Рішення від 26.05.2025 по справі 589/798/25

Справа № 589/798/25

Провадження № 2-о/589/97/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Курбанової А.Р.,

присяжних: Кім І.Ф., Коринської С.В.,

за участю секретаря судового засідання Ковальової А.В.,

заявника ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб: військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Шосткинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служби у справах дітей Шосткинської районної державної адміністрації, Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оголошення фізичної особи померлою,-

ВСТАНОВИВ:

18.02.2025 року заявник звернулась до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області із заявою про оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим, а саме загиблим під час його участі в бойових діях та виконання ним обов`язку із захисту держави України внаслідок збройної агресії російської федерації з 07.11.2023р. В обґрунтування заяви посилалася на те, що з 19.10.2018 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 . Чоловік заявниці проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.06.2023 року. Під час виконання штурмових дій у лісосмузі «Немирів» поблизу н.п. Роботине Запорізької області 07.11.2023р. відбувся підрив на протитанковій міні БМП, до складу екіпажу якого входив і ОСОБА_4 . З того часу останній рахується зниклим безвісті. Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_4 близько півтора року має статус безвісти зниклого за особливих обставин, заявниця вважає, що наведені обставини є підставою для оголошення її чоловіка померлим. Оголошення даної особи померлим необхідно заявнику для того, щоб реалізувати свої права та обов`язки, пов`язані зі смертю ОСОБА_4 , зокрема, для оформлення спадщини та отримання передбачених законодавством виплат.

В судовому засіданні 25.03.2025р. до участі у справі в якості заінтересованих осіб залучено батьків ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Заінтересованою особою Міністерством оборони України 06.03.2025р. були подані пояснення, в яких заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи Міністерство внутрішніх справ України, оскільки Національна гвардія України, в військовій частині якої проходив службу ОСОБА_4 входить до системи саме цього Міністерства, а не Міністерства оборони України. Таким чином, вважає, що Міністерство оборони України не є і не може бути заінтересованою особою у справі. Також заінтересована особа просила суд врахувати правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024р. по справі №755/11021/22, і прийняти рішення, яке не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах введеного на території України воєнного стану, а розгляд справи провести без участі представника Міністерства оборони України /а.с.66-71/.

В свою чергу, 12.03.2025р. заявниця також подала клопотання про залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи Міністерство внутрішніх справ України, яке обґрунтовано тими ж доводами, що і аналогічне клопотання Міністерства оборони України.

Судом в судовому засіданні 25.03.2025р. було відмовлено у залученні до участі у справі в якості заінтересованої особи Міністерства внутрішніх справ України, з огляду на наступне. Відповідно до постанови ВС від 10 липня 2024 року у справі N 686/11198/22 під час встановлення юридичного факту смерті військовослужбовця у справах про оголошення його померлим або визнання його безвісно відсутнім залучення відповідного Міністерства або відповідної військові частини до участі у справі є необхідним з метою захисту інтересів держави, оскільки визнання в судовому порядку військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим є підставою для виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини та припинення виплати членам його сім`ї грошового забезпечення. А відповідно до п. 6, 10, 12 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 серпня 2022 року № 484 (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 вересня 2024 року № 659) саме військова частина готує і подає висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги.

З огляду на участь в судовому процесі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій проходив службу ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про відсутність потреби у залученні до участі у справі додатково і Міністерства внутрішніх справ України.

Заінтересованою особою військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України подано заяву від 13.03.2025р., в якій представник військової частини зазначив, що жодних заперечень чи зауважень у військової частини проти задоволення вимог ОСОБА_1 не виникло. Крім того у цій заяві представник військової частини просив суд розглянути справи за його відсутності та ухвалити рішення на розсуд суду /а.с.98/.

20.03.2025р., 14.04.2025р. заінтересованою особою Службою у справах дітей Шосткинської районної військової адміністрації подано заяви про розгляд справи без участі представника Служби, проти задоволення заяви про оголошення ОСОБА_4 померлим не заперечують /а.с.88, 99/.

24.03.2025р. заінтересованою особою Шосткинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України також подано заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу, а також зазначено про відсутність у заяві інформації щодо громадянства, місця смерті і місця народження ОСОБА_4 /а.с.89/.

В свою чергу, 17.04.2025р. заявниця подала заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, в якій уточнила необхідні анкетні дані ОСОБА_4 і зазначила, що обставини ймовірної загибелі ОСОБА_4 повністю відповідають критеріям застосування правового висновку, сформованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024р. по справі №755/11021/22. Так, ймовірна загибель ОСОБА_4 була наслідком воєнних дій, подія відбулася 07.11.2023 року, в процесі безпосереднього бойового зіткнення з ворогом, в результаті конкретних активних бойових дій під населеним пунктом Роботине Запорізької області, які там, наразі, давно вже не ведуться. Таким чином, висновки, викладені в постанові ВП ВС від 11.12.2024р. у справі №755/110201/22, не виключають можливість задоволення заяви про оголошення ОСОБА_4 померлим. Пояснила, що в постанові КЦС ВС від 26.02.2024р. у справі №686/9938/23 Верховний Суд також зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

В судовому засіданні заявниця підтримала заяву та просила її задовольнити у повному обсязі з наведених вище підстав.

Залучена судом заінтересована особа ОСОБА_2 (мати ОСОБА_4 ) в судовому засіданні також заяву підтримала в повному обсязі.

Інші заінтересовані особи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, правом на участь у судовому засіданні свого представника не скористалися. Від ОСОБА_3 (батька ОСОБА_4 ) 21.04.2025р. також надійшла заява про розгляд справи без його участі /а.с.110, 111./.

Заслухавши заявника, заінтересовану особу, дослідивши письмові докази та надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі з 19.10.2018 року, що вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 20.02.2024р. /а.с. 9/.

Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 10/.

З копії довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №8259 від 28.12.2023р. вбачається, що солдат ОСОБА_4 з 03 червня 2023 року по теперішній час перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 3 21.11.2023 року перебуває в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . /а.с.11/.

З копії довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України вбачається, що ОСОБА_4 в період з 26.07.2023 по 13.08.2023; з 18.08.2023 по 23.09.2023; з 26.10.2023 по 06.11.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області. /а.с.12-13/.

Як вбачається з копії Донесення із військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №40/17/2/2/3-9071 від 09.11.2023р., 09.11.2023р. надійшов рапорт від командира НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 , зі змісту якого стало відомо, що під час виконання штурмових дій лісосмуги «Немирів» поблизу н.п. Роботине Запорізької області 07.11.2023 року відбувся підрив на протитанковій міні БМП-1, в результаті чого безвісти зник солдат ОСОБА_4 . Пошуки військовослужбовця результатів не дали. На телефонні дзвінки не відповідає. Про зникнення повідомлено начальника СхТУ НГУ та повідомлено керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил та військову контррозвідку СБУ /а.с.14/.

З відповіді Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області №40331/70-2024 від 10.12.2024р. /а.с.15/ вбачається, що у кримінальному провадженні №12023200490001365 від 13.11.2023р. за ч.1 ст.115 КК України за фактом зникнення військовослужбовця НГУ ОСОБА_4 триває досудове розслідування /а.с.15,59/. Крім того, у відповіді зазначено, що доказів полону чи загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 під час досудового розслідування отримано не було.

З відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими №222/КШ/2196 від 07.02.2025р. вбачається, що до Координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або російської федерації про перебування ОСОБА_4 в полоні, його стану здоров`я та місця утримання. /а.с.57/.

З копії виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, у відповідь на заяву (запит) державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» Міністерства національної єдності України №25669 від 19.12.2024р. вбачається, що станом на 03.12.2024р. Центральним агентством з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста не підтверджено перебування ОСОБА_4 в полоні від держави-агресора, а також не отримано таке підтвердження з інших відкритих джерел /а.с.58/.

Відповідно до сповіщення сім`ї № 175 від 15.11.2023р., ІНФОРМАЦІЯ_4 заявницю було сповіщено про те, що її чоловік, заступник командира бойової машини навідник оператор 1-го відділення 2-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_4 (Г-205855), ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 07.11.2023р. під час виконання штурмових дій поблизу н.п. Роботине Запорізької області внаслідок підриву на протитанковій міні БМП-1 /а.с.16/.

