Для доступу до отримання резюме судової справи необхідно зареєструватися або увійти в систему.
РеєстраціяСправа № 215/6665/23
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Коноваленка М.І.,
за участі секретаря судового засідання - Коломійчук К.Ю.,
представник позивача - Зеркін А.С.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представник - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м.Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах якого діє представник адвокат Зеркін Артур Сергійович до відповідача ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу та порядку спілкування з дитиною, треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Зеркін А.С., який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини.
В обґрунтування позову вказано, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після окремого проживання батьків з початку 2021 проживає із матір`ю ОСОБА_3 . Після фактичного розірвання стосунків відповідач чинить перешкоди позивачу ОСОБА_3 в спілкуванні та вихованні сина, оскільки не повідомляє про своє фактичне місце проживання та номеру телефону, що унеможливлює доступ позивача для зустрічей та спілкування з сином, тому змушений був звернутися до суду з позовом та просить зобов`язати відповідача ОСОБА_3 не перешкоджати йому брати участь у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_5 , визначивши спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином наступним чином:
- побачення з дитиною з 17:00години п`ятниці, до 17:00години неділі у перший, третій вихідні місяця без присутності матері дитини визначивши, що початок та кінець зустрічі з дитиною відбувається за місцем проживання дитини;
- що року у День народження позивача з 10:00години до 20:00години;
- наступний день після народження сина з 10:00години до 20:00години;
- у період літніх канікул з 01 серпня 10:00 години до 15 серпня 20:00год без присутності матері дитини в межах території України за узгодженням з матір`ю дитини
- у період зимових канікул з 02 січня 10:00години до 08 січня 20:00 години;
- кожного року у третю неділю червня День батька в Україні з 10:00 години до 20:00 години без обмежень місця побачення, однак за попереднім повідомленням матері дитини.
- необмежене спілкування батька з детиною засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку через мережу Інтернет з урахуванням режиму дня дитини;
Відповідач ОСОБА_6 надала відзив на позов, в якому вказала, що визнає позовні вимоги частково. Відповідач зазначає, що дійсно між ними мав місце конфлікт на ґрунті різних поглядів у питання сім`ї та шлюбу, що призвело до розірвання шлюбу. Також виникали конфлікти з приводу методів виховання дитини, але вона не перешкоджала у зустрічі з сином позивач зустрічався з сином до тих пір, поки вона заподізрила позивача у вживанні наркотичних засобів на ґрунті чого останній вчинив скандал, що змусило її звернутися в правоохоронні органи. Крім того, позивач мав змогу зустрічі з сином у своєї матері, з якою вона підтримує дружні стосунки та на її прохання залишає сина у неї вдома але на протязі близько двох років позивач не намагався зустрітися з сином. Тому враховуючи вік сина, який два роки не спілкувався з батьком, інтересів дитини, наполягає на визначенні судом способу участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною у дні запропоновані позивачем, але з 11:00 до 16:00години у її присутності.
Третя особа виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради надав суду висновок щодо позову, за яким вважають доцільним визначити ОСОБА_3 його спосіб участі у виховнні та спілкуванні з малолітнім сином, а саме: 17:00 години п`ятниці до 17:00години неділі перші та треті вихідні місяця, інші вимоги залишають на розсуд суду.
Представник позивача ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав визначених у позові.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні 18.03.2025 у вступному слові позов не визнала з підстав викладеними у відзиву. 16.05.2025 в судове засідання не з`явилася, про день, час, та місце його проведення була повідомлена безпосередньо в залі судового засідання.
Представник третьої осіб в судове засідання не з`явився, повідомили суд про розгляд справи у їх відсутності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про народження (а.с.10) є батьками малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розлучення батьків 19 квітня 2021 року мешкає із матір`ю ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до висновку виконкому Тернівської у місті ради від 08.12.2023 №368, позивач ОСОБА_3 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У квартирі для проживання дитини створені всі необхідні умови, а саме, облаштована окрема кімната, спальне місце, стіл для занять, шафа для одягу.
Відповідач ОСОБА_10 разом з чоловіком ОСОБА_9 , та своїм сином проживають в орендованій однокімнатній квартирі у АДРЕСА_3 . У квартирі для проживання дитини створені всі необхідні умови, а саме, мається окреме спальне місце та місце для занять та ігор, наявність іграшок, повністю забезпечений всім необхідним (а.с.46-48).
Відповідно до психологічної характеристики складеної 20 листопада 2023 року психологом, психотерапевтом ОСОБА_11 надані рекомендації, а саме: зустрічі біологічного батька з ОСОБА_5 проводити виключно у присутності матері; взаємодію з дитиною вести виключно у ігровій формі; зустріч батька з дитиною повинна відбуватися у знайомому для дитини місці, поки дитини не почне сприймати батька як знайому людину (а.с.67).
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі Конвенція про права дитини), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Частиною другою статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Відповідно до частин 1-3 статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною у присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 СК України, ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно з частиною другою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізував Європейський Суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і ч. 4 ст. 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ від 07 серпня 1996 року у справі "Йогансен проти Норвегії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 у справі "М.С. проти України", заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по - перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по - друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
За відсутності виключних обставин, які б могли свідчити про те, що особисте спілкування батька, діда і баби дитини між собою суперечить інтересам дитини, встановлення такого обмеження є порушенням не лише прав батька, діда і баби, а і самої дитини. Вказане підтверджується також рішеннями Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Хокканен проти Фінляндії" від 23 вересня 1994 року, "Мамчур проти України" від 16 липня 2015 року).
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й передусім повинні бути визначені інтереси дитини, а вже тільки потім - права її батьків.
Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
При вирішенні даного спору суд враховує, що позивач ОСОБА_3 , як батько дитини, який проживає окремо від малолітнього сина, має право на спілкування з ним, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
В судовому засіданні було встановлено, що після розлучення батьків, дитина мешкає разом із матір`ю, відповідачем у справі. Між сторонами у справі немає повного порозуміння щодо участі позивача у вихованні дитини, спілкуванні з нею, що вбачається зі змісту позову та відзиву на позов, безпосередніх пояснень у вступному слові представників сторін та досліджених доказів.
З урахуванням викладеного, суд не бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 про відсутність перешкод з її сторони для позивача у спілкуванні з дитиною та участі у його вихованні, як такі, що не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи. Зокрема, у відзиві на позов та в судовому засіданні вказали, що дитина не бачиться з батьком, оскільки між ними виник конфлікт і вони самостійно не дійшли згоди щодо способу участі батька.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 у зв`язку з між особистим конфліктом з позивачем, який не повинен впливати на дитину, чинила перешкоди позивачу у належному спілкуванні з дитиною, та її вихованні. Враховуючи вказане та те, що наслідки особистого конфлікту між сторонами у справі негативно впливають на дитину та не сприяють якнайкращому задоволенню її інтересів, які мають пріоритет над інтересами батьків, беручи до уваги те, що існування між сторонами неприязних стосунків ускладнює погодження ними форм та методів спілкування з дитиною, з метою забезпечення реалізації права позивача на участь у спілкуванні з дитиною та її вихованні та забезпечення як найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню та вважає за необхідне зобов`язати відповідача ОСОБА_1 не перешкоджати позивачу ОСОБА_3 брати участь у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 .
Враховуючи вказані вище встановлені судом обставини в їх сукупності, доведеність факту перешкоджання відповідача спілкуванню позивача з малолітньою дитиною, беручи до уваги інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, поведінку батька, його активне бажання брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, з метою дотримання розумного балансу щодо участі як матері, так і батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні, для збереження зв`язків дитини із сім`єю, беручи до уваги вік дитини (5 років), те, що вона не спілкувалася з батьком близько двох років з метою забезпечення як найкращих інтересів дитини, суд вважає за необхідне визначити наступний спосіб та порядок участі позивача у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_4 , а саме:
-шляхом побачень і спілкування ОСОБА_3 з дитиною, а саме: з 11:00години до 19:00години суботи та неділі у перший, третій вихідні місяця без присутності матері дитини за місцем проживання ОСОБА_3 ;
-спільний відпочинок з дитиною ОСОБА_3 у його День народження та на наступний день Дня народження дитини після завчасного обговорення сторонами годин святкувань;
-спільний відпочинок ОСОБА_3 з дитиною у День батька, періоди літніх та зимових канікул після завчасного обговорення сторонами часу та місця відпочинку;
-необмежене спілкування батька з дитиною телефоном та в режимі «он-лайн» з урахуванням режиму дня дитини;
Крім цього, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам у справі, що реалізація визначених судом способів участі батька ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні з сином ОСОБА_5 , який проживає з матір`ю, ОСОБА_9 повинна відбуватися з дотриманням одночасно певних умов - за бажанням батька та вчиненням ним реальних заходів, спрямованих на реалізацію його прав на підставі судового рішення; у визначені судовим рішенням дні та час, які можуть бути розширеними за згодою сторін; з урахуванням бажання дитини.
Також суд наголошує, що батьки дитини повинні вживати всіх можливих і залежних від них заходів для налагодження (відновлення) нормального позитивного спілкування і контакту дитини з обома батьками. У разі зміни обставин, пов`язаних з віком дитини, станом її здоров`я, психо-емоційного стану, жодна із сторін не позбавлені можливості звернутися до суду з позовом про визначення іншого способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_3 в інтересах якого діє представник адвокат Зеркін Артур Сергійович до відповідача ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу та порядку спілкування з дитиною, треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради - задовольнити частково.
Зобов`язати ОСОБА_9 не перешкоджати ОСОБА_3 брати участь у спілкуванні та вихованні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити порядок і спосіб участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином:
-шляхом побачень і спілкування ОСОБА_3 з дитиною, а саме: з 11:00години до 19:00години суботи та неділі у перший, третій вихідні місяця без присутності матері дитини за місцем проживання ОСОБА_3 ;
-спільний відпочинок з дитиною ОСОБА_3 у його День народження та на наступний день Дня народження дитини після завчасного обговорення сторонами годин та місця святкування;
-спільний відпочинок ОСОБА_3 з дитиною у День батька, періоди літніх та зимових канікул після завчасного обговорення сторонами часу та місця відпочинку;
-необмежене спілкування батька з дитиною телефоном та в режимі «он-лайн» з урахуванням режиму дня дитини;
Роз`яснити сторонам у справі, що реалізація визначених судом способів участі батька ОСОБА_3 у спілкуванні з сином ОСОБА_5 та його вихованні, який проживає з матір`ю ОСОБА_9 , повинна відбуватися з одночасним дотриманням умов - за бажанням батька та вчиненням ним реальних заходів, спрямованих на реалізацію його прав на підставі судового рішення; у визначені судовим рішенням дні та час, які можуть бути розширеними за згодою сторін; з урахуванням бажання дитини.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його ухвалення, якщо не нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може буде оскаржене в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Орган опіки і піклування виконавчого комітету Тернівської районної ради місцезнаходження: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг вул.корленка, 1А.
Рішення суду проголошено 26 травня 2025 року.
Суддя:
Суд | Тернівський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2025 |
Оприлюднено | 27.05.2025 |
Номер документу | 127597151 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
Коноваленко М. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні