Рішення від 20.05.2025 по справі 902/537/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2025 р.Cправа № 902/537/25

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

представниці позивача Лебедєвої Л.В.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (вул. Грушевського, буд. 66, м. Коростень, Житомирська область, 11501)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001)

про стягнення 329 540,39 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 329 540,39 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором №СК03/00526 на закупівлю товарів від 13.11.2024 в частині своєчасної поставки обумовленого Товару, внаслідок чого Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 329 540,39 грн, з яких: 269 426 грн - основного боргу (попередньої оплати); 6 229,13 грн - інфляційних втрат та 53 885,26 грн - штрафу.

Ухвалою суду від 30.04.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/537/25 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.05.2025 о 10:00 год.

В підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авіас" як співвідповідача (вх. №01-34/5216/25 від 15.05.2025).

За заявою позивача (вх. №01-34/4711/25 від 02.05.2025) представниці Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради забезпечено участь у судових засіданнях у справі № 902/537/25 в суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На визначений час у судове засідання 20.05.2025 з`явилася представниця позивача (в режимі відеоконференції), яка заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин, які викладено у позовній заяві.

Повідомлений належним чином відповідач (шляхом доставки ухвали від 30.04.2025 до Електронного кабінету ЄСІТС цією ж датою) правом участі у судовому засіданні не скористався).

За результатами розгляду клопотання позивача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авіас" як співвідповідача, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

13.11.2024 між Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (Постачальник, відповідач) укладено Договір №СК03/00526 на закупівлю товарів (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Замовника товари (у вигляді талонів для проведення обліку операцій по одержанню Замовником товару (дизельне паливо) на АЗС Постачальника, або партнерських АЗС), а Замовник прийняти і оплатити предмет закупівлі на умовах даного договору.

Згідно із п. 1.2. Договору найменування товару: Дизельне паливо (талони) для шкільних автобусів закладів загальної середньої освіти Коростенської МТГ ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти.

"Дизельне паливо". Кількість товару: 6500 літрів (п.п. 1.2.1. п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору сума договору становить 298935 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 49822 грн. 50 коп.

Оплата предмета закупівлі здійснюється у безготівковій формі на підставі ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України при наявності відповідного бюджетного призначення, за кожну отриману партію дизельного палива, згідно заявки Замовника (п. 2.3. Договору).

Термін дії талонів становить не менше 12 місяців з моменту їх отримання Замовником на всіх АЗС Постачальника та його партнерів (п. 3.4. Договору).

Пунктом 4.1.2. Договору визначено обов`язок Постачальника забезпечити Замовнику можливість одержання нафтопродуктів на АЗС постачальника, або партнерських АЗС Постачальника щодня, за винятком технічних перерв, планових та позапланових зупинок автозаправних станцій, шляхом пред`явлення Замовником талонів.

Згідно із п. 6.2. Договору сторони погодили, що Постачальник за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності, кількості) предмета закупівлі зобов`язаний сплатити Замовнику за його вимогою штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) предмета закупівлі а також ліквідувати недоліки своїми силами та за свій рахунок в 10-денний строк з моменту отримання відповідного повідомлення Замовника.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 20 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1).

На виконання умов Договору Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради отримав від відповідача талони на пальне відповідно до погодженої Специфікації, що підтверджується видатковою накладною 0003/0001161 від 15.11.2024, вартість яких позивачем сплачена в повному обсязі на суму 298935 грн з ПДВ відповідно до платіжної інструкції №1103 від 21.11.2024.

Як стверджує позивач, Постачальником фактично була здійснена поставка дизельного палива в кількості 340 літрів на суму 29433,36 грн. Водночас Замовником недоотримано 5860 літрів дизельного палива на суму 269426,4 грн.

Враховуючи відсутність поставки Товару за Договором на суму 269426,4 грн, позивач неодноразово звертався до відповідача із претензіями (від 24.01.2025, від 18.02.2025) та листом - вимогою (від 10.04.2025) про сплату штрафу та суми вартості непоставленого Товару (а.с. 15-20, т. 1), реагування відповідача на які матеріали справи не містять.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання за Договором щодо повної і своєчасної поставки обумовленого Договором Товару Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради звернувся із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 269 426 грн - основного боргу (попередньої оплати). При цьому позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 6 229,13 грн - інфляційних втрат та 53 885,26 грн штрафу внаслідок прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений Договір №СК03/00526 на закупівлю товарів від 13.11.2024.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Судом встановлено, що Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради на виконання умов Договору оплачено вартість Товару на загальну суму 298935 грн.

Відповідачем за видатковою накладною 0003/0001161 від 15.11.2024 з додатком Специфікації №0003/0001161-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до вказаної видаткової накладної передано відповідні талони.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008).

Отже, факт підписання Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради видаткової накладної №0003/0001260 від 19.12.2024 не свідчить про факт передачі Товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості Товару у майбутньому.

Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі позивачу Товару за Договором на суму 269 426 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно із ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).

Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов`язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Визначаючись із правовою природою здійсненого позивачем платежу за Договором відповідно до платіжної інструкції №1103 від 21.11.2024 на суму 298935 грн з ПДВ, суд враховує таке.

Згідно із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов`язання.

Такі ж висновки підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 по справі № 361/8331/18.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Враховуючи викладене, здійснений позивачем платіж відповідно до платіжної інструкції №1103 від 21.11.2024 на суму 298935 грн слід вважати саме авансом, а не завдатком, позаяк такі платежі не є способом виконання зобов`язання, а лише є способом платежу.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.

Оскільки у Договорі строк постачання дизельного палива за талонами не визначений певною датою, застосуванню підлягають приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак зобов`язання відповідача щодо повернення суми попередньої оплати виникло з 01.02.2025 (за спливом семиденного строку від дня пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто за фактом надіслання претензії № 1 вих. №25-19/113 від 24.01.2025).

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 269 426 грн, відтак і про задоволення позову в цій частині.

Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6 229,13 грн - інфляційних втрат та 53 885,26 грн штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за період прострочення з 01.02.2025 до 25.04.2025 на суму 269 426 грн, судом встановлено, що розрахунок позивача перебуває в межах розрахунку суду.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що Постачальник за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності, кількості) предмета закупівлі зобов`язаний сплатити Замовнику за його вимогою штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) предмета закупівлі а також ліквідувати недоліки своїми силами та за свій рахунок в 10-денний строк з моменту отримання відповідного повідомлення Замовника.

Арифметичною перевіркою правильності нарахованої суми штрафу відповідно до п. 6.2. Договору помилок не виявлено.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 6 229,13 грн - інфляційних втрат та 53 885,26 грн штрафу.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача в сумі 3 954,49 грн. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 44618065) на користь Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (вул. Грушевського, буд. 66, м. Коростень, Житомирська область, 11501, код ЄДРПОУ 02143212) 269 426 грн - основного боргу; 6 229,13 грн - інфляційних втрат; 53 885,26 грн штрафу та 3 954,49 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 26 травня 2025 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.