Рішення від 19.05.2025 по справі 910/3075/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2025Справа № 910/3075/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства «Укрвугілля»

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення 15 612,91 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Укрвугілля" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування витрат на виплату середнього заробітку військовозобов`язаному, призваному на збори, у розмірі 15 612,91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонам строки для подачі своїх заяв по суті спору.

Відповідачем 01.04.2025 сформовано у системі "Електронний суд" відзив на позов, яким позовні вимоги заперечено повністю.

Позивачем 07.04.2025 сформовано у системі "Електронний суд" відповідь на відзив із наведенням спростувань.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_2 (РТЦК) від 23.09.2021 ОСОБА_1 (працівник) призвано на військову службу для проходження навчальних (перевірочних) зборів у період з 23.09.2021 по 02.10.2021, строком на 10 днів.

Згідно з наказом від 17.09.2023 року №27-к позивач звільнив працівника від роботи з 23.09.2021 по 02.10.2021 на 10 календарних днів на час проходження навчальних зборів із збереженням займаної посади і середньої заробітної плати.

За час звільнення для проходження навчальних (перевірочних) зборів працівнику було виплачено 15 612,91 грн., докази виплати наявні у матеріалах справи.

Зазначена сума розрахована позивачем виходячи із середнього заробітку працівника за останні 2 місяці, що передували проходженню навчальних зборів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 119 Кодексу законів про працю України, на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених Законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Згідно з частинами 1, 13 статті 29 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовозобов`язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов`язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Виплата середньої заробітної плати військовозобов`язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 3 червня 2013 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин), обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього положення, зокрема, здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони України.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку" від 30 березня 2021 року № 1357-IX, який набув чинності 23 квітня 2021 року, визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються.

Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23 лютого 2022 року (чинне на момент звернення позивача до відповідача із вимогою), передбачено, що до функцій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя віднесено здійснення відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаних та резервістів, призваних на збори за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

Позивачем заявлено відповідачу вимогу від 16.01.2025 № 0033/02 про відшкодування позивачу середнього заробітку призваного працівника ОСОБА_1 за час проходження військових зборів за період з 23.09.2021 по 02.10.2021, строком 10 календарних днів у розмірі 15 612,91 грн.

Відповідач листом від 22.01.2025 № 2/3/2/90 відмовив позивачу у відшкодуванні зазначених виплат.

Позивач звернуся до суду із позовом про стягнення з відповідача на свою користь 15 612,91 грн. витрат на виплату середньої заробітної плати.

Відповідачем вимоги позову заперечено з огляду на недоведеність та передчасність заявлених вимог, що пояснюється суду ненаданням позивачем доказів звернення до відповідача із необхідним пакетом документів, визначеним умовами Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12 березня 2007 року № 80.

Позивачем, на підтвердження факту звернення до відповідача із вимогою про відшкодування та необхідним пакетом документів, долучено до матеріалів справи лист від 16.01.2025 № 0033/02; копію довідки про призов ІНФОРМАЦІЯ_3 на навчальні збори ОСОБА_1 ; копію відомості на виплату середньої заробітної плати нарахованої військовозобов`язаним, призваним на збори, яка акцептована ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копію розрахунку середньоденної заробітної плати; копію довідки про відкриття банківського рахунку.

Також, при дослідженні листа відповідача від 22.01.2025 № 2/3/2/90, яким відмовлено позивачу у відшкодуванні виплат, судом встановлено, що останній не містить посилань на порушення позивачем вимог Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів щодо не подання необхідних документів.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За процесуально-правовими приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведених вимог процесуального Закону та враховуючи докази, надані учасниками справи, суд визнає більш вірогідним факт належного виконання позивачем норм чинного законодавства України та дотримання процедури звернення із заявою про грошову виплату середнього заробітку військовозобов`язаним.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року № 1644 "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам" виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до пункту 2 порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, виходячи із заробітку за два останні місяці.

Згідно з пунктами 7, 8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 80 від 12 березня 2007 року, за військовозобов`язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв`язку з від`їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов`язаний.

Виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами. Підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов`язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати.

Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов`язані з виплатою середнього заробітку (у т.ч. і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним, призваним на збори, згідно з цією Інструкцією. Середній заробіток військовозобов`язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів (пункти 11, 12, 13 інструкції).

Отже, підставою для здійснення компенсації витрат підприємства є рахунок підприємства та відомість на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним.

Згідно розрахунку позивача, який здійснено на підставі наявних у матеріалах справи довідки про середній заробіток військовозобов`язаного ОСОБА_1 , відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаним, призваним на збори, рахунку, середня заробітна плата ОСОБА_1 за час проходження військових зборів протягом 10 календарних днів з 22 вересня по 1 жовтня 2021 року становить 15 612,91грн.

Відповідно пункту 4.7. Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов`язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 560 від 11 листопада 2009 року, обласні військові комісаріати (військовий комісаріат Автономної Республіки Крим) зобов`язані після закінчення навчальних зборів: відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють військовозобов`язані, призвані на навчальні збори, з виплатою середнього заробітку за весь період проведення навчальних зборів та урахуванням часу перебування у дорозі до місця проведення навчальних зборів і у зворотному напрямку, тощо.

Всупереч вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не доведено суду наявність правових підстав для не акцептування рахунку позивача, наданого відповідачу, тому доводи відповідача з цього приводу є необґрунтованими та безпідставними.

Доказів відшкодування відповідачем позивачу вищевказаних витрат суду не надано.

За таких обставин суд задовольняє позов про стягнення 15 612,91 грн. витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаного працівника, призваного на навчальні збори.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Укрвугілля" (01001, місто Київ, вулиця Трьохсвятительська, будинок 11, офіс 19; ідентифікаційний номер 43474633) 15 612,91 грн. витрат на виплату середньої заробітної плати та 2 422,40 грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.05.2025

Суддя Т.Ю. Кирилюк