Рішення

від 09.05.2025 по справі 916/5538/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5538/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 38728418) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 3А, код ЄДРПОУ 42601505) про стягнення 21 069,84 грн., з якої 14 083,49 грн. пеня, 5 383,14 грн. інфляційні втрати, 1 603,21 грн. 3 % річних

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 3А, код ЄДРПОУ 42601505) до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 38728418) про стягнення збитків у розмірі 86 205,07 грн.

Представники:

Від позивача Остапов В.В. (в порядку самопредставництва юридичної особи);

Від відповідача Мороз О.В. (адвокат, довіреність від 01.01.2025 № 2-С).

Зміст позовних вимог. Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії.

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ), (далі Позивач, ДП АМПУ) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІС» (далі Відповідач, ТОВ «Ю.КОМОДІТІС») про стягнення 21 069,84 грн., з якої 14 083,49 грн. пеня, 5 383,14 грн. інфляційні втрати, 1 603,21 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 20.01.2025.

08.01.2025 ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) про стягнення збитків у розмірі 86 205,07 грн.

Також, ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» подано Відзив на первісну позовну заяву (вхід. від 08.01.2025 № 453/25).

Ухвалою суду від 13.01.2025 прийнято зустрічну позовну заяву від 07.01.2025 (вх. 51/25 від 08.01.2025) до розгляду та постановлено об`єднати її в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/5538/24. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 20.01.2025.

Підготовче засідання призначене на 20.01.2025 не відбулося у зв`язку із повітряною тривогою, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 21.01.2025 призначено підготовче засідання на 07.02.2025.

21.01.2025 ДП АМПУ подано Відповідь на відзив за первісним позовом (вхід. № 2032/25).

23.01.2025 ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» подано Заперечення на відповідь на відзив за первісним позовом (вхід. № 2409/25).

29.01.2025 ДП АМПУ подано Відзив на зустрічну позовну заяву (вхід. № 3028/25).

30.01.2025 ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» подано Відповідь на відзив за зустрічним позовом (вхід. № 330/25).

Протокольною ухвалою від 07.02.2025 підготовче засідання відкладено на 19.02.2025.

11.02.2025 ДП АМПУ подано Заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вхід. № 4795/25).

Протокольною ухвалою від 19.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.03.2025.

У судовому засіданні оголошувались перерви протокольними ухвалами від 13.03.2025 до 27.03.2025, від 27.03.2025 до 10.04.2025, від 10.04.2025 до 16.04.2025, від 16.04.2025 до 30.04.2025.

У судовому засіданні 30.04.2025 судом відповідно до норм статті 219 Господарського процесуального кодексу України після судових дебатів оголошено про перехід до стадії ухвалення судового, відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 09.05.2025 об 11 год. 00 хв.

09.05.2025 проголошено скорочене рішення (вступна та резолютивна частини).

Заяви по суті. Пояснення та аргументи учасників справи.

Представник позивача - ДП АМПУ в судовому засіданні підтримав вимоги за первісним позовом в повному обсязі та просив суд задовольнити їх. Також просив відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

Вимоги за первісним позовом, із посиланням на статті 6, 11, 526, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України, частину першу статті 173, частини першу, сьому статті 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані несвоєчасним виконанням Відповідачем обов`язку з повернення надмірно сплачено суми попередньої оплати за Договором купівлі-продажу природного газу від 22.11.2023 № 83-В-АМПУ-23 (далі Договір від 22.11.2023).

Позивач зазначає, що ним за період січень-лютий 2024 року було сплачено на користь Відповідача 2 080 420,67 грн., а саме 30.01.2024 - 1 407 323,16 грн. та 28.02.2024 - 673 097,51 грн. Згідно з актами приймання-передачі газу за період січень-лютий 2024 року постачальником було поставлено природний газ на суму 1 972 358,70 грн. Отже надмірно було сплачено попередню плату за природний газ в сумі 108 061,97 грн. з ПДВ.

ДП АМПУ вказує, що листом від 17.10.2024 № 2255/15-04-07/Вих звернулось до Відповідача з вимогою повернути надмірно сплачену суму попередньої оплати, яку постачальник сплатив в добровільному порядку платіжною інструкцією від 18.10.2024 № 2235 та підписав акт звірки.

