Рішення від 12.05.2025 по справі 910/14675/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2025Справа № 910/14675/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД»

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

про стягнення 709 113,53 грн,

та за зустрічним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД»

про стягнення 1 329 216,00 грн,

Представники сторін:

від позивача: Калачик В.В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Ларькін М.М. (в залі суду)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення 709 113,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг № 4/КТМ-23-24 від 01.01.2024 в частині здійснення повної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову.

09.12.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14675/24, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

30.12.2024 до суду від відповідача надійшли:

- відзив на позовну заяву;

- зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» про стягнення 1 329 216,00 грн штрафних санкцій.

Зустрічний позов обґрунтовано порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» строків надання послуг за договором про надання послуг № 4/КТМ-23-24 від 01.01.2024, що є підставою для застосування відповідальності, визначеної п. 6.2. вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 зустрічну позовну заяву залишено без руху, надано позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків позовної заяви.

06.01.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» надійшла відповідь на відзив.

13.01.2025 до суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

14.01.2025 до суду від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про усунення недоліків зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 прийнято зустрічний позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» про стягнення 1 329 216,00 грн до розгляду з первісним позовом, об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/14675/24. Дану справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 17.02.2025. Встановлено відповідачу зустрічним позовом строк для подання до суду відзиву на зустрічний позов, позивачу за зустрічним позовом встановлено строк для подання відповіді на відзив.

13.02.2025 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» надійшла заява про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 17.02.2025 вказану заяву задоволено.

В підготовче засідання 17.02.2025 з`явилися представники сторін. Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, щодо якого представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заперечував.

За результатами підготовчого засідання 17.02.2025 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 17.03.2025.

28.02.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/14675/24 в частині розгляду зустрічного позову у зв`язку з відкриттям провадження у справі № 910/1706/25 про визнання недійсним пункту 6.2. договору про надання послуг від 01.01.2024 № 4/КТМ-23-24, укладеного між сторонами у даній справі, який є підставою зустрічного позову.

11.03.2025 до суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» надійшли заперечення щодо клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про зупинення провадження у справі № 910/14675/24 в частині розгляду зустрічного позову.

В підготовче засідання 17.03.2025 з`явилися представники сторін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі № 910/14675/24 в частині розгляду зустрічного позову, просив суд задовольнити дане клопотання. Представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заперечував щодо задоволення вказаного клопотання.

Суд, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» про зупинення провадження у справі № 910/14675/24 в частині розгляду зустрічного позову, постановив протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні через необґрунтованість, з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За наведеною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому наведена процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/6674/19.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та входять до предмету доказування у розглядуваній справі, а об`єктивна неможливість розгляду справи до закінчення розгляду справи № 910/1706/25 та набрання законної сили рішенням суду у цій справі - відсутня.

Крім того, норми ГПК України не передбачають можливості зупинення провадження у справі лише в частині зустрічного позову.

З урахуванням вище наведеного, у розумінні приписів п.5 ч. 1 ст.227 ГПК України, у даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у справі № 910/14675/24.

Також у підготовчому засіданні 17.03.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» просив відкласти підготовче засідання у зв`язку з необхідністю подання відзиву на зустрічну позовну заяву з відповідним клопотанням про поновлення процесуального строку на його подання. Представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заперечував щодо відкладення підготовчого засідання.

За результатами розгляду заявленого усно представником відповідача за зустрічним позовом клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості подання відзиву на зустрічну позовну заяву, суд на місці постановив відмовити у його задоволенні через необґрунтованість.

При цьому, судом в підготовчому засіданні 17.03.2025 з`ясовано подання сторонами усіх доказів в обґрунтування вимог та заперечень за первісним позовом. Позивач за зустрічним позовом також вказав на подання до матеріалів справи усіх доказів в обґрунтування вимог зустрічного позову, тоді як представник відповідача за зустрічним позовом вказав про намір подати відзив на позовну заяву з відповідним клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на його подання.

Водночас, суд зауважує, що обґрунтованих пояснень з приводу неподання відповідачем за зустрічним позовом відзиву на зустрічну позовну заяву у встановлений судом строк представник останнього в підготовчому засіданні 17.03.2025 не надав.

З урахуванням зазначеного, суд в підготовчому засіданні 17.03.2025 постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 910/14675/24 та призначення розгляду справи по суті на 16.04.2025.

Після проведення підготовчого засідання 17.03.2025 відповідачем за зустрічним позовом було подано до суду через систему Електронний Суд відзив на зустрічну позовну заяву та заяву про поновлення процесуального строку на подання вказаного відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» про поновлення строку на подання відзиву на зустрічний позов відмовлено, відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» на зустрічну позовну заяву залишено без розгляду.

02.04.2025 до суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» про поновлення процесуального строку.

В судове засідання 24.03.2025 з`явилися представники сторін, які надали суду свої пояснення/заперечення щодо позовних вимог первісного та зустрічного позовів.

В судовому засіданні 24.03.2025 оголошувалась перерва до 12.05.2025.

12.05.2025 до суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» надійшла заява про врахування наведених у заяві висновків Верховного Суду.

В судове засідання 12.05.2025 з`явилися представники сторін.

Так, представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені вимоги про стягнення 709 113,53 грн з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», щодо вимог зустрічного позову заперечував. Представник позивача за зустрічним позовом підтримав позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» 1 329 216,00 грн штрафних санкцій, проти вимог первісного позову заперечував.

В порядку ч. 1 ст. 233, ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 12.05.2025 після закінчення судового розгляду справи ухвалено рішення по суті позовних вимог та проголошено його скорочений текст (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2024 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі - КП «Київтеплоенерго», замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» (надалі - ТОВ «АВЕСТ БУД», виконавець) укладено договір про надання послуг № 4/КТМ-23-24 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги згідно з ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Відновлення асфальтобетонних, ФЕМових покриттів місць розриттів після усунення пошкоджень на теплових мережах СП «КИЇВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» В РТМ «Дарниця» м. Києва) (надалі - послуги), а замовник - прийняти і оплатити якісно надані послуги відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 Договору кількісні характеристики послуг, що будуть надані за цим договором визначаються договірною ціною та кошторисною документацією до неї (Додаток 1 до договору) (далі - кошторисна документація) та Відомістю обсягу послуг (Додаток 2 до договору). Кількість місць, на яких необхідно відновити асфальтобетонне чи ФЕМове покриття, наперед не може бути визначена (через неможливість наперед передбачити місце, час та обсяг робіт з усунення пошкоджень та обсяги послуг з відновлення асфальтобетонного, ФЕМового покриття, які необхідно надати для закриття кожної аварійної контрольної картки). Обсяги послуг по типу покриття можуть коригуватись в залежності від виробничої необхідності в межах ціни договору. Фактична товщина асфальтобетонного покриття у місці його відновлення буде визначатися у кожному випадку окремо, виходячи з вимог нормативно-технічної документації та існуючої конструкції дорожного покриття.

Ціна Договору відповідно до Додатку 1 до Договору становить 9 890 000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 1 978 000,00 грн. Загальна ціна Договору становить 11 868 000,00 грн з ПДВ (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору розрахунки за надані послуги проводяться шляхом безготівкового перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця протягом 40 робочих днів від дати підписання обома сторонами Акта КБ-2в та Довідки № КБ-3.

В п. 4.1. Договору сторони погодили строк надання послуг, який становить 7 календарних днів з дати реєстрації та направлення замовником виконавцю сканованої копії оформленого листа щодо необхідності надання послуг з відновлення асфальтобетонних, ФЕМових покриттів місць розриттів після усунення пошкоджень на теплових мережах СП «КИЇВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

Замовник надсилає на електронну пошту виконавця, що зазначена в п. 12.1.2. договору, скановану копію оформленого листа щодо необхідності надання послуг з відновлення асфальтобетонних, ФЕМових покриттів місць розриттів після усунення пошкоджень на теплових мережах замовника відповідно до аварійної контрольної картки (п. 4.2 Договору).

Місце надання послуг: район теплових мереж «Дарниця». У разі виробничої необхідності замовника виконавець зобов`язаний надавати послуги у будь-якому районі теплових мереж, на підставі відповідного письмового звернення замовника у межах ціни договору (п. 4.6 Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору виконавець зобов`язується у визначений цим Договором строк, але не пізніше 20 числа звітного місяця передати замовнику належним чином оформлені: дефектні акти, Акти КБ-2в та Довідки КБ-3, що підтверджують надані послуги.

Результатами послуг, наданих за Договором, є відновлене асфальтобетонне, ФЕМове покриття місця розриття після усунення пошкоджень на теплових мережах (п. 5.2. Договору).

Датою виконання зобов`язань виконавцем за цим Договором є дата підписання замовником Акта КБ-2в та Довідки КБ-3 (п. 5.5. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору за прострочення виконавцем виконання будь-якого зобов`язання за цим договором замовник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1% від загальної ціни договору за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,5% від загальної ціни договору. Замовник має право утримати з несплаченої частини вартості послуг за Договором суму штрафних санкцій, нарахованих за неналежне виконання виконавцем своїх зобов`язань, інших збитків, завданих замовнику, про що письмово повідомляє виконавця.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2024 включно, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення (п. 9.1. Договору).

Водночас, у п. 12.1. Договору погоджено, що для координації дій з виконання цього Договору сторони призначають відповідальних представників:

від замовника: начальник відділу з благоустрою управління з підготовки та проведення ремонтів СП «КИЇВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» Корчевна Наталія Михайлівна, телефон: НОМЕР_1 , email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

від виконавця: директор ТОВ «АВЕСТ БУД» Хорис Наталія Миколаївна, телефон: НОМЕР_2 , email: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовуючи вимоги первісного позову, ТОВ «АВЕСТ БУД» вказало, що ним надавались відповідачу послуги за Договором, про що між сторонами підписано акти виконаних будівельних робіт від 30.09.2024 № 12 на суму 253 352,34 грн та від 30.09.2024 № 13 на суму 455 761,19 грн. У зв`язку з тим, що відповідачем за первісним позовом не здійснено оплати за виконані згідно з вказаними актами роботи, позивач звернувся до суду із даним позовом, у якому заявив до стягнення з КП «Київтеплоенерго» 709 113,53 грн заборгованості.

КП «Київтеплоенерго» заперечив щодо задоволення вимог первісного позову, із посиланням на приписи ч. 3 ст. 538 ЦК України зазначив, що з огляду на порушення позивачем за первісним позовом своїх зобов`язань із своєчасного та повного виконання робіт за Договором, відповідач за первісним позовом наділений правом на зупинення виконання свого обов`язку із оплати виконаних робіт.

Водночас, КП «Київтеплоенерго» заявлено зустрічний позов до ТОВ «АВЕСТ БУД» про стягнення 1 269 876,00 грн пені та 59 340,00 грн штрафу за порушення строків надання послуг на підставі п. 6.2. Договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд, оцінюючи характер правовідносин між сторонами та умови укладеного між ними Договору, встановив, що вказаний Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

За приписами ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Щодо вимог первісного позову суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору ТОВ «АВЕСТ БУД» виконало, а КП «Київтеплоенерго» прийняло роботи на загальну суму 709 113,53 грн, згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 30.09.2024 № 12 на суму 253 352,34 грн та від 30.09.2024 № 13 на суму 455 761,19 грн, які підписано сторонами без будь-яких претензій та зауважень. Також сторонами підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 від 30.09.2024 до вказаних актів.

При цьому, відповідач за первісним позовом під час розгляду справи не заперечував факту виконання позивачем робіт за вищевказаними актами від 30.09.2024.

Отже, суд зазначає, що підписані сторонами без зауважень та заперечень акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 від 30.09.2024 є належними доказами обставин виконання ТОВ «АВЕСТ БУД» своїх зобов`язань за Договором на загальну суму 709 113,53 грн, а відтак, відповідно до п. 3.3. Договору підлягають оплаті з боку замовника.

До того ж, акти від 30.09.2024 №№ 12, 13 є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що фіксують факт здійснення господарської операції, а тому є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.

Оскільки акти №№ 12, 13 підписані сторонами 30.09.2024, то відповідач за первісним позовом повинен був здійснити їх оплату у строк до 25.11.2024 включно.

Доводи КП «Київтеплоенерго» щодо його права на зупинення виконання свого зобов`язання з оплати послуг (робіт) відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

Так, відповідно до приписів ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Суд зазначає, що позивачем за первісним позовом виконано роботи відповідно до актів від 30.09.2024 №№ 12, 13 на підставі відповідних листів відповідача за первісним позовом щодо необхідності надання послуг (від 16.07.2024, від 06.08.2024, від 22.08.2024). Такі роботи згідно умов укладеного між сторонами Договору підлягають оплаті після підписання актів форми КБ-2в та довідки форми КБ-3.

Отже, зобов`язання позивача за первісним позовом з виконання робіт за актами №№ 12, 13 від 30.09.2024 є виконаними, а невиконаним залишається лише зобов`язання відповідача за первісним позовом з оплати виконаних робіт.

При цьому, судом враховано надані відповідачем за первісним позовом дані щодо прострочення виконання ТОВ «АВЕСТ БУД» робіт за іншими направленими відповідачем листами (долучених до відзиву на первісний позов), однак, вказане також не надає право КП «Київтеплоенерго» зупинити оплату робіт, які фактично виконані позивачем за первісним позовом.

Разом з тим, за порушення строків виконання робіт у п. 6.2. Договору передбачена відповідальність у вигляді нарахування пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язання, а також визначено право замовника на утримання з несплаченої частини вартості послуг за Договором суму штрафних санкцій, нарахованих за неналежне виконання виконавцем своїх зобов`язань, про що замовник має письмово повідомити виконавця.

Водночас, суд констатує відсутність в матеріалах справи будь-якого повідомлення позивача за первісним позовом про утримання коштів, які підлягали оплаті за виконані роботи, як і будь-яких претензій чи вимог до ТОВ «АВЕСТ БУД» про сплату штрафних санкцій за прострочення виконання робіт за Договором.

Враховуючи все вищезазначене, суд зазначає, що у даному випадку відсутні підстави для застосування ч. 3 ст. 538 ЦК України.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, грошове зобов`язання відповідача за первісним позовом підлягало виконанню у строк, визначений п. 3.3. Договору.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Доказів сплати відповідачем за первісним позовом виконаних позивачем за актами від 30.09.2024 №№ 12, 13 робіт на загальну суму 709 113,53 грн матеріали справи не містять.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог ТОВ «АВЕСТ БУД» про стягнення з КП «Київтеплоенерго» заборгованості за виконані згідно з Договором роботи у розмірі 709 113,53 грн, у зв`язку з чим первісний позов підлягає задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, строк надання послуг за Договором становить 7 календарних днів з дати реєстрації та направлення замовником виконавцю сканованої копії оформленого листа щодо необхідності надання послуг з відновлення асфальтобетонних, ФЕМових покриттів місць розриттів після усунення пошкоджень на теплових мережах СП «КИЇВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (п. 4.1. Договору).

Так, позивач за зустрічним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом штрафні санкції за прострочення виконання робіт за листом від 02.09.2024 № 7/22.5/3882.

Як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечується ТОВ «АВЕСТ БУД», 03.09.2024 на електронну пошту ТОВ «АВЕСТ БУД», визначену у п. 12.1. Договору, позивачем за зустрічним позовом було направлено лист від 02.09.2024 № 7/22.5/3882 «Про надання послуг з відновлення благоустрою», у якому замовник просив виконавця спільно з відповідальними працівниками РТМ «Нивки» обстежити місця розриттів за переліком адрес відповідно до додатка до цього листа з метою уточнення обсягів робіт, які необхідно виконати для закриття контрольних карток та організації їх виконання.

Враховуючи викладене, відповідач за зустрічним позовом мав виконати роботи, про які зазначено в листі від 02.09.2024 № 7/22.5/3882 у строк до 10.09.2024 включно.

Втім, суд констатує відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем за зустрічним позовом відповідних робіт за адресами, вказаними у додатку до листа від 02.09.2024 № 7/22.5/3882. Доказів протилежного відповідачем за зустрічним позовом суду не надано.

Отже, ТОВ «АВЕСТ БУД» є таким, що прострочив виконання робіт щодо листа від від 02.09.2024 № 7/22.5/3882.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За висновком Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 необхідною умовою застосування договірної господарсько-правової відповідальності за порушення договірних зобов`язань є визначення у законі чи у договорі управленої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.

У п. 6.2 договору сторони погодили, що за прострочення виконавцем виконання будь-якого зобов`язання за цим договором замовник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1% від загальної ціни договору за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,5% від загальної ціни договору.

При цьому, суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17).

Так, визначений позивачем за зустрічним позовом період прострочення (з 11.09.2024 по 26.12.2024) визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи.

Перевіривши здійснений КП «Київтеплоенерго» розрахунок пені, розмір якої визначено в сумі 1 269 876,00 грн, суд встановив його помилковість, оскільки визначений у Договір розмір пені перевищує подвійну облікову ставку НБУ. Суд з приводу цього зауважує, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відтак, за перерахунком суду, обґрунтованим розміром пені, який підлягає до стягнення з ТОВ «АВЕСТ БУД» на користь КП «Київтеплоенерго» є 906 637,38 грн, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Водночас, здійснений позивачем за зустрічним позовом розрахунок штрафу у розмірі 59 340,00 грн суд визнає обґрунтованим та арифметично правильним, у зв`язку з чим дані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи встановлені при розгляді первісного та зустрічного позовів обставини, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову у повному обсязі та часткове задоволення зустрічних позовних вимог.

При цьому, враховуючи викладене, відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову слід покласти на відповідача за первісним позовом, а за зустрічний позов - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами ч. 11 ст. 238 ГПК України встановлено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

У постанові від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування частини одинадцятої статті 238 ГПК України, зазначивши про те, що аналіз даної норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України, оскільки в даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов`язковому виконанню, тобто буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов`язання з такої сплати.

При цьому, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.

На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що незважаючи на те, що формально зараховані, як зустрічні, можуть бути лише саме основні зобов`язання, проте, за аналогією вищевказаних ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України та ч. 11 ст. 238 ГПК України, задля досягнення тієї ж мети, на яку направлені вищевказані статті, та з урахуванням наведених засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, може мати місце зарахування і вимог про сплату штрафних санкцій та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у випадку, якщо у кожної із сторін наявне судове рішення, яке набрало законної сили, про стягнення таких вимог, оскільки в такому випадку будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній по таким вимогам, тобто їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання такими судовими рішеннями законної сили відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України такі судові рішення підлягатимуть обов`язковому виконанню.

Приймаючи до уваги задоволення первісного позову на загальну суму 709 113,53 грн та 8509,37 грн судового збору і задоволення зустрічного позову на загальну суму 965 977,38 грн (906 637,38 грн пені та 59 340,00 грн штрафу) та 11 591,72 грн судового збору, суд здійснює зустрічне зарахування в порядку ч. 11 ст. 238 ГПК України, в результаті якого з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» підлягають стягненню на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість в сумі 256 863,85 грн та 3 082,35 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» (54006, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Благовісного Вадима, будинок 8/4, ідентифікаційний код 41530051) 709 113,53 грн основного боргу та 8509,37 грн судового збору.

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» (54006, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Благовісного Вадима, будинок 8/4, ідентифікаційний код 41530051) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) 906 637,38 грн пені, 59 340,00 грн штрафу та 11 591,72 грн судового збору.

5. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

6. Відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» (54006, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Благовісного Вадима, будинок 8/4, ідентифікаційний код 41530051) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) заборгованість в сумі 256 863,85 грн та 3 082,35 грн судового збору.

8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано: 26.05.2025.

Суддя Т.Ю. Трофименко