Ухвала від 22.05.2025 по справі 363/1215/25

"22" травня 2025 р. Справа № 363/1215/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рукас О.В.,

за участі секретаря судових засідань - Найдюк Б.М.,

представників позивача Дяченко Л.Л., Нефьодової М.О.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Рукас О.В., секретарю судових засідань Найдюк Б.М. у цивільній справі за позовом КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

Ухвалою суду від 13.03.2025 року провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, зокрема, на подачу заяв по суті справи.

У судове засідання з`явилися представники позивача КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради Дяченко Л.Л. та Нефьодова М.О., та відповідач ОСОБА_1 .

Після оголошення складу суду та роз`яснення права на відвід, відповідачем ОСОБА_1 було заявлено відвід головуючій судді Рукас О.В. від розгляду справи, в обґрунтування якого відповідач зазначив про недовіру судді, посилаючись на наявність у нього сумнівів у неупередженості останньої. Також відповідачем ОСОБА_1 було заявлено про відвід секретарю судових засідань Найдюк Б.М., посилаючись на її некомпетентність.

Представники позивача Дяченко Л.Л. та Нефьодова М.О. подали до суду письмові заперечення, в яких прохали суд відмовити в заявлених відводах судді, та секретарю судового засідання, посилаючись на їх необґрунтованість, та невідповідність вимогам ЦПК України.

Проаналізувавши заяву про відвід судді, суд прийшов до наступних висновків.

Частинами 2 та 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу) якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Відповідно до пункту 1 статті 6 ЄКПЛ кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно мати інформацію про наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Перевіривши доводи заявленого відповідачем відводу, суд дійшов висновку, що заявлений відвід головуючій судді Рукас О.В. від участі у розгляді цивільної №363/1215/25, не ґрунтується на вимогах ст. 36 ЦПК України. Заява про відвід судді не вмотивована. На обґрунтування заявленого відводу судді Рукас О.В., відповідачем не наведено передбачених ЦПК України підстав, не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про упередженість судді.

З огляду на викладене, заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Рукас О.В. не підлягає задоволенню.

Щодо заяви про відвід секретарю судових засідань Найдюк Б.М., суд прийшов до таких висновків.

Порядок вирішення відводу, зокрема секретаря судового засідання, визначено ч.10 ст. 40 ЦПК України, а саме питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу.

Підстави для відводу секретаря судового засідання, згідно з положеннями ч. 1 ст. 38 ЦПК України, визначені в ст. 36 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідач не вказав суду конкретну підставу відводу секретаря судового засідання, визначену ст. 36 ЦПК України, пославшись лише на некомпетентність секретаря, не навівши при цьому жодних обгрунтувань.

Оцінивши доводи заяви про відвід секретаря судового засідання, суд вважає їх необґрунтованими та недоведеними, та такими, що не можуть бути підставою для відводу секретаря судового засідання в порядку визначеному ст. 36 ЦПК України.

За таких обставин, у задоволенні заяви про відвід секретарю судового засідання Найдюк Б.М. необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 38, 39, 40, 260, 259, 260, 261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Рукас О.В. - відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід секретарю судових засідань Найдюк Б.М. - відмовити.

Продовжити розгляд справи по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 26.05.2025 року.

Суддя Вишгородського районного суду

Київської області О.В. Рукас