Позивач стверджує, що за умовами абзацу 3 пункту 5.1 Договору від 22.11.2023 Відповідач повинен був повернути надмірно сплачену суму попередньої оплати за період січень-лютий 2024 року не пізніше 20.04.2024, однак зробив це лише 18.10.2024.

Внаслідок чого, Позивачем за період з 21.04.2024 по 18.10.2024 нараховано: 14 083,49 грн. пені, 5 383,14 грн. інфляційних втрат, 1 603,21 грн. 3 % річних.

У Відповіді на відзив за первісним позовом (вхід. від 21.01.2025 № 2032/25) ДП АМПУ звертає увагу, що відповідно до пункту 5.1 Договору від 22.11.2023 постачальник зобов`язаний повернути надмірно сплачену суму попередньої оплати за газ до 20 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Тобто, за твердженням Позивача, договором визначено безумовний строк повернення переплати (до 20 числа наступного місяця) та початок перебіг строку починається з 1 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу, і не залежить від моменту пред`явлення вимоги споживачем (не містить додаткових умов).

Позивач наголошує, що станом на момент підписання актів прийому-передачі ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» було відомо про фактичний обсяг поставленого за договором у лютому-березні 2024 року Чорноморській філії ДП «АМПУ» природного газу у розмірі 135,9 куб. м. вартістю 1 972 358,70 грн., а також про факт переплати у сумі 108 061,97 грн.

Отже, на думку Позивача, після підписання актів приймання-передачі природного газу від 29.02.2024 та 31.03.2024, у ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» 20.04.2024 виникло зобов`язання з повернення надмірно сплаченої суми попередньої оплати, яку Відповідач безпідставно утримував.

При цьому, ДП АМПУ вважає, що посилання Відповідача на пункт 2.7 Договору від 22.11.2023 є хибним, оскільки даний пункт регулює відносини сторін щодо коригування договірних обсягів газу (тобто за договором в цілому по всіх філіях), а не обсягів щомісячного споживання, які коригуються шляхом подання Споживачем Постачальнику односторонніх добових номінацій (реномінацій) на виконання пункту 2.6 договору.

У Відзиві на зустрічну позовну заяву (вхід. від 29.01.2025 № 3028/25) та у Запереченнях на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вхід. від 11.02.2025 № 4795/25) ДП АМПУ наголошує на відсутності підстав для застосування пункту 7.7 Договору від 22.11.2023 щодо відшкодування збитків у випадку, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживаного газу є меншим підтвердженого постачальником обсягу.

При цьому, ДП АМПУ зазначає, що відповідно до пункту 5 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, підтвердженим обсягом природного газу є об`єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб свого споживача на відповідний період, який підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

А тому, на думку ДП АМПУ слід враховувати умови пункту 2.6 Договору від 22.11.2023 щодо коригування обсягів Газу протягом місяця поставки, яке визначається шляхом подання Споживачем Постачальнику добових номінацій (реномінацій).

ДП АМПУ стверджує, що виконання умов Договору від 22.11.2023 ним на електронну адресу ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» були подані добові номінацій (реномінації), відповідно до яких плановий об`єм природнього газу було скориговано до 141 900 м3, а фактичне споживання газу було 135 900 м3.

Різниця між фактичним обсягом (135 900 м3) та планованим обсягом (141 900 м3) становить - 6 000 м3 або ж 4.23 %.

А відповідно до пункту 7.8 Договору від 22.11.2023 відшкодування додаткових витрат не здійснюється якщо відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі ± 5 % від підтвердженого обсягу природного газу.

А відтак, на думку ДП АМПУ, відхилення на 4,23 % не є підставою для стягнення збитків в порядку визначеному п. 7.7 Договору від 22.11.2023.

Окрім того, відповідач за зустрічним позовом посилається на висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20 та від 26.10.2021 у справі № 904/6985/20, згідно із якими вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

При цьому, ДП АМПУ наголошує на тому, що ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» не надано доказів на підтвердження наявності повного складу цивільного правопорушення, зокрема наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Представник відповідача - ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» у судовому засіданні заперечував проти первісного позову в повному обсязі та просив відмовити у його задоволенні. Також просив задовольнити зустрічний позов повністю.

