Рішення від 26.05.2025 по справі 910/2452/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2025Справа № 910/2452/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок-Автозапчастина»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майялогістик»

про стягнення 30.667,59 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

28.02.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок-Автозапчастина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майялогістик» про стягнення 43.490,01 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 25/01-2024 від 25.01.2024 позивачем було своєчасно та у повному обсязі поставлено товар, натомість відповідач не здійснив розрахунки своєчасно та в повному обсязі, у зв`язку з чим позивачем 29.01.2025 була надіслана претензія про сплату заборгованості у розмірі 71.937,04 грн. Заборгованість станом на 10.02.2025 становила 62.952,66 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період 08.11.2024 - 25.02.2025. В подальшому відповідач частково сплатив товар та заборгованість становить 37.952,66 грн за видатковими накладними: № 6726 від 08.11.2024, № 6757 від 09.11.2024, № 6758 від 09.11.2024, № 6855 від 13.11.2024, № 6907 від 15.11.2024, № 6910 від 16.11.2024, № 6924 від 18.11.2024, № 6935 від 18.11.2024, № 7096 від 26.11.2024, № 7329 від 07.12.2024, № 7457 від 14.12.2024, № 7516 від 18.12.2024, № 7541 від 19.12.2024, № 8 від 03.01.2025, № 17 від 03.01.2025, № 32 від 06.01.2025, № 80 від 09.01.2025 та № 334 від 27.01.2025. Згідно п. 3.1 договору покупець здійснює оплату кожної партії товару протягом 14 календарних днів з дати відвантаження її постачальником. Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 43.490,01 грн, з яких 37.952,66 грн основного боргу, 3.738,11 грн пені, 1.392,56 грн інфляційних втрат, 406,68 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 відкрито провадження у справі № 910/2452/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/2452/25 від 15.05.2025 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майялогістик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок-Автозапчастина» 22.952,66 грн основного боргу, 4.991,89 грн пені, 2.176,11 грн інфляційних втрат, 529,02 грн 3% річних та 3.026,23 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено повністю.

20.05.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача 10.000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивачем не наведено орієнтовний розмір витрат за надання правової допомоги, які позивач очікує понести із розглядом справи, проте зазначено про надання можливості позивачу протягом 5 днів з моменту прийняття рішення у справі подати докази понесення цих витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач зазначив, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 10.000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу, Верховний Суд у постанові № 922/376/20 від 06.10.2020 зазначив, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення у даній справі прийнято у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін 15.05.2025 та копію його повного тексту було надіслано позивачу в його «Електронний кабінет» та доставлено останньому 15.05.2025 о 15:49 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Заява позивача про ухвалення додаткового рішення з доказами понесення витрат позивача на правничу допомогу подана до суду 20.05.2025, тобто в межах встановленого строку на її подання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

10.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Істок-Автозапчастина» (Клієнт) та Мулик Катериною Костянтинівною (Адвокат) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 17 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Адвокат зобов`язується: надавати Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи), представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах з питань, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

На представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок-Автозапчастина» адвокатом Мулик К.К. видано ордер серії АХ № 1254155 від 16.04.2025.

Підтвердженням того, що Мулик К.К. є адвокатом свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11846/10 від 28.02.2025.

Згідно з п. 4.1. договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.1. договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар, який встановлюється за взаємною домовленістю сторін та визначається у розрахунку гонорару, який є додатком до цього договору та його невід`ємною частиною.

Згідно п. 1 додатку № 1 до договору (розрахунок гонорару згідно договору про надання правової (правничої) допомоги) сторони домовилися, що за договором можуть надаватися наступні послуги та в такій вартості:

1. Усна консультація з вивченням матеріалів справи, узгодження правової позиції, вартість 2.000,00 грн, кількість годин, затрачених на виконання 2 год;

2. Вивчення та аналіз судової практики, вартість 1.000,00 грн, кількість годин, затрачених на виконання 1 год;

3. Складання заяви про зменшення розміру позовних вимог, розрахунку заборгованості, з урахуванням часткової її сплати відповідачем. Подача заяви та доданих до неї документів через Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, вартість 7.000,00 грн, кількість годин, затрачених на виконання 4 год.

19.05.2025 між Клієнтом та Адвокатом складено акт приймання-передачі наданих послуг до договору на загальну суму 10.000,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору гонорар підлягає сплаті протягом 3-х днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

В матеріалах справи наявна довідка № 19-05 від 19.05.2025, яка видана Адвокатом Клієнту, якою підтверджено сплату 10.000,00 грн за надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не подано; не співмірність витрат не доведено.

Слід зазначити, що за змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання позивачу та сплати правової допомоги на погоджену між Клієнтом та Адвокатом суму у розмірі 10.000,00 грн.

Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.

Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами та їх оплату, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 9.994,16 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майялогістик» (03170, м. Київ, вул. Жмеринська, 4, кв. 164; код ЄДРПОУ 43092634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок-Автозапчастина» (61052, м. Харків. вул. Словянська, 8; код ЄДРПОУ 36456783) 9.994 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн 16 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова