Постанова від 22.05.2025 по справі 906/1182/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року Справа № 906/1182/24 (906/407/25)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Саврій В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31 березня 2025 року у справі №906/1182/24(906/407/25) (суддя Гнисюк С.Д.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"

до Кабінету Міністрів України

до Фонду державного майна України

до Національної академії аграрних наук України

до Міністерства економіки України

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів:

1) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

2) Державне підприємство "Рихальське"

про визнання протиправним та скасування акту приймання-передачі Єдиного майнового комплексу та розпорядження органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними

в межах справи № 906/1182/24

про банкрутство Державного підприємства "Рихальське"

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи відповідно до частини 13 статті 8 та частини 2 статті 271 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.03.2025 у справі №906/1182/24(906/407/25) позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Національної академії аграрних наук України, Міністерства економіки України, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Державне підприємство "Рихальське" про визнання протиправним та скасування акту приймання-передачі Єдиного майнового комплексу та розпорядження органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними в межах справи №906/1182/24 про банкрутство Державного підприємства "Рихальське", повернуто заявнику.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Житомирської області.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Житомирської області норм процесуального права.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/1182/24(906/407/25) у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31 березня 2025 року у справі №906/1182/24(906/407/25). Встановлено учасникам справи строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 7 (семи) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

При цьому, суд зазначає, що ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи, що предметом оскарження є ухвала про повернення заяви позивачеві (заявнику) (п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України), колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31.03.2025 у справі №906/1182/24(906/407/25) за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату від 21.05.2025 №01-05/181 в зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Крейбух О.Г. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №906/1182/24(906/407/25) визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Саврій В.А.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.01.2025, серед іншого, відкрито провадження у справі №906/1182/24 про банкрутство Державного підприємства "Рихальське" (11246, Житомирська область, Ємільчинський район, с.Рихальське, вул. Соборна, 10; код ЄДРПОУ 00729356); визнано вимоги ініціюючого кредитора - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на суму 34214466,85 грн заборгованості та 30280,00 грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком на 170 (сто сімдесят) календарних днів; призначено розпорядником майна Державного підприємства "Рихальське" арбітражного керуючого Лященка Павла Володимировича; оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі №906/1182/24.

26.03.2025 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Національної академії аграрних наук України, Міністерства економіки України; треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Державне підприємство "Рихальське" про:

- визнання протиправними дій Міністерства економіки України щодо підготовки та подання до Кабінету Міністрів України проєкту розпорядження від 11.08.2023 року №697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності» в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство Рихальське) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна;

- визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 року №697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство Рихальське) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна;

- спростування майнових дій Національної академії аграрних наук України та Фонду державного майна України щодо передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство Рихальське) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна, оформлені Актом приймання-передачі єдиного майнового комплексу від 19.09.2023, затвердженого заступником Голови Фонду державного майна України С.А. Симоновим на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 року №697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності";

- визнання протиправними дій Фонду державного майна України щодо затвердження Акту приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство Рихальське) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна від 19.09.2023, затвердженого заступником Голови Фонду державного майна України С.А. Симоновим на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 року №697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності";

- скасування Акту приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство Рихальське) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна від 19.09.2023, затвердженого заступником Голови Фонду державного майна України С.А. Симоновим на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 року №697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності".

Розглянувши матеріали позовної заяви, місцевий господарський суд дійшов висновкупро повернення позовної заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про визнання протиправним та скасування акту приймання-передачі Єдиного майнового комплексу та розпорядження органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними заявнику.

При цьому, суд першої інстанції враховуючи предмет позову встановив відсутність у СТОВ "Батьківщина", як у кредитора, права на звернення до суду з позовом з такими вимогами, з огляду на що, дійшов до висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, та повернув її на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Стаття 45 ГПК України визначає, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Кодекс України з процедур банкрутства передбачає особливості розгляду справ про банкрутство, частина друга статті 7 названого Кодексу визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника, як сторони у такому спорі, в межах справи про банкрутство. В такий спосіб законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18).

Висновок про те, що розгляд спорів з майновими вимогами до суб`єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства та визначений позивачем в статусі відповідача у такому спорі, законодавцем віднесено до територіальної юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, наведено у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №910/9535/18 та від 21.11.2019 у справі №925/1205/15.

Як зазначено вище, ч. 2 ст. 7 КУзПБ визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника в межах справи про банкрутство, але за умови його участі боржника як сторони у спорі.

Виходячи з диспозиції статті 7 КУзПБ участь боржника у спорі саме як сторони (позивача, відповідача) передбачає, що у будь якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника (набуття, припинення, зміна прав чи обов`язків).

Водночас, диспозиція статті 50 ГПК України, яка передбачає можливий вплив рішення суду у спорі на права або обов`язки третьої особи без самостійних вимог, допускає, що за результатами розгляду відповідного спору такі правові наслідки можуть не настати.

Отже, виходячи з норм ч. 2 ст. 7 КУзПБ розгляд позовних вимог у спорі, в якому боржник приймає участь у іншому правовому статусі, ніж сторона такого спору, має здійснюватися поза межами справи про банкрутство такого боржника, тобто в окремому позовному провадженні.

Відтак, участь боржника у спорі як третьої особи без самостійних вимог, виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами ст. 7 КУзПБ.

На цьому, зокрема, було наголошено Верховним Судом у постанові від 13.10.2020 у справі №910/22904/15.

Колегія суддів, дослідивши зміст позовної заяви СГТОВ "Батьківщина", встановила, що в ній заявлено позовні вимоги до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Національної академії аграрних наук України, Міністерства економіки України.

Тобто, будь-яких вимог до Державного підприємства "Рихальське" щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство №906/1182/24, позивачем не пред`явлено. Натомість, зазначена особа визначена СГТОВ "Батьківщина" у позовній заяві як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

З огляду на таке апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду вказаної позовної заяви СГТОВ "Батьківщина" у межах справи про банкрутство ДП "Рихальське", адже участь останнього у спорі як третьої особи без самостійних вимог не зумовлює можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами статті 7 КУзПБ.

Отже, даний спір має розглядатися в порядку окремого позовного провадження.

При цьому, колегія суддів зазначає щодо нерелевантності до даних правовідносин судової практики, на яку посилається апелянт (постанова Верховного Суду у справі №904/2032/16(904/1912/23)), оскільки позивачем, тобто стороною, у справі №904/2032/16(904/1912/23) був боржник, щодо якого порушено справу про банкрутство, тоді як у даній справі позивач визначив боржника у якості третьої особи без самостійних вимог, що, як вже зазначалося вище, виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами ст. 7 КУзПБ.

Також колегія суддів бере до уваги те, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1182/24, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025, серед іншого, припинено процедуру розпорядження майном; припинено повноваження розпорядника майна; скасовано дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 28.01.2025; закрито провадження у справі №906/1182/24 про банкрутство Державного підприємства "Рихальське".

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначений припис поширює свою дію абсолютно на всі випадки, коли процесуальне законодавство не обумовлює будь-якого відмінного варіанту стосовно конкретного виду справ, а тому іменується загальним, адже діє як загальне правило, на відміну від інших видів підсудності, що застосовуються як спеціальне правило підсудності.

Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Колегія суддів зазначає, що виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом ч. 5 ст. 30 ГПК України визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Як вбачається, позивачем у даній справі №906/1182/24(906/407/25) відповідачами визначено Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, Міністерство економіки України.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та, як наслідок, не надав цьому належної правової оцінки.

Також помилковими є висновки суду першої інстанції про відсутність у СТОВ "Батьківщина", як у кредитора, права на звернення до суду з даним позовом, та як наслідок повернення позовної заяви заявнику, оскільки зазначене, як і наявність/відсутність похідного інтересу у позивача, як кредитора, встановлюється судом за наслідками розгляду спору по суті, а не на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Колегія суддів зазначає, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

У постанові ВП ВС від 02.02.2021 у справі №925/642/19 зроблені висновки, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду спору по суті, а не на стадіях, що передують такому розгляду.

Також помилковими є висновки суду першої інстанції, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки позовна заява підписана належним суб`єктом на її подання, який мав процесуальну дієздатність, і мав право на підписання позову, а саме директором ТОВ "Батьківщина", що відповідає положенням ст. 56 ГПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом частини 3 статті 271 ГПК Україниу випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про повернення позовної заяви така справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 31.03.2025 прийнята з порушенням норм процесуального права, з огляду на що апеляційну скаргу позивача слід задоволити частково, а ухвалу місцевого господарського суду скасувати, справу №906/1182/24(906/407/25) направити до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 275, 279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31 березня 2025 року у справі №906/1182/24 (906/407/25) скасувати.

3. Справу №906/1182/24(906/407/25) направити до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.