Рішення від 19.05.2025 по справі 905/322/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.2025р. Справа №905/322/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Пелих Т.В.,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+», м.Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ, Донецька область,

про стягнення 2706514,13 грн,

за участю представників сторін:

від позивача Марковська В.В., в режимі відеоконференції,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» про стягнення 2706514,13 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №777062203157ПВ від 25.03.2024, в частині оплати наданих послуг на суму 2688878,93 грн за період з 01.10.2024 по 21.01.2025. Додатково позивачем нараховані 3% річних у розмірі 11576,23 грн, інфляційні втрати у розмірі 6058,97 грн.

Хід розгляду справи та процесуальні дії.

Ухвалою від 01.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу визначив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 11.04.2025 року; встановив відповідачу строк для надання відзиву на позов із урахуванням вимог статті 178 ГПК України до дати судового засідання. Докази надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу надати до суду.

10.04.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ «Краматорськтеплоенерго» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає позов в повному обсязі, просить суд відстрочити виконання рішення у справі до 01.10.2025 року, повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

11.04.2025 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території Харківської області повітряної тривоги.

Ухвалою від 11.04.2025 суд призначив розгляд справи у судовому засіданні на 25.04.2025 року.

15.04.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ «ЯСНО+» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд задовольнити позов у повному, відмовити відповідачу у відстроченні виконання судового рішення.

23.04.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ «Краматорськтеплоенерго» надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач навів додаткові обґрунтування щодо відстрочення судового рішення.

Ухвалою від 24.04.2025 суд закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 19.05.2025.

06.05.2025 від відповідача надійшла письмова заява про визнання позовних вимог.

Судове засідання 19.05.2025 проведено за участю представника позивача в режимі відеоконференції.

Частинами 3, 4 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Під час проголошення повного рішення суду суд може оголосити лише його вступну та резолютивну частини та негайно вручити копії такого рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин.

25.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (далі - споживач) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №777062203157ПВ (далі - договір) на умовах публічної комерційної пропозиції «Індивідуальна - А/Б фактична (строкова)» постачальника електричної енергії ТОВ «ЯСНО+» (додаток 2 до договору від 25.03.2024) (далі - комерційна пропозиція) шляхом підписання 19.04.2024 повідомлення (заяви-приєднання) про намір укласти договір про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору). Початок постачання з 01.04.2024.

Також сторонами підписана угода про електронний документообіг, що врегульовує відносини сторін, пов`язані з обміном інформацією та документами з використанням електронних комунікаційних систем (додаток 3 до договору від 25.03.2024).

Договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статті 642 Цивільного кодексу України, шляхом підписання сторонами двох примірників , які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у постачальника, другий - у споживача (п.1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору (п.3.1 договору).

Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до договору.

В пункті 5.5 договору від 25.03.2024 вказано, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.7 договору від 25.03.2024 оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у комерційній пропозиції.

Пунктом 4.1 комерційної пропозиції передбачено, що розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів тільки на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату та на сайті постачальника.

В пункті 5.1 комерційної пропозиції вказано, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється: 100% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду; остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - після здійснення нарахування Постачальником, на підставі рахунку за фактичне споживання наданого Постачальником, до 15 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.

Згідно з п. 6.1 комерційної пропозиції, рахунок на оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії формується постачальником і надається (направляється) споживачу доступними каналами зв`язку, зокрема передбаченими в п. 10.5. Комерційної пропозиції. Прогнозований обсяг споживання визначається постачальником на підставі відомостей про обсяги прогнозованого споживання електричної енергії наданих адміністратором комерційного обліку (Оператором системи), або розрахованих за допомогою власних програмних ресурсів за середньодобовим споживанням минулих періодів, чи з урахуванням інших відомостей, в тому числі щодо потужності площадок обліку у нових споживачів.

Відповідно до пункту 6.2 споживач має право подати заявку на обсяги прогнозованого споживання на розрахунковий період, і здійснити попередню оплату за отриманим/сформованим рахунком згідно заявленого ним обсягу. В такому випадку, у разі відхилення заявленого обсягу від фактичного, застосовується санкція передбачена п.7.3. Комерційної пропозиції.

Згідно п. 6.3 комерційної пропозиції, рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (після отримання звіту споживача про покази засобу обліку Постачальником або після отримання постачальником від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання споживача) і надається (направляється) споживачу доступними каналами зв`язку, зокрема передбаченими в п.10.5. Комерційної пропозиції.

Акт прийняття-передавання оформлюється постачальником у день формування рахунку за фактично спожиту електричну енергію або за вимогою споживача (п. 6.4 комерційної пропозиції).

Заявлений обсяг місячного споживання може бути скоригований споживачем шляхом подання заяви щодо коригування у строк до 20-го числа розрахункового періоду. У разі коригування в більшу сторону, коригування проводиться за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів (п. 6.5 комерційної пропозиції).

Постачальник інформує споживача, про будь-яку зміну умов договору, та/або надає іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін та/або може бути корисною для споживача, шляхом направлення відповідної інформації одним із наступних способів: через особистий кабінет; на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет; засобами електронного зв`язку на електронну адресу вказану споживачем у заяві-приєднання до умов договору; СМС-повідомленням, на номер наданий споживачем у заяві-приєднання до умов договору, за допомогою чат-програм; в місцях обслуговування клієнтів, тощо (п. 10.5 комерційної пропозиції).

Пунктом 6.2. договору від 25.03.2024 встановлено, що споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 13.1 договору від 25.03.2024 договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією.

Договір на умовах комерційної пропозиції починає діяти з 01.04.2024, але не раніше дати підписання комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 12 календарних місяців та вважається продовженим до кінця кожного наступного календарного року, якщо жодна із сторін не відмовиться від його пролонгації шляхом направлення відповідного повідомлення (п. 9.1 комерційної пропозиції).

Відповідно до листа оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» №67/1634-вих від 14.02.2025 фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за періоди жовтень 2024 - січень 2025 року складає 256934 кВт*год: за жовтень 2024 року - 8547 кВт*год; за листопад 2024 року 85192 кВт*год; за грудень 2024 року 93653 кВт*год; за січень 2025 року 69542 кВт*год.

На підставі отриманих від АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» відомостей про спожиті відповідачем обсяги електроенергії, позивач сформував рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії від 01.11.2024 №777062203157/10/1 на суму 85749,64 грн, від 15.11.2024 №777062203157/11/1 на суму 317922,26 грн, від 15.12.2024 №777062203157/12/1 на суму 515367,95 грн, від 15.12.2024 №777062203157/12/1, виданий 10.01.2025 на суму 970008,71 грн, від 22.01.2025 №777062203157/1/1 на суму 799830,37 грн.

Заборгованість за період 01.10.2024 - 21.01.2025 у повному обсязі визнана відповідачем у відзиві на позовну заяву, в заяві від 06.05.2025.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків за договором від 25.03.2024 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електричну енергію за жовтень 2024 - січень 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу в розмірі 2688878,93 грн, 3% річних у розмірі 11576,23 грн, інфляційних втрат у розмірі 6058,97 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - Правила/ПРРЕЕ).

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором від 25.03.2024 виконав належним чином, здійснивши постачання електричної енергії відповідачу в об`ємі: за жовтень 2024 року - 8547 кВт*год; за листопад 2024 року 85192 кВт*год; за грудень 2024 року 93653 кВт*год; за січень 2025 року 69542 кВт*год.

За поясненнями позивача, з технічних причин нарахування за розрахунковий період «листопад 2024 р.» (рахунок від 15.11.2024 № 777062203157/11/1) здійснене не за всі обсяги спожитої в листопаді 2024 р. електричної енергії. З урахуванням цього, в грудні 2024 р. на підставі додатково наданих даних від оператора системи розподілу рахунком від 15.12.2024 № 777062203157/12/1кор здійснено донарахування за вказаний розрахунковий період на суму 515 367,95 грн.

Фактичний об`єм електричної енергії підтверджується інформацією про обсяги споживання у листі №67/1634-вих від 14.02.2025 оператора системи розподілу (виконує функції адміністратора комерційного обліку) АТ "ДТЕК Електричні мережі" у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311.

Таким чином, за розрахункові період жовтень 2024 січень 2025 відповідачу нараховано до сплати за спожиту електричну енергію 2688878,93 грн, проте відповідачем вказану суму не сплачено.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи пункт 5.1 комерційної пропозиції, відповідач повинен був сплатити вартість отриманої електроенергії: - за жовтень 2024 року на суму 85749,64 грн - в строк до 15.11.2024 включно; - за листопад 2024 року на суму 317922,26 грн - в строк до 15.12.2024 включно; - за листопад 2024 року на суму 515367,95 грн - в строк до 15.01.2025 включно; - за грудень 2024 року на суму 970008,71 грн - в строк до 15.01.2025 включно; - за січень 2025 року на суму 799830,37 грн - в строк до 15.02.2025 включно.

Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Докази оплати відповідачем вартості поставленої електроенергії за жовтень 2024 січень 2025 в матеріалах справи відсутні.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 2688878,93 грн, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 2688878,93 грн підлягають задоволенню.

Додатково позивач позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 11576,23 грн за загальний період з 16.11.2024 по 12.03.2025, інфляційну складову в розмірі 6058,97 грн за загальний період грудень 2024 січень 2025 року.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст. 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних втрат за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА.ЗАКОН, господарський суд встановив, що розрахунки є арифметично вірними, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 11576,23 грн, та в сумі 6058,97 грн, відповідно.

На підставі викладеного, враховуючи доведеність та обґрунтованість позовних вимог, а також визнання відповідачем позову у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення строком до 01.10.2025, суд зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Зокрема, згідно із частиною 6 статті 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Тобто законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України, заява №6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі Крапівницький та інші проти України, заява №60858/00).

Подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19.

Отже питання про відстрочення виконання рішення суду має вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суд повинен дослідити та оцінити доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Суд зауважує, що відстрочка виконання рішення є правом суду.

Згідно з положеннями ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

У заяві про відстрочення виконання рішення відповідач посилається на те, що він є ліцензіатом з виробництва, транспортування і постачання електричної та теплової енергії, здійснює свою діяльність на виробничих потужностях Краматорської теплоелектросталі, використовує у своїй господарсько-виробничій діяльності у якості палива природний газ та кам`яне вугілля, забезпечує тепловою енергією місто Краматорськ.

Місцезнаходження ТОВ Краматорськтеплоенерго є м. Краматорськ Донецької області. Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376 вбачається, що Краматорська міська територіальна громада (Краматорський район, Донецька область) відноситься до території, на яких ведуться (велися) бойові дії (територія можливих бойових дій).

Таким чином відповідач знаходиться на території можливих бойових дій та продовжує виконувати соціально значущу роль забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

При цьому, господарська діяльність відповідача з постачання теплової енергії споживачам є стабільно збитковою. Відповідно до балансів (звітів про фінансовий стан) збитки ТОВ Краматорськтеплоенерго станом на 31.12.2022 становили 876373 тис.грн, станом на 31.12.2023 1287726 тис.грн.

Відповідач долучив до матеріалів справи довідки про фінансовий стан від 01.10.2024 №07/734, від 27.01.2025 №07/79, відповідно до яких станом на 01.09.2024 чиста дебіторська заборгованість становить 111 533,70 тис.грн; кредиторська заборгованість становить -1 304 024,41 тис.грн; станом на 01.01.2025 чиста дебіторська заборгованість становить 142 283,81 тис.грн; кредиторська заборгованість становить - 1 508 145,40тис.грн.

Крім того, підприємство відповідача зазнало збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а саме у 2022 році адміністративно-побутовий корпус Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго пошкоджено внаслідок ракетного обстрілу (Акт №11 від 12.10.2022 комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації) та у 2024 році будівлі багерної насосної Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго пошкоджено внаслідок ракетного обстрілу (Акт №67 від 13.08.2024 комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації).

Господарська діяльність відповідача з постачання теплової енергії споживачам є стабільно збитковою, скрутне фінансове становище підприємств, фізичних осіб-підприємців та громадян, які є споживачами послуг з постачання теплової енергії, спричинило збільшення дебіторської заборгованості.

На виконання Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування №2479 від 29.07.2022, встановлені тарифи, що діяли станом на 24.02.2022.

За даними відповідача рівень оплати населенням за спожиту теплову енергію за період з грудня 2023 по вересень 2024 склав 39 %.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси); стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

У той час Товариство з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго включено до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення ствердженого наказом Міністерства від 21.07.2023 № 49/ДСК «Про затвердження секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення» (у редакції наказу від 21.05.2024 №29/ДСК із змінами внесеними наказом від 16.01.2025 № 3/ДСК). Протоколом від 26.12.2024 № 23 засідання Робочої групи з ідентифікації та категоризації об`єктів критичної інфраструктури, щодо яких визначено Міністерство секторальними органом у сфері захисту критичної інфраструктури рекомендовано об`єкт ТОВ «Краматорськтеплоенерго» віднести до об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення та присвоїти III категорію критичності.

Відповідач також вказує, що у підприємства фактично відсутні оборотні кошти, оскільки гроші, які надходили відповідачу від споживачів, підлягали перерозподілу без згоди підприємства та направлялись банком на користь газопостачальної та газорозподільної компаній відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014, а залишок грошей що залишався у підприємства ледве покривав витрати на заробітну плату та податки.

На підставі наведеного, відповідач наполягає на тому, що стягнення одночасно всієї суми боргу заблокує фінансову діяльність підприємства, призведе до виникнення заборгованості з заробітної плати працівників, що залишились та підтримують роботу ТЕЦ, через що підготовка станції до опалювального сезону Краматорської міської територіальної громаді у період 2025/2026 буде неможливою.

Відповідач з листопада 2022 року опинився в статусі Переддефолтний, так як не зміг підтримувати належним чином фінансову гарантію перед ОСП та здійснювати купівлю електричної енергії на сегментах ринку для власних потреб та обладнання, задіяного для підкачки теплоносія.

У постанові Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі 905/349/23, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 27.06.2024, колегія суддів зазначила, що діяльність відповідача є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками військовим агресором РФ на теплогенеруючі об`єкти країни.

Необхідність забезпечення роботи теплогенеруючого підприємства, основним споживачем якого є населення м. Краматорськ, в умовах воєнного стану є очевидною.

Позивач заперечує проти відстрочення рішення суду, вказує на необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, зазначає, що несвоєчасне виконання судового рішення утруднює виконання позивачем його зобов`язань перед іншими учасниками ринку електричної енергії, що може створити ризики для забезпечення електричною енергією інших споживачів постачальника.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення з урахуванням необхідності дотримання балансу інтересів сторін, господарський суд враховує, що спірні правовідносини виникли у межах господарчої діяльності сторін, спрямованої на отримання прибутку від надання послуг населенню міста Краматорськ Донецької області. Особливості провадження господарської діяльності відповідача, зокрема ризики, пов`язані з платоспроможністю споживачів і територіальність, були відомі позивачеві як на момент укладення, так і під час виконання договору. Суд також бере до уваги об`єктивні обставини, що склалися в період прострочення виконання зобов`язання, а саме наближеність до зони активних бойових дії місця здійснення діяльності відповідачем, об`єктивно негативно позначилось на загальній економічній ситуації в регіоні та платоспроможності населення. За таких умов відстрочення виконання рішення не порушує балансу інтересів сторін як суб`єктів господарювання, діяльність яких за своєю суттю є ризиковою.

Дослідивши надані відповідачем докази, враховуючи вищенаведені обставини в сукупності, зважаючи на те, що відстрочення виконання рішення узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, суд, з метою дотримання балансу інтересів сторін вважає, що наявні правові підстави для відстрочення виконання рішення у даній справі до 31.08.2025, що відповідає принципам співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 статтею 130 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 32478,17 грн згідно з платіжною інструкцію №3882938 від 12.03.2025.

Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про повернення позивачеві з державного бюджету 50% судового збору, що становить 16239,09 грн, а решта 50% покладається на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 130, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», про стягнення 2706514,13 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84320, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 8-Д; ідентифікаційний код 34657789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» (04119, м.Київ, вул. Гарета Джонса, б.8, літера 20 Д; ідентифікаційний код 45179093) заборгованість в загальному розмірі 2706514,13 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 2688878,93 грн; 3% річних в розмірі 11576,23 грн, інфляційні втрати у розмірі 6058,97 грн; судовий збір у розмірі 16239,08 грн.

Відстрочити виконання рішення до 31.08.2025.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» (04119, м.Київ, вул. Гарета Джонса, б.8, літера 20 Д; ідентифікаційний код 45179093) судовий збір в розмірі 16239,09 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцію № 3882938 від 12.03.2025.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 19.05.2025 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2025.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз