Ухвала від 26.05.2025 по справі 904/3534/24

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

26.05.2025м. ДніпроСправа № 904/3534/24за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін", м.Дніпро

про визнання банкрутом

Суддя Мартинюк С.В.

Без участі (виклику) учасників справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Фаін" (ідентифікаційний номер юридичної особи 33639753); припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Чичви О.С. (свідоцтво №448 від 19.03.2013). Визнано ТОВ "Фаін" (ідентифікаційний номер юридичної особи 33639753) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 10.12.2025. Ліквідатором ТОВ "Фаін" призначено арбітражного керуючого Чичву О.С. (свідоцтво №448 від 19.03.2013).

23.05.2025 через систему "Електронний суд" від Дніпровської міської ради надійшло клопотання (вх. номер суду 22271/25 від 23.05.2025) про забезпечення вимог кредиторів, відповідно до якого заявник просить суд заборонити ліквідатору ТОВ «ФАІН» арбітражному керуючому Чичві Олегу Сергійовичу (свідоцтво №448 від 19.03.2013) та будь-яким іншим фізичним або юридичним особам, в тому числі, але не виключно, ДП «ПРОЗОРРО» (ідентифікаційний номер юридичної особи 02426097), будь-яким організаторам відкритих торгів (аукціонів)) вчиняти дії у справі №904/3534/24 про банкрутство ТОВ «ФАІН» (ідентифікаційний номер юридичної особи 33639753) щодо проведення аукціону(ів) з продажу та/або у будь-який інший спосіб здійснювати заходи щодо реалізації/відчуження будь-якого майна ТОВ «ФАІН» (ідентифікаційний номер юридичної особи 33639753) до завершення апеляційного перегляду постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 у справі №904/3534/24.

26.05.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Дніпровський елеватор" надійшли заперечення щодо поданого клопотання, відповідно до яких кредитор просить суд відмовити в задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про забезпечення вимог кредиторів. Кредитор зазначає, що у разі задоволення Заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову буде заблоковано рішення комітету кредиторів про надання згоди на продаж майна банкрута, чим буде не забезпечено права кредиторів, а навпаки порушено. Заборона ліквідатору ТОВ «ФАІН» арбітражному керуючому Чичве О.С. вчиняти дії у справі №904/3534/24 про банкрутство ТОВ «ФАІН» щодо проведення аукціону(ів) з продажу майна ТОВ «ФАІН», за огляду на надання кредиторами згоди на продаж майна банкрута, порушувало б право на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи та унеможливило б дотримання балансу інтересів кредиторів і боржника під час такого судового провадження.

26.05.2025 через систему "Електронний суд" від ліквідатора банкрута надійшли заперечення щодо поданого клопотання Дніпровської міської ради про забезпечення вимог кредиторів відповідно до яких ліквідатор просить суд відмовити в задоволенні поданого клопотання. В обґрунтування заперечень ліквідатор банкрута зазначає, що основною метою процедури ліквідації є задоволення вимог кредиторів за рахунок продажу майна, яке ліквідатором віднайдено та включено до ліквідаційної маси банкрута. Присутніми представниками кредиторів на засіданні комітету кредиторів одноголосно було надано згоду на продаж майна боржника та погоджено умови продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю ФАІН - право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-Щит» (Код ЄДРПОУ: 36470403) на суму 3 139 260,00 грн. Ліквідатор не вчиняє жодних дій, які б мали недобросовісний характер, а навпаки виконує обов`язки визначені Кодексом України з процедур банкрутства. Жодних доказів на противагу цьому Заявником не надано.

Розглянувши подане клопотання, господарський суд зазначає наступне.

В обґрунтування поданого клопотання заявник Дніпровська міська рада зазначає, що на даний час Центральним апеляційним господарським судом не надано оцінку постанові Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 на предмет її законності та обґрунтованості та не прийнято відповідного процесуального рішення, шляхом винесення постанови. Дніпровській міській раді стало відомо про те, що майно ТОВ «ФАІН» - право вимоги до ТОВ «Легіон-Щит» (ідентифікаційний код юридичної особи 36470403) на суму 3139260,00 грн. Вказаний аукціон не відбувся внаслідок відсутності учасників та в подальшому майно ТОВ «ФАІН» - право вимоги до ТОВ «Легіон-Щит» (ідентифікаційний код юридичної особи 36470403) на суму 3139260,00 грн., виставлено на повторний продаж (торги). Згідно Протоколу про результати аукціону № BRE001-UA-20250507-74325 від 18.05.2025 аукціон не відбувся внаслідок відсутності учасників. 21.05.2025 арбітражним керуючим Чичвою Олегом Сергійовичем - ліквідатором у справі 904/3534/24 про банкрутство ТОВ «ФАІН» виставлено на продаж (торги) майно ТОВ «ФАІН» - право вимоги до ТОВ «Легіон-Щит» (ідентифікаційний код юридичної особи 36470403) на суму 3139260,00 грн. втретє з пониженням початкової вартості до 1 883 556,00 грн.

Таким чином, на думку Дніпровської міської ради, ліквідатор ТОВ «ФАІН» арбітражний керуючий Чичва О.С. розпочав та систематично проводить дії направленні на відчуження майна банкрута в межах ліквідаційної процедури ще до завершення апеляційного оскарження оскаржуваної постанови від 10.12.2024, якою відкрито ліквідаційну процедуру щодо ТОВ «ФАІН» та призначено арбітражного керуючого Чичву О.С. ліквідатором ТОВ «ФАІН», що свідчить про його недобросовісність та бажання завдати шкоду шляхом продажу його майна ще до того, як остаточно вирішиться питання щодо законності визнання ТОВ «ФАІН» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Абзацом 2 частини 4 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено, що господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що постановляє ухвалу.

Законом про банкрутство, як спеціальним законом, визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Разом з тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України.

Таким чином, при розгляді заяв (клопотань) учасників справи про вжиття заходів забезпечення у справі про банкрутство необхідно керуватися як нормами спеціального закону (стаття 40 КУзПБ), так і приписами процесуального закону (статті 2, 14, 15, 73, 86, 136, 137, 140 ГПК України).

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду №50/790-43/173 від 13.02.2020.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Статтею 139 ГПК України встановлені вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.10.2019 по справі №916/1572/19, відповідно до якої метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Слід наголосити, що відповідно до ч. 17, ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню. Вказана імперативна заборона зупинення провадження по справі має на меті прискорення процедури банкрутства та уникнення затримок у вчиненні заходів ліквідаційної процедури.

Господарський суд зазначає, що оскарження в суді апеляційної інстанції постанови Господарського суду Дніпропетровської області про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, не є відкладальною умовою визначеною Кодексом України з процедур банкрутства, котра б давала підстави для затримки вчинення необхідних заходів у ліквідаційній процедурі та розгляду справи про банкрутство.

Також слід зазначити, що оскарження постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не ставить під сумнів законність, повноту дій та їх виконання ліквідатором у ліквідаційній процедурі банкрута відповідно до вимог визначених ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про забезпечення вимог кредиторів.

Керуючись статтями 136, 137, 138 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України , ст.ст. 39, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання (вх. номер суду 22271/25 від 23.05.2025) Дніпровської міської ради про забезпечення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили 26.05.2025 та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду у строк, встановлений частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Мартинюк