Рішення від 20.05.2025 по справі 916/1349/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1349/25Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бойченко О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Сірий Є.Г.,

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ВІА МЕДІА до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,НЕЗАЛЕЖНА ТЕЛЕКОМПАНІЯ НОРМА-ТВ про стягнення 90000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2025 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 916/1349/25; призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження на 29.04.2025 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 20.05.2025 р.

Представник відповідача у жодне засідання суду не з`явився. Про дату, час та місце їх проведення повідомлявся шляхом направлень ухвал на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштову адресу, проте останні повернулись не врученими з відміткою поштової установи про відсутність адресата.

З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, відсутності повідомлення про інші адреси, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення засідань суду, тому неявка представника не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено позивачу можливість участі його представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням онлайн сервісу відеозв`язку ,,EASYCON.

Згідно з приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 20.05.2025 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ВІА МЕДІА (далі ТОВ ,,ВІА МЕДІА) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,НЕЗАЛЕЖНА ТЕЛЕКОМПАНІЯ НОРМА-ТВ (далі ТОВ ,,НЕЗАЛЕЖНА ТЕЛЕКОМПАНІЯ НОРМА-ТВ ) заборгованість в розмірі 90000,00 грн.

В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ВІА МЕДІА посилається на невиконання відповідачем умов ліцензійного договору від 02.10.2023 р. № 60/С/23 в частині оплати щомісячної ліцензійної винагороди за період з липня по грудень 2024 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, з огляду на що розгляд справи здійснено за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

02.10.2023 р. між ТОВ ,,ВІА МЕДІА (Телеканал) та ТОВ ,,НЕЗАЛЕЖНА ТЕЛЕКОМПАНІЯ НОРМА-ТВ (Провайдер) укладено ліцензійний договір № 60/С/23 (Договір), згідно з п.1.1 якого Телеканал надає Провайдеру невиключне право на програми для розповсюдження програм серед абонентів на території протягом строку дії Договору шляхом ретрансляції програм у роздільній якості SD та/або HD в аналоговому, цифровому форматі через телемережі, які належать Провайдеру або використовуються ним, за умови, що Провайдер зобов`язується забезпечити контрольованість розповсюдження по телемережам сигналу, який несе програми, розповсюдження програми лише авторизованим абонентам…

Сторони зобов`язуються підписувати та скріплювати своєю печаткою двосторонні акти виконаних договірних зобов`язань у кожному звітному місяці до 10 числа кожного місяця. Телеканал направляє Провайдеру 2 (два) примірники проекту акту, оформлених з своєї сторони. Провайдер зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання акту розглянути, оформити і повернути Телеканалу 1 (один) примірник оформленого акту Телеканалу. У випадку, якщо у вказаний строк Провайдер не надіслав Телеканалу оформлений примірник акту або мотивовану відмову від оформлення, акт вважається оформленим Провайдером, а право ретрансляції/розповсюдження належно наданим у відповідному звітному місяці. Для уникнення сумнівів сторони додатково погодили, що надання права ретрансляції/розповсюдження здійснюється на підставі Договору, і відсутність оформленого сторонами акту не дає Провайдеру підстав оспорювати факт надання йому відповідного права ретрансляції/розповсюдження та не звільняє від обов`язку сплачувати винагороду (п.1.7. Договору).

Провайдер гарантує, що: належно сплачуватиме ліцензійну винагороду (роялті) за право ретрансляції/розповсюдження (п.2.2.1 Договору).

Провайдер зобов`язується: вчасно та у повному обсязі проводити розрахунки з Телеканалом згідно з умовами цього Договору (п.2.4.8 Договору).

Провайдер виплачує Телеканалу щомісячну ліцензійну винагороду (роялті) за право ретрансляції/розповсюдження, надане згідно п.1.1 цього Договору, в порядку та на умовах, визначених в додатку № 1 до цього Договору (п.3.1 Договору).

Цей Договір набуває чинності з ,,02 жовтня 2023 р. і діє до ,,31 грудня 2024 р. включно, а в частині розрахунків до повного виконання (п.6.1. Договору).

Додатком № 1 до Договору є ,,Умови та порядок виплати ліцензійної винагороди, відповідно до п.п.1,2 якого: сторони погодили розмір щомісячної ліцензійної винагороди (роялті) Телеканала за надання права ретрансляції/розповсюдження на програми, включені у пакет ,,Сіnе+, згідно з п.1.1 Договору, яку Провайдер зобов`язується сплачувати Телеканалу щомісячно; розмір щомісячної ліцензійної винагороди (роялті) за програми, включені у пакет ,,Сіnе+, становить 15000,00 грн; Провайдер сплачує ліцензійну винагороду (роялті), передбачену п.1 цього додатку, в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Телеканалу, не пізніше ніж до 20 числа кожного календарного місяця за попередній звітний місяць. Оплата здійснюється в українській грошовій одиниці в гривнях.

Договір та додаток до нього підписано представниками та скріплено печатками контрагентів.

На виконання Договору у період з липня 2024 р. по грудень 2024 р. надано невиключне право ретрансляції/розповсюдження на програми на загальну суму 90000,00 грн, у зв`язку Телеканалом оформлено акти виконаних договірних зобов`язань № 4078 від 31.07.2024 р. на суму 15000,00 грн, № 4613 від 31.08.2024 р. на суму 15000,00 грн, № 5150 від 30.09.2024 р. на суму 15000,00 грн, № 5814 від 31.10.2024 р. на суму 15000,00 грн, № 6381 від 30.11.2024 р. на суму 15000,00 грн, № 6955 від 31.12.2024 р. на суму 15000,00 грн, рахунки та акт звірки взаємних розрахунків, які разом з претензією від 22.01.2025 р. № 240 направлено на поштову адресу Провайдера.

Вказуючи на те, що претензію з додатками не вручено через відсутність адресата, доказом чого є трекінг з сайту Укрпошти та копія поштового конверту, в якому надсилалась кореспонденція, те, що листом від 10.02.2025 р. № 06-02/25 Провайдер, пославшись на власну неприбутковість, повідомив про припинення господарської діяльності з 01.01.2025 р. та про відмову від продовження Договору, проте жодних коштів не перерахував, Телеканал звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно з приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)...

В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.ч.1,3,4 ст.1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, господарський суд зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є ліцензійний Договір.

При цьому ТОВ ,,ВІА МЕДІА виконано належним чином взяті на себе обов`язки та надано Провайдеру невиключне право на ретрансляцію/розповсюдження програм на суму 90000,00 грн, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення актами виконаних договірних зобов`язань, підписаними позивачем.

В свою чергу ТОВ ,,НЕЗАЛЕЖНА ТЕЛЕКОМПАНІЯ НОРМА-ТВ у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,1109 ЦК України, ст.193 ГК України, умов Договору не перерахувало щомісячну ліцензійну винагороду за період з липня 2024 р. по грудень 2024 р., не дивлячись на те, що строк виконання кожного зобов`язання згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, п.3.1 Договору та п.2 додатку № 1 до Договору настав.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

При цьому господарський суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Так, відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з наведеного, потрібно зазначити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. При цьому кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо.

Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права, які враховуються за правилами ч.4 ст.236 ГПК України, зроблено в постанові Великої Палати Верховного суду від 21.06.2023 р. по справі № 916/3027/21.

Таким чином, відсутність у сторін цього судового спору належним чином оформлених первинних документів (актів з підписами відповідача) не усуває обов`язок останнього заперечувати проти доводів про виконання позивачем Договору, однак ТОВ ,,НЕЗАЛЕЖНА ТЕЛЕКОМПАНІЯ НОРМА-ТВ ніяким чином не спростувало твердження ТОВ ,,ВІА МЕДІА щодо неоплати вартості користування наданими правами (хоча в листі від 10.02.2025 р. № 06-02/25 фактично підтвердило існування договірних відносин до 01.01.2025 р.), тому, виходячи з матеріалів справи, господарський суд вважає більш вірогідним те, що Телеканал надав обумовлені послуги, а Провайдер умови Договору протиправно не виконує.

Крім того, в контексті наявності у Телеканалу права вимагати оплату за відсутності підписаного Провайдером акту слід звернути увагу на п.1.7. Договору, в якому сторони домовились, що названа обставина не свідчить про невиконання Телеканалом своїх зобов`язань та не звільняє Провайдера від обов`язку сплачувати винагороду.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов задоволено, 3028,00 грн судового збору, сплаченого за його подачу, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,НЕЗАЛЕЖНА ТЕЛЕКОМПАНІЯ НОРМА-ТВ (65123, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Генерала Бочарова, будинок 71, код 20946311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ВІА МЕДІА (02222, місто Київ, вулиця Рейгана Рональда, будинок 24, поверх 2, приміщення 19, код 35362752) 90000/дев`яносто тисяч/грн 00 коп. заборгованості, 3028/три тисячі двадцять вісім/грн 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 26 травня 2025 р.

Суддя Л.В. Лічман