ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/939/15-гГосподарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В.Д.,
при секретарі судового засідання Босовій Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №916/939/15-г
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Глассрайз (65033, м. Одеса, вул. Млинова 29, код ЄДРПОУ 37223949)
про визнання банкрутом
Представники сторін:
Представник кредитора - Папуша А.О. (зал)
Ліквідатор - Бєлоусов Ігор Валентинович (поза межами суду)
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.2018р., яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019р. та Постановою ВС КГС від 11.10.2019р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Глассрайз в порядку ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (65033, м. Одеса, вул. Млинова, код ЄДРПОУ 37223949) про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна боржника задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу рухомого майна від 29 грудня 2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Златобанк (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) від імені боржника ТОВ "Ланжерон і К" та Фермерським господарством Агрохолдинг - 2007 (68261, Одеська область, Саратський район, с. Кулевча, вул. Леніна, 47, код ЄДРПОУ 34505393), зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Ю. В. у реєстрі за №2147.
13.01.2020р. арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. звернувся до суду з заявою про відшкодування вартості майна, в якій просить суд стягнути з ФГ «Агрохолдинг 2007» на користь ТОВ «Ланжерон і К» відшкодування вартості обладнання для виробництва та зберігання вина у кількості 267 одиниць на суму 18048887,20грн.
Ухвалою суду від 20.01.2020р. прийнято заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. (вх.№117/20 від 13.01.2020р.) до розгляду в межах справи № 916/939/15-г про банкрутство ТОВ «Ланжерон», тощо.
Ухвалою суду від 05.03.2020р. заяви ТОВ «Глассрайз» (вх.№3-362/19 від 17.05.2019р.) та арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. (вх. №3-967/19 від 27.11.2019р.) про зобов`язання ФГ «Агрохолдинг-2007» повернути в ліквідаційну масу рухоме майно у кількості 267 одиниць залишено без розгляду.
20.01.2023р. від ФГ «Агрохолдинг-2007» до суду надійшли заперечення на заяву про відшкодування вартості майна, в яких просить суд відмовити в задоволенні заяви.
23.01.2023р. ТОВ «Шампань України» надало суду письмові пояснення щодо заяви про відшкодування вартості обладнання, в яких зазначено, що ТОВ «Шампань України» набуло у власність рухоме майно за ринковою вартістю, яка діяла на час укладення угоди.
23.01.2023р. від арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. до суду надійшла відповідь на заперечення ФГ «Агрохолдинг-2007».
13.03.2023р. від ФГ «Агрохолдинг-2007» до суду надійшли письмові пояснення на заяву про відшкодування вартості майна, в яких просить суд відмовити в задоволенні заяви.
14.03.2023р. ТОВ «Вінагропром» надало пояснення по справі №916/939/15-г, в яких просить суд відмовити в задоволенні заяви.
Також, 16.03.2023р. ТОВ «Шампань України» надало пояснення по справі №916/939/15-г, в яких просить суд відмовити в задоволенні заяви.
21.03.2023р. від експерта-оцінювача Маркуса Я.І. надійшли до суду письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2023р., серед іншого, залучено до участі у заяві про відшкодування вартості майна (вх.№117/20 від 13.01.2020р. ТОВ "Шампань Україна"(68454, Одеська область, Арцизький район, с.Надеждівка, вул.Центральна, 75) та ТОВ "Вінагропром"(65012, місто Одеса, вул. Італійський бульвар, буд. 4, кв. 9).
27.04.2023р. ТОВ «Шампань України» повідомило суд, що частина спірного майна перебуває в їх власності, однак передано в оренду ТОВ «Вінагропром».
Також, 27.04.2023р. ТОВ «Вінагропром» повідомило суд, що частина спірного майна перебуває в їх власності, а інша частина перебуває в оренді ТОВ «Вінагропром».
Ухвалою суду від 27.04.2023р. призначено по справі № 916/939/15-г проведення судової оціночної експертизи, на проведення експертизи поставлено наступне питання: якою станом на 29.12.2014 року була дійсна ринкова вартість рухомого майна виробничого обладнання, що належало на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К, а саме: обладнання у кількості 267 одиниць, згідно додатку № 1 до Договору застави № 176/12/13-KL/S-1 від 02.07.2013 року та Додатку №1 до Договору купівлі - продажу від 29.12.2014 року; проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що розташований за адресою: вулиця Бродських Сім`ї, 6, Київ, 03057, тощо.
Крім того, 31.08.2023р. ТОВ «Шампань України» та ТОВ «Вінагропром» надали довідки щодо стану обладнання.
Арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. надав 31.08.2023р. пояснення щодо технічного стану об`єктів дослідження станом на 29.12.2024р.
18.04.2024р. ТОВ «Глассрайз» звернулось до суду із клопотанням про призначення додаткової судової експертизи, в якому просить суд призначити у справі додаткову судову товарознавчу експертизу, на яку поставити питання: Якою станом на 29.12.2014 року була дійсна ринкова вартість рухомого майна виробничого обладнання, що належало на праві власності ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАНЖЕРОН І К», а саме: обладнання у кількості 267 одиниць, згідно додатку № 1 до Договору застави № 176/12/13-KL/S-1 від 02.07.2013 року та Додатку №1 до Договору купівлі - продажу від 29.12.2014 року, виходячи з припущення, що технічний стан обладнання відповідав стану придатний; проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Сім`ї Бродських, 6 м. КУиїв 03057).
06.05.2024р. від арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. надійшли до суду пояснення по справі.
08.05.2024р. ФГ «Агрохолдинг-2007» звернулось до суду із заявою про залишення без розгляду заяви про відшкодування вартості майна, з посиланням на те, що відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спір має розглядатись в відокремленому позовному провадженні, спір є майновим, а тому позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 270733,15грн. 21.05.2024р. арбітражним керуючим та ТОВ «Глассрайз» надано заперечення на заяву ФГ «Агрохолдинг-2007» про залишення без розгляду заяви про відшкодування вартості майна.
В задоволенні заяви про залишення без розгляду заяви про відшкодування вартості майна протокольною ухвалою суду від 21.05.2024р. відмовлено, оскільки зазначена вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним правочину, звернення ліквідатора до особи, яка набула майно боржника за наслідком укладення недійсного правочину в процедурі банкрутства, що встановлено судовим рішенням у справі про банкрутство про повернення такого майна, є за своєю правовою природою правовим наслідком недійсності правочину та вимогою про спростування майнових дій боржника з передачі зазначеного майна іншій особі, заявленою в процедурі банкрутства, тому така заява підлягає оплаті судовим збором згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір". Так, підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено ставку судового збору в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а заяву подано до суду в порядку не тільки статті 7, а і статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим заява про залишення без розгляду заяви не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 21.05.2024р. призначено по справі № 916/939/15-г проведення додаткової судової оціночної експертизи; на проведення експертизи поставлено наступне питання: якою станом на 29.12.2014 року була дійсна ринкова вартість рухомого майна виробничого обладнання, що належало на праві власності ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАНЖЕРОН І К», а саме: обладнання у кількості 267 одиниць, згідно додатку № 1 до Договору застави № 176/12/13-KL/S-1 від 02.07.2013 року та Додатку №1 до Договору купівлі - продажу від 29.12.2014 року, якщо технічний стан обладнання відповідав стану придатний; проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що розташований за адресою: вулиця Бродських Сім`ї, 6, Київ, 03057, тощо.
05.03.2025р. від арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. надійшли до суду пояснення по справі.
06.03.2025р. від ТОВ «Глассрайз» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначено щодо необхідності ознайомлення з матеріалами справи.
03.04.2025р. ФГ «Агрохолдинг-2007» звернулось до суду із заявою про застосування двосторонньої реституції.
05.05.2025р. арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. надано заперечення на заяву ФГ «Агрохолдинг-2007» про застосування двосторонньої реституції.
06.05.2025р. від ТОВ «Глассрайз» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначено, що адвокат Шаркова Н.Р. приймає участь в іншому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 06.05.2025р. викликано учасників справи в судове засідання по справі № 916/939/15-г на "13" травня 2025 р. о 15:00.
13.05.2025р. від ТОВ «Глассрайз» надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та призначення повторної експертизи, в яких зазначено щодо участі адвоката Шаркової Н.Р. в цей день в іншому судовому засіданні, а також, що висновки судових експертиз викликають сумніви. В судовому засіданні 13.05.2025р. представником ФГ «Агрохолдинг-2007» викладено заперечення щодо вказаних клопотань та зазначено щодо зловживання шляхом затягування ТОВ «Глассрайз» розгляду справи, а також, що адвокат Шаркова Н.Р. не вперше ставить пріоритетом участь в інших судових засіданнях, а не по справі №916/939/15-г, в судовому засіданні присутній позивач, а тому відсутність ТОВ «Глассрайз» не перешкоджає розгляду справи. Протокольною ухвалою суду від 13.05.2025р. відхилено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю дотримання строків, а також тим, що на клопотання ТОВ «Глассрайз» неодноразово відкладались судові засідання, товариство не було позбавлено права на правову допомогу іншим адвокатом. Суд зазначає, що додаткова експертиза та експертна установа були визначені за клопотанням ТОВ «Глассрайз», яке також не було позбавлено права викликати експерта в судове засіданні, заявити відвід експерту в разі наявності сумнівів щодо його об`єктивності, чим товариство не скористалось, у зв`язку з чим сумніви ТОВ «Глассрайз» щодо проведених судових експертиз не приймаються, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав призначати додаткову експертизу.
В судовому засіданні 13.05.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив.
18.06.2013 між ПАТ „Златобанк та ТОВ „Ланжерон і К укладено Кредитний договір № 176/12/13-KL, за умовами якого в порядку та на умовах, встановлених договором та чинним законодавством України, Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язався в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови кредитного договору (п. 1.1. Кредитного договору).
02.07.2013 між ТОВ „Ланжерон і К та ПАТ „Златобанк укладено договір застави № 176/12/13-KL/S-1, за умовами якого цим договором забезпечуються вимоги Заставодержателя щодо сплати Заставодавцем (ТОВ „Ланжерон і К) кожного і всіх його боргових зобов`язань у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Кредитному договорі зі всіма змінами та доповненнями до нього (п. 2.1 договору застави від 02.07.2013).
Предметом застави за цим договором є рухоме майно - виробниче обладнання, а саме: обладнання в кількості 267 одиниць згідно з додатком № 1, який є невід`ємною частиною договору застави. Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності. Протягом строку дії цього договору предмет застави зберігається за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна,39. утримувач ТОВ „Ланжерон і К (п. 3.1., п. 3.1.1., п. 3.2. договору застави від 02.07.2013).
Відповідно до п. 3.3., 3.3.2. договору застави від 02.07.2013 заставна вартість предмета застави відповідає ринковій вартості та складає 7754906 грн. 00 коп. При цьому сторони погодилися, що при зверненні стягнення та реалізації предмета застави Заставодержатель не буде будь яким чином обмежений зазначеною вартістю предмета застави. Сторони домовились, що Заставодержатель переглядає вартість предмета застави з урахуванням змін та кон`юнктури ринку не рідше одного разу на рік.
29.12.2014 між ПАТ „Златобанк від імені боржника ТОВ "Ланжерон і К" та Фермерським господарством „Агрохолдинг-2007 у зв`язку з порушенням ТОВ „Ланжерон і К умов Кредитного договору № 176/12/13-KL від 18.06.2013, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Ю.В., реєстровий № 2147.
Відповідно до п. 1 договору купівлі-продажу від 29.12.2014 Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність (купує) рухоме майно виробниче обладнання, а саме обладнання в кількості 267 одиниць згідно з додатком № 1 до договору застави від 02.07.2013р. №176/12/13-KL/S-1, що належить Боржнику (ТОВ „Ланжерон і К) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна цілісного майнового комплексу 101-11 від 20.11.2003, акту приймання-передачі від 25.11.2003, який є невід`ємною частиною Договору купівлі-продажу. Наявність обладнання підтверджується даними бухгалтерського обліку, обладнання обліковується на балансі Боржника, що підтверджується балансовою довідкою Боржника № 2008 по рахунку № 10 „Основні засоби станом на 02.07.2013 та зобов`язується оплатити вартість обладнання в порядку та строки, визначені цим договором.
Пунктом 2 договору купівлі-продажу від 29.12.2014 передбачено, що за домовленістю сторін вартість обладнання, яке є предметом цього договору визначається в сумі 1 803 559 грн. 00 коп.
Згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки ТОВ „Експерт-Альянс у звіті з незалежної оцінки від 03.11.2014, ринкова вартість рухомого майна для відчуження обладнання в загальній кількості 267 одиниць, що є предметом застави за договором застави від 02.07.2013 №176/12/13-KL/S-1, станом на 03.11.2014 з округленням - становить 1803559 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.2018р. визнано недійсним договір купівлі-продажу рухомого майна від 29 грудня 2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Златобанк (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) від імені боржника ТОВ "Ланжерон і К" та Фермерським господарством Агрохолдинг - 2007 (68261, Одеська область, Саратський район, с. Кулевча, вул. Леніна, 47, код ЄДРПОУ 34505393), зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Ю. В. у реєстрі за №2147.
Підставою визнання недійсним правочину було встановлення судом факту заниження ринкової вартості обладнання, а також ухилення ФГ «Агрохолдинг 2007» від забезпечення доступу експерта до об`єкту дослідження, що унеможливило проведення експертизи, тому судом в порядку ст. 102 ГПК України за клопотанням ТОВ «Глассрайз» було встановлено обставини продажу рухомого майна у кількості 267 одиниць за ціною, що є значно нижчою за її ринкову вартість. Однак, суд був позбавлений можливості визначити вартість спірного обладнання згідно недійсного договору купівлі-продажу рухомого майна від 29 грудня 2014 року, у зв`язку з ухиленням ФГ «Агрохолдинг 2007» від забезпечення доступу експерта до об`єкту дослідження.
Оскільки в подальшому спірне майно за недійсним правочином було відчужено, а тому його неможливо повернути до складу ліквідаційної маси, арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. звернувся до суду із заявою про відшкодування вартості обладнання. Так, згідно договору купівлі-продажу від 26.05.2015р. ФГ «Агрохолдинг 2007» продало ТОВ «Шампань України» 267 одиниць виробничого обладнання за ціною 1830000грн. В подальшому, 20.06.2018р. ТОВ «Шампань України» продало 67 одиниць обладнання ТОВ «Вінагропром». Позивачем зазначено, що оскільки згідно звіту ПП «Бюро Маркуса» від 21.05.2018р. вартість обладнання становить 15040731 грн. без ПДВ, то Відповідачу слід відшкодувати ринкову вартість обладнання 15040731 грн. та 3008146,20грн. ПДВ.
Частиною 3 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
У Постанові Верховного Суду від 02.06.2021р. по справі №904/7905/16 викладено наступну правову позицію: приписи статті 42 КУзПБ у частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто до 21.10.2019. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019, підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону про банкрутство.
Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» врегульовано, що у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.
Однак, матеріали справи №916/939/15-г містять взаємосуперечливі докази щодо дійсної ринкової вартості обладнання станом на 29.12.2014 року.
Згідно звіту ПП «Бюро Маркуса» від 21.05.2018р. про оцінку майна ймовірна ринкова вартість комплексу 55 позицій рухомого майна Винзаводу, що складається з 205 одиниць ємностей та 52 одиниць виробничих машин та обладнання (разом 267 одиниць) станом на 29.12.2014 визначена у сумі 15040731 грн. без ПДВ.
Вказаний звіт виконано в позасудовому порядку на замовлення ТОВ «Глассрайз». Із звіту вбачається, що оцінку здійснено без огляду майна шляхом вивчення друкованих матеріалів. Крім того, в порушення вимог чинного законодавства, у звіті не зазначено, що його виготовлено для подання до господарського суду та про обізнаність про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Згідно ч. 7 ст. 98 ГПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 101 ГПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
24.09.2018р. листом до господарського суду експерти Маркус Я.І. та Нефьодов О.В. повідомили про обізнаність про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Однак, у відповідності до судової практики, викладеної у Постанові Верховного Суду по справі №908/1092/21 від 24.10.2022р. зазначено: «у поданому позивачем висновку експертизи не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, тому суди дійшли правильного висновку про визнання його недопустимим доказом у справі. При цьому, наданий позивачем лист Сумського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" №678/18-25/21/19.3 від 07.10.2021 з додатками розписок експертів (т.2 а. с. 68-69) господарськими судами обґрунтовано не прийнятий до уваги, оскільки законом передбачено зазначення відомостей, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, саме у складеному ним конкретному висновку, який ним підписується, а не в листах або розписках про ознайомлення експерта відповідно до вимог чинного законодавства з правами і обов`язками експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, з яких не вбачається, що вони мають безпосереднє відношення до наданого суду у цій справі висновку.»
Разом з тим, у висновку будівельно-технічного експертного дослідження 18 серпня 2014 року не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду. Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019р. по справі №522/1029/18)
Таким чином, враховуючи те, що звіт ПП «Бюро Маркуса» від 21.05.2018р. про оцінку майна суперечить вимогам чинного законодавства, а саме у звіті не зазначено, що його виготовлено для подання до господарського суду та про обізнаність про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, судом не приймається вищезазначений звіт як належний доказ встановлення дійсної вартості спірного майна.
Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 20-5534 від 07.10.2020, виконаного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, ринкова вартість рухомого майна виробничого обладнання, що належало на праві власності ТОВ «Ланжерон і К», а саме: обладнання у кількості 267 одиниць, згідно додатку № 1 до договору застави № 176/12/13-КL/S-1 від 02.07.2013 року та додатку № 1 до договору купівлі-продажу від 29.12.2014 року, станом на 29.12.2014, могла складати 1 887 069,30 грн. Вказана експертиза виконана в позасудовому порядку на замовлення ТОВ «ВІНАГРОПРОМ» на стадії апеляційного провадження.
Судом не приймається висновок товарознавчої експертизи № 20-5534 від 07.10.2020, виконаний Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, як належний доказ встановлення дійсної вартості спірного майна, тому що встановлена в експертизі вартість обладнання 1 887 069,30 грн. суперечить здійсненим висновкам, що викладені в ухвалі Господарського суду Одеської області від 27.12.2018р., якою визнано недійсним договір купівлі-продажу рухомого майна від 29 грудня 2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Златобанк (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) від імені боржника ТОВ "Ланжерон і К" та Фермерським господарством Агрохолдинг - 2007 (68261, Одеська область, Саратський район, с. Кулевча, вул. Леніна, 47, код ЄДРПОУ 34505393), зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Ю. В. у реєстрі за №2147, оскільки встановлена в експертизі вартість обладнання 1 887 069,30 грн. майже співмірна сумі продажу обладнання на суму 1803559грн. за недійсним правочином.
Слід зазначити, що ця експертиза була відхилена Верховним Судом у Постанові від 09.02.2022р., оскільки висновок експерта після прийняття судових рішень за своєю правовою природою та моментом виникнення є новим доказом, а не доводом.
Крім того, в матеріалах справи є рецензія на висновок експерта №20-5534 товарознавчої експертизи від 07.10.2020, виготовлена на замовлення ТОВ «Глассрайз», яку Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021р. відхилено, оскільки проведено поза процедурою проведення та оформлення результатів рецензування, визначеної Порядком проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.02.2020 року № 335/5.
Так, ухвалами суду було призначено судову експертизу та додаткову судову експертизу, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №19082/23-53 від 04.03.2024р. станом на 29.12.2014 року ринкова вартість рухомого майна виробничого обладнання, що належало на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К, а саме: обладнання у кількості 267 одиниць, згідно додатку № 1 до Договору застави № 176/12/13-KL/S-1 від 02.07.2013 року та Додатку №1 до Договору купівлі - продажу від 29.12.2014 року (виходячи із припущення, що технічний стан обладнання відповідав стану непридатний), могла складати 3375820,82грн.
Згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №7067/24-54 встановити станом на 29.12.2014 року дійсну ринкову вартість рухомого майна виробничого обладнання, що належало на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К, а саме: обладнання у кількості 267 одиниць, згідно додатку № 1 до Договору застави № 176/12/13-KL/S-1 від 02.07.2013 року та Додатку №1 до Договору купівлі - продажу від 29.12.2014 року за умови, що технічний стан обладнання відповідав стану придатний не вбачається за можливе з причин, викладених у висновку.
ТОВ «Глассрайз» викладено заперечення щодо вказаних висновків Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, з посиланням на те, що вони суперечать матеріалам справи та викликають сумніви у правильності, адже фактично обладнання визначено в стані металобрухту, що не може вважатися дійсною ринковою вартістю працюючого обладнання, яким воно було станом на 29.12.2014 року, що повністю підтверджується матеріалами справи. Однак, суд зазначає, що додаткова експертиза та експертна установа були визначені на клопотання ТОВ «Глассрайз», яке також не було позбавлено права викликати експерта в судове засіданні, заявити відвід експерту в разі наявності сумнівів щодо його об`єктивності, чим товариство не скористалось.
Що стосується посилання арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. та ТОВ «Глассрайз», що заставна вартість спірного обладнання згідно Договору застави № 176/12/13-KL/S-1 від 02.07.2013 року складає 7754906грн., що підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Компанія Парус» від 27.05.2013р., а тому ця сума є більш справедливою вартістю обладнання, то суд зазначає, що сторони договору застави ТОВ „Ланжерон і К та ПАТ „Златобанк могли погодити на власний розсуд будь-яку вартість предмета застави, а також договором надано право Банку реалізувати предмет застави за ціною відмінною від визначеної в Договорі Застави, покупець же ФГ «Агрохолдинг-2007» не є стороною договору застави та не приймало участь в погодженні вартості спірного майна на суму 7754906грн.
Щодо посилання арбітражного керуючого на довідку ГУ статистики в Одеській області, згідно якої вартість основних засобів станом на кінець 2013 року становить 11381100грн., то воно судом не приймається як доказ встановлення вартості обладнання, оскільки з довідки не вбачається, які саме активи зазначені в статистичній звітності.
Таким чином, судом вичерпано всі можливі заходи щодо встановлення дійсної ринкової вартості спірного обладнання, для встановлення вартості обладнання та його стану потрібні спеціальні знання, а суду з наявних матеріалів справи неможливо визначити дійсний технічний стан обладнання, придатним чи не придатним воно було на момент відчуження, в якому вигляді та стані воно відчужувалось, а тому суд, з метою встановлення дійсної ринкової вартості звертається до судових експертиз. Суд, дослідивши всі наявні суперечливі докази та експертні висновки, приходить до висновку, що найвищу юридичну силу, єдиним чітким, обгрунтованим та незалежним визначенням вартості обладнання є судова експертиза, яка призначена саме господарським судом.
Так, 31.08.2023р. ТОВ «Шампань України» та ТОВ «Вінагропром» надали довідки щодо стану обладнання. Експертним висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 04.03.2024р. встановлено, що експерту надано наступну інформацію, яка міститься в матеріалах справи:
«- Відповідно до Довідки щодо обладнання, яке знаходиться у «Шампань України», яка надана із супровідним листом директора ТОВ «Шампань України» ОСОБА_1 , встановлено що технічний стан усього обладнання переважно «неліквідний, поганий, брухт»;
- Відповідно до Довідки щодо обладнання, яке знаходиться У ТОВ «Вінагропром», яка надана із супровідним листом директора ТОВ «Вінагропром» Симоненко Дмитра, встановлено що технічний стан усього обладнання переважно «неліквідний, поганий, задовільний», майже все обладнання потребує капітального ремонту;
- Відповідно до Висновку про ринкову вартість, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Компанія Парус», наданого із клопотанням представника ТОВ «Глассрайз» адвокатом Шарковою Н. Р. щодо технічного стану об`єктів дослідження встановлено, що «...стан задовільний...»;
Також, по пунктам 2 та 3 (згідно наданої інформації від ТОВ «ШАМПАНЬ УКРАЇНИ» та ТОВ «ВІНАГРОПРОМ» щодо технічного стану об`єктів дослідження) ремонт обладнання не здійснювався, воно частково розукомплектовано, потребує значного ремонту та реконструкції, вичерпало свою корисність відповідно своїм функціям;
- Відповідно до пояснень заявника від 31.08.2023 Бєлоусова І. В. щодо технічного стану об`єктів дослідження станом на 29.12.2014 встановлено, що «...після відчуження на користь ФГ «АГРОХОЛДИНГ 2007», а потім на користь ТОВ «ШАМПАНЬ УКРАЇНИ» та ТОВ «ВІНАГРОПРОМ», указане обладнання знаходилось у безперервній експлуатації за його цільовим призначенням...».
Підсумовуючи викладене та надані на вимогу експерта сторонами по справі вихідні дані, слід зауважити, що зазначені у пунктах 1 - 4 формулювання щодо технічного стану різниться та унеможливлює експерту одноосібно здійснити визначення дійсного технічного стану об`єктів дослідження станом на 29.12.2014, з урахуванням вимог абзацу 4 пункту 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5.
Водночас, зважаючи на той факт, що неможливо ідентифікувати технічний стан об`єктів дослідження, як майно справне та працююче, єдиний розрахунок при визначенні вартості майна, що можливо довести та провести відповідні розрахунки - це розрахунок обладнання по вартості металів і сплавів, що містяться в об`єктах дослідження. Розрахунок буде здійснюватися як сума валових доходів, які очікується отримати від реалізації об`єктів оцінки як єдиного цілого або його складових частин виходячи з принципу найбільш ефективного використання за вирахуванням очікуваних витрат, пов`язаних з такою ліквідацією. Отже, в даному випадку ринковою вартістю майна буде вартість ліквідації, тобто ринкова вартість буде прирівняна до вартості ліквідації. Експерт виходив з припущення, що вартість об`єктів дослідження не може бути меншою ніж вартість їх ліквідації.»
Таким чином, до повноважень суду не відноситься визначення стану обладнання та ціни, з наявних матеріалів справи неможливо визначити дійсний технічний стан обладнання, придатним чи не придатним воно було на момент відчуження, в якому вигляді та стані воно відчужувалось, для цього необхідні спеціальні знання, якими виключно наділений експерт, в матеріалах справи є висновок судової екпертизи, який суд вважає найбільш обгрунтованим та незалежним, а тому визначенням вартості обладнання є висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 04.03.2024р., оскільки в ньому зазначено та враховано всі докази та матеріали щодо стану спірного обладнання.
Згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №19082/23-53 від 04.03.2024р. станом на 29.12.2014 року ринкова вартість рухомого майна виробничого обладнання, що належало на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К, а саме: обладнання у кількості 267 одиниць, згідно додатку № 1 до Договору застави № 176/12/13-KL/S-1 від 02.07.2013 року та Додатку №1 до Договору купівлі - продажу від 29.12.2014 року (виходячи із припущення, що технічний стан обладнання відповідав стану непридатний), могла складати 3375820,82грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що стягненню з Фермерського господарства «Агрохолдинг 2007» (68261, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Кулевча, вул. Центральна, 47, код ЄДРПОУ 34505393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К (67452, Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна 58, код ЄДРПОУ 31892908) відшкодування вартості обладнання для виробництва та зберігання вина у кількості 267 одиниць підлягає сума, визначена у висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №19082/23-53 від 04.03.2024р. - 3375820,82грн.
Однак, ФГ «Агрохолдинг-2007» звернулось до суду із заявою про застосування двосторонньої реституції, в якій просить суд при вирішенні питання про стягнення за недійсним правочином провести зустрічне зарахування вимог та зменшити суму відшкодування на 1803559грн., оскільки ФГ «Агрохолдинг-2007» на виконання недійсного договору сплатило вартість придбаного обладнання на суму 1803559грн., що підтверджується банківською випискою. Вказані кошти були сплачені на користь ПАТ «Златобанк», яке здійснювало продаж майна від імені ТОВ «Ланжерон і К». Тому, юридичним наслідком визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.12.2014р. є повернення ФГ «Агрохолдинг-2007» сплачених ним грошових коштів, що створює зустрічну вимогу ФГ «Агрохолдинг-2007» до ТОВ «Ланжерон і К» щодо стягнення 1803559грн.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 16.11.2018р. АТ «Златобанк» надано до суду виписку по особовим рахункам та зазначено, що нею підтверджується погашення заборгованості ТОВ «Ланжерон і К» по кредитному договору укладеному з АТ «Златобанк», за рахунок коштів перерахованих ФГ «Агрохолдинг 2007» в рахунок оплати за придбання виробничого обладнання 29.12.2014р. на суму 1803559грн.
Що стосується посилання арбітражного керуючого , що зустрічне зарахування вимог неможливе, оскільки грошові кошти за недійсним правочином були отримані ПАТ «Златобанк», а не боржником ТОВ «Ланжерон і К», то воно судом відхиляється, оскільки ПАТ «Златобанк» відчужував спірне майно від імені боржника ТОВ «Ланжерон і К», про що прямо зазначено в договорі купівлі-продажу від 29.12.2014р.
Так, у Постанові ВС від 23.09.2021р. по справі №904/1907/15 викладена наступна правова позиція: «Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Тлумачення змісту частини першої статті 216 ЦК України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.
Такі юридичні наслідки під час виконання сторонами недійсного правочину поєднуються з реституційними, які полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину.
Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами.
Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.»
Частиною 11 ст. 238 ГПК України передбачено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства та судову практика, а також те, що ФГ «Агрохолдинг-2007» вже сплачено грошові кошти за недійсним правочином, суд приходить до висновку про застосування двосторонньої реституції шляхом проведення зустрічного зарахування вимог та зменшення суми відшкодування на 1803559грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. (вх.№117/20 від 13.01.2020р.) про відшкодування вартості майна частково, стягнення з Фермерського господарства «Агрохолдинг 2007» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К відшкодування вартості обладнання для виробництва та зберігання вина у кількості 267 одиниць 1572261 грн. 82 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. (вх.№117/20 від 13.01.2020р.) про відшкодування вартості майна - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Агрохолдинг 2007» (68261, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Кулевча, вул. Центральна, 47, код ЄДРПОУ 34505393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К (67452, Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна 58, код ЄДРПОУ 31892908) відшкодування вартості обладнання для виробництва та зберігання вина у кількості 267 одиниць 1572261 (один мільйон п`ятсот сімдесят дві тисячі двісті шістдесят одну) грн. 82 коп. та судовий збір на суму 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Наказ видати.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне рішення складено та підписано 23.05.2025р.
Суддя В.Д. Найфлейш
Суд | Іванівський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2025 |
Оприлюднено | 27.05.2025 |
Номер документу | 127603684 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Найфлейш В.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні