Рішення від 12.05.2025 по справі 910/7152/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2025Справа № 910/7152/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва

в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок,

Представники учасників справи:

від прокуратури: Винник О.О.,

від позивача: Буханистий О.В.,

від відповідача: Шевченко А.Г., Друченко А.Ю.,

від третьої особи: Гаврищук Е.В.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб», що містить такі вимоги:

1) розірвати договір оренди земельних ділянок, які розташовані на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва з кадастровими номерами 8000000000:90:009:0023 площею 245067 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 24607 кв.м. та 8000000000:90:010:0169 площею 157369 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 68436 кв.м., укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 12.04.2006 та зареєстрований в реєстрі за № 238, а також зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 13.04.2006 за № 63-6-00348;

2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку 8000000000:90:009:0023 площею 245067 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 24607 кв.м., розташовану на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання;

3) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку 8000000000:90:010:0169 площею 157369 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг 68436 кв.м., розташовану на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.

Позовні вимоги обґрунтовано систематичним невиконанням відповідачем своїх обов`язків за договором оренди земельних ділянок від 12.04.2006 в частині сплати орендних платежів, а також невикористанням земельних ділянок відповідно до умов договору та п. 3.13. рішення Київської міської ради № 827/3402 від 19.07.2005, що є підставою для розірвання вказаного договору оренди земельних ділянок та повернення їх власнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7152/24, підготовче засідання призначено на 01.07.2024.

27.06.2024 до суду від Київської міської ради надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 3, 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що Київською міською радою самостійно було подано аналогічний позов до Господарського суду міста Києва, за яким відкрито провадження у справі № 910/7451/24.

В підготовче засідання 01.07.2024 з`явився прокурор, який заперечував проти задоволення клопотання Київської міської ради про залишення позову без розгляду.

Заслухавши думку прокурора, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ст. 183 ГПК України ухвалив оголосити в підготовчому засіданні перерву до 07.08.2024, надати прокурору можливість у строк протягом 10 днів з дня підготовчого засідання для надання письмових заперечень на клопотання Київської міської ради про залишення позову без розгляду.

09.07.2024 до суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання Київської міської ради про залишення позову без розгляду.

07.08.2024 до суду від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

В підготовче засідання 07.08.2024 з`явився прокурор та представник відповідача. Представник Київської міської ради не з`явився, однак про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 07.08.2024 підтримав подане ним клопотання про залишення позову прокуратури без розгляду. Прокурор проти задоволення даного клопотання заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 позов Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Академ-Клуб про розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 скасовано. Матеріали справи передано на розгляд Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 підготовче засідання у справі № 910/7152/24 призначено на 27.11.2024.

25.11.2024 до суду від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Вказана заява мотивована тим, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, як управителя майном (активом), яким є спірні земельні ділянки, згідно з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19.07.2024 у справі № 757/32315/24-к.

У зв`язку із витребуванням Верховним Судом матеріалів справи № 910/7152/24 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 зупинено провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом касаційної скарги та повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

17.12.2024 Верховний Суд прийняв постанову, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 залишив без задоволення, вказану постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.

У зв`язку з поверненням матеріалів справи до Господарського суду міста Києва, суд ухвалою від 08.01.2025 поновив провадження у справі № 910/7152/24 та призначив підготовче засідання на 05.02.2025.

04.02.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 05.02.2025 з`явилися представники прокуратури та позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Представники прокуратури та позивача заперечували щодо задоволення заяви Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про вступ у справу в якості третьої особи, а також щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; ідентифікаційний код 41037901). Задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, відкладено підготовче засідання на 03.03.2025. Встановлено третій особі строк для подання пояснень по суті позовних вимог - протягом 10 днів з дня оголошення даної ухвали. Встановлено прокуратурі, позивачу та відповідачу строк для подання відповідей на пояснення третьої особи - п`ять днів з дня отримання пояснень.

10.02.2025 до суду від прокуратури надійшла заява про долучення доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

14.02.2025 до суду від третьої особи надійшли пояснення по справі.

03.03.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

В підготовче засідання 03.03.2025 з`явилися представники прокуратури, позивача та третьої особи. Представник відповідача не з`явився.

Судом в підготовчому засіданні 03.03.2025 постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, відкладено підготовче засідання на 24.03.2025 та відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

24.03.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/7152/24 до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку кримінального судочинства, а саме до постановлення вироку по кримінальному провадженні № 22021000000000072, яке розглядається Личаківським районним судом міста Львів у справі № 463/3998/22, провадження № 1-кп/463/312/23 та до постановлення вироку в кримінальному провадженні № 62021000000000702.

В підготовче засідання 03.03.2025 з`явилися представники прокуратури, позивача та третьої особи, представник відповідача не з`явився.

В підготовчому засіданні 03.03.2025 суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши думки прокурора, представників позивача та третьої особи щодо вказаного клопотання, постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, через необґрунтованість.

Враховуючи, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 16.04.2025.

14.04.2025 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

15.04.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА РІЕЛТІ» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, на стороні відповідача, яка містила також вимогу про повернення на стадію підготовчого провадження. Вказана заява мотивована тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАМА РІЕЛТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» був укладений договір про співпрацю від 02.05.2024, за умовами якого відповідач зобов`язався передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАМА РІЕЛТІ» в суборенду частину земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:90:009:0023. Відтак, на думку заявника, рішення у даній справі вплине на його права та обов`язки, оскільки у разі задоволення позову відповідач втратить своє право оренди на вищевказану земельну ділянку та не зможе виконати свої зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАМА РІЕЛТІ».

16.04.2025 в судове засідання з`явилися представники прокуратури, відповідача та третьої особи, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Суд в судовому засіданні 16.04.2025, постановив долучити до матеріалів справи пояснення відповідача по справі, які надійшли до суду 14.04.2025.

Також суд, заслухавши позиції прокурора, представників відповідача та третьої особи щодо поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАМА РІЕЛТІ» заяви про вступ до участі у справі в якості третьої особи та повернення та стадію підготовчого провадження, постановив ухвалу без оформлення окремого документа про відмову в задоволенні вказаної заяви, з огляду на недоведеність заявником того, що рішення у даній справі вплине на його права та обов`язки.

В судовому засіданні 16.04.2025 прокурор, представники відповідача та третьої особи висловили суду свої пояснення/заперечення по суті позовних вимог.

Заслухавши пояснення та заперечення представників учасників справи, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 30.04.2025.

В судове засідання 30.04.2025 з`явилися представники прокуратури, позивача, відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні 30.04.2025 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані в матеріали справи докази в порядку ст. 210 ГПК України, суд оголосив в судовому засіданні перерву до 12.05.2025.

В судове засідання 12.05.2025 з`явилися представники прокуратури, позивача, відповідача та третьої особи.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити. Представники відповідача заперечували щодо задоволення позову, просили в позові відмовити. Представник третьої особи просив прийняти законне та обґрунтоване рішення.

В порядку ч. 1 ст. 233, ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 12.05.2025 після закінчення судового розгляду справи ухвалено рішення по суті позовних вимог та проголошено його скорочений текст (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 за № 827/3402 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ-КЛУБ» земельної ділянки для комплексної забудови та благоустрою території з відселенням мешканців, облаштуванням водно-ландшафтної зони і парку для суспільних потреб на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва» передано відповідачу в оренду на 25 років земельну ділянку площею 40,24 га для комплексної забудови та благоустрою території з відселенням мешканців, облаштуванням водно-ландшафтної зони і парку для суспільних потреб на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

На виконання вказаного рішення 12.04.2006 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ-КЛУБ» (орендар) укладено договір оренди земельних ділянок (надалі - Договір), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за № 238 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.04.2006 за № 63-6-00348 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно з п. 2.1. Договору об`єктом оренди за Договором є земельні ділянки з наступними характеристиками:

місце розташування - територія 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва;

розміри: земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:009:0023 - 245067 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг - 24607 кв.м.; земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:90:010:0169 - 157369 кв.м., в тому числі в межах прибережних захисних смуг - 68436 кв.м.;

цільове призначення земельних ділянок - для комплексної забудови та благоустрою території з відселенням мешканців, облаштуванням водно-ландшафтної зони і парку для суспільних потреб;

кадастрові номери: 8000000000:90:009:0023, 8000000000:90:010:0169.

