Ухвала від 23.05.2025 по справі 904/2589/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

23.05.2025р. Справа № 904/2589/25

За заявою: Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроко», с. Крутьки Черкаської області

До: Товариство з обмеженою відповідальністю «Верхівцевський олійноекстракційний завод», м. Верхівцеве Дніпропетровської області

Про: забезпечення позову до подачі позовної заяви

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

СТОВ «Агроко» подано заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Верхівцевський олійноекстракційний завод» (51660, м. Верхівцеве Дніпропетровської обл., вул. Нова, буд. 50-А; код ЄДР 36933660), які знаходяться на рахунках відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать ТОВ «Верхівцевський олійноекстракційний завод» в межах суми позову у розмірі 950 400,00грн. до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Заява обґрунтована тим, що на підставі договору поставки №1-378 від 05.09.23р. між сторонами було укладено специфікацію №7 від 06.03.25р., за змістом якої, ТОВ «Верхівцевський олійноекстракційний завод» взяло на себе зобов`язання поставити СТОВ «Агроко» 150 000,00кг. шроту соняшникового тостованого негранульованого за ціною 7,92 грн. за 1 (один) кг без ПДВ на загальну вартість 1 425 600,00грн. з ПДВ. Строк поставки до 16.03.25р. Згідно платіжної інструкції №510856214 від 06.03.25р. позивач перерахував на рахунок ТОВ «Верхівцевський олійноекстракційний завод» грошову суму у розмірі 950400,00грн. з ПДВ, в якості оплати за товар.

Заявник зазначає, що станом на час подання цього забезпечення позову, ТОВ «Верхівцевський олійноекстракційний завод» всіляко ухиляється, від виконання вище вказаних зобов`язань за договором, та безпідставно утримує грошові кошти у розмірі 950 400,00грн. з ПДВ.

Дослідивши заяву про забезпечення позову до подачі позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її повернення з наступних підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору складає 0,5 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00грн.

Таким чином, за заяву про забезпечення позову підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (3 028,00 x 0,5 x 0,8)

СТОВ «Агроко» в якості доказів оплати судового збору додало платіжний документ 5415-0422-2296-8434 від 20.03.25р. на суму 1 514,00грн.

Разом з тим, спеціалістом відділу документального забезпечення (канцелярія) господарського суду Дніпропетровської області складено довідку №114/25 від 20.05.25р., яку видано в тому, що платіжний документ 5415-0422-2296-8434 від 20.03.25р. на суму 1 514,00грн. використано у справі № 904/1279/25.

Як вбачається з КП «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.25р. у справі № 904/1279/25 заяву СТОВ «Агроко» про забезпечення позову до подачі позову повернуто заявнику.

Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Незвернення заявників станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 904/1279/25 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття судом платіжний документ 5415-0422-2296-8434 від 20.03.25р., як належного доказу оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову до подачі позову у справі № 904/2589/25 заявник, після ухвалення судом рішення у цій справі, не будуть позбавлені можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову у справі № 904/1279/25.

При цьому, під час розгляду такої заяви у справі № 904/1279/25 у суду не буде правових підстав для відмови у задоволенні клопотання заявників про повернення судового збору, оскільки механізм повторного використання платіжних доручень при повторному зверненні до суду з позовом (після повернення заяви) відсутній. Норма п.2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» є формальною та визначає тільки одну умову для повернення судом стороні судового збору - факт повернення судом заяви або скарги.

За таких обставин, прийняття платіжного документа 5415-0422-2296-8434 від 20.03.25р., як належного доказу оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у справі № 904/2539/25 з високою імовірністю буде мати наслідком фактичне безпідставне повернення СТОВ «Агроко» з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 1 514,00грн.

За таких обставин, платіжний документ 5415-0422-2296-8434 від 20.03.25р. не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову до подачі позову у цій справі.

Отже, до заяви про забезпечення позову до подачі позову не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.23р. у справі №904/4585/22.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13.02.19р. у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22.05.15р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник / позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.23р. у справі № 160/554/23.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява СТОВ «Агроко» про забезпечення позову до подачі позову підлягає поверненню.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Оскільки, заява подана в підсистемі «Електронний суд», даною ухвалою вирішуються тільки процесуальне питання про повернення заяви, фізичному поверненню заявнику матеріали не підлягають.

Керуючись статтями 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву СТОВ «Агроко» про забезпечення позову до подачі позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в десятиденний строк у порядку, встановленому статтями 254-259 ГПК України.

Суддя Васильєв О.Ю.