Ухвала від 19.05.2025 по справі 553/1200/25

Справа № 553/1200/25

Провадження № 1-в/553/110/2025

У Х В А Л А

Іменем України

19.05.2025м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника виправної колонії - ОСОБА_4 ,

засудженого - ОСОБА_5 ,

захисника засудженого - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві заяву засудженого

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Олександрія Кіровоградської обл., є громадянином України, із професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.03.2018 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- вироком Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.12.2018 за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- вироком Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.07.2020 за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,

в с т а н о в и в:

Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно статті 81 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заяву підтримали, просили її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви засудженого про застосування умовно-дострокового звільнення згідно статті 81 Кримінального кодексу України.

Представник ДУ "Полтавська виправна колонія (№ 64)" ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви засудженого ОСОБА_5 вказуючи на те, що під час відбуття покарання поведінка засудженого не свідчить про те, що він став на шлях виправлення.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали особової справи, доходить до наступних висновків.

ОСОБА_5 засуджено вироком Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.07.2020 за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Згідно з частиною 2 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема, - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно з вимогами частини 2 статті 81 Кримінального кодексу України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення має важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої статтею 50 Кримінального кодексу України. При цьому головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як визначено статтею 6 Кримінально-виконавчого кодексу України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» роз`яснив про необхідність під час розгляду даного питання ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Відповідно до статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов`язком засудженого.

Як убачається з матеріалів особової справи, засуджений ОСОБА_5 прибув до ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» 24.11.2023, початок строку відбування покарання відраховано з 12.10.2020, кінець строку покарання 12.11.2025. Фактично відбутий строк покарання 4 роки 7 місяців.

Згідно із наданою характеристикою засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 12.10.2020, перебував у ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор", де характеризувався наступним чином, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочень не мав, працевлаштований не був. З 25.11.2020 під час перебування в ДУ "Арбузинська виправна колонія (№ 83)" сім разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашено у встановленому законом порядку, заохочень не мав, характеризувався негативно, до праці не залучався. З 24.11.2023 по теперішній час відбуває покарання в ДУ "Полтавська виправна колонія (№ 64)". За час відбування покарання характеризується негативно, до дисциплінарної відповідальності притягувався один раз, стягнення не погашено, заохочувався п`ять разів. Працевлаштований на виробничій дільниці по обробці металу, до праці ставиться задовільно. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Згідно ст. 118 КВК України залучається до виконання робіт з благоустрою установи та відділення, до виконання робіт по благоустрою відноситься задовільно. Виконавчі листи до установи не надходили. Рішенням комісії виправної колонії від 01.01.2024 в переведенні до дільниці соціальної реабілітації відмовлено як особі, яка не стає на шлях виправлення.

Висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі.

Із встановлених судом обставин вбачається, що у поведінці ОСОБА_5 спостерігаються позитивні тенденції, однак за увесь час відбування покарання, незважаючи на наявність 5 заохочень, поведінка засудженого не була стабільною та послідовною, про що свідчить наявність 8 стягнень за зберігання забороненого предмету, порушення розпорядку дня, порушення правил користування планшетним комп`ютером, стягнення від 02.04.2025 не погашено. Із висновку щодо ступеня виправлення засудженого станом на 12.05.2025 вбачається, що засуджений ОСОБА_5 не довів свого виправлення.

Судом ураховується та обставина, що ОСОБА_5 відбуває покарання, починаючи з 12.10.2020, однак лише за період його перебування в ДУ "Полтавська виправна колонія (№ 64)" з квітня 2024 року можна відслідкувати позитивну тенденцію у його поведінці.

Дотримання засудженим режиму утримання та відбуття визначеної законом частини покарання, не є визначальними під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, оскільки ці обставини не мають виключного значення при прийнятті рішення про застосування до засудженого пільги, передбаченої статтею 81 КК України. Таке рішення ухвалюється судом з врахуванням поведінки засудженого за весь час відбування покарання і якщо останній сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Дотримання засудженим норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, є обов`язком засуджених, який передбачений положеннями статті 107 КВК України.

Таким чином, матеріалами, які надані в розпорядження суду, не доведено, що поведінка засудженого протягом усього періоду відбування покарання вказувала на його неухильне бажання стати на шлях виправлення.

Разом з тим, суд відзначає, що засуджений своєю поведінкою продовжує виказувати бажання стати на шлях виправлення, але на даний час засуджений не досяг необхідного ступеня виправлення та не довів своє виправлення та відновлення в соціальному статусі, як повноправного члена суспільства та готовності до самокерованої правослухняної поведінки, а отже заява не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 537, 539 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів через Подільський районний суд міста Полтави, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 23.05.2025.

Головуючий ОСОБА_1