Східний апеляційний господарський суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2025 року м. Харків Справа №905/81/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,
за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,
позивача (в режимі відеоконференції) Губорєва Я.А. (адвокат), свідоцтво ЗП№001922 від 04.12.2018 року, довіреність від 30.04.2025 року;
відповідача не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (вх.№359Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 року у справі №905/81/24,
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ», Донецька область, Мар`їнський р-н,
про стягнення штрафу у розмірі 397770,00 грн,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2024 Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» про стягнення штрафу у розмірі 397770,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №48404750 у двох вагонах, що підтверджується комерційним актом №450003/146 від 18.04.2023 року, наслідком чого є нарахування штрафу за невірно зазначену масу вантажу на підставі ст.118 Статуту залізниць України.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 року у справі №905/81/24 (повний текст складено 28.01.2025 року, суддя Устимова А.М.) позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (адреса місцезнаходження: 85621, Донецька область, Мар`їнський р-н, с.Вовчанка, вул. Нагорна, буд.1-а, ідентифікаційний код 33959754) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження: Україна, 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) штраф в сумі 397700,00 грн, судовий збір в сумі 4773,24 грн.
Відповідач з вказаними рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 року у справі №905/81/24 та прийняти нове, яким у позові відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом не досліджено надані позивачем докази на предмет правильності оформлення перевізних документів залізницею, як під час перевезення, так і на станції призначення, зокрема, не надано доказів, що вагони були в належному, справному технічному стані і не з цих причин вказана невірна маса вантажу.
Скаржник також вказує, що суд першої інстанції не дослідив обставини та не надав оцінки щодо можливості зменшення заявленого до стягнення штрафу, який наразі по суті не має компенсаторного характеру, проте є додатковим засобом отримання прибутку для позивача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 року, суддею-доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2025 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» на рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 року у справі №905/81/24; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України; до розгляду апеляційної скарги дію рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 року у справі №905/81/24 зупинено.
24.03.2024 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2737), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач вказує, що комерційний акт №450003/146 від 18.04.2024 року складений у відповідності до Правил складення актів, а відповідні доводи скаржника є необґрунтованими. Комісійне контрольне зважування вагонів №62312707, №64021603 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проводилось на підставі актів загальної форми №339, №340 від 18.04.2023 року. Комерційним актом встановлено, що при переваженні вагонів в статичному режимі, у присутності заступника ДС Лобова В.Т., АРВ ОСОБА_1 , прийомоздавальника. Вказані особи є повноважними на складання та підписання відповідного акту.
Також позивач звертає увагу суду, що штрафна санкція не є договірною, а випливає із положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457. При цьому, відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру штрафу про що вказано і в тексті оскаржуваного рішення, тому безпідставним є посилання про не взяття до уваги про наявність підстав для зменшення штрафу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2025 року призначено справу №905/81/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» на рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 року до розгляду на 30.04.2025 року на 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресом: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №117. Запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд. Запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду. При цьому попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 року, у зв`язку зі звільненням у відставку головуючого судді Терещенко О.І., для розгляду справи №905/81/24 сформовано новий склад суду, а саме: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою суду від 21.04.2025 року прийнято апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» на рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 року у справі №905/81/24 до провадження новим складом суду та призначено її розгляд в судове засідання на 19.05.2025 року на 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Вказана ухвала була направлена зареєстрованим учасникам справи через підсистему Електронний суд до кабінету користувача і доставлена їм 22.04.2025 року.
У судовому засіданні 19.05.2025 року представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце був повідомлений належним чином про причини неявки суд не сповістив.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд в ухвалі від 21.04.2025 року доводив до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
У матеріалах справи міститься заява ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення з АТ «Українська залізниця» договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №33959754/2020-001 від 25.03.2020 року, що скріплена електронним цифровим підписом керівника підприємства.
Відповідно до електронного повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №33959754/2020-001 від 25.03.2020 року АТ «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» вказаної заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Відповідачу присвоєно коди відправника /одержувача та платника, відкрито особовий рахунок. Повідомлення скріплено електронним цифровим підписом.
Договір є публічним, повний текст його оприлюднено за посиланням: http://uz-cargo.com, в матеріалах справи наявна його роздруківка.
Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою (п.1.1 договору).
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та 9.4. договору та законодавства (п.1.5 договору).
Згідно п.1.4. договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
У відповідності з п. 1.6. договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП).
За п. 1.7. останнього договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.
У матеріалах справи наявне повідомлення про зміну інформації щодо замовника №33959754/2020-0002 від 22.10.2020 року, внаслідок прийняття якого позивачем направлено останньому повідомлення про прийняття повідомлення про зміну інформації щодо замовника №48-33959754/2020-0002 від 24.10.2020 року.
15.04.2023 року зі станції Курахівка Донецької залізниці на підставі залізничної накладної №48404750, у тому числі, у вагонах №62312707, №64021603 ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» відправило вантаж вугілля кам`яне, на станцію Бурштин Львівської залізниці, отримувач ДТЕК «Бурштинська ТЕС».
Під час оформлення залізничної накладної №48404750 у вагоні №62312707 вантажовідправником вказано маса вантажу 70000 кг; у вагоні №64021603 70000 кг.
Відповідно до розділів 26 та 28 вказаної залізничної накладної маса вантажу визначена вантажовідправником шляхом зважування на вагонних вагах (150 т) заводський №04071036.
Правильність внесених відомостей до залізничної накладної №48404750 підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 відповідної накладної шляхом накладення Електронного цифрового підпису прийомоздавальник ОСОБА_2 .
18.04.2023 року на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено акти загальної форми №339, №340 якими встановлено, що проведена перевірка маси вантажу у вагонах №62312707, №64021603 та визначено:
- у вагоні №62312707 фактична маса брутто вагона склала 90950 кг, тара вагона з ПД 22800 кг. Маса вантажу нетто за ПД 70000 кг. Фактична маса вантажу нетто 68150 кг, що менше документу на 1850 кг. Навантаження вище бортів, маркування повздовжніми борознами. Поглиблень немає, маркування не порушене.
- у вагоні №64021603 фактична маса брутто вагона склала 90550 кг, тара вагона з ПД 22500 кг. Маса вантажу нетто за ПД 70000 кг. Фактична маса вантажу нетто 68050 кг, що менше документу на 1950 кг. Навантаження вище бортів; маркування повздовжніми борознами. Поглиблень немає, маркування не порушене.
При статичному зважуванні на електронно-тензометричних вагах ст.Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, заводський №032, у присутності заступника ДС Любов В., АРВ ОСОБА_3 , прийомоздатчика ОСОБА_4 фактично виявлено: в документі невірно вказана маса вантажу. По документу значиться: вагоні №62312707 вага нетто-70000 кг, тара перевірена-22800 кг, фактично виявилось вага брутто-90950 кг, тара по документу-22800 кг, вага нетто-68150 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 1850 кг; вагоні №64021603 вага нетто-70000 кг, тара перевірена-22500 кг, фактично виявилось вага брутто-90550 кг, тара по документу-22500 кг, вага нетто-68050 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 1950 кг. Означені факти вказані в акті загальної форми №33/ваги від 18.04.2023 року та у витязі з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах.
За наслідками контрольного зважування станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці вагони №62312707, №64021603 відчеплено від основної відправки для усунення комерційної несправності.
У подальшому вагони №62312707, №64021603 направлені на станцію призначення за залізничною накладною №46298956, вантаж видано 24.04.2023 року.
На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт №450003/146 від 18.04.2023 року, яким встановлено, що проводилось контрольне переваження вагонів №62312707, №64021603, що прибули за відправкою, вказаною на звороті цього акту, вантажопідйомністю 70т, в технічному стані справні, за документом значиться вантаж «Вугілля кам`яне марки г-газове, ДГ 0-100 мм», насипом твердому стані вологість 0%, навантаження вище рівня бортів, маркування п`ятьма повздовжніми борознами, у вагоні №62312707 вага брутто не вказана, тара перевірена-22800кг, вага нетто-70000кг, у вагоні №64021603 вага брутто не вказана, тара перевірена-22500кг, вага нетто-70000кг.
Відповідно до розділу «Д. Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» вказаного комерційного акту зазначено: при переваженні вагонів в статичному режимі у присутності заст. ДС ОСОБА_5 , АРВ ОСОБА_1 , прийомоздавальника ОСОБА_6 , на справних вагонних 150ти електронно-тензометричних вагах ст.Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 14.03.2023 виявилось: вагон №62312707 вага брутто-90950кг, тара за документом-22800кг, вага нетто 68150кг, що менше ваги зазначеної в документі на 1850кг; вагон №64021603 вага брутто-90550кг, тара за документом-22500кг, вага нетто-68050кг, менше ваги зазначеної в документі на 1950кг. Навантаження вантажу в обох вагонах трапецевидне, вище бортів на 20см, маркування повздовжніми борознами по всій довжині вагону. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагони без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагони справні. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.
