Рішення від 10.04.2025 по справі 908/17/24

номер провадження справи 26/7/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2025 Справа № 908/17/24(910/11801/24)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОТОРГ 2017, код ЄДРПОУ 41344385 (69106 Україна, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 5)

до відповідачів: 1/ Держави Україна в особі Міністерства Юстиції України, код ЄДРПОУ 00015622 (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13)

2/ Державної казначейської служби України, код ЄДРПОУ 37567646 (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6)

про стягнення 15 664 590,00 грн

в межах справи № 908/17/24

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОТОРГ 2017, код ЄДРПОУ 41344385 (69106 Україна, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 5)

Кредитори: 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю АРМТЕКХОЛД, код ЄДРПОУ 42053369 (04080 Україна, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21)

2/ Товариство з обмеженою відповідальністю ФК ІНВЕСТ

3/ Товариство з обмеженою відповідаьністю ПОЛЮСБУД

4/ Товариство з обмеженою відповідальністю ГЛОБУС-МАРКЕТИНГ

5/ Товариство з обмеженою відповідальністю БЦ-ВЕСТА

Представники сторін:

від позивача Мірошник Р.С. (в режимі відеоконференції)

від відповідачів: 1/ - Проценко Ю.В. (в залі суду)

2/ - Кріль Ю.А. (в залі суду)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області за підсудністю з Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОТОРГ 2017 до Держави Україна в особі Міністерства Юстиції України та Державної казначейської служби України про стягнення з Держави Україна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Веста Центр завданої матеріальної шкоди у розмірі 15 664 590,00 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.10.2024 визначено до розгляду судді Юлдашеву О.О.

Також до суду 31.10.2024 через систему Електронний суд надійшла заява про доручення до матеріалів справи позовної заяви в редакції від 31.10.2024 року, залишивши позов в редакції від 25.09.2024 без розгляду.

У даній позовній заяві позивач просить суд стягнути з Держави Україна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОТОРГ 2017 завданої матеріальної шкоди у розмірі 15 664 590,00 грн.

Ухвалою суду від 07.11.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОТОРГ 2017 про стягнення з Держави Україна на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 15 664 590,00 грн, до розгляду в межах справи №908/17/24 про банкрутство позивача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; постановлено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства; підготовче засідання призначено на 26.11.2024р. об 11-45.

Позивач не направив свого представника у судове засідання 26.11.2024.

До суду надійшли наступні документи:

- 13.11.24 заява Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Астер про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача;

- 22.11.24 відзив відповідача-1 на позовну заяву;

- 25.11.24 відзив відповідача-2 на позовну заяву;

- 26.11.24 заперечення позивача на заяву ТОВ Мега Астер про вступ у справу в якості третьої особи.

Ухвалою від 26.11.2024 відкладено підготовче засідання на 17.12.2024р. о 14-00; зобов`язано позивача надати документи та матеріали на підтвердження всіх обставин, викладених в позовній заяві; пропонується надати відповідь на відзив (у разі його отримання); одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду направити (вручити) копію відповіді та доданих до неї документів іншим учасникам справи, докази направлення/надання надати суду (додати до відповіді на відзив), у т.ч. експертну оцінку вартості майна.

До суду 15.12.2024 надійшло клопотання позивача ТОВ ЄВРОТОРГ 2017 про долучення до матеріалів справи звіту про незалежну оцінку вартості майна та відповідь на відзив Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 17.12.2024 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Астер про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Оголошено перерву в судовому засіданні на "09" січня 2025 р. о 12:00 год.

До суду 23.12.2024 надійшли письмові заперечення Міністерства юстиції України на клопотання позивача про долучення до матеріалів справи Звіт про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень; запереченя на відповідь на відзив на відзив позивача.

07.01.2025 клопотання позивача про долучення до матеріалів справи звіту про оцінку майна.

08.01.2025 заява позивача на заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив відповідача.

Ухвалою від 09.01.2025 продовжено строк розгляду підготовчого засідання на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на 25.02.2025 об 11-00; запропоновано сторонам надати суду додаткові документальні докази по справі, до розгляду позову по суті.

20.01.25 до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи оригіналу звіту про оцінку майна.

22.01.25 заперечення відповідача-1 на пояснення позивача від 08.01.25.

24.01.25 клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових документальних доказів.

Зазначені документи залучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою від 25.02.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/17/24(910/11801/24) з розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОТОРГ 2017 до Держави Україна в особі Міністерства Юстиції України та Державної казначейської служби України, про стягнення 15 664 590,00 грн; призначено справу до розгляду по суті на 03.04.2025 р. об 11:15 год.

У судовому засіданні 03.04.2025 судом було оголошено, що вступну та резолютивну частини рішення буде оголошено 10.04.2025.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, суд встановив наступне.

13.01.2012 між ПАТ «Європейський газовий банк» (банк) та ТОВ «Мега Астер» (позичальник) був укладений кредитний договір № 506-130112, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію.

28.09.2012 між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Мега Астер» був укладений договір іпотеки № 1048-280912/І в забезпечення кредитного договору № 578-310512 від 31.05.2012, предметом якого є об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, площею 2250,00кв.м, готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 68.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2012 (рішення Господарського суду міста Києва набрало законної сили 27.07.2012). Зазначений об`єкт розташований на земельній ділянці площею 0,3403 га, кадастровий номер земельної ділянки: 72:478:003.

За домовленістю сторін, станом на дату укладення даного договору загальна вартість предмету іпотеки складає 50 002 650, 00 грн; на строк дії даного договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця (п. 1.4. договору).

У зв`язку з невиконанням ТОВ «Мега Астер» зобов`язань за кредитним договором №506-130112 ПАТ «Європейський газовий банк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення грошових коштів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі №910/6025/15-г позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Мега Астер» на користь ПАТ «Європейський газовий банк» 5 919 290,66 доларів США заборгованості за кредитом, 703 737,88 доларів США заборгованості за відсотками.

На виконання вказаного рішення 15.05.2015 господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

28.05.2015 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання наказу № 910/6025/15-г від 15.05.2015, виданого господарським судом м. Києва виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та встановив боржнику семиденний строк для самостійного виконання рішення.

ТОВ «Мега Астер» рішення в самостійному порядку виконано не було.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було здійснено заходи з пошуку усього рухомого та нерухомого майна боржника.

28.05.2015 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Астер» у межах суми заборгованості та виконавчого збору.

11.06.2015 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у межах виконавчого провадження №47696259 складений акт опису та арешту майна №4, відповідно до якого описано і накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, площею 2 250 м2, готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський,68.

21.07.2015 ПАТ «Єврогазбанк» звернулося у межах виконавчого провадження № 47696259 з клопотанням, в якому просило призначити ЗАТ «Консалтингюрсервіс» експертом, суб`єктом оціночної діяльності для участі у даному виконавчому провадженні.

З метою визначення вартості вказаного нерухомого майна державним виконавцем 09.09.2015 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

17.11.2015 до Міністерства юстиції України надійшов звіт, виконаний 21.09.2015 суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання ЗАТ «Консалтингюрсервіс» в особі Грицаєнко М.Ю. про вартість належного боржникові нерухомого майна - об`єкту незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, загальною площею 2250 кв.м, готовністю 18%, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 68. Згідно звіту ринкова вартість майна станом на 17.09.2015 склала 5911162 грн (без урахування ПДВ).

23.11.2015 виконавцем направлено на адресу зокрема ТОВ «Мега Астер» лист від 20.11.2015 №15949-0-33-15/20-1/19 з копією звіту про оцінку майна, які отримані останнім 25.11.2015, а також роз`яснено, що у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня находження повідомлення.

11.12.2015 від ТОВ «Мега Астер» до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли заперечення на звіт про оцінку майна.

11.12.2015 виконавець звернувся до ДП «Сетам» із заявкою на реалізацію арештованого майна у ВП №47696259, де дату проведення торгів призначено на 13.01.2016.

ДП «Сетам» було прийнято відповідну заявку на реалізацію арештованого майна та призначена дата та час електронних торгів.

Повідомлення про проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» були розміщені оголошення в газеті «Час Київщини» №49 від 25.12.2015 та в газеті «Метро com.ua» №100 від 23.12.2015 про проведення прилюдних торгів з реалізації об`єкту незавершеного, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 68, із зазначенням інформації про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та інше.

Постановою державного виконавця від 18.12.2015 ТОВ «Канзас Ріал Естейт» доручено провести рецензування звіту про оцінку майна, виконаного 21.09.2015 ЗАТ «Консалтингюрсервіс».

18.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (Товариство з обмеженою відповідальністю «Канзас Ріал Естейт») для участі у виконавчому провадженні в частині рецензування звіту про оцінку майна.

Згідно з рецензією, складеною 30.12.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю «Канзас Ріал Естейт» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий 15.02.2013 за № 14355/13 Фондом державного майна України (строк дії: 15.02.2016) в особі Нестеренко З.М. на звіт про оцінку майна, виконаний 21.09.2015 суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ЗАТ «Консалтингюрсервіс» в особі Грицаєнко М.Ю. про вартість належного боржникові нерухомого майна - об`єкту незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, загальною площею 2250 кв.м, у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

13.01.2016 ДП «Сетам» проведено електронні торги, результат яких оформлено протоколом № 139702.

За результатом електронних торгів переможцем визнано ТОВ «Веста Центр», з ціновою пропозицією 5 911 162 грн.

Продане на електронних торгах майно об`єкт незавершеного будівництва-адміністративно-виставковий будинок з магазином і кафе, що знаходиться за адресою: м.Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 68, 21.01.2016 року зареєстровано на праві власності за переможцем торгів -ТОВ «Веста Центр», про що державним реєстратором приватним нотаріусом Немм О.В. внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

15.01.2016 державним виконавцем надіслано сторонам виконавчого провадження, зокрема, ТОВ «Мега Астер», надіслано повідомлення про проведення рецензування звіту про оцінку майна від 11.01.2016, де роз`яснено, що у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Отже, суд встановив, що державним виконавцем сторонам виконавчого провадження було повідомлено про результат рецензії на звіт про оцінку майна вже після проведення електронних торгів та визначення їх переможця.

Посилаючись на те, що торги проведені із порушенням вимог ст. ст. 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження», п.п. 1 - 3 Тимчасового порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5, оскільки результати проведеної рецензії на звіт про оцінку майна було направлено вже після проведення електронних торгів з продажу майна, про проведення яких боржник не був повідомлений належним чином, 26.01.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Астер» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про визнання електронних торгів, що відбулися 13.01.2016 з продажу лота №116662, а саме: об`єкту незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе загальною площею 2250 м.кв. готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68 та належить ТОВ «Мега Астер» на праві власності такими, що проведені з порушеннями чинного законодавства; визнання незаконним та скасування: протоколу електронних торгів від 13.01.2016 №139702, акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 21.01.2016 № 47696259/9, свідоцтва, виданого Немм О.В. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу зареєстрованому в реєстрі за № 50 від 21.01.2016.

В постанові Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у справі №922/2817/18 (910/1119/16) судом встановлено порушення процедури проведення прилюдних електронних торгів, їх невідповідність вимогам Закону України «Про виконавче провадження», Тимчасовому порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що мало наслідком позбавлення права Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Астер» на оскарження результатів рецензії звіту з оцінки майна, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання незаконним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 21.01.2016 №47696259/9 та визнання незаконним і скасування свідоцтва, виданого Немм О.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №50 від 21.01.2016, та наявності підстав для їх задоволення.

В серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Астер», в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гусака Ю.М. звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроторг 2017» 27 нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 68, визнання права власності за позивачем на житлові приміщення.

Відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 922/2817/18 (922/3822/23) витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «Євроторг 2017» 27 нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 68.

Під час розгляду вказаної справи судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила зокрема наступне.

13.01.2012 між ПАТ «Європейський газовий банк» (банк) та ТОВ «Мега Астер» (позичальник) був укладений кредитний договір № 506-130112, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію.

28.09.2012 між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Мега Астер» був укладений договір іпотеки № 1048-280912/І в забезпечення кредитного договору №578-310512 від 31.05.2012, предметом якого є об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, площею 2250,00кв.м, готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський,68.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2012 (рішення господарського суду міста Києва набрало законної сили 27.07.2012). Зазначений об`єкт розташований на земельній ділянці площею 0,3403 га, кадастровий номер земельної ділянки: 72:478:003.

За домовленістю сторін, станом на дату укладення даного договору загальна вартість предмету іпотеки складає 50 002 650, 00 грн; настрок дії даного договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця (п. 1.4. договору).

У зв`язку з невиконанням ТОВ «Мега Астер» зобов`язань за кредитним договором №506-130112 ПАТ «Європейський газовий банк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення грошових коштів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/6025/15-г позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Мега Астер» на користь ПАТ «Європейський газовий банк» 5 919 290,66 доларів США заборгованості за кредитом, 703 737,88 доларів США заборгованості за відсотками. Після набрання рішенням законної сили 15.05.2015 господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

ТОВ «Мега Астер» рішення суду в самостійному порядку виконано не було, а тому в рамках виконавчого провадження 13.01.2016 ДП «Сетам» проведено електронні торги, результат яких оформлено протоколом №139702, що в подальшому визнано переможцем ТОВ «Веста Центр» з ціновою пропозицією 5 911 162 грн.

21 січня 2016 реалізований Об`єкт незавершеного будівництва зареєстровано на праві власності за переможцем торгів - ТОВ «Веста Центр», про що державним реєстратором - приватним нотаріусом Немм О.В. - внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Астер» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста Центр» та Державного підприємства «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними та визнання свідоцтва недійсним, відповідно до якої позивач просив суд: 1) визнати недійсними електронні торги, що відбулися 13.01.2016 та оформлені протоколом електронних торгів №139702 від 13.01.2016 з продажу лоту №116662, а саме: об`єкту незавершеного будівництва адміністративно-виставкового будинку з магазином та кафе загальною площею 2250 кв.м, готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Мега Астер» на праві власності; 2) визнати недійсним свідоцтво, видане Немм О.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстроване в реєстрі за № 50 від 21.01.2016 (справа №922/2817/18 (910/1119/16).

26.02.2016 позивачем подано до господарського суду міста Києва заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просив суд: 1) визнати електронні торги, що відбулися 13.01.2016 з продажу лоту №116662, а саме: Об`єкту незавершеного будівництва адміністративно-виставкового будинку з магазином та кафе загальною площею 2250 кв.м., готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Мега Астер» на праві власності такими, що проведені з порушенням чинного законодавства; 2) визнати недійсним та скасувати протокол електронних торгів №139702 від 13.01.2016; 3) визнати незаконним та скасувати акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 21.01.2016 №47696259/9; 4) визнати незаконним і скасувати свідоцтво, видане Немм О.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстроване в реєстрі за №50 від 21.01.2016.

В березні 2016 до господарського суду міста Києва від ТОВ «Веста Центр» надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Астер» про усунення перешкод у користуванні майном, в якій позивач за зустрічним позовом просив суд усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Веста Центр» у володінні та користуванні майном - Об`єктом.

У вересні 2016 року ТОВ «Веста Центр» з метою вступу до складу учасників ТОВ «ЕРЗ» та збільшення своєї частки у його статутного капіталі передало до статутного фонду ТОВ «ЕРЗ» Об`єкт, що підтверджується протоколом № 7-ЕВ2 від 12.09.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Веста Центр», протоколом № 7-ВЕ від 12.09.2016 загальних зборів учасників ТОВ «ЕРЗ» та актом прийому передачі - майна від 12.09.2016. Рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 31452890 від 19.09.2016.

Після проведення реєстрації вказаний вище Об`єкт був поділений на 9 самостійних нежитлових приміщень, кожне з яких було самостійно введено в експлуатацію, а в подальшому на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 26.05.2017 право власності на вказані нежитлові приміщення зареєстровано за відповідачем - ТОВ «Євроторг 2017» (код ЄДРПОУ 41344385), а саме:

Згідно з договором від 26.05.2017, зареєстрованим за реєстровим номером 900, ТОВ «ЕРЗ» продало, а ТОВ «Євроторг 2017» придбало нежитлові приміщення №0-1 загальною площею 699,0 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68. Розрахунки проведено повністю, недоліків немає. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 24.05.2017 вищевказане приміщення належить ТОВ «ЕРЗ», станом на 26.05.2017 - ТОВ «Євроторг 2017».

Згідно з договором від 26.05.2017, зареєстрованим за реєстровим номером 903, ТОВ «ЕРЗ» продало, а ТОВ «Євроторг 2017» придбало нежитлові приміщення №0-2 загальною площею 699,0 кв.м. за адресою: м .Київ, проспект Повітрофлотський, 68. Розрахунки проведено повністю, недоліків немає. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 24.05.2017 вищевказане приміщення належить ТОВ «ЕРЗ», станом на 26.05.2017 - ТОВ «Євроторг 2017».

Відповідно до договору від 26.05.2017, зареєстрованим за реєстровим номером 906, ТОВ «ЕРЗ» продало, а ТОВ «Євроторг 2017» придбало нежитлові приміщення №0-3 загальною площею 699,0 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68. Розрахунки проведено повністю, недоліків немає. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 24.05.2017 вищевказане приміщення належить ТОВ «ЕРЗ», станом на 26.05.2017 - ТОВ «Євроторг 2017».

Згідно з умовами договору від 26.05.2017, зареєстрованим за реєстровим номером 909, ТОВ «ЕРЗ» продало, а ТОВ «Євроторг 2017» придбало нежитлові приміщення №1-1 загальною площею 699,0 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68. Розрахунки проведено повністю, недоліків немає. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 24.05.2017 вищевказане приміщення належить ТОВ «ЕРЗ», станом на 26.05.2017 - ТОВ «Євроторг 2017».

За договором від 26.05.2017, зареєстрованим за реєстровим номером 912, ТОВ «ЕРЗ» продало, а ТОВ «Євроторг 2017» придбало нежитлові приміщення №1-2 загальною площею 699,0 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68. Розрахунки проведено повністю, недоліків немає. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 24.05.2017 вищевказане приміщення належить ТОВ «ЕРЗ», станом на 26.05.2017 - ТОВ «Євроторг 2017».

Відповідно до договору від 26.05.2017, зареєстрованим за реєстровим номером 915, ТОВ «ЕРЗ» продало, а ТОВ «Євроторг 2017» придбало нежитлові приміщення №1-3 загальною площею 699,0 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68. Розрахунки проведено повністю, недоліків немає. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 24.05.2017 вищевказане приміщення належить ТОВ «ЕРЗ», станом на 26.05.2017 - ТОВ «Євроторг 2017».

Відповідно до договору від 26.05.2017, зареєстрованим за реєстровим номером 918, ТОВ «ЕРЗ» продало, а ТОВ «Євроторг 2017» придбало нежитлові приміщення №2-1 загальною площею 699,0 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68. Розрахунки проведено повністю, недоліків немає. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 24.05.2017 вищевказане приміщення належить ТОВ «ЕРЗ», станом на 26.05.2017 - ТОВ «Євроторг 2017».

За договором від 26.05.2017, зареєстрованим за реєстровим номером 921, ТОВ «ЕРЗ» продало, а ТОВ «Євроторг 2017» придбало нежитлові приміщення №2-2 загальною площею 699,0 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68. Розрахунки проведено повністю, недоліків немає. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 24.05.2017 вищевказане приміщення належить ТОВ «ЕРЗ», станом на 26.05.2017 - ТОВ «Євроторг 2017».

Згідно з умовами договору від 26.05.2017, зареєстрованим за реєстровим номером 924, ТОВ «ЕРЗ» продало, а ТОВ «Євроторг 2017» придбало нежитлові приміщення №2-3 загальною площею 699,0 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68. Розрахунки проведено повністю, недоліків немає. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 24.05.2017 вищевказане приміщення належить ТОВ «ЕРЗ», станом на 26.05.2017 - ТОВ «Євроторг 2017».

15.11.2018 ухвалою господарського суду Харківської області було порушено провадження у справі №922/2817/18 про банкрутство ТОВ «Мега Астер», введено процедуру розпорядження майном боржника.

Постановою господарського суду Харківської області від 27.11.2018 у справі №925/1874/13 ТОВ «Мега Астер» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Позивач вказував, що станом на 18.02.2019 згідно з висновком ТОВ «КБФ «Будпроект» №0301-192/1 за результатами проведення технічної інвентаризації нежитлових приміщень № 2-1 за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 68, було встановлено збільшення загальної площі на 4194,0 кв.м., де встановлено, що площа нежитлових приміщень № 2-1, склала 4893,0 кв.м.

Збільшення загальної площі на 4194,0 кв.м. нежитлового приміщення № 2-2, що склала 4893,0 кв.м., згідно висновку ТОВ КБФ Будпроект № 0301-193/1 від 18.02.2019 за результатами проведення технічної інвентаризації.

Також мало місце збільшення загальної площі на 4699,0 кв.м. нежитлового приміщення № 2-3, що склала 4699,0 кв.м., згідно висновку ТОВ «КБФ «Будпроект» № 0301-194/1 від 18.02.2019 за результатами проведення технічної інвентаризації.

На підставі висновку ТОВ «КБФ «Будпроект» № 0301-192/2 від 18.02.2019 щодо технічної можливості поділу нежитлових приміщень №2-1 за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд.68, загальною площею 4893,0 кв.м., яке належить на праві власності ТОВ «Євроторг 2017» , нежитлове приміщення №2-1 було поділене на 7 окремих приміщень.

На підставі висновку ТОВ «КБФ «Будпроект» №0301-193/2 від 18.02.2019 щодо технічної можливості поділу нежитлових приміщень №2-2 за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд.68, загальною площею 4893,0 кв.м, яке належить на праві власності ТОВ Євроторг 2017, нежитлове приміщення № 2-2 було поділене на 7 окремих приміщень.

На підставі висновку ТОВ «КБФ «Будпроект» №0301-194/2 від 18.02.2019 щодо технічної можливості поділу нежитлових приміщень №2-3 за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 68, загальною площею 4893,0 кв.м., яке належить на праві власності ТОВ «Євроторг 2017», нежитлове приміщення №2-3 було поділене на 7 окремих приміщень.

В подальшому відбулася державна реєстрація вищевказаних приміщень.

09 серпня 2022 року постановою Східного апеляційного господарського суду прийнято рішення, яким задоволено позов ТОВ «Мега Астер». Визнано електронні торги, що відбулися 13.01.2016 з продажу лоту №116662, а саме: об`єкту незавершеного будівництва адміністративно-виставкового будинку з магазином та кафе загальною площею 2250 кв.м., готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68 та належить ТОВ «Мега Астер» на праві власності, такими, що проведені з порушенням чинного законодавства. Визнано недійсним та скасовано протокол електронних торгів від 13.01.2016 № 139702. Визнано незаконним та скасовано акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 21.01.2016 № 47696259/9. Визнано незаконним і скасовано свідоцтво, видане Немм О.В. - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстроване в реєстрі за № 50 від 21.01.2016.

Як зазначає Позивач у позовній заяві, постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі №922/2817/18 (922/3822/23) скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 29.02.2024 у справі №922/2817/18 (922/3822/23), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Веста» на рішення господарського суду Харківської області від 29.02.2024 у справі №922/2817/18 (922/3822/23) залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Астер» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича на рішення господарського суду Харківської області від 29.02.2024 у справі №922/2817/18 (922/3822/23) задоволено.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29.02.2024 у справі №922/2817/18 (922/3822/23) скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Астер» та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроторг 2017» (69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 5; код ЄДРПОУ 41344385) серед іншого нежитлове приміщення №1-1, загальною площею 699 кв.м., розташоване за адресою: м.Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 68, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1256510180389.

Визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега Астер» (61052, м.Харків, вул.В.Панасівська, буд.68, корп.А-2, 210, код ЄДРПОУ 35332267), у тому числі на нежитлове приміщення № 1-1, загальною площею 699 кв.м., розташоване за адресою: м.Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 68, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1256510180389.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 29.02.2024 у справі №922/2817/18 (922/3822/23) залишено без змін.

Тобто, до моменту витребування спірних приміщень з власності Позивача, останній був їх власником.

Разом з тим, згідно з висновком звіту про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень №1-1, загальною площею 699.00 кв.м., розташованих за адресою: м.Київ, просп.Повітрофлотський, буд.68 станом на 10.10.2023 вартість приміщення складає 15 664 590,00 грн. без урахування ПДВ.

Тому Позивач стверджує, що через неправомірні дії з боку державних органів йому завдано збитків, які, станом на 10.10.2023 оцінюються у розмірі всієї вартості майна, яке вибуло з його володіння, а саме 15 664 590,00 грн. без урахування ПДВ.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилом частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за особою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За загальним правилом збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, тощо. У разі заподіяння збитків скаржник повинен довести наявність таких збитків, їх розмір, протиправну поведінку боржника у справі, що призвела до їх виникнення, та причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (див., зокрема, пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, пункт 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, п. 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22).

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 25.01.2022 у справі №143/591/20).

Слід також зазначити, що у певних випадках спосіб захисту імперативно «прив`язаний» до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін «встановлений законом» означає не просто те, що він названий в законі (наприклад, є в переліку статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5 ГПК України (аналогічне - у частині першій статті 5 ЦПК України) вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту (п. 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22).

Позивач стверджує, що внаслідок незаконних дій державного виконавця Департаменту ДВС Міністерства юстиції України під час реалізації нерухомого майна по лоту №116662 - об`єкту незавершеного будівництва адміністративно-виставкового будинку з магазином та кафе загальною площею 2 250 кв.м., готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 68, придбане позивачем майно (яке до цього було продане на прилюдних торгах, які згодом було визнано недійсними через порушення вимог закону органом державної виконавчої служби, що стало підставою для визнання торгів недійсними) було витребуване від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроторг 2017» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Астер», у зв`язку з чим позивачу завдана матеріальна шкода.

Як зазначає позивач, постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі №922/2817/18 (922/3822/23) витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроторг 2017» серед іншого нежитлове приміщення №1-1, загальною площею 699 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 68, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1256510180389, вартість якого згідно Звіту про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень №1-1 станом на 10.10.2023 складає 15 664 590,00 грн без урахування ПДВ, а відтак позивач вважає, що вказана сума вартості майна є збитками Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроторг 2017», які згідно зі статтями 1173-1175 Цивільного кодексу України підлягають відшкодуванню за рахунок держави.

Отже, предметом судового розгляду у цій справі є вимога про стягнення з державного бюджету збитків, завданих позивачу протиправними діями державного виконавця Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на підставі статей 22, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України, чинного на час виникнення спірних правовідносин).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 Цивільного кодексу України.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, зазначеними нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Отже підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Дії (бездіяльність) посадової особи державного органу, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди (збитки), шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою та заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, передбаченого статтею 11 Цивільного кодексу України внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (даний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 по справі № 908/2202/18, від 02.03.2020 по справі № 910/434/19, від 09.04.2020 по справі № 908/690/19.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.10.2018 по справі № 908/2261/17, від 30.06.2022 по справі № 916/1466/21, від 25.10.2024 по справі № 915/546/21), суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків, повинні виходити з того, що для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

В даному випадку, рішення суду у справі №922/2817/18 (922/3822/23) встановлює факт порушення процедури проведення електронних торгів, поряд із цим, позивачем не доведено наявність шкоди та причинний зв`язок між встановленням факту такого порушення і заподіяною шкодою.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.08.2019 у справі № 757/24365/18-ц, варто зазначити, що сам по собі факт наявності судового рішення про визнання дій посадової особи Міністерства юстиції України неправомірними, за умови недоведення вищенаведених обставин, не є достатньою підставою для відшкодування шкоди.

В свою чергу, між діями державного виконавця та набуттям ТОВ «Євроторг 2017» права власності на майно, розташованого за адресою: проспект Повітрофлотський, буд. 68, м. Київ, відсутній причинний зв`язок, що свідчить про відсутність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення і, відповідно, відсутності підстав для відшкодування збитків.

Вказане свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди за рахунок держави на підставі статей 1173-1175 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції у справі № 922/2817/18 (910/1119/16) на електронних торгах з продажу об`єкту незавершеного будівництва адміністративно-виставкового будинку з магазином та кафе загальною площею 2 250,00 кв.м., готовністю 18%, що знаходився за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68, переможцем було Товариство з обмеженою відповідальністю «Веста Центр».

В подальшому, ТОВ «Веста Центр» передало вказане майно Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕРЗ», а ТОВ «ЕРЗ», розділивши вказане майно на 9 самостійних нежитлових приміщень (№ 0-1, № 0-2, № 0-3, № 1-1, № 1-2, № 1-3, № 2-1, № 2-2 № 2-3, загальною площею кожне з яких 699,00 кв.м.), згідно з договорами купівлі-продажу від 26.05.2017 було продано ТОВ «Євроторг 2017».

Таким чином, ТОВ «Євроторг 2017» придбало нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68, у ТОВ ЕРЗ, у зв`язку з чим між ТОВ «Євроторг 2017» та державним виконавцем відсутні ані договірні, ані деліктні правовідносини з приводу вказаного нерухомого майна.

Висновки про те, що саме орган державної виконавчої служби зобов`язаний повернути кошти переможцю прилюдних торгів, які визнано недійсними, неодноразово підтверджувався Верховним Судом в аналогічних справах (постанови Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 по справі № 357/18153/15-ц та від 13.02.2019 по справі № 127/11660/16-ц (ЄДРСРУ № 79879102 ).

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, що встановлені частинами першою, третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу). Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 24.10.2012 № 6-116цс12.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Сторонами договору купівлі-продажу є покупець та продавець (ст. 655 ЦК України).

У разі визнання прилюдних торгів недійсними у первісний стан шляхом реституції повертаються сторони договору.

Покупцем за договором купівлі-продажу майна з прилюдних торгів є переможець торгів, який підписав протокол про їх результати та отримав затверджений державним виконавцем акт.

Продавцем за договором купівлі-продажу майна з прилюдних торгів може бути як спеціалізована організація, що проводила торги, так і виконавча служба, від імені якої могла виступати спеціалізована організація як організатор торгів.

Враховуючи те, що реституція, тобто повернення у стан, який існував до укладення недійсного правочину, можлива лише між його сторонами, судам необхідно встановити, хто саме є продавцем та покупцем за договором, який було укладено за результатами проведення прилюдних торгів та який у подальшому визнано недійсним.

При цьому варто враховувати, що якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією з ВДВС договору ця організація під час укладення на торгах договору виступає представником ВДВС, то стороною такого договору є ВДВС. Якщо ж спеціалізована організація виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з ВДВС договору, то стороною договору на прилюдних торгах є спеціалізована організація.

Аналізуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що ТОВ «Євроторг 2017» не є стороною договору, адже він не був учасником електронних торгів, на яких було продано Об`єкт (лот № 116662), і які в подальшому були визнані недійсними.

Крім того, згідно з частиною 4 статті 390 ЦК України, на яку є посилання на сторінці 22 постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 по справі № 922/2817/18 (922/3822/23), добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Отже, нежитлове приміщення № 1-1, про яке йдеться мова у позові, не було у складі об`єкта, що було реалізовано на електронних торгах, а з`явилося у зв`язку з розподілом ТОВ «ЕРЗ» такого об`єкту на 9 самостійних нежитлових приміщень, зокрема, нежитлового приміщення № 1-1, яке, в подальшому, було придбано ТОВ «Євроторг 2017».