З висновку службового розслідування за фактом зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_7 та солдата ОСОБА_4 від 13.12.2023р. встановлено, що факт зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 : заступника командира бойової машини -навідника-оператора 1-го відділення 2-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення солдата ОСОБА_4 , старшого механіка-водія 2-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_7 стався під час виконання бойового завдання та підриву на ворожій протитанковій міні біля лісосмуги «НЕМИРІВ» т. 10 (Х:52-58258 Y:67-13345), що розташована південно-західніше населеного пункту Роботине Запорізької області. На даний час місцезнаходження вище вказаних військовослужбовців не відоме /а.с.17-20, 23-25/.

Як вбачається з вказаного висновку, опитаний під час проведення службового розслідування зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення старший солдат ОСОБА_8 пояснив, що 07.11.2023 року виконував завдання оператором безпілотного літального апарату. Приблизно о 17:15 супроводжував БМП-1 умовний номер 1-1756 та став свідком як вона підірвалась на протитанковій міні під час виходу з лісосмуги «Немирів». До кінця його чергування БМП не рухалось.

Крім того, опитаний по даному факту командир 1-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення лейтенант ОСОБА_9 пояснив, що 07.11.2023 року близько 17:15 БМП-1 умовний номер 1-1756 роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення виконувало бойове завдання по доставці піхоти на позиції, ОСОБА_9 спостерігав за рухом БМП, та став свідком як вона підірвалась на протитанковій міні, внаслідок чого зв`язок з екіпажем було втрачено.

Вказаний висновок службового розслідування узгоджується із письмовими поясненнями військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 .

Так, в своїх письмових поясненнях від 29.01.2025р. командир взводу роти (на БМП) ОСОБА_9 зазначив, що 07.11.2023р. екіпаж БМП-1, у складі якого був солдат ОСОБА_4 , вибув для виконання штурмових дій в районі н.п. Роботине. Через декілька годин, близько 21:30 стало відомо, що ця БМП підірвалась на міні і екіпаж не доїхав до цілі. Зона, де підірвалась БМП, була замінована та постійно прострілювалась артилерією противника, тому евакуаційний засіб до БМП-1 не міг дістатися БМП. Наступного дня 08.11.2023р. зі слів евакуаційної групи, які дісталися до БМП, стало відомо, що екіпаж зник, БМП вигоріла і є велика вірогідність, що екіпаж загинув, не маючи змоги евакуюватись. Тіла екіпажу не знайшли. /а.с.26-27/

Військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_10 в письмових поясненнях від 29.01.2025р. зазначив, що 07.11.2023р. їм на заміну поїхав екіпаж з трьох військовослужбовців, у складі якого був ОСОБА_4 . Близько 21:30 ОСОБА_10 отримав наказ від командира виїхати на евакуацію особового складу і БМП-1, яка підірвалась на міні. Вони довго не могли дістатися БМП-1, бо територію накривала артилерія росіян. Коли все ж таки їм вдалось дістатися БМП-1, то вони побачили, що машина вигоріла, там залишились тільки груди металобрухту. Навколо машини екіпаж не виявили. Є припущення, що весь екіпаж загинув, оскільки люки для висадки були закриті, тобто евакуюватися екіпаж не встиг /а.с.28-29/.

Відповідно до письмових пояснень від 29.01.2025р. військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 НГУ, старший солдат ОСОБА_11 повідомив, що в 2023 році він проходив службу в 6 батальйоні роти БМП. 09.11.2023р. від інших військовослужбовців він дізнався, що під час одного з виходів їхнього екіпажу пропали хлопці, в тому числі солдат ОСОБА_12 . Зі слів військовослужбовців, екіпаж загинув в машині, бо вони підірвалися на протитанковій міні і під час огляду згорілої машини, десантні люки були закриті. Можна припустити, що екіпаж не зміг десантуватися. /а.с.30-31/.

В наданих письмових поясненнях від 29.01.2025р. військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_13 зазначив, що він проходить службу в 6-му БОП в РОП (на БМП). 09.11.2023р. зі слів інших військовослужбовців йому стало відомо, що екіпаж їх роти, прямуючи на завдання підірвався на міні, машину охопила пожежа і вона згоріла вщент разом з екіпажом. Він запитав чи міг екіпаж вижити та йому відповіли, що таке малоймовірно, адже при огляді згорілої машини люки для десанту були зачинені, тому з великою ймовірністю екіпаж БМП, у складі якого був солдат ОСОБА_4 , загинув поблизу н.п. Роботине Запорізької області./а.с.32-33/.

Штаб-сержант роти (на БМП) 6- БОП в/ч НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_14 в своїх письмових поясненнях від 29.01.2025р. зазначив, що 08.11.2023р. на ранковому шикуванні т.в.о. командира роти повідомив, що безвісти зник екіпаж БМП у складі 3-х військовослужбовців, до складу якого входив солдат ОСОБА_4 . Вони почали розпитувати як це сталося, їм повідомили, що БМП наїхала на міну і підірвалась. Крім того, сама машина вигоріла і є припущення, що весь особовий склад, який знаходився в ній, згорів. /а.с.34-35/.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20231218-114 від 18.12.2023р. ОСОБА_4 зник на території бойових дій /а.с.21-22/.

Таким чином, судом встановлено, що заступник командира бойової машини навідник оператор 1-го відділення 2-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 зник безвісти 07 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Роботине Запорізької області. До теперішнього часу відомостей про місце його перебування за місцем постійного проживання немає.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Звертаючись із заявою про оголошення померлим свого чоловіка ОСОБА_4 , який зник безвісти під час виконання бойового завдання, заявниця як на мету звернення вказувала на необхідність реалізації своїх прав та обов`язків, пов`язаних з його смертю, зокрема, отримання необхідної допомоги сім`ї загиблого та вступу в спадщину.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

Оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну. Так, у частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років».

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно, у ситуації, коли внаслідок збройної агресії російської федерації проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Такий правовий висновок у своїй постанові 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 виклала ВП ВС, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України є обов`язковим для врахування при вирішенні цієї справи.

При цьому, у вказаній постанові ВП ВС зазначила, що джерелом офіційної інформації про територіальну і часову характеристики воєнних дій є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

Відповідно до чинного на час розгляду даної справи Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 с. Роботине Токмацької міської територіальної громади належить до тимчасово окупованих територій з 03.03.2022р., хоча в серпні 2023 року вказане село було звільнене під час наступу ЗСУ у 2023 році.

Тобто ОСОБА_4 зник під час ведення бойових дій, що підтверджується і обставинами зникнення останнього і іншими наявними у матеріалах справи документами, зокрема, витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20231218-114 від 18.12.2023р., відповідно до якого ОСОБА_4 зник на території бойових дій.

Слід зазначити, що в травні 2024 року с. Роботине Токмацької міської територіальної громади знов захоплено російськими військами.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у п. 97, 99,100 вказаної постанови, не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

Враховуючи викладене, суд в даному конкретному випадку вважає можливим шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, обраховувати з моменту настання відповідної події, зважаючи на обставини зникнення ОСОБА_4 , які дозволяють з високим ступенем ймовірності допускати, що останній загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області, та відсутність даних про його перебування серед полонених протягом півтора року, а також обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження ОСОБА_4 . Також слід зазначити, що територія, де відбувся підрив на міні БМП ОСОБА_4 , є тимчасово окупованою та вже більше ніж шість місяців не належить до зони активних бойових дій.

Таким чином, суд вважає правомірним оголосити померлим ОСОБА_4 за вказаних вище обставин. На думку суду, подальше зволікання у визнанні його померлим є невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

Враховуючи викладене, керуючись ст.76, 81, 259, 264-265, 268, 293, 294, 308 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.

Оголосити ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Миронівка, Шосткинського району, Сумської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , померлим від ІНФОРМАЦІЯ_6 (дня його вірогідної смерті), а саме загиблим під час участі в бойових діях поблизу н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області та виконання ним службових обов`язків під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.

Головуючий А.Р.Курбанова

Присяжні І.Ф. Кім

С.В. Коринська