Відповідно до п. 3.1. Договору цей Договір укладено на 25 років.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що згідно з витягом з технічної документації № Ю-35317/2005 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 09.11.2005 за № 1237 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:009:0023 становить 25 926 084,23 грн; згідно з витягом з технічної документації № Ю-35318/2005 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 09.11.2005 за № 1238 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:010:0169 становить 15 019 709,86 грн.

У п. 2.3. Договору зафіксовано, що земельні ділянки, які передаються в оренду, не мають недоліків, що можуть перешкоджати їх ефективному використанню відповідно до рішення Київської міської ради від 19.07.2005 № 827/3402.

Згідно з п. 4.2 Договору річна орендна плата за земельні ділянки на період будівництва встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Після введення об`єкта в експлуатацію річна орендна плата встановлюється у розмірі 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки частини земельних ділянок, що визначається пропорційно площі будівель та споруд житлового фонду та у розмірі 2 відсотків від нормативної грошової оцінки частини земельних ділянок, що визначається пропорційно площі будівель та споруд нежитлового фонду.

Відповідно до п. 4.4. Договору зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок та їх індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З 01.01.2017 нормативна грошова оцінка земель м. Києва розраховується відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777.

Крім того, з 01.01.2017 рішенням Київської міської ради від 10.03.2016 №217/217 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» внесені зміни до додатка 3 до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23, а саме встановлено мінімальні значення локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони, які застосовуються при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Умовам п. 8.1. Договору визначено права орендодавця, який має право вимагати від орендаря використання земельних ділянок за цільовим призначенням згідно з Договором; дотримання місцевих правил забудови; своєчасного внесення орендної плати тощо.

Орендар, у свою чергу, відповідно до п. 8.4. Договору зобов`язаний приступати до використання земельних ділянок в строк, встановлений цим Договором та після підписання цього Договору і Акту приймання-передачі земельних ділянок та державної реєстрації договору; завершити забудову земельних ділянок в строк, встановлений проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку; використовувати земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення; своєчасного вносити орендну плату; здійснити заходи щодо комплексної забудови території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва, зокрема, відселення мешканців, інженерну підготовку території, будівництво житлового мікрорайону із закладами соціально-побутового призначення, облаштування водно-ландшафтної зони і парку для суспільних потреб тощо.

Пунктом 11.3. Договору передбачені випадки, в яких припиняється Договір. Згідно з п. 11.4. Договору цей Договір може бути припинено шляхом розірвання. Договір може бути розірваний або за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту приймання-передач земельних ділянок від 13.04.2006, Київська міська рада передала, а ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ» прийняло у своє володіння і користування земельні ділянки із кадастровими номерами 8000000000:90:009:0023 площею 245 067 кв.м та 8000000000:90:010:0169 площею 157 369 кв.м. для комплексної забудови та благоустрою території з відселенням мешканців, облаштуванням водно-ландшафтної зони і парку для суспільних потреб.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 12.10.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Ю.В. за Товариством з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ-КЛУБ» зареєстровано право оренди на земельні ділянки із кадастровими номерами: 8000000000:90:009:0023 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу № 43477616 від 12.10.2018; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666422480000) та 8000000000:90:010:0169 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу № 43476515 від 12.10.2018; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666388880000).

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ-КЛУБ» ухиляється від сплати орендної плати за Договором, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/20838/20 за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ-КЛУБ» про стягнення коштів. Крім того, прокурор зазначає про те, що відповідачем з 2006 року так і не здійснено забудови земельних ділянок відповідно до умов Договору. Відтак, прокурор вважає, що наявні підстави для розірвання в судовому порядку Договору відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та пунктів 11.4., 12.2. Договору та повернення земельних ділянок територіальній громаді міста Києва.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру».

За положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166«б», від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18, від 30.01.2019 у справі №47/66-08, у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі № 925/383/18 від 23.07.2020.

Суд зазначає, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджування про порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор визначив позивачем Київську міську раду, яка є органом, уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, оскільки відповідно до приписів ст.ст. 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 18 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», ст.ст. 1, 2, 4, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», Київська міська рада виступає власником земель комунальної власності міста Києва.

З матеріалів справи вбачається, що зверненню прокурора з даним позовом передувало, зокрема, відповідне листування з Київською міською радою.

Так, листом від 08.01.2024 за вих.№ 46-110ВИХ-24 прокурор повідомив Київську міську раду про те, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 4202310202000000027 від 21.03.2023 встановлено, зокрема, що земельні ділянки, передані в оренду ТОВ «Академ-Клуб», відносяться до зон охоронюваного ландшафту, і окрім цього, ТОВ «Академ-Клуб» тривалий час ухиляється від сплати орендної плати, а тому Дарницькою окружною прокуратурою міста Києва вирішується питання щодо наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру з метою захисту інтересів держави, тому просив у строк до 12.01.2024 надати інформацію про вжиті заходи реагування цивільно-правового характеру щодо усунення вказаних порушень, або повідомити про причини їх невжиття.

У відповідь на вказаний лист прокурора Департамент земельних ресурсів листом від 17.01.2024 за вих. № 057031-641 повідомив, що за наявною у нього інформацією Київською міською радою не вчинялися заходи цивільно-правового характеру щодо порушених у листі прокурора питань, водночас Департаментом земельних ресурсів опрацьовується питання щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру про розірвання договору оренди землі від 12.04.2006 у зв`язку з порушенням умов вказаного договору.

Листом від 26.03.2024 за вих.№ 46-1718ВИХ-24 прокурор повторно звернувся до Київської міської ради щодо наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру з метою захисту інтересів держав, просив у строк до 08.04.2024 надати інформацію про вжиті заходи реагування цивільно-правового характеру щодо усунення вказаних порушень, або повідомити про причини їх невжиття.

У відповідь на вказаний лист прокурора Департамент земельних ресурсів листом від 08.04.2024 за вих. № 05716-4701 повідомив, що ним було ініційовано внесення на розгляд Київської міської ради проєкту рішення від 04.10.2019 № 08/231-3041/ПР про розірвання договору оренди землі від 12.04.2006, вказаний проєкт було включено до проєкту порядку денного засідання Київської міської ради 29.02.2024, однак під час зазначеного пленарного засідання його було виключено з проєкту порядку денного рішенням більшості голосів депутатів/депутаток, наразі проєкт рішення перебуває в Управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради для внесення до попереднього проєкту порядку денного пленарного засідання Київської міської ради. За наявною у Департаменту земельних ресурсів інформацією Київською міською радою не вчинялись заходи цивільно-правового характеру щодо порушених у листі прокурора питань, водночас Департаментом земельних ресурсів опрацьовується питання щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру про розірвання договору оренди землі від 12.04.2006 у зв`язку з порушенням умов вказаного договору.

Листом від 04.06.2024 № 46-3244ВИХ-24 прокурор повідомив Київську міську раду про підготовку позовної заяви до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ «Академ-Клуб» про розірвання договору оренди землі від 12.04.2006 та повернення земельних ділянок на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні (с. Осокорки) у Дарницькому районі м. Києва з кадастровими номерами 8000000000:90:009:0023 та 8000000000:90:010:0169.

В ході розгляду даної справи вже вирішувалось питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Київської міської ради, з огляду на самостійне подання Київською міською радою позову до ТОВ «Академ-Клуб» (розглядався в межах справи № 910/7451/24).

Так, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 08.10.2024 встановив, що незважаючи на тривале невиконання ТОВ «Академ-Клуб» умов Договору, орган місцевого самоврядування не здійснював жодних заходів, спрямованих як щодо проведення державного контролю за використанням та охороною земель, так і щодо розірвання договору і повернення земельних ділянок; протягом майже п`яти місяців, після отримання листа прокурора від 08.01.2024, жодних заходів взагалі не вживав. Суд апеляційної інстанції вказав, що такі обставини свідчать про факт самоусунення Київської міської ради від виконання покладених на неї законодавством обов`язків щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також відсутність будь-якої зацікавленості органу місцевого самоврядування у поновленні інтересів держави, що відповідно до законодавства вже є достатньою підставою для звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави на підставі положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Із наведеними висновками Північного апеляційного господарського суду погодився і Верховний Суд, та у постанові від 17.12.2024 у справі № 910/7152/24 виснував, що позивач як орган, на який покладено відповідні повноваження, неналежним чином здійснював свої повноваження, що вбачається з неподання позову самостійно до відповідача протягом тривалого часу.

Верховний Суд наголосив, що подання Київською міською радою позовної заяви вже після звернення прокурора з позовом у даній справі не може нівелювати законність підстав представництва інтересів держави та звернення прокурора з позовом у цій справі, оскільки відповідно до вимог ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність бездіяльності компетентного органу оцінюється судом за конкретними фактичними обставинами, які передували зверненню прокурора з позовом до суду та, які були встановлені апеляційним судом.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором у даному випадку доведено наявність підстав для представництва.

Щодо встановлених судом фактичних обставин справи та законодавства, що підлягає застосуванню.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Аналогічні положення містяться і у ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У п. 5.6 постанови від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а у ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, тобто право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Способи захисту прав на землю передбачені ст. 152 Земельного кодексу України, згідно якої власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав та шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт (ст. 24 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» передбачено обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати (п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України).

Згідно із частинами 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Разом із тим за змістом ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

З урахуванням викладених вище норм законодавства, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Як зазначено прокурором, відповідач систематично ухиляється від сплати орендної плати за Договором, у зв`язку з чим Київська міська рада вже зверталася із відповідним позовом до ТОВ «Академ-Клуб» про стягнення заборгованості у розмірі 69 961 571,64 грн.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/20838/20 позов Київської міської ради до ТОВ «Академ-Клуб» про стягнення коштів за договором оренди земельних ділянок №238 від 12.04.2006 року задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ «Академ-Клуб» на користь Київської міської ради 62 107 251,28 грн боргу, 3 218 892,11 грн інфляційних втрат, 1 780 378,04 грн 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 2 787 852,65 грн. основного боргу за період з 01.11.2017 по 31.12.2017 та нарахованих на вказану суму 13 977, 45 грн 3% річних та 53 220,11 грн. інфляційних втрат суд відмовив у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Вказане рішення суду у справі № 910/20838/20 є таким, що набрало законної сили 22.07.2024 після повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на таке рішення.

За положеннями ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже, суд зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/20838/20, яке набрало законної сили у встановленому порядку, не може бути поставлене під сумнів.

Як зазначає прокурор та не спростовано відповідачем під час розгляду даної справи, останній продовжує ухилятися від сплати орендної плати за Договором, будь-яких доказів зворотного матеріали справи не містять.

Згідно з листом Головного управління ДПС у м. Києві від 13.02.2024 № 4635/5/26-15-19-08-07 встановлено, що ТОВ «Академ-Клуб» протягом 2022 року сплатило 8 445 826,58 грн орендної плати з юридичних осіб, протягом 2023 року сплачено 365,81 грн, а у 2024 році орендна плата не сплачувалася.

Крім того, прокурор зазначає, що з 2006 року відповідач так і не приступив до використання спірних земельних ділянок відповідно до визначеного цільового призначення, заходів, спрямованих на виконання п. 3.13. рішення Київської міської ради № 827/3402 від 19.07.2005 не вчинив, на підтвердження чого надано протокол огляду місця події від 19.11.2023, складений у рамках кримінального провадження № 42023102020000027 від 21.03.2023, а також фотокопії супутникових знімків земельних ділянок.

Згідно з інформацією Державної інспекції архітектури та містобудування, наданої листом від 19.01.2024 № 369/05/18-24, дозвільних документів щодо об`єкта будівництва, розташованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:90:009:0023 та 8000000000:90:010:0169 (замовник будівництва ТОВ «Академ-Клуб»), не виявлено. Також про відсутність дозвільної документації на будівництво та прийняття об`єктів в експлуатацію свідчить інформація з Порталу державної електронної системи у сфері будівництва.

З огляду на викладене, враховуючи вищезазначені вимоги діючого законодавства та умови укладеного Договору, систематичну несплату орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою, а також не використання спірних земельних ділянок відповідно до умов Договору, суд дійшов висновку, що прокурором доведено факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, а також завдання цим шкоди інтересам територіальної громади міста Києва, що є підставою для розірвання Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

За умовами п. 11.10. Договору, у разі його припинення або розірвання орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельні ділянки на умовах, визначених цим Договором.

Вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку є похідною від вимоги про розірвання договору, оскільки відповідно до положень закону, у разі розірвання договору оренди земельної ділянки відповідач зобов`язаний негайно повернути орендодавцеві земельну ділянку.

Разом з тим, під час розгляду даної справи встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2024 у справі № 757/32315/24-к накладено арешт на майно із забороною права відчуження, розпорядження та користування таким майном, зокрема: на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:009:0023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666422480000, власник - Київська міська рада, перебуває у користуванні/оренді ТОВ «Академ-Клуб» (код 33098121) на підставі договору оренди з Київською міською радою (ЄДРПОУ 22883141); земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:41:0006, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666388880000, власник - Київська міська рада, перебуває у користуванні/оренді ТОВ «Академ-Клуб» (код 33098121) на підставі договору оренди з Київською міською радою (ЄДРПОУ 22883141). Арештоване майно передано судом Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення його збереження.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень вищевказана ухвала Печерського районного суду м. Києва набрала законної сили 25.07.2024, докази її скасування у суду відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України. Ухвала суду, яка набрала законної сили, обов`язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України (ст. 533 Кримінального процесуального кодексу України).

Таким чином, вищезазначена ухвала Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2024 у справі № 757/32315/24-к є обов`язковою для застосування усіма в силу імперативних положень Кримінального процесуального кодексу України та не може бути поставлена під сумнів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

З матеріалів справи вбачається, що зі зверненням Офісу Генерального прокурора від 30.07.2024 № 10/1/3-39194-21 до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшла ухвала Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2024 у справі № 757/32315/24-к для здійснення заходів з управління.

За приписами частин 1, 2 ст. 21 вищевказаного Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Так, третя особа у поданих до суду поясненнях щодо позову повідомила, що наказом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 14.11.2024 № 525 затверджено рішення Комісії з питань проведення конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності, що оформлено протоколом від 05.11.2024 № 80, яким обрано ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» переможцем конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності та укладено договір про надання послуги з проведення незалежної оцінки активів (майна) та забезпечення рецензування звіту про оцінку активів (майна). Зазначено, що за результатами проведеної незалежної оцінки активів (майна) уповноваженою особою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з питань конкурсного відбору управителів активами із застосуванням електронної системи буде оголошено конкурсний відбір управителя.

З огляду на вищенаведене, накладення арешту на спірні земельні ділянки та їх передача в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів унеможливлює повернення відповідачем Київській міській раді таких земельних ділянок у придатному для використання стані, оскільки останні вибули з володіння відповідача. Більше того, щодо спірних земельних ділянок ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2024 у справі № 757/32315/24-к було встановлено заборону права відчуження, розпорядження та користування ними.

Суд зазначає, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (позиція Верховного Суду у постанові від 19.09.2023 у справі № 910/19668/21).

Отже, враховуючи встановлені при розгляді справи обставини, суд зазначає, що позовна вимога про розірвання Договору без задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки (які не можуть бути фактично виконані відповідачем з вищенаведених підстав) є неефективним способом захисту, оскільки не відновить порушених прав позивача, а матиме наслідком лише встановлення юридичного факту.

До того ж, як вбачається із умов п. 11.5. Договору, цей Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності згідно з Господарським кодексом України, у разі: коли орендар використовує земельні ділянки не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, порушує строки завершення забудови земельних ділянок.

Згідно з пунктами 11.7., 11.8. Договору, цей Договір може бути розірваний в односторонньому порядку орендодавцем у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем обов`язків, визначених у пунктах 5.1. та 8.4. Договору, та для такого розірвання укладення додаткової угоди не потребується.

Тобто, Київська міська рада не позбавлена можливості прийняти відповідне рішення, яким розірвати укладений з відповідачем Договір.

У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на прокуратуру.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано: 26.05.2025.

Суддя Т. Ю. Трофименко