Також судами встановлено, що об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-виставковий будинок з магазином та кафе, площею 2 250 кв.м., готовністю 18%, що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 68, був поділений шляхом створення нових записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про те, що у даному випадку виникнення спірних об`єктів нерухомого майна, які мають площу більшу, аніж визначену як площу забудови предмету торгів, не може свідчити про виникнення, будівництво та реєстрацію нових індивідуально визначених речей, а свідчить про формальний поділ частини об`єкту від загальної площі нерухомого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Мега Астер», що вибуло у позивача поза його волею.

Судова колегія зауважує на тому, що ТОВ «Євроторг 2017» не довело та не надало доказів того, що витребуване майно є зовсім іншим об`єктом, який останнє побудувало та який не має відношення до об`єкту недобудови, власником якого є ТОВ «Мега Астер».

Наявні матеріали справи не підтверджують виникнення нового майна, розташованого за тією ж самою адресою місцезнаходження що і проданий предмет недійсних електронних торгів, натомість дають підстави для висновку про те, що реалізоване майно об`єкт незавершеного будівництва, було формально поділене в реєстрі та містить прив`язку до вже існуючої нерухомості з використанням її функціональних елементів.

Відповідно спірне майно не можна визнати новоствореним, що відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06.07.2016 у справі № 6-1213цс16.

Саме по собі збільшення площі майна, реконструкція або добудова приміщень не свідчать про створення нового об`єкта нерухомого майна, а лише надають добросовісному набувачу право відшкодувати здійснені ним витрати на реконструкцію в порядку ч. 4 ст. 390 ЦК України.

При цьому, здійснення поліпшення нерухомого майна не може бути перешкодою у витребуванні цього майна власником, а є лише підставою для відшкодування власником понесених добросовісним володільцем витрат.

Східний апеляційний господарський суд в постанові від 21.05.2024 по справі № 922/2817/18 (922/3822/23) зазначив, що «здійснення поліпшення нерухомого майна не може бути перешкодою у витребуванні цього майна власником, а є лише підставою для відшкодування власником понесених добросовісним володільцем витрат».

В свою чергу варто відмітити, що ТОВ «Євроторг 2017» не надало жодного документу щодо звернення до ТОВ «Мега Астер» з приводу відшкодування останнім понесених ТОВ «Євроторг 2017» витрат.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.05.2024 по справі № 910/5808/20 (пункти 67.3, 68, 68.1) з приводу застосування частини 4 статті 390 ЦК України: «зазначеною нормою не визначено порядок компенсації власнику вартості втраченого майна та осіб, до яких повинен звернутися власник з відповідним позовом у випадку відмови у задоволенні відповідних позовних вимог до добросовісного набувача. Так само зазначеною нормою не встановлено порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачу у випадку задоволення позовних вимог власника про витребування майна.

Колегія суддів звертається до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, за змістом якого добросовісний (кінцевий) набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжного набувача, в якого придбав майно, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України. Таку ж вимогу може заявити і проміжний набувач до первинного набувача.

Добросовісний набувач набуває право на таке звернення за умови задоволення судом позовних вимог власника про витребування спірного майна.»

Таким чином, Верховним Судом вже визначено спосіб захисту прав добросовісного набувача щодо відшкодування понесених збитків, у зв`язку з чим ТОВ «Євроторг 2017», пред`явивши позов про стягнення збитків до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби України обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки така вимога щодо відшкодування збитків, враховуючи наведені висновки Верховного Суду, має бути пред`явлена на підставі статті 661 ЦК України кінцевим набувачем ТОВ «Євроторг 2017» до проміжного набувача ТОВ «ЕРЗ», з яким було укладено договори купівлі-продажу майна, та у володінні якого перебувають кошти ТОВ «Євроторг 2017» за придбане нежитлове майно, зокрема, нежитлове приміщення № 1-1.

Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 19.01.2021 по справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 по справі № 925/642/19 (пункт 52) було зазначено, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що відсутня встановлена належним чином протиправність дій відповідачів 1, 2 та не доведеність розміру шкоди, свідчать про відсутність інших складових, як то причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та заподіяною шкодою, а отже не встановлено складу правопорушення, необхідного для застосування такої міри деліктної відповідальності як стягнення шкоди, позовні вимоги позивача щодо стягнення шкоди в розмірі 15 664 590,00 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

При цьому, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У зв`язку з викладеним, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення складено та підписано-26.05.25.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.