Рішення від 22.05.2025 по справі 910/3935/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2025Справа № 910/3935/25

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/3935/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична

компанія "Укренерго"

про стягнення 36 542 202,86 грн

Представники сторін:

від позивача: Олексін С.С.;

від відповідача: Нестерова І.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 36 542 202,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0065-01024 від 07.05.2019 у період липень, грудень 2024 року та лютий 2025 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 36 542 202,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.05.2025. При цьому, суд запропонував відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство та письмові або електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як установлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідно ухвала суду від 31.03.2025 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін 31.03.2025, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається, що 01.04.2025 відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 31.03.2025 та відповідно має подати відзив на позовну заяву у строк до 16.04.2025 включно.

16.04.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву до 21.04.2025. Вказане клопотання мотивоване тим, що встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на позов є недостатнім, оскільки позивачем надано велику кількість додатків до позовної заяви, що потребує часу для їх опрацювання та надання обґрунтованих заперечень і доказів на їх спростування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено; продовжено строк на подання відзиву на позов до 21.04.2025 включно.

22.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, посилаючись на недоведеність позивачем належними засобами доказування виникнення заборгованості у заявленому розмірі.

29.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 01.05.2025 за клопотанням представника відповідача була оголошена перерва до 15.05.2025.

06.05.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Представники сторін з`явилися у судове засідання 15.05.2025 та не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду.

Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 15.05.2025 вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.05.2025.

22.05.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення на один рік з дати прийняття рішення.

Присутній у судовому засіданні 22.05.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві, а також заперечив щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог посилаючись на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву, та просив задовольнити клопотання про відстрочення виконання рішення, у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22.05.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Позивач є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 222 від 15.02.2019.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносини між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження Закону про ринок, зокрема, правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку.

Так, пунктом 1.3.2 глави 1.3 Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), встановлено, що для суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2, обов`язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.

07.05.2019 Товариством і Компанією укладено договір про врегулювання небалансів шляхом подання позивачем і акцептування відповідачем заяви-приєднання до договору про врегулювання небалансів (далі - Договір про врегулювання небалансів).

На підставі Договору про врегулювання небалансів позивач став учасником ринку електричної енергії та стороною відповідальною за баланс, у розумінні Правил ринку та Закону.

Відповідно до пунктів 10.1 - 10.2 Договору про врегулювання небалансів, цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності.

Слід зазначити, що у період з 01 липня 2024 року до 31 грудня 2024 року та у лютому 2025 року діяли такі редакції Договору про врегулювання небалансів:

- відповідно до Наказу Голови правління Компанії від 24.06.2024 № 360;

- відповідно до Наказу Голови правління Компанії від 08.07.2024 № 393;

Редакції Договору про врегулювання небалансів знаходяться у публічному доступі на веб-сайті відповідача.

За Договором про врегулювання небалансів сторони вчиняють правочини щодо купівлі-продажу електричної енергії.

Позивач вказує, що за результатами операцій купівлі-продажу за Договором про врегулювання небалансів у період: липень, грудень 2024 року та лютий 2025 року відповідач не здійснив розрахунок з Товариством на загальну суму 36 542 202,86 грн відповідно до наступних місячних звітів/звітів коригування/коригувальних звітів (Постановою НКРЕКП від 17.01.2023 № 109 було внесено зміни до Правил ринку, відтак з 01.07.2024 розрахунки між сторонами за Договором про врегулювання небалансів здійснюються на підставі місячних звітів/звітів коригування/коригувальних звітів (пункти 7.3.2 та 7.7.1 Правил ринку (далі - Звіт або разом - Звіти) відповідно Актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів/Актів корегування до Актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів).

Так, на підтвердження позовних вимог, позивач додав до позовної заяви Звіти, сформовані відповідачем в Системі управління ринком (СУР) за Договором про врегулювання небалансів (Дата надсилання Звіту в СУР / № Звіту / Розрахунковий період / Сума до сплати):

1. 25.02.2025 / 2502202500155 / 01.12.2024 - 31.12.2024 / 10 721 662,88;

2. 27.02.2025 / 2702202500163 / 01.07.2024 - 31.07.2024 / 2 959 475,93;

3. 11.03.2025 / 1103202500199 / 01.02.2025 - 28.02.2025 / 22 861 064,05.

Крім того, позивач надав:

- щодо виникнення заборгованості за липень 2024 року: 1. Акт № СВБ_02_2024_07_0065 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з Договором від 07.05.2019 № 0065-01024 від 31.07.2024. Згідно даного акту 1.2. ОСП отримав, а СВБ поставила електричну енергію для врегулювання небалансів загальною вартістю з ПДВ - 281 318 220,95 грн. Після зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони ОСП, за електричну енергію для врегулювання небалансів: 20 938 744,97 грн (Двадцять мільйонів дев`ятсот тридцять вісім тисяч сімсот сорок чотири грн 97 коп.), в т.ч. ПДВ 3 489 790,83 грн.;

2. Акт корегування № СВБ_К_03_2024_07_0065 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 № СВБ_02_2024_07_0065 згідно з Договором від 07.05.2019 № 0065-01024 від 26.09.2024. Згідно даного акту 1.2. ОСП отримав, а СВБ поставила електричну енергію для врегулювання небалансів загальною вартістю з ПДВ - 282 460 266,56 грн. Після зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони ОСП, за електричну енергію для врегулювання небалансів: 23 100 027,24 грн (Двадцять три мільйона сто тисяч двадцять сім грн 24 коп.), в т.ч. ПДВ 3 850 004,54 грн.;

3. Акт корегування № СВБ_К_04_2024_07_0065 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 № СВБ_02_2024_07_0065 Акту корегування від 26.09.2024 № СВБ_К_03_2024_07_0065 згідно з Договором від 07.05.2019 № 0065-01024 від 27.02.2025. Згідно даного акту 1.2. ОСП отримав, а СВБ поставила електричну енергію для врегулювання небалансів загальною вартістю з ПДВ - 283 434 563,54 грн. Після зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони ОСП, за електричну енергію для врегулювання небалансів: 26 059 503,16 грн (Двадцять шість мільйонів п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот три грн 16 коп.), в т.ч. ПДВ 4 343 250,52 грн.

4. Звіт з ідентифікатором - 1208202400156. Ідентифікатор розрахункового періоду - 01.07.2024 - 31.07.2024. Cума зобов`язання ОСП (грн) - 234431850,79 грн., ПДВ (грн) - 46886370,16 грн.

5. Звіт з ідентифікатором - 2609202400423. Ідентифікатор розрахункового періоду - 01.07.2024 - 31.07.2024. Сума зобов`язань ОСП за попередніми даними (?) - 234431850,79 грн. Сума зобов`язань ОСП за оновленими даними (?) - 235383555,47 грн.

- щодо виникнення заборгованості за грудень 2024 року: 1. Акт №СВБ_02_2024_12_0065 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з Договором від 07.05.2019 № 0065-01024 від 31.12.2024. Згідно даного акту 1.2. ОСП отримав, а СВБ поставила електричну енергію для врегулювання небалансів загальною вартістю з ПДВ - 440 540 270,70 грн. Після зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони ОСП, за електричну енергію для врегулювання небалансів: 225 968 657,90 грн (Двісті двадцять п`ять мільйонів дев`ятсот шістдесят вісім тисяч шістсот п`ятдесят сім грн 90 коп.), в т.ч. ПДВ 37 661 442,98 грн.;

2. Акт корегування № СВБ_К_03_2024_12_0065 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.12.2024 № СВБ_02_2024_12_0065 згідно з Договором від 07.05.2019 № 0065-01024 від 25.02.2025. Згідно даного акту 1.2. ОСП отримав, а СВБ поставила електричну енергію для врегулювання небалансів загальною вартістю з ПДВ - 445 260 881,36 грн. Після зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони ОСП, за електричну енергію для врегулювання небалансів: 236 690 320,78 грн (Двісті тридцять шість мільйонів шістсот дев`яносто тисяч триста двадцять грн 78 коп.), в т.ч. ПДВ 39 448 386,79 грн.;

3. Звіт з ідентифікатором - 1101202500185. Ідентифікатор розрахункового періоду - 01.12.2024 - 31.12.2024. Cума зобов`язання ОСП (грн) - 367116892,25 грн., ПДВ (грн) - 73423378,45 грн. Загальна сума зобов`язання з ПДВ зі сторони ОСП, грн - 225968657,9 грн.;

4. Звіт з ідентифікатором - 2502202500155. Ідентифікатор розрахункового періоду - 01.12.2024 - 31.12.2024. Сума зобов`язань ОСП за попередніми даними (?) - 367116892,25 грн. Сума зобов`язань ОСП за оновленими даними (?) - 371050734,47 грн.

- щодо виникнення заборгованості за лютий 2025 року: 1. Акт № СВБ_02_2025_02_0065 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з Договором від 07.05.2019 № 0065-01024 від 28.05.2025. Згідно даного акту 1.2. ОСП отримав, а СВБ поставила електричну енергію для врегулювання небалансів загальною вартістю з ПДВ - 183 383 393,20 грн. Після зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони ОСП, за електричну енергію для врегулювання небалансів: 22 861 064,06 грн (Двадцять два мільйона вісімсот шістдесят одна тисяча шістдесят чотири грн 06 коп.), в т.ч. ПДВ 3 810 177,35 грн.;

2. Звіт з ідентифікатором - 1103202500199. Ідентифікатор розрахункового періоду - 01.02.2025 - 28.02.2025. Cума зобов`язання ОСП (грн) - 152819494,33 грн., ПДВ (грн). - 30563898,87 грн.

Однак, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що надані позивачем докази є неналежними та не підтверджують виникнення заборгованості у розмірі 36 542 202,86 грн. Крім того, відповідач зазначив, що може сплачувати позивачу вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.02.2019 № 222.

Згідно з частиною 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

Частиною 3 статті 3 та частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Відповідно до пункту 1.3.5 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП (у якості АР (адміністратора системи розрахунків) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до Правил ринку.

Згідно з пунктом 1.1, 1.2 Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком № 1 до Правил ринку, цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ (сторона відповідальна за баланс), у тому числі її балансуючої групи. Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому.

На підставі цього Договору Сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

ПрАТ "НЕК "Укренерго" затверджує та оприлюднює умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, положення заяви на укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом їх розміщення на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет за адресою: www.ua.energy. Даний договір встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії сторони відповідальної за баланс, у тому числі її балансуючої групи.

Отже, 07.05.2019 між сторонами у справі укладено Договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 0065-01024 шляхом приєднання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до приписів статті 1 Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- адміністратор розрахунків (АР) (відповідач) - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг (пункт 2);

- небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку (пункт 46);

- оператор системи передачі (ОСП) (відповідач) - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55);

- сторона, відповідальна за баланс (СВБ) (позивач) - учасник ринку, який зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи) (пункт 89).

Відповідно до пунктів 1.1.2 та 1.11.1 Правил ринку:

- система управління ринком (СУР) - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, окрім іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії;

- прострочена заборгованість ОСП - заборгованість ОСП щодо оплати необхідної суми грошових коштів (з ПДВ) за небаланси перед СВБ або балансуючу електричну енергію перед ППБ, відповідно до актів купівлі-продажу та актів-коригування, термін оплати яких відповідно до цих Правил минув.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 Закону, адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

Відповідач здійснює свою господарську діяльність з передачі електричної енергії на підставі ліцензії, виданої Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 № 2624.

Відповідно до пункту 1.5 Договору про врегулювання небалансів в редакції, чинній в оспорюваний період, врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Згідно з пунктом 2.1 Договору про врегулювання небалансів в редакції, чинній в оспорюваний період, вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3.3 Договору про врегулювання небалансів в редакції, чинній в оспорюваний період, ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3.4 Договору про врегулювання небалансів в редакції, чинній в оспорюваний період, СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку.

Згідно з пунктом 5.1 Договору про врегулювання небалансів в редакції, чинній в оспорюваний період, формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим Договором.

Відповідно до пункту 7.7.1 глави 7.7 Правил ринку для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

Згідно з пунктом 1.8.1 Правил ринку АР обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, формує документи та необхідні для розрахунків звіти, стягує та оплачує платежі, передбачені Правилами ринку, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V Правил ринку.

Відповідно до пункту 3.1 Договору про врегулювання небалансів в редакції, чинній в оспорюваний період, при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, Законом та чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 4.1 Договору про врегулювання небалансів в редакції, чинній в оспорюваний період, за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Отже, АР (Адміністратор розрахунків), яким виступає Компанія, здійснює формування Звітів в СУР для оплати небалансів електричної енергії як для АР (за обсяги небалансів електричної енергії продані Компанії), так і для СВБ (за обсяги небалансів електричної енергії придбані Компанією, тобто продані іншими учасниками на користь Компанії) на щодекадній та місячній основі.

Згідно з абзацами другим, четвертим, шостим пункту 7.3.2 Правил ринку АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ.

З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється акт у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії.

Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до акта.

Як установлено судом, протягом періоду з 01 липня по 31 липня 2024 року, з 01 грудня до 31 грудня 2024 року, з 01 лютого по 28 лютого 2025 року (включно) Компанія через СУР формувала Звіти, згідно з якими у відповідача виникло зобов`язання з оплати небалансів електричної енергії за Договором про врегулювання небалансів.

З огляду на викладене, відповідач зобов`язаний оплатити вартість небалансів електричної енергії, поставлених йому за Договором про врегулювання небалансів на четвертий робочий день з дня надсилання відповідачем повідомлення про формування місячного звіту СВБ на електронну пошту позивача.

Відповідно до пункту 5.9 Договору про врегулювання небалансів у редакції, чинній в оспорюваний період, ОСП формує та направляє Акт до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання Акта відбувається в електронній формі [за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)], що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний Сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті.

Так у порядку, передбаченому пунктом 5.9 Договору про врегулювання небалансів в редакції, чинній в оспорюваний період, позивачем отримано від відповідача Акти та Акти корегування, які підтверджують спірну заборгованість, а саме:

- за липень 2024 року: Акт № СВБ_02_2024_07_0065 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з Договором від 07.05.2019 № 0065-01024 від 31.07.2024; Акт корегування № СВБ_К_03_2024_07_0065 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 № СВБ_02_2024_07_0065; Акт корегування № СВБ_К_04_2024_07_0065 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 №СВБ_02_2024_07_0065 Акту корегування від 26.09.2024 №СВБ_К_03_2024_07_0065 від 27.02.2025;

- за грудень 2024 року: Акт №СВБ_02_2024_12_0065 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з Договором від 07.05.2019 № 0065-01024 від 31.12.2024; Акт корегування № СВБ_К_03_2024_12_0065 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.12.2024 № СВБ_02_2024_12_0065 згідно з Договором від 07.05.2019 № 0065-01024 від 25.02.2025.

- за лютий 2025 року: Акт № СВБ_02_2025_02_0065 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з Договором від 07.05.2019 № 0065-01024 від 28.05.2025.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом також установлено, що зазначені Акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та Акти корегування підписані відповідачем за допомогою електронно-цифрового підпису, що, у свою чергу, підтверджує факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів відповідачем в обсягах і вартостях, зазначених у Звітах за період з 01 липня по 31 липня 2024 року, 01 грудня по 31 грудня 2024 року, з 01 лютого по 28 лютого 2025 року за Договором про врегулювання небалансів.

Відповідач, який на ринку електричної енергії виконує функціональні ролі ОСП та АР, відповідно до своїх зобов`язань за Договором про врегулювання небалансів в редакції, чинній в оспорюваний період, повинен оплачувати електричну енергію, придбану у позивача за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії, відповідно до Звітів, Актів та Актів корегування, складених АР; оплата здійснюється з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку на четвертий робочий день з дня надсилання відповідачем повідомлення про формування Звіту СВБ на електронну пошту позивача.

Утім, відповідачем не було повністю виконано грошові зобов`язання, що підтверджується виписками з поточного рахунку позивача.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 ГПК України).

В силу вимог статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Аналізуючи зібрані у справі докази та надані пояснення учасниками справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено виникнення у відповідача заборгованості в розмірі 36 542 202,86 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 75 Закону постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.

В силу абзацу другого частини четвертої статті 75 Закону кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до Правил ринку, серед іншого, на поточні рахунки сторін, відповідальних за баланс.

Зі змісту вказаної норми права вбачається, що її зміст не містить імперативного обов`язку для відповідача щодо розрахунку з СВБ (в тому числі з позивачем) виключно грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на спеціальний рахунок Компанії.

Таким чином, поточна редакція вказаної вище норми Закону не містить заборони відповідачу використовувати грошові кошти з інших рахунків Компанії для належного виконання грошових зобов`язань перед учасниками ринку, зокрема і СВБ.

Отже, заперечення відповідача є безпідставними, оскільки спростовуються вище встановленими обставинами цієї справи.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано суду належних і допустимих доказів, які спростовують заявлені позовні вимоги.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Стосовно клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду слід зазначити таке.

Відповідач мотивує клопотання тим, що не може спрямувати на виконання рішення у цій справі кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інші напрямки витрат. Більше того, передбачені структурою тарифу кошти одночасно не перебувають у розпорядженні Компанії, а мають бути отримані і витрачені за визначеними напрямками оплати послуг користувачами послуг-учасниками ринку електроенергії. Невідкладне стягнення з відповідача витрат, джерела покриття яких не передбачені, дестабілізує його фінансовий стан, ставить під загрозу його розрахунки з контрагентами і негативно впливає на роботу енергетичної інфраструктури України.

Позивач заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з частиною п`ятою статті 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 908/1884/19 від 14.07.2020.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши обґрунтування відповідача, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні частини другої статті 331 ГПК України.

Слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України та статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд зазначає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже, посилання відповідача на відсутність необхідних коштів не є виключними обставинами. При цьому фінансові ускладнення не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказано, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише відповідача, а й позивача (стягувача) у справі та здійснювану ним господарську діяльність.

Окрім того, як зазначено вище, норми статті 75 Закону не містять імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Натомість, зазначеними положеннями Закону передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором. Зазначені висновки щодо застосування статті 75 Закону викладені у постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №910/18611/21.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 зазначено, що твердження Компанії про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.

Крім того, суд враховує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення у цій справі.

З огляду на викладене, клопотання про відстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 233, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 3, корп. 15, код ЄДРПОУ 42751799) заборгованість у розмірі 36 542 202 грн 86 коп. та судовий збір у розмірі 548 133 грн 04 коп.

3. У задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочку виконання рішення - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.05.2025.

Суддя А.І. Привалов