У Відзиві на первісну позовну заяву (вхід. від 08.01.2025 № 453/25) ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» зазначає, що відповідно до пункту 2.7 Договору від 22.11.2023 коригування договірних обсягів газу та періодів поставки газу узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до договору. А враховуючи, що сторонами не підписувались додаткові угоди щодо коригування обсягів газу у постачальника не виник обов`язок з повернення надмірно сплаченої суми попередньої оплати відповідно до абзацу 3 пункту 5.1 Договору від 22.11.2023.

Відповідач зазначає, що Позивач в особі Чорноморської філії ДП «Адміністрація морських портів України» протягом січня-лютого 2024 року фактично спожив менші обсяги газу ніж були погоджені між сторонами в Додатку № 2 до Договору від 22.11.2023. А тому, Позивач мав право на підставі частини другої статті 693 Цивільного кодексу України вимагати від постачальника повернення суми попередньої оплати, що ним й було зроблено шляхом надіслання листа-вимоги від 17.10.2024, який Відповідачем був виконаний невідкладно.

Тобто, обов`язок Відповідача з повернення сум передплати виник саме після отримання вказаної вимоги. А відтак, ним не було порушено умови договору щодо строку повернення попередньої оплати, у зв`язку з чим відсутні й підстави для настання негативних наслідків за порушення господарського зобов`язання у вигляді нарахування пені, згідно із пунктом 7.4.4 Договору від 22.11.2023, та відповідальності встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України.

У Запереченнях на відповідь на відзив за первісним позовом (вхід. від 23.01.2025 № 2409/25) і у Відповіді на відзив за зустрічним позовом (вхід. від 30.01.2025 № 330/25) ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» наголошує, що пунктом 5.1 Договору від 22.11.2023 встановлено строк для повернення попередньої оплати, який починається лише у разі здійснення коригування обсягів газу в бік зменшення. В іншому ж випадку грошові кошти отримані в якості оплати за газ зараховуються в якості попередньої оплати за наступні періоди поставки відповідно до другого абзацу пункту 5.4 Договору від 22.11.2023.

Відповідач зазначає, що саме такий порядок також встановлений пунктом 12 Розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496. Згідно із яким, у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Отже, за твердженням Відповідача, кошти Позивача на суму переплати були зараховані в рахунок поставки газу в наступні розрахункові періоди.

При цьому, ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» звертає увагу, що Договір від 22.11.2023 був укладений до кінця року з автоматичною пролонгацією. Письмової вимоги про повернення коштів Відповідач не отримував. А поставка газу за цим договором продовжує здійснюватися.

Однак, після отримання письмової вимоги від ДП АМПУ, сума переплати була повернута йому на наступний день.

Відповідач не погоджується із тлумаченням Позивача умов пункту 2.7 Договору від 22.11.2023 як таких, що стосуються лише коригування договірних обсягів газу (тобто за договором в цілому по всіх філіях), а не обсягів щомісячного споживання, корегування яких відбувається шляхом подання Споживачем Постачальнику односторонніх добових номінацій (реномінацій).

При цьому, Відповідач наголошує на відсутності жодних підстав для такого тлумачення умов пункту 2.7 Договору від 22.11.2023. Адже він не містить жодної вказівки на те, що «договірні обсяги» газу це в цілому по філіях, а обсяги щомісячного споживання та добові обсяги це вже «недоговірні обсяги».

ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» зазначає, що усі обсяги газу, які визначені умовами Договору від 22.11.2023 є договірними. Адже, Додатком № 2 до договору визначені «річні» та «щомісячні» обсягу газу, а пунктом 2.2 договору визначаються «добові» обсяги газу, які визначаються шляхом ділення місячного обсягу споживання на кількість днів роботи газоспоживного обладнання у відповідному місяці.

Це також узгоджується з підпунктом 5 пункту 6 Розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, яким регулюється порядок постачання природного газу споживачам, що не є побутовими, де визначено істотні та обов`язкові умови для цього виду договору: «річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення».

Отже, «річні», «місячні» та «добові» обсяги природного газу є істотними умовами договору поставки природного газу, були узгоджені сторонами в Договорі від 22.11.2023 (річні та щомісячні в Додатку № 2, а добові пунктом 2.2. Договору) і відповідно є договірними обсягами постачання природного газу, коригування яких здійснюється у відповідності до п.2.7 Договору шляхом підписання Додаткових угод.

