами підтверджено факт проживання ОСОБА_5 , як спадкоємця першої черги, разом ОСОБА_4 постійно на час відкриття спадщини за місцем її відкриття, не зважаючи на відмінне місце реєстрації.

У частині третій статті 1268 ЦК України вимагається проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрація місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Зазначений правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц (провадження № 61-5777св20), від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20 (провадження № 61-2387св22), від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20 (провадження № 61-12472св22), від 26 червня 2024 року у справі № 752/12045/17 (провадження № 61-18363св23), від 09 жовтня 2024 року у справі № 644/4646/23 (провадження № 61-10383св24).

У постанові від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св21) Верховний Суд виснував, що сама лише реєстрація місця проживання особи разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України не свідчить про своєчасність прийняття спадщини.

Практика правозастосування частини третьої статті 1268 ЦК України є сталою.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Цей факт при вирішенні спору між спадкоємцями підлягає встановленню у мотивувальній частині судового рішення. Не пред`явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту прийняття спадщини спадкодавцем не є підставою для відмови в позові про визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності) за спадкоємцем (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2024 року в справі № 642/4502/17 (провадження № 61-14982св23)).

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи. Фізична особа незалежно від наявності зареєстрованого місця проживання (місця реєстрації) має можливість на здійснення своїх прав та інтересів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року в справі № 761/40889/20 (провадження № 61-14588св21)).

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не є підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18), від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20 (провадження №61-2387св22).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Враховуючи наявні докази, а також позицію ОСОБА_2 , ОСОБА_3 висловлену в заявах по суті спору, суд вважає, що наявні правові підстави вважати ОСОБА_5 таким, що прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також суд вважає доведеним, що після смерті матері інші діти ОСОБА_4 спадщину не прийняли.

Для захисту свого права на спадщину законодавцем не передбачено обов`язкового пред`явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту прийняття спадщини спадкодавцем (постанова Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 522/21808/18 (провадження № 61-17920св23)).

Вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують належний захист прав у спірних правовідносинах, а є лише підставою для вирішення спору між спадкоємцями щодо їх часток у спадковому майні. Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20).

З урахуванням наведеного, суд не вбачає правових підстав для встановлення у резолютивній частині судового рішення фактів не проживання ОСОБА_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , на час відкриття спадщини та факт постійного проживання ОСОБА_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , з 2014 року до моменту смерті ОСОБА_4 та вважає, що у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57, ), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 89)).

Отже, незважаючи на не оформлення та не отримання ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_4 , він є власником цього майна, а відповідно, воно увійшло до складу спадщини після його смерті.

Отже, на підставі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_5 увійшов житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером: 4824284001:08:041:0033 площею 0,2217 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які він успадкував, але не оформив після смерті своєї матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд також ураховує, що згідно роз`яснення від 10.03.2025 № 47/01-16, наданого приватним нотаріусом Боненко Т.Л. позивачу, вона вважається такою, що спадщину не прийняла, а тому вирішити питання у позасудовому порядку, оформити право власності на спадкове майно в інший спосіб, аніж на підставі рішення суду, вона не може.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Ураховуючи визнання відповідачами позову та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає заявлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Позивач просив не стягувати з відповідачів судові витрати. Ураховуючи ухвалення рішення на користь позивача, а також те, що спір виник не внаслідок винних дій або бездіяльності зі сторони відповідачів, визнання відповідачами позову, суд вважає можливим не стягувати судовий збір та залишити ці витрати за позивачем.

Керуючись статтями 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Степівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області - задовльнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером: 4824284001:08:041:0033 площею 0,2217 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, якщо така подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_5 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса АДРЕСА_6 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_7 .

Третя особа:

Степівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 02125987, вул. Козацька, 1А, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область.

Дата складення повного судового рішення 26.05.2025.

Суддя І. В. Павленко