Рішення від 15.05.2025 по справі 902/1386/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2025 р. Cправа №902/1386/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Імпорт Ойл", с.Переорки Вінницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва", с.Сапіжанка Жмеринського району Вінницької області

про стягнення 48364,38 грн заборгованості за договором купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Імпорт Ойл" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" про стягнення 48364,38 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №03/07-11-23 від 07.11.2023 в частині оплати отриманого товару, а саме: 42259,70 грн - основної заборгованості, 1368,57 грн - 3% річних та 4736,11 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 30.01.2025 відкрито провадження у справі №902/1386/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 27.02.2025.

12.02.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 12.02.2025 (а.с.25-27), де відповідач проти позову заперечив та суду пояснив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва" відповідно до положень Податкового кодексу України мало отримати за договором купівлі-продажу №03/07-11-23 від 07.11.2023 податковий кредит в розмірі 42259,70 грн, проте через зупинення реєстрації податкової накладної з вини позивача (відсутність позивача в реєстрі платників акцизного податку) отримання податкового кредиту на таку суму неможливе, а тому відповідачем не було сплачено 42259,70 грн за укладеним договором.

Додатково відповідач просив суд зменшити розмір компенсаційних нарахувань з тих підстав, що позивач не надав докази понесених ним збитків.

У зв`язку з надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Вінницької області 27.02.2025, ухвалою суду від 04.03.2025 судове засідання відкладено до 10.04.2025.

09.04.2025 до суду надійшло клопотання відповідача б/н від 09.04.2025 (а.с.44), яким заявник просив закрити провадження в частині вимог про стягнення 48364,38 грн основної заборгованості в зв`язку з її добровільним погашенням.

Ухвалою суду від 10.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/1386/24 до судового розгляду по суті на 15.05.2025.

На визначену судом дату, 15.05.2025, сторони не з`явились.

В клопотанні б/н від 09.04.2025 (а.с.47) позивач просив розгляд справи здійснювати без участі його представника.

Відповідач в заяві б/н від 14.05.2025 (вх. канц. суду №01-34/5184/25 від 15.05.2025) також просив судове засідання, призначене на 15.05.2025, провести без участі його представника.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

07.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НК Імпорт Ойл" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діброва" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу №03/07-11-23 (далі - Договір) (а.с.6-7).

Відповідно до п.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти у відповідність з умовами, визначеними цим Договором та/або додатками до нього, які є його невід`ємною частиною.

Асортимент, ціна, кількість та загальна вартість товару партії товару узгоджується сторонами у кожному випадку при поставці партії товару та визначається у рахунку-фактурі (видаткових накладних або додатках, які є невід`ємною частиною даного Договору) (п.2.1 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору поставка товару Покупцю здійснюється окремими партіями автомобільним транспортом, на умовах поставки CPT - пункт призначення Покупця, або по домовленості сторін поставка товару може здійснюватись транспортом Покупця зі складу Постачальника на умовах поставки EXW - резервуар нафтобази зберігання, вказаної Постачальником, на підставі заявки Покупця, в який вказується найменування товару та його кількість.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що право власності на товар, а також всі пов`язані з ним ризики, переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару на підписання уповноваженою особою Покупця відповідних документів, які засвідчують прийом-передачу товару (видаткової накладної та\або товарно-транспортної накладної, та/або акту прийому-передачі товару) в пункті поставки.

Відповідно до п.3.5 Договору представник Покупця, який має повноваження для отримання товару, повинен при отриманні товару передати представнику Постачальника довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей та зробити відмітку про отримання в товарно-транспортній накладній (підпис, печатку та або штамп).

Згідно з умовами п.5.1 Договору оплата товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування 100% після отримання рахунку, або з відстрочкою платежу згідно домовленості, на поточний рахунок Постачальника. У випадку якщо товар було поставлено Покупцю без попередньої оплати його вартості, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику вартість товару протягом п`яти банківських днів з моменту його отримання.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, діє до 31.12.2024, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між ними (п.8.1 Договору).

На виконання Договору Постачальник відповідно до товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ВН-14 від 07.11.2023 та накладної №14 від 07.11.2023 поставив Покупцю паливо дизельне у кількості 5110,00 літрів на загальну суму 248 346,00 грн з урахуванням ПДВ в сумі 41 391,00 грн.

З огляду на наявний у справі акт звірки Покупцем на виконання умов Договору:

- 09.11.2023 сплачено 100 000,00 грн на рахунок Постачальника;

- 16.11.2023 сплачено 48 346,00 грн на рахунок Постачальника;

- 27.11.2023 сплачено 57 740,30 грн на рахунок Постачальника.

Суд враховує, що обставини стосовно порядку та строків оплати за Договором відповідачем визнані у відзиві на позовну заяву б/н від 12.02.2025.

Відповідно до платіжної інструкції №89 від 09.04.2025 (а.с.46) відповідачем сплачено 42 259,70 грн на виконання умов Договору.

В матеріалах справи також міститься квитанція від 27.11.2023 (а.с.29) про зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №14 від 07.11.2023 щодо операції з постачання товару за Договором на суму 248 346,00 грн.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Як встановлено судом укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НК Імпорт Ойл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діброва" Договір, за своєю правовою природою є договором поставки, положення якого врегульовано главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).

Відповідно до ст.633 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За правилами ч.1 ст.689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч.1 ст.193 ГК України.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем поставлено товар на загальну вартість 248 346,00 грн (а.с.5), проте Товариством з обмеженою відповідальністю "Діброва" не забезпечено повну оплату такого товару.

Згідно з умовами п.5.1 Договору у випадку якщо товар було поставлено Покупцю без попередньої оплати його вартості, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику вартість товару протягом п`яти банківських днів з моменту його отримання.

Суд зауважує, що в п.5.1 Договору сторонами застосовується термін "банківський день" при визначенні порядку розрахунків.

Банківський день, відповідно до Порядку здійснення банками операцій за акредитивами, затверджений постановою правління НБУ №514 від 03.12.2003, визначено як робочий день банку в тому місці, у якому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА (Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів) або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Водночас відповідно до постанови правління НБУ №180 від 15.08.2022 система електронних платежів Національного банку України з 01.04.2023 функціонує в цілодобовому режимі.

За наведених обставин відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за Договором з 14.11.2023.

Водночас судом встановлено, що після відкриття провадження в справі №902/1386/24 відповідачем здійснено погашення основної заборгованості за Договором на суму 42 259,70 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями (а.с.46).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Зазначені висновки щодо застосування п.2 ч.1 ст.231 ГПК України викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №905/1584/15, від 06.03.2019 у справі №914/130/16.

Враховуючи, що після відкриття провадження в цій справі відповідач погасив заявлену до стягнення суму основної заборгованості за Договором в розмірі 42 259,70 грн, суд констатує про припинення існування предмету спору в цій частині, що є підставою для закриття провадження в справі в частині вимог про стягнення основного боргу.

Щодо стягнення 1368,57 грн - 3 % річних за період з 28.11.2023 по 26.12.2024, суд зазначає таке.

За правилами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було відзначено судом: відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з 14.11.2023.

Перевіривши обрахунок 3% річних, судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення 1368,57 грн - 3 % річних є правомірними та обґрунтованими.

Розглянувши вимогу позивача стосовно заявлених 4736,11 грн інфляційних втрат за період з грудня 2023 по листопад 2024, суд зазначає таке.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Постанова КМУ №1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст.625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про правомірність вимог в частині стягнення 4736,11 грн інфляційних втрат.

Вирішуючи заяву відповідача щодо зменшення розміру заявлених до стягнення компенсаційних нарахувань, суд відзначає, що згідно з ч.1 ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №914/2202/18, від 12.09.2019 у справі №910/10427/18, від 11.09.2019 у справі №905/2149/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 27.09.2019 у справі №923/760/16.

Приймаючи рішення про зменшення розміру відсотків річних, суд взяв до уваги такі обставини:

- відповідач повністю сплатив основний борг за Договором;

- позивач не надав докази понесення збитків.

Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру 3% річних на 50 % і таким чином стягненню підлягають річні в розмірі 684,29 грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, розмір якого за правилами ст.7 Закону України "Про судовий збір" не може бути меншим за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та становить 3028,00 грн.

Суд враховує, що в клопотанні б/н від 09.04.2025 (а.с.47) позивачем заявлено про подання доказів в підтвердження понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в цій справі.

Відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

З огляду на зазначене клопотання представника позивача, для надання йому можливості подати усі докази розміру судових витрат суд вважає за доцільне призначити окреме судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження в справі №902/1386/24 в частині вимог щодо стягнення 42259,70 грн основної заборгованості.

2. Позов у справі №902/1386/24 задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" (вул.Центральна, буд.190, с.Сапіжанка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23556; ідентифікаційний код: 31222997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Імпорт Ойл" (вул.Лісна, буд.4, с.Переорки, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23215; ідентифікаційний код: 45186954) 684,29 грн - 3% річних та 4736,11 грн - інфляційних втрат та 3028,00 грн - витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відмовити в задоволенні позову в справі №902/1386/24 в частині стягнення 684,28 грн 3% річних.

6. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені позивачем судові витрати у справі №902/1386/24 на 31 липня 2025 року на 10 год. 30 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, буд.29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2).

7. Повне рішення надіслати згідно з переліком.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

9. Повне рішення складено 26 травня 2025 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2, 3 - ТОВ "НК Імпорт Ойл" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (vnk1707@ukr.net);

4, 5 - представнику ТОВ "НК Імпорт Ойл" адвокату Загородньому В.С. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

6, 7 - ТОВ "Діброва" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (ІНФОРМАЦІЯ_3);

8, 9 - представнику ТОВ "Діброва" адвокату Залокоцькій В.Д. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )