Ухвала від 24.04.2025 по справі 757/13454/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13454/25-к

пр. 1-кс-13519/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явився,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Товариства з обмежено відповідальністю «Мартен Груп» в особі директора ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2024 у справі №757/20079/24-к в рамках кримінального провадження у кримінальному провадженні №12023000000002066 від 03.11.2023,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю «Мартен Груп» в особі директора ОСОБА_3 звернулося до слідчого суддів з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2024 у справі №757/20079/24-к в рамках кримінального провадження у кримінальному провадженні №12023000000002066 від 03.11.2023 на тимчасово вилучене майно під час проведення 01.05.2024 обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, буд. 5, саме: грошові кошти в сумі 895 066,00 грн. (жодна купюра не 6 ідентифікована), які були упаковані до сейфпакету PSP 4214049, та в Додатку 4 в с 5 120 доларів США (жодна купюра не була ідентифікована), які були упаковані сейфпакету FPS 5003118, і в сумі 91872,00 грн. (жодна

купюра не б ідентифікована), які були упаковані до сейфпакету PSP 2217750.

В обґрунтування клопотання представник ТОВ «Мартен Груп» зазначає, що до зазначених в ухвалі підприємств ТОВ «Мартен Груп» жодного відношення не має, не є їх керівником та/або учасником та/або засновником та/ беніфіціаром. Обшук 01.05.2024 проводився за цілою низкою кабінетів, в яких здійснювалась та не здійснюється діяльність ТОВ «Максімінхаусбуд», ТОВ «Віра про», ТОВ «Тирос» та інших підприємств зазначених в ухвалі. Так, обшук протиправно проведений в приміщеннях, які орендує ТОВ, без й повідомлення та з пошкодженням його майна. За договором суборенди №2023-09а від 08.09.2023 та договором суборенди 2024-11а від 15.02.2024 ТОВ «Мартен Груп» орендує приміщення площею 87,2 кв.м. та 24,1 кв.м. на другому поверсі, який поліцією помилково вважали третім, схема будинку не досліджувалась. Посадовим особам ТОВ «Мартен Груп» про підозру не повідомлялось. Грошові кошти не є предметом кримінального правопорушення, майно не було здобуто внаслідок чинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання представник особи, яка подала клопотання не з`явився. На адресу суду надійшла заява адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «Мартен Груп» про розгляд клопотання за його відсутності. Вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. На адресу суду надійшли письмові заперечення на скаргу.

Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та слідчого, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023000000002066 від 03.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні

здійснює Офіс Генерального прокурора.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2024 у справі №757/20079/24-к накладено арешт на майно тимчасово вилучене під час проведення обшуку 01.05.2024 за місцем діяльності ТОВ «Максімінхаусбуд» (код ЄДРПОУ 42182716), ТОВ «Віракс-про» (код ЄДРПОУ 43399284), ТОВ «Тирос» (код ЄДРПОУ 44476144) за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, буд. 5, а саме на: трудові книжки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8 , а також кошти у сумі 3 935 856 грн, 10 081 доларів США та 1 500 Євро.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 15.05.2024 у справі №757/20079/24-к вбачається, що арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

Постановою слідчого від 02.05.2024 вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023000000002066 від 03.11.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває.

З огляду на важливу роль даних речових доказів у провадженні, під час досудового розслідування продовжує існувати необхідність у їх збереженні, що можливо забезпечити лише шляхом збереження накладеного на них арешту.

Будь яких додаткових даних чи доводів, які б свідчили, що на даний час необхідність в арешті майна відпала, в клопотанні не наведено та в судовому засіданні не надано.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Клопотання про скасування арешту майна не містить належного обґрунтування, яке б спростовувало вказане твердженням прокурора та вказувало б на необґрунтованість подальшого арешту майна Товариства в рамках кримінального провадження досудове розслідування в якому триває. Обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, на даній стадії провадження не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, з чим закон пов`язує можливість скасування арешту майна, а відтак в задоволенні клопотання cлід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотанням адвоката Товариства з обмежено відповідальністю «Мартен Груп» в особі директора ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2024 у справі №757/20079/24-к в рамках кримінального провадження у кримінальному провадженні №12023000000002066 від 03.11.2023- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1