Комерційний акт №450003/146 від 18.04.2023 року підписали заступник ДС Лобов В.Т., АРВ ОСОБА_1 , прийомоздавальник ОСОБА_6 .
Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №450003/146 від 18.04.2023 року зареєстровано на станції призначення Бурштин Львівської залізниці під №450003/146/66, відповідно до п.62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом №147-Ц від 04.06.2003 року Укрзалізниці, не виявлено різниці між даними акту та фактичною наявністю та станом вантажу, зроблено відмітку «Під час перевірки вантажу різниці проти цього акту».
Позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України у зв`язку із неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у залізничній накладній №48404750, у вагонах №62312707, №64021603 нарахував відповідачу штраф у розмірі 397770,00 грн.
Несплата відповідачем штрафу зумовила звернення позивача до суду з вказаним позовом.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 3 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами).
Статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (далі - Статут), визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Враховуючи викладене та приписи статей 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України, накладна є підставою для виникнення у сторін визначених в ній прав та обов`язків.
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Мін`юсті України 24.11.2000 за №863/5084 (із змінами та доповненнями) (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).
Згідно з п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.
Згідно із додатком 3 Правил оформлення перевізних документів, графа 24 накладної «Маса вантажу, визначена відправником» заповнюється відправником, якщо маса вантажу визначена ним. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі 26 накладної «Спосіб визначення маси» відправником зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником). Якщо масу вантажу визначено за стандартом, то в цій графі зазначається також стандартна маса брутто/нетто одного вантажного місця.
Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі зважувальні прилади, які використовуються для визначення маси вантажів, повинні мати справний технічний стан та повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів у графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
В графі 55 залізничної накладної №48404750 своїм підписом представник відправника підтвердив правильність внесених відомостей (шляхом накладення Електронного цифрового підпису прийомоздавальник ОСОБА_2 ). Відповідно до графи 24 вказаної накладної маса вантажу визначена відправником. Відповідно до відомості вагонів до вказаної накладної маса вантажу у вагоні №62312707 складає 70000 кг, тара вагона 23600/22800, вантажність 70,0 т; у вагоні №64021603 складає 70000 кг, тара вагона 23500/22500, вантажність 70,0 т.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що на станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень та без перевірки маси та кількості вантажу, про що свідчить електронний цифровий підпис працівника станції відправлення у накладній.
Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно зі ст. 52 Статуту маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.
Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.
Під час контрольного зважування на станції Нижньодніпровськ-Вузол у вагоні №62312707 вага брутто-90950кг, тара за документом-22800кг, вага нетто 68150кг, що менше ваги зазначеної в документі на 1850кг, у вагоні №64021603 вага брутто-90550кг, тара за документом-22500кг, вага нетто-68050кг, менше ваги зазначеної в документі на 1950кг. Тобто виявлено, що маса вантажу вказана відправником не відповідає фактичній масі, встановленій при проведенні контрольного зважування вантажу.
З метою засвідчення обставин щодо невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу за залізничною накладною №48404750 у вагонах №62312707, №64021603 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт №450003/146 від 18.04.2023 року.
Зі змісту комерційного акту не вбачається, що маркування вагонів №62312707, №64021603 було порушено. Протилежного не доведено.
Відповідно до пункту 22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» визначило вагу вантажу у накладній №48404750 на вагонних вагах (150 т) заводський №04071036.
Контрольне комісійне зважування позивачем здійснено на 150т тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, заводський №032.
Наведені вище обставини свідчать, що вантажовідправник визначив масу вантажу у вагоні таким же самим способом (шляхом зважування на вагах), як і залізниця. Означений спосіб не передбачає вивантаження вугілля з вагону під час зважування.
Як встановлено судом, згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки ЗВВТ №14 остання державна повірка вказаних ваг була здійснена 14.03.2023 року, відповідно, на дату проведення контрольного зважування ваги, якими воно здійснювалось, були справними та належним чином повіреними.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб`єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акту й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акту.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст.64 та ч. 3 ст.65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акту.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 року у справі №916/2450/15, а також в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2019 року у справі №905/2360/18, від 21.05.2018 року у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 року у справі №916/1993/17.
Так, комерційний акт №450003/146 від 18.04.2023 підписали заступник ДС Лобов В.Т., АРВ ОСОБА_1 , прийомоздавальника ОСОБА_6 .
У розділі Д «Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» комерційного акту зазначено, що посада завідуючим вантажним двором за штатним розкладом відсутня.
Лобов В.Т. є заступником начальника станції згідно наказу про призначення на посаду №438/ОС від 16.06.2022 року, а отже, є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.
У зв`язку з відсутністю на станції Нижньодніпровськ-Вузол по штатному розкладу таких посад, як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи та задля дотримання п.10 Правил складання актів видано наказ №12 від 05.01.2023 року «Про призначення відповідальних осіб, яка мають право підпису комерційних актів» (копія надана суду). За вказаним наказом призначено відповідальними особами, що мають право підпису комерційних актів, зокрема, агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 , прийомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_6 .
Таким чином, враховуючи, що комерційний акт №450003/146 від 18.04.2023 року складений та підписаний з додержанням вимоги трьох підписів особами, повноваження яких підтверджені матеріалами справи, то він за своєю формою та змістом відповідає п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 року та положенням Статуту залізниць України (ст.129 Статуту).
Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що комерційний акт №450003/146 від 18.04.2023 року складений у відповідності до вимог пред`явлених до його складання Правилами складання актів та є належним доказом неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником, в розумінні ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В даному випадку стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Твердження відповідача про те, що акт складений з порушеннями, а відповідачем не надано доказів, що вагони були в належному стані, справному технічному стані і не з цих причин вказана невірна маса вантажу, не має під собою доказової спроможності, з огляду на те, що предметом даного розгляду є обставини перевезення вантажу у меншому розмірі, ніж вказано у провізних документах відповідачем у справі. При цьому саме на відповідача покладається обов`язок доведення обставини щодо несправності вагонів, які наразі не є власністю залізниці згідно відомостей накладної.
Не релевантною є посилання на висновки викладені у постанові Вищого господарського суду від 14.01.2014 року у справі №905/5117/13, оскільки хоча предмет справи є тотожним, обставини справи та спірні правовідносини є різними.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Провізна плата за перевезення вантажу відповідно до розділу 31 за залізничною накладною №48404750 у вагонах №62312707, №64021603 складає 39770,00 грн x 2 = 79540,00 грн.
Згідно з приписами статей 118, 122 Статуту залізниць України, заявлений штраф у п`ятикратному розмірі від провізної плати становить 397700,00 грн.
Колегією суддів перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Оскільки саме відповідач, як відправник, визначив масу вантажу, заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом, що надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно зі ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для нарахування відповідачу та стягнення штрафу у розмірі 397700,00 грн.
У апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дослідив обставини та не надав оцінки щодо можливості зменшення заявленого до стягнення штрафу, який наразі по суті не має компенсаторного характеру, проте є додатковим засобом отримання прибутку для позивача.
Так, суд першої інстанції вказав, що відповідач з клопотаннями про зменшення розміру штрафу, у порядку, що передбаченому статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України до суду не звертався.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (постанова Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №914/1517/18).
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що відповідач до суду першої інстанції відзиву на позов не надавав, пояснень щодо необхідності зменшення штрафних санкцій немає, будь-яких відомостей та доказів в обґрунтування винятковості випадку щодо зменшення штрафних санкцій матеріали справи не містять, як і доказів у підтвердження такої позиції.
Право зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України належить до дискреційних повноважень суду. У той час до дискреційних повноважень суду не входить самостійне формування правової позиції сторони у справі щодо зменшення штрафних санкцій, пошук і визначення таких підстав винятковими. Колегія суддів вважає, що для зменшення заявлених штрафних санкцій саме відповідач повинен довести наявність обставин, які зумовлюють застосування відповідних норм. Наразі відповідачем такого вчинено не було.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своєї позиції по справі.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів звертає увагу, що аргументи були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Хаджинастасиу проти Греції»).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 року у справі №905/81/24 має бути залишене без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 126, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 року у справі №905/81/24 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 26.05.2025 року.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2025 |
Оприлюднено | 27.05.2025 |
Номер документу | 127602109 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі перевезення, транспортного експедирування, з них залізницею, з них |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Устимова Аліна Миколаївна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Хачатрян Вікторія Сергіївна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Хачатрян Вікторія Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні