Ухвала від 06.02.2025 по справі 405/7492/23

Справа № 405/7492/23

Провадження № 2/405/1271/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2025 року Ленінський районний суд м. Кіровограда ускладі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Тарасенко Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №405/7492/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «НОКСЕН» (м.Кропивницький, вул.Євгена Маланюка, буд.2) про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кулібаба М.І. (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА №1063688 від 12 жовтня 2023 року) в інтересах позивача звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ТОВ «НОКСЕН» на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 116440, 65 грн., з яких 32189, 01 грн. 3% річних та 84251, 64 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1164 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 15000 грн., зазначивши на обгрунтування позовних вимог, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13 січня 2022 року в справі № 912/2438/20 задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Ноксен» про стягнення вартості частини майна пропорційно частці учасника у статутному капіталі. Стягнено з ТОВ «Ноксен» на користь ОСОБА_1 вартість частини майна ТОВ «Ноксен» пропорційно його частці у статутному капіталі товариства в сумі 2 018 128,00 грн., інфляційні втрати в сумі 405 643,73 грн, 3 % річних в сумі 186 607,73 грн, витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи в розмірі 120 127,00 грн, а також судовий збір в розмірі 39 155,69 грн. Загальний розмір стягнених коштів становить 2 769 662,15 грн. Рішення господарського суду оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку та станом на 15 червня 2022 року набрало законної сили. 04.07.2022 року Господарським судом Кіровоградської області видано наказ про примусове виконання рішення суду.

Крім того, господарським судом встановлено, що у відповідача ще 11 листопада 2018 року перед позивачем виникло грошове зобов`язання в сумі 2 018 128,00 грн. та відповідно достатті 625 ЦК Українисуд нарахував інфляційні втрати та 3 % річних на дату винесення рішення, тобто станом на 13 січня 2022 року.

13 січня 2022 року сума грошового зобов`язання відповідача перед позивачем збільшилась на суму інфляційних втрат у розмірі 405 643,73 грн, 3 % річних в сумі 186 607,73 грн, 120 127,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, а також 39 155,69 грн судового збору. Збільшення відбулось на загальну суму 751 534,15 грн.

Зазначив, що відповідач ухилявся від виконання рішення суду, тому позивач змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат за період з 14.01.2022 року по 31.01.2023 року та 3% річних за період з 14.01.2022 року по 02.03.2023 року (Справа №405/1347/23).

Станом на дату звернення з позовом відповідачем сума основного боргу погашена через Державну виконавчу службу повністю.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних за період з 03.03.2023 року по 19.09.2023 року складає 32189, 01 грн. Сума інфляційних втрат за лютий-червень 2023 року та вересень 2023 року склала 84251, 64 грн., тим самим, загальна сума заборгованості 3% річних та інфляційних витрат складає 116440, 65 грн., яку позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача ТОВ «НОКСЕН».

Ухвалою суду від 19 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за зазначеним позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

Представником відповідача ТОВ «НОКСЕН» подано відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» 30.01.2024 року, зареєстрований судом 31 січня 2024 року за вх.№2600, за яким вважає, що даний спір не підсудний Ленінському районному суду м.Кіровограда з тих підстав, що основний спір щодо стягнення вартості частини майна розглядався в порядку господарського судочинства, при цьому, інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання, а тому, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19). Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 лютого 2021 року у справі №520/17342/18 зробила висновок про те, що, враховуючи акцесорний характер визначений статтею 625 ЦК України зобов`язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає основний спір. Таким чином, спір з приводу зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю, та підлягає розгляду в тому судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням, та, в даному випадку, дана справа повинна слухатись в порядку господарського судочинства.

В судове засідання сторони не з`явилися, судом повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, при цьому, представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Кулібабою М.І. в судове засідання подано заяву, зареєстровану судом 06 лютого 2025 року за вх.№3852 про розгляд справи без його як представника позивача участі, та, крім того, не заперечував щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, та в разі його задоволення, просив вирішити питання про повернення позивачу сплаченого ним при пред`явленні позову до суду судового збору.

Судом, в свою чергу, відзначається наступне.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина першастатті 19 ЦПК України).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Так, спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованихЦК України,ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі правової норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми права, що безпосередньо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб`єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16 (провадження № 12-141гс18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 травня 2022 року в справі № 761/28949/17 (провадження № 14-148цс21) зазначено, що«Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положеньстатті 625 ЦК України, зробила висновок, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов`язковим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18 викладено загальні висновки щодо принципів визначення юрисдикції судового спору в цілому. Зокрема, міститься висновок про те, що, ураховуючи акцесорний характер визначенихстаттею 625 ЦК Українизобов`язань, спори про відшкодування передбачених цією нормою грошових сум з огляду на їх похідний характер від основного спору підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за якою слід розглядати основний спір.

Відповідно до частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено,що рішеннямГосподарського судуКіровоградської областівід 13січня 2022року усправі №912/2438/20,яке набралозаконної сили15.06.2022року,стягнуто зТОВ «Ноксен»на користь ОСОБА_1 вартість частинимайна товариствапропорційно йогочастці устатутному капіталітовариства всумі 2018128,00грн,інфляційні втратив сумі 405643,73грн,3%річних всумі 186607,73грн,витрати,які пов`язаніз проведеннямсудової експертизи врозмірі 120127,00,а такожсудовий збірв розмірі39155,69грн.04липня 2022року судвидав наказпро примусовевиконання рішенняГосподарського судуКіровоградської областівід 13січня 2022року усправі №912/2438/20,при цьому,при зверненнідо суду зданим позовомв порядкуцивільного судочинства,позивач ОСОБА_1 просив стягнутиз ТОВ«Ноксен» насвою користь3%річних заперіод з03.03.2023року по 19.09.2023року,що становить32189,01грн.та інфляційні втрати залютий-червень,2023року тавересень 2023 року, що становить 84251, 64 грн., а всього 116440, 65 грн., нарахованих відповідно достатті 625 ЦК України, у зв`язку з невиконанням рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13січня 2022 року у справі № 912/2438/20.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних, передбачене положеннямистатті 625 ЦК України, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю, відповідно й вимога про їх (3% річних та інфляційні втрати) сплату є додатковою до основної вимоги,на підставі чого та оскільки спір між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Ноксен» щодо стягнення вартості частини майна підлягав розгляду та був розглянутий за правилами господарського судочинства, а тому спір за позовними вимогами позивача ОСОБА_1 до ТОВ «Ноксен» про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у зв`язку з невиконанням відповідного рішення суду на підставістатті 625 ЦК Українитакож підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Частиною 2ст.255 ЦПКУкраїни передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

За приписами ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2ст.133 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1ст.7Закону України«Про судовийзбір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження по справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та необхідністю у зв`язку з цим, повернення позивачу ОСОБА_1 сплаченого ним при пред`явленні позову до суду за квитанцією №111539965 від 12.10.2023 року судового збору в розмірі 1164 грн. 40 коп.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13,49, п. 2 ч. 1 ст. 255,ст. 256, ст. 353 ЦПК України,Законом України «Про судовий збір», суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження в цивільній справі №405/7492/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «НОКСЕН» (м.Кропивницький, вул.Євгена Маланюка, буд.2) про стягнення грошових коштів, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «НОКСЕН» про стягнення грошових коштів віднесено до юрисдикції господарського суду.

Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,з Державногобюджету Українисудовий збірв розмірі1164грн.40коп.,сплачений заквитанцією№111539965 від 12 жовтня2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Суддя Ленінського

районного суду

м.Кіровограда Лілія Андріївна Іванова