Рішення від 26.05.2025 по справі 910/2965/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2025Справа № 910/2965/25Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет комунікації", м. Київ

про стягнення 31 174,20 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.03.2025 року до Господарського суду міста Києва надійшов позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет комунікації" (відповідач) плати в розмірі 31 174,20 грн, яка виникла на підставі Договору про встановлення сервітуту №11-С/299 від 01.11.2012 року за період з 01.02.2023 року по 31.12.2024 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2023 року, матеріали справи №910/2965/25 передано на розгляд судді Морозову С.М.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала суду від 19.03.2025 року.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610242236265 ухвалу суду від 26.03.2025 про відкриття провадження у справі не отримав, у зв`язку з чим конверт було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Окрім того, 24.04.2025 року відповідачу направлялась повторно ухвала суду від 26.03.2025 року з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610248603502, яку відповідач також не отримав, у зв`язку з чим конверт було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/2965/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 року між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (надалі - підприємство) та Товариством з обмеженою ідповідальністю «Інтернет комунікації» (надалі - сервітуарій) було укладено Договір про встановлення сервітуту №11-С/299 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого його предметом є обмежене право користування сервітуарієм житловими та нежитловими будівлями комунальної власності для розміщення сервітуарієм своїх телекомунікаційних мереж (надалі - об`єкт розміщення), що знаходяться в Шевченківському районі м. Києва за адресами зазначеними в Додатку №1 до цього Договору.

Об`єкти розміщення використовуються виключно для розміщення комплексу технічних засобів телекомунікацій, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якоо роду по проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах, крім радіотехнічних, між кінцевим обладнанням у визначеному сторонами місці. (п. 1.2. Договору).

Сервітуарій зобов`язується вносити підприємству, відповідно до умов Договору, плату за використання об`єктів розміщення (далі за текстом - плата) та інші платежі, визначені Договором. Загальний розмір плати за цим Договором встановлюється в сумі, яка визначена в додатках до цього Договору, що є невід`ємною частиною. (п.п. 2.1., 2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору загальна плата за даним Договором становить 107,40 грн, в т.ч. ПДВ 17,90 грн, за один календарний місяць, яка сплачується до 15 числа місяця за поточний місяць на повнй обсяг обумовлених Договором платежів.

Пунктом 3.1.1. Договору передбачено, що сервітуарій зобов`язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату, передбачену цим Договором.

Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 28.02.2013 року. (п. 8.1. Договору).

Договір вважається пролонгованим з строком дії до 31.12.2014 року, у випадку підтвердження сервітуарієм виконання п. 3.1.5. цього Договору до моменту закінчення строку дії Договору 28.02.2013 року. (п. 8.2. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони погодили перелік будинків у Печерському районі.

Додатковою угодою №1 від 01.11.2014 року до Договору сторони п. 2.3. Договору виклали в наступній редакції: «Загальна плата за даним Договором становить 1 355,40 грн, в т.ч. ПДВ 225,90 грн, за один календарний місяць, яка сплачується до 15 числа місяця за поточний місяць на повнй обсяг обумовлених Договором платежів».

Додатковою угодою №1 від 01.11.2014 року до Договору сторони п. 8.2. Договору виклали в наступній редакції: «Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015 року. (п. 8.1. Договору).».

Окрім того, Додатковою угодою №1 від 01.11.2014 року до Договору сторони виклали в новій редакції Додаток №1 до Договору із погодженим переліком будинків у Печерському районі.

Додатковою угодою №2 від 01.04.2015 року сторони виклали Договір в новій редакції.

Зокрема, п. 3.3. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 01.04.2015 року визначено, що щомісячний розмір плати за даним Договором сплачується у якості передоплати та визначається на підставі рахунку, який виставляється підприємством сервітуарію не пізніше 28 числа кожного місяця. На момент підписання даного Договору щомісячна плата становить 1 355,40 грн, в тому числі ПДВ 225,90 грн.

Плата сплачується сервітуарієм протягом 7 банківських днів з моменту отримання рахунку від підприємства. (п. 3.4. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 01.04.2015 року).

Сервітуарій зобов`язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за цим Договором, у тому числі у разі внесення змін в складові розрахунків плати. (п. 4.1.1. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 01.04.2015 року).

Відповідно до пунктів 9.1. та 9.2. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 01.04.2015 року даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015 року. У разі якщо одна із сторін не повідомить іншу за один календарний місяць до закінчення терміну дії Договору, Договір вважається пролонгованим на 1 календарний рік на тих же умовах.

Додатком №1 до Договору, в редакції Додаткової угоди №2 від 01.04.2015 року, сторони виклали Адресний перелік об`єктів комунальної власності та розрахунок плати.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на наявність заборгованості за відповідачем на суму в розмірі 31 174,20 грн за період з 01.02.2023 року по 31.12.2024 року, а саме, згідно наступних рахунків на оплату:

- №КЖ000000382 від 01.02.2023 року на суму 1 355,40 грн;

- №КЖ000000716 від 01.03.2023 року на суму 1 355,40 грн;

- №КЖ000001033 від 01.04.2023 року на суму 1 355,40 грн;

- №КЖ000001355 від 01.05.2023 року на суму 1 355,40 грн;

- №КЖ000001677 від 01.06.2023 року на суму 1 355,40 грн;

- №КЖ000001994 від 01.07.2023 року на суму 1 355,40 грн;

- №КЖ000002330 від 01.08.2023 року на суму 1 355,40 грн;

- №КЖ000002640 від 01.09.2023 року на суму 1 355,40 грн;

- №КЖ000002963 від 01.10.2023 року на суму 1 355,40 грн;

- №56 від 01.11.2023 року на суму 1 355,40 грн;

- №348 від 01.02.2023 року на суму 1 355,40 грн;

- №63 від 01.01.2024 року на суму 1 355,40 грн;

- №366 від 01.02.2024 року на суму 1 355,40 грн;

- №830 від 01.03.2024 року на суму 1 355,40 грн;

- №968 від 01.04.2024 року на суму 1 355,40 грн;

- №1275 від 01.05.2024 року на суму 1 355,40 грн;

- №1586 від 01.06.2024 року на суму 1 355,40 грн;

- №1880 від 01.07.2024 року на суму 1 355,40 грн;

- №2184 від 01.08.2024 року на суму 1 355,40 грн;

- №2479 від 01.09.2024 року на суму 1 355,40 грн;

- №2772 від 01.10.2024 року на суму 1 355,40 грн;

- №3063 від 01.11.2024 року на суму 1 355,40 грн;

- №3352 від 01.12.2024 року на суму 1 355,40 грн.

У зв`язку з неоплатою вканих сум позивач просить суд стягнути їх з відповідача в судовому порядку.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. (ч. 1 ст. 402 Цивільного кодексу України).

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. (частини 1-3 ст. 403 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в Договорі встановили обмежене право користування відповідачем будівлями комунальної власності для розміщення ним своїх телекомунікаційних мереж за плату.

При цьому, пунктами 9.1. та 9.2. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 01.04.2015 року сторони погодили, що даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015 року. У разі якщо одна із сторін не повідомить іншу за один календарний місяць до закінчення терміну дії Договору, Договір вважається пролонгованим на 1 календарний рік на тих же умовах.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи повідомлень жодної із сторін щодо закінчення терміну дії Договору, відповідно до п. 9.2. (в редакції Додаткової угоди №2 від 01.04.2015 року), Суд зазначає, що дія Договору є пролонгованою, а тому станом на момент розгляду справи у суді, Договір є діючим.

З матеріалів справи вбачається, а відповідачем не спростровано, що у період з лютого 2023 року по грудень 2024 року за відповідачем рахується заборгованість на суму в розмірі 31 174,20 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З умов, погоджених сторонами в п. 3.3. Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 01.04.2015 року), вбачається, що щомісячний розмір плати за даним Договором сплачується у якості передоплати та визначається на підставі рахунку, який виставляється підприємством сервітуарію не пізніше 28 числа кожного місяця.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження внесення відповідачем плати у повному обсязі за період лютий 2023 року - грудень 2024 року, у встановлений Договором строк.

Отже, відповідач порушив умови Договору та не розрахувався з позивачем.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченої заборгованості в сумі 31 174,20 грн за період: лютий 2023 року - грудень 2024 року.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не було виконано своїх зобов`язань за Договором та не здійснено вчасний розрахунок, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 31 174,20 грн визнаються судом законними та обґрунтованими.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 31 174,20 грн.

Судовий збір, у розмірі 2 422,40 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет комунікації» (код ЄДРПОУ 32560060, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 9) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (код ЄДРПОУ 03366500, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А) суму заборгованості в розмірі 31 174,20 грн (тридцять одна тисяча сто сімдесят чотири гривни 20 копійок) та суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривни 40 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