При цьому, Відповідач зазначає, що пункт 2.6 Договору від 22.11.2023 містить умову, що коригування шляхом подання добових номінацій (реномінацій) протягом місяця може здійснюватися лише в межах узгоджених місячних обсягів зазначених у Додатках або Додаткових угодах.

ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» наголошує, що обов`язок з повернення надмірно сплаченої суми передплати не виникає на підставі складання акта прийому-передачі газу за розрахунковий місяць, який лише фіксує фактичні спожиті обсяги газу, та може доказувати надмірне споживання (більше ніж було погоджено сторонами), або про факт недобору обсягу газу (менше ніж було узгоджено).

Підставою ж для повернення надмірно сплачених сум попередньої оплати може бути або Додаткова угода підписана сторонами на підставі пункту 2.7 Договору від 22.11.2023, або ж письмова вимога, передбачена пунктом 12 Розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496.

Окремо ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» зазначає, що оскільки проєкт Договору від 22.11.2023 був розроблений та підготовлений для підписання саме ДП АМПУ, про що свідчить QR-код на кожній сторінці договору, який генерує посилання на електронну систему документообігу ДП «Адміністрація морських портів України», що не міг фізично зробити Відповідач, в разі неможливості тлумачення умов договору за загальними правилами статті 213 Цивільного кодексу України, повинне застосовуватись правило тлумачення contra proferentem, та саме Позивач повинен нести ризик, пов`язаний із неясністю умов договору.

Зустрічна позовна вимога, із посиланням на статті 11, 22, 526, 611, 626 Цивільного кодексу України, пункт 10 частини першої статті 3, статтю 12 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, пункти 1, 2 Розділу VII Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, обґрунтовані завданням ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» збитків у вигляді недоотриманого доходу внаслідок споживання ДП АМПУ менших обсягів ніж були передбачені Договором від 22.11.2023.

ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» зазначає, що в результаті порушення ДП АМПУ умов договору та фактичного споживання обсягів газу менше ніж було замовлено без коригування договірних обсягів, шляхом підписання Додаткової угоди (п.2.7 Договору), позивачу за зустрічним позовом було завдано збитків у вигляді недоотриманого доходу (упущена вигода) від запланованого продажу обсягу газу, що дорівнює: за лютий 2024 року (100 - 68,377) х 14 813,93 грн. = 468 460 грн. 91 коп., за березень (75-67,523) х 14208,89 грн.= 106 239 грн. 87 коп., а всього 574 700 грн. 78 коп.

Однак, враховуючи складність розрахунків завданих збитків, сторони пункту 7.7 Договору від 22.11.2023 погодили договірний порядок розрахунку розміру завданих збитків.

Розмір збитків розрахованих ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» в порядку передбаченому п.7.7 Договору від 22.11.2023 становить:

- в результаті поставки газу в лютому 2024 року фактичний обсяг купленого Газу (згідно Акту) склав 68,377 тис. м. куб., а підтверджений обсяг газу (згідно Додатку 2 до Договору) 100 тис. м. куб. Враховуючи, що фактичний обсяг спожитого газу відрізняється від замовленого більше ніж на 5 %, пункт 7.8 Договору не застосовується. Таким чином, за підсумками лютого 2024 року сума збитків від невикористаного обсягу газу становить: (100 68,377) х 14 813,92 (узгоджена ціна за 1000 м.куб. Газу в лютому 2024 року) х 15 % (розмір облікової ставки НБУ розрахунковому періоді) = 70 269,09 грн.

- в результаті поставки газу в березні 2024 року фактичний обсяг купленого Газу (згідно Акту) склав 67,523 тис. м.куб., а підтверджений обсяг газу (згідно Додатку 2 до Договору) 75 тис.м3. Враховуючи, що фактичний обсяг спожитого газу відрізняється від замовленого більше ніж на 5 %, пункт 7.8 Договору не застосовується. Таким чином, за підсумками березня 2024 року сума збитків від невикористаного обсягу газу становить: (75 67,523) х 14 208,89 (узгоджена ціна за 1000 м3 Газу у березні 2024 року) х 15 % (розмір облікової ставки НБУ в розрахунковому періоді) = 15 935,98 грн.

А всього, сума нарахована збитків становить 86 205,07 грн. (70 269,09 + 15 935,98 = 86 205,07).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

22.11.2023 між ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» (Постачальник) і ДП АМПУ (Споживач) укладено Договір купівлі-продажу природного газу від 22.11.2023 № 83-В-АМПУ-23 (далі Договір від 22.11.2023). /т. І а.с. 41 50/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 22.11.2023 Постачальник зобов`язується передати Споживачу природний газ у власність (надалі Газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей Газ на умовах цього договору. Це договір надає можливість Постачальнику постачати Газ філіям Споживача.

Згідно із пунктами 2.2, 2.3 Договору від 22.11.2023 Постачальник зобов`язується передати Споживачу природний газ у власність (надалі - Газ), а Споживач зобов`язується оплатити та прийняти Газ відповідно до планових обсягів закупівлі Газу, наведених у Додатку 2, що є невід`ємною частиною цього Договору. Для кожної філії Споживача добова передача запланованого обсягу продажу Газу здійснюється виходячи з середньодобового обсягу передачі газу (далі Середньодобовий обсяг передачі). Середньодобовий обсяг передачі Газу визначається шляхом ділення місячного запланованого обсягу продажу Газу на кількість днів роботи газоспоживного обладнання у відповідному місяці. Можливі зміни місячних планових обсягів поставки Газу протягом дії Договору, з урахуванням фактичної потреби та обсягу видатків Споживача.

Пунктом 2.5 Договору від 22.11.2023 встановлено, що Обсяг Газу та строки його поставки визначаються та узгоджуються на кожен місяць шляхом подання Споживачем заявки Постачальнику щодо прогнозного споживання природного Газу (далі - Заявка). Заявка, подається Постачальнику у письмовій формі з використанням факсу або засобів електронного зв`язку не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю поставки Газу.

Постачальник зобов`язаний протягом одного робочого дня з моменту отримання Заявки, підтвердити Споживачу її прийняття до виконання (шляхом використання факсу або засобів електронного зв`язку) або відхилити її з наданням обґрунтованих письмових пояснень Споживачу щодо неможливості прийняття до роботи даної Заявки.

На підставі підписаної Додаткової угоди у Постачальника виникають зобов`язання щодо поставки Газу, а у Споживача виникають зобов`язання щодо оплати отриманого Газу.

Відповідно до пункту 2.6 Коригування обсягів Газу протягом місяця поставки визначається шляхом подання Споживачем Постачальнику добових номінацій (реномінацій):

- до 12-00 годин доби, що передує добі постачання природного газу (D-1) - подає планову заявку (номінація);

- до 17-00 годин доби, в якій здійснюється постачання природного газу (D) - подає коригування планового обсягу (реномінація).

Відкориговані протягом місяця поставки Газу не повинні перевищувати договірні обсяги Газу у відповідному місяці, зазначені у відповідних додатках (Додаткових угодах) до цього Договору.

Пунктом 2.7 Договору від 22.11.2023 визначено, що коригування договірних обсягів Газу та періодів поставки Газу узгоджується Сторонами шляхом підписання Додаткових угод до даного Договору.

Кількість Газу, яка передається Споживачу на умовах цього Договору, визначається засобами вимірювальної техніки, атестованими в органах Держстандарту України, що встановлені у Споживача, та які повинні відповідати Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання», затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, державним стандартам, нормативним та методичним документам Держспоживстандарту України, експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки (пункт 3.1 Договору від 22.11.2023).

Згідно із пунктами 3.3, 3.4 Договору від 22.11.2023, право власності на Газ від Постачальника до Споживача переходить в пункті приймання- передачі Газу в магістральному трубопроводі (в точках комерційного обліку). Приймання-передача Газу, поставленого Постачальником Споживачу у відповідному місяці, оформляється щомісячними Актами приймання-передачі Газу.

Акти приймання-передачі Газу, що зазначені у пункті 3.4 цього Договору, складаються Споживачем за формою, наданою Постачальником, до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.5 Договору від 22.11.2023).

Пунктом 5.1 Договору від 22.11.2023 визначено, що оплата за поставлений Споживачу Газ здійснюється на умовах попередньої оплати, до 1 числа відповідного розрахункового періоду сплачується обсяг замовленого Газу, відповідно Заявки, за умови отримання Рахунку від Постачальника, який надається у термін, достатній для проведення банківських розрахунків з можливістю надходження грошових коштів на рахунок Постачальника до 1 числа відповідного розрахункового періоду. Рахунок на оплату надається Споживачу Постачальником електронними засобами передачі інформації (електронною поштою або з використанням факсу) та поштою. До оплати Споживач приймає той примірник Рахунку на оплату, який він отримає першим.

У разі здійснення коригування лімітів Газу в бік збільшення, остаточний розрахунок проводиться за фактом споживання Газу до 15 числа місяця наступного за місяцем передачі Газу.

У разі здійснення коригування обсягів Газу в бік зменшення. Постачальник перераховує на поточний рахунок Споживача надмірно сплачену суму попередньої оплати за Газ до 20 числа місяця наступного за місяцем передачі Газу.

Пунктом 5.2 Договору від 22.11.2023 визначено, що датою оплати Споживачем Газу є дата надходження грошових коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 5.4 Договору від 22.11.2023, в платіжних дорученнях Споживач повинен обов`язково зазначати номер цього Договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Споживача за цим Договором, Постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за Газ, поставлений в попередні періоди за цим Договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

У пункті 7.1 Договору від 22.11.2023 вказано, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Згідно із підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 Договору від 22.11.2023, за прострочення термінів повернення надмірно сплаченої суми попередньої оплати за Газ, Постачальник сплачує Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день прострочення платежу, від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7.7 Договору від 22.11.2023, відшкодування збитків Споживачем Постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадку, зокрема, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання Газу, що закуплений Споживачем за цим Договором, буде менший підтвердженого Постачальником обсягу Газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Постачальник має право вимагати, від Споживача відшкодування обґрунтованих збитків у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від вартості невикористаного обсягу газу за звітний період.

Пунктом 7.8 Договору від 22.11.2023 передбачено, що відшкодування додаткових витрат Споживачем не здійснюється, якщо фактичний обсяг споживання в розрахунковому періоді відрізняється від підтвердженого обсягу природного газу не більше ніж на ± 5 %.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.2 Договору від 22.11.2023 він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 в частіші поставки Газу, а в частині прийняття Газу та здійснення розрахунків - до повного їх виконання. Дія Договору вважається продовженою на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до останнього дня терміну дії Договору жодна з Сторін письмово не повідомила іншу Сторону про припинення даного Договору у встановлений термін.

Додатком 2 до Договору від 22.11.2023 визначено наступні обсяги постачання природного газу для Чорноморської філії ДП «АМПУ»: січень 95 тис. м.куб; лютий 100 тис. м.куб; березень 75 тис. м.куб; листопад 50 тис. м.куб; грудень 120 тис. м.куб, а разом 440 тис. м.куб.

До Договору від 22.11.2023 були укладені Додаткові угоди від 26.01.2024 № 1 та від 23.02.2024 № 2, якими змінені умови щодо ціни природного газу.

Судом встановлено, що на виконання Договору від 22.11.2023 ДП АМПУ сплачено постачальнику 2 080 420,67 грн, а саме: 1 407 323,16 грн. за платіжним дорученням від 30.01.2024 № 247; 673 097,51 грн. за платіжним дорученням від 28.02.2024 № 474. /т. І а.с. 51, 53/.

ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» і Чорноморською філією ДП «АМПУ» складено та підписано Акти приймання-передачі Газу природного на загальну суму 1 972 358,70 грн. в т.ч. ПДВ, а саме: 1 012 931,95 від 29.02.2024, обсяг газу 68,37700 тис.м3; 959 426,75 грн. від 31.03.2024, обсяг газу 67,52300 тис.м3. /т. І а.с. 52, 54/.

Отже, залишок передплати становив 108 061,97 грн. (2 080 420,67 - 1 972 358,70 = 108 061,97).

17.10.2024 Чорноморською філією ДП «АМПУ» на адресу ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» направлено лист № 2255/15-04-07/Вих, в якому, із посиланням на пункт 5.1 Договору від 22.11.2023 вимагала невідкладно повернути надмірно сплачену суму попередньої оплати за природний газ в сумі 108 061,97 грн. /т. І а.с. 55/.

18.10.2024 ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» сплатило на користь Чорноморської філії ДП «АМПУ» суму 