Рішення від 07.05.2025 по справі 344/2445/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 344/2445/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Матнечук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз»

про визнання припиненими трудових відносин та стягнення компенсації за невикористані відпустки та вихідну допомогу в сумі 13667810 грн 93 к.

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Чишинської А. В.,

представника відповідача Поповича В. В.

ухвалив таке рішення.

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 07.05.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» про припинення трудових відносин та стягнення компенсації за невикористані відпустки та вихідну допомогу в сумі 13667810 грн 93 к.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 20.12.2024 суд залишив позовну заяву без руху, надав десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

09.01.2025 на адресу суду надійшла заява від 08.01.2025 (вх. № 314/25) з доданою квитанцією про сплату судового збору.

14.01.2025 суд ухвалою постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 12.02.2025, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Протокольною ухвалою від 12.02.2025 суд відклав підготовче засідання на 12.03.2025.

Протокольною ухвалою від 12.03.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 09.04.2025.

09.04.2025 суд ухвалою про виклик в судове засідання повідомив Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної ситеми «Івано-Франківськгаз» про відкладення розгляду справи по суті на 05.05.2025, а також визнав явку відповідача обов`язковою.

05.05.2025 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 07.05.2025.

Сторін належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи.

Явка 05.05.2025 та 07.05.2025 в судове засідання позивача, представника позивача та представника відповідача підтверджує наведений факт.

Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач виявив бажання реалізувати своє право на звільнення та припинити трудові відносини з відповідачем, проте, не зважаючи на прийняте Наглядовою радою рішення та заяву позивача трудові відносини на момент розгляду справи припинені не були.

У судовому засіданні позивач та представник позивача вказали, що позовні вимоги вони не змінювали, але просили позов задовольнити частково, в частині стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» компенсації за невикористані відпустки в розмірі 1162335,13 грн та вихідну допомогу в розмірі 2595293,76 грн, всього 3757628,89 грн.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив в задоволенні позову відмовити.

Свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, аргументує тим, що, по-перше, хоча п. 6.3.5 контракту від 17.06.2022, укладеного з позивачем передбачено, що контракт припиняється у разі прийняття рішення Наглядовою Радою Товариства рішення про припинення повноважень керівника, проте під час прийняття Рішення Наглядової ради Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», яким вирішено припинити повноваження Голови Правління Шульги Віталія Анатолійовича в Україні діяв та продовжує діяти особливий період. Припинення трудового договору з працівником, призваним на військову службу можливе тільки після закінчення проходження військової служби.

По-друге, подана заява позивача про те, що він не заперечує проти звільнення не може слугувати підставою для звільнення, оскільки вона не відповідає вимогам, встановленим до заяв про звільнення, не містить усіх реквізитів, що характерні для заяв даного виду, зокрема, не зазначено підставу звільнення з посиланням на чітку норму чинного законодавства та не зазначено дату, з якої потрібно звільнити позивача.

Що стосується виплат позивачу компенсацій за невикористанні відпустки та вихідної допомоги, то як зазначено в відзиві, відповідач вважає що така є передчасною, оскільки, враховуючи особливий період, те, що ОСОБА_1 не звільнений з АТ «Оператор Газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», йому не проводились виплати, передбачені для звільнених працівників.

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає його безпідставним та необґрунтованим. Щодо позовної вимоги про стягнення компенсації за невикористані відпустки та вихідну допомогу, не заперечує щодо виплати, однак вважає її передчасною. Крім того, в судовому засіданні 07.05.2025 надав свій розрахунок витрат майбутніх періодів при звільненні працівника АТ «Оператор Газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» ОСОБА_1 , який складає 2809795,79 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

25.05.2022 рішенням Наглядової Ради Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» від 25.05.2022 ОСОБА_1 з 01.07.2022 обрано Головою правління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» ( протоколом засідання № 25/05-2022 від 25.05.2022).

17.06.2022 Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» підписано Контракт з Головою правління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», який вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє з 01.07.2022 по 30.06.2025 включно.

17.06.2022 між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (Товариство) та ОСОБА_1 (голова Правління, керівник) підписано Додаток до Контракту з Головою Правління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» від 17.06.2022, яким передбачено щомісячний посадовий оклад у розмірі 300 000 грн. (пункт 1 Додатку), визначено порядок виплати річної премії (п.п.3-7), встановивши її розмір у 1 200 000 грн. (пункт 5 Додатку) передбачено можливість сплати Керівнику інших місячних премій (заохочень) (пункт 8 Додатку).

16.06.2023 згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.06.2023 року «Про призов резервістів, військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації» ОСОБА_1 направлено для проходження військової служби по мобілізації резервістів та військовозобов`язаних.

16.06.2023 наказом т.в.о Голови правління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» № 89-к/тр «Про увільнення від роботи у зв`язку з призивом на військову службу по мобілізації» голову правління АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» увільнено від роботи з 16.06.2023 у зв`язку з призовом на військову службу по мобілізації із збереженням місця роботи і посади та з щомісячним проведенням матеріальної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку.

16.06.2023 згідно довідки, підписаної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6/98 від 22.06.2023 солдат ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 .

11.08.2023 відбулося засідання Наглядової Ради Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», на якому згідно протоколу № 2/23 (п. 1.1, п. 2.1) від 11.08.2023 вирішено припинити повноваження Голови Правління Товариства ОСОБА_1 з дати прийняття рішення, обрано головою Правління Товариства ОСОБА_2 .

14.09.2023 ОСОБА_1 на адресу голови Правління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» подав заяву наступного змісту: «В зв`язку з перебуванням на службі в ЗСУ не заперечую про моє звільнення у відповідності до Протоколу № 8/23 засідання Наглядової Ради від 11.08.2023».

14.09.2023 направлений адвокатський запит з переліком питань стосовно підстав звільнення та здійснених при звільненні нарахувань.

Листом від 26.09.2023 № 76001-Сл-12985-0923 з доданою до нього довідкою про доходи повідомлено, що питання звільння ОСОБА_1 перебуває в процесі розгляду.

13.10.2023 на адресу АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» скеровано адвокатський запит з переліком питань стосовно звільнення ОСОБА_1 , нарахувань та виплат.

В листі-відповіді АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» від 23.10.2023 повідомлено, що ОСОБА_1 не звільнено.

03.11.2023 на адресу АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» скеровано адвокатський запит щодо нарахованого/виплаченого доходу ОСОБА_1 за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання адвокатського запиту і кількість днів невикористаної відпустки.

13.11.2023 отримано відповідь № 76001.10-Сл-71-23 із запитуваною інформацією.

29.07.2024 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та звільненого у відставку наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 28.07.2024 № 106-РС.

31.07.2024 ОСОБА_1 на адресу т.в.о. голови Правління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» подав заяву, якою інформував про те, що у відповідності до наказу, копія якого додається, його звільнено з військової служби.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що звільнивши його 11.08.2023 (рішення Наглядової ради), відповідачем було порушено його право, адже останнім не видано наказ про звільнення та не проведено належного розрахунку відповідно до вимог КЗпП України, що змусило його звернутись із позовом до суду.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням цієї норми, Конституційний Суд України у своїх Рішеннях від 07.07.2004 у справі № 1-14/2004, від 16.10.2007 у справі № 1-16/2007 та від 29.01.2008 у справі № 1-5/2008 зауважив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядається як природна потреба людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є надвідчужуваним і по суті означає забезпечення саме різних можливостей кожному для його реалізації.

Стаття 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Трудові відносини всіх працівників регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (ст. 1 КЗпП України).

Згідно ч.2 ст.2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ч.1-3 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Судом встановлено, що трудові відносини між працівником ОСОБА_1 , який обіймав посаду Голови Правління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», та товариством Відповідача регулювалися укладеним між цими сторонами Контрактом з Головою правління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» від 17.06.2022.

Вказаним Контрактом врегульовано права, обов`язки та відповідальність його сторін, а також порядок зміни умов та розірвання Контракту (розділ 6 Контракту).

Строк дії Контракту встановлено його сторонами до 30 червня 2025 року включно (п.7.1 Контракту).

Відповідно до п. 6.3, п. 6.3.5. Контракту контракт може бути розірваний у встановленому законодавством порядку до закінчення строку його дії, а керівник звільнений з посади у разі прийняття рішення про припинення (відкликання) повноважень керівника. Ця підстава для звільнення керівника може бути застосована не раніше, ніж 01.01.2023.

Згідно з п. 10.2.2.7 статуту АТ «Івано-Франківськгаз» до виключної компетенції Наглядової Ради належить обрання та припиненя (відкликання повноважень Голови та членів правління.

Порядок припинення повноважень Голови Правління АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» визначено пунктом 11.9 Статуту Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (нова редакція), затвердженого 21.03.2019 року (а.с.19-41), яким визначено:

11.9.1. Повноваження Голови та/або членів Правління припиняються за рішенням Наглядової ради.

11.9.2 Наглядова рада може в будь-який час та з будь-яких підстав прийняти рішення про припинення (відкликання) повноважень Голови Правління, будь-кого (або всіх) із членів Правління.

11.9.3. Повноваження Голови правління припиняються за рішенням Наглядової ради з одночасним прийняттям рішення про обрання (призначення) Голови Правління або особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження.

Отже, Наглядова рада Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» наділена безумовними повноваженнями щодо припинення (відкликання) повноважень Голови Правління товариства.

Зазначені положення статуту в повній мірі відповідають положенням Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон).

Відповідно до ч.1 статті 84 Закону повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради з одночасним прийняттям рішення про призначення голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) або особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження, якщо статутом акціонерного товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.

Матеріали справи містять протокол №2/23 засідання Наглядової ради АТ "Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» від 11.08.2023, відповідно до пункту 1 питання порядку денного припинено повноваження Голови правління товариства ОСОБА_1 з дати прийняття цього рішення; припинено повноваження усіх діючих членів Правління Товариства з 14.08.2023. Також за результатами засідання Наглядової ради обрано нового Голову та членів Правління товариства.

Таким чином, контракт з позивачем припинив свою дію 11.08.2023, що відповідає п. 6.3.5. Контракту (не раніше ніж 01.01.2023) за ініціативою роботодавця (п.5 ст.41 Кодексу законів про працю - припинення повноважень посадових осіб).

Як встановлено судом, роботодавець (власник) АТ "Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» в особі Наглядової ради із своєї ініціативи припинив повноваження Голови правління товариства Шульги Віталія Анатолійовича 11.08.2023, однак не виконав свого обов`язку в повній мірі. Зокрема, ч.1 ст.47 Кодексу законів про працю України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, твердження відповідача, що контракт не розривався суперечить фактичним обставинам справи. Помилковим є твердження відповідача, що позивач не має права на звернення з даним позовом відповідно до п.5 ст.41 КЗпП України, оскільки таке право за цією нормою має виключно роботодавець (власник). В той же час, як встановлено судом, позивача звільнив саме власник на підставі п.5 ст.41 КЗпП України, а позивач намагається, шляхом звернення з позовом до суду довести дану процедуру до логічного завершення, як це врегульовано нормами трудового законодавства. Не заслуговують на увагу і твердження відповідача, що останній не міг звільнити позивача, бо той перебував у ЗС України. На його думку, звільнення позивача порушило б ст. 119 КЗпП України (збереження місця роботи і середнього заробітку). Однак, як встановлено судом, Наглядова рада звільнила позивача не дивлячись на гарантії, визначені у ст. 119 КЗпП України, так як останній на день прийняття рішення перебував у ЗС України та обрали нового голову правління. Крім того, матеріали справи не містять будь-яких наказів щодо працевлаштування позивача в АТ "Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз».

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи - припинення трудових відносин відповідно до ч.4 ст.36 КЗпП України на підставі положень п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України- право позивача на припинення трудового договору є порушеним, а тому обраний позивачем спосіб захисту визнається судом ефективним, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

До інших заохочувальні та компенсаційні виплати належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Повстановою КМУ від 08.02.1995 № 100 затверджений порядок обчислення середньої заробітної плати.

Підпунктом «є» пукту І порядку унормовано, що порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, серед іншого в цілях виплати компенсації за невикористанні відпустки, виплати вихідної допомоги.

Розрахунок компенсації за невикористані відпустки здійснюється у відповідності до пункту 2 розділу ІІ порядку виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.

Розрахунок вихідної допомоги здійснюється відповідно абзацу третього пункту 2 розділу ІІ порядку виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Розділ ІІІ порядку містить перелік виплат, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати. Включаються всі суми нарахованої заробітної плати. Тобто, премії та заохочувальні виплати підлягають врахуванню в цілях розрахунку вихідної допомоги.

В судовому засіданні позивач та представник позивача просили суд стягнути з АТ "Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» 3 757628,89 грн (з податками), виходячи з наступного розрахунку- 2 595 293, 76 грн (вихідна допомога в розмірі середнього заробітку за 6 місяців) та 1 162 335, 13 грн (компенсація за невикористані відпустки). Для розрахунку взято червень, липень 2023.

Відповідач надав свій розрахунок, назвавши його розрахунок витрат майбутніх періодів при звільненні працівника АТ "Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» ОСОБА_1 , відповідно до якого відповідачем для розрахунку взято заробітню плату за останні 2 повні місяці (березень-квітень 2023), що в сукупності склало 2809795,79 грн.

Судом здійснено аналіз поданих розрахунків позивача/відповідача, їх перерахунок. На переконання суду, розрахунок позивача не є коректним, з огляду на те, що вже в червні останній був призваний на військову службу. В той час як розрахунок відповідача відповідає вимогам законодавства, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для виплати компенсації за невикористану відпустку та вихідну допомогу в сумі 2 809 795, 79 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача АТ "Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» на користь позивача ОСОБА_1 підлягають виплати компенсації за невикористану відпустку та вихідну допомогу в сумі 2 809 795, 79 грн.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що припинення трудового договору (контракту) за рішенням власника (п.5 ст.41 КЗпП України) не потребує заяви чи будь-якого волевиявлення працівника.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника (частини перша, друга статті 47 КЗпП України).

11.08.2023 трудові відновини за контрактом припинились, проте наказ про звільнення позивача на підставі п.5 ст.41 КЗпП України не видавався, трудова книжка ОСОБА_1 не видана, виплати не проведені.

За таких обставин, відповідач не виконав свого обов`язку щодо прийнятого ним рішення про звільнення до кінця, тому право позивача на припинення трудового договору є порушеним.

У постанові від 03.07.2019 в справі № 61-11768св 18 Верховний Суд зазначив, що недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Зважаючи на те, що відповідач припинив трудовий договір (контракт) рішенням Наглядової ради від 11.08.2023, відтак вимога в частині визначення дати звільнення з 11.08.2023 є обгрунтованою, не суперечить трудовому законодавству та не може бути обмежена.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - визнання трудових відносин з відповідачем припиненими та стягнення компенсації за невикористані відпустки та вихідну допомогу в сумі 2809795,79 грн є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Висновок суду.

У контексті наведеного позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вимоги ч. 9 ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 3028 грн 00 к. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про визнання припиненими трудових відносин та стягнення компенсації за невикористані відпустки та вихідну допомогу в сумі 13667810 грн 93 к. задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" 11.08.2023 року на підставі п.5 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, будинок 20, м. Івано-Франківськ, 76010, код ЄДРПОУ 03361046) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію за невикористані відпустки та вихідну допомогу в сумі 2 809 795 (два мільйони вісімсот дев`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн 79 к. та 3028 грн (три тисячі двадцять вісім) грн 04 к. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У частині заявленої вимоги про стягнення компенсації за невикористані відпустки та вихідну допомогу в сумі 10 858 015 грн (десять мільйонів вісімсот п`ятдесят вісім тисяч п`ятнадцять) грн 1 к.- відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 26.05.2025.

Суддя Т. В. Стефанів