Ухвала

від 26.05.2025 по справі 568/806/25

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/806/25

Провадження № 2-о/568/47/25

26 травня 2025 р. м.Радивилів

Радивилівського районного суду Рівненської області Суддя Сільман А.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

заінтересовані особи: Крупецька сільська рада Дубенського району Рівненської області

ОСОБА_2

про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем,

ВСТАНОВИВ:

До Радивилівського районного суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 із заявою в порядку окремого провадження, в якій просив встановити факт його постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 .

У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що його мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він звернувся до приватного нотаріуса Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Драновського Ю.М. з заявою про прийняття спадщини, проте нотаріусом відмовлено у заведені спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини. Зазначає, що на момент смерті ОСОБА_3 , він проживав спільно з нею.

Розглянувши заяву про встановлення факту проживання, суд враховує наступне.

Частиною 2ст. 19 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного, позовного та окремого провадження.

Відповідно до ч. 7ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293, ч. 2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1ст. 293 ЦПК України).

Отже, обов`язком суду при розгляді справи окремого провадження є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому, закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Частиною 1 статті15та частиною 1 статті16 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права чи інтереси заявника порушені, невизнані або оспорені і за захистом яких прав чи інтересів він звернувся до суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про встановлення факту проживання спадкоємця з спадкодавцем, посилаючись на те, що необхідність встановлення такого факту, дозволить в подальшому отримати спадок.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.11.2024 р..

В заяві про встановлення факту проживання із спадкодавцем заявник вказує, що він звертався приватного нотаріуса Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Драновського Ю.М. для прийняття спадщини. Однак, нотаріусом відмовлено у заведені спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку із пропуском строку передбаченогост.1270 ЦК України.

Так, зі змісту заяви вбачається, що предметом заявлених вимог є встановлення факту проживання із спадкодавцем. Метою встановлення вказаного факту є потенційна можливість вирішення питання про прийняття спадщини, тобто встановлення цього факту може породити відповідні юридичні наслідки у вигляді існування права на об`єкт.

Разом з тим, вимоги ОСОБА_1 обмежені вирішенням питання про встановлення факту, що має юридичне значення, без пред`явлення вимог для подальшого вирішення спору по суті.

Суд може встановити лише юридичний факт у тому випадку, якщо встановлення цього факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Однак, заявник не конкретизував, які інші юридичні наслідки, крім спору про прийняття спадщини, породжує встановлення даного факту, виникнення, зміну або припинення яких особистих чи майнових прав заявника потягне за собою даний факт.

Справи про спадкування суди розглядають за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

А відтак, суд дійшов висновку, що заявник у цій ситуації штучно використав термін «заява» при застосуванні процесуального механізму встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки інших вимог при зверненні до суду ним заявлено не було, хоча метою встановлення даного факту є майбутнє вирішення спору про право (правовідносини майнового характеру, право на майно за законом), а отже, такий спір має розглядатися судом у порядку позовного провадження.

Відповідно до ч.4ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст.258,259,260,261,315,353,354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Крупецька сільська рада Дубенського району Рівненської області та ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.О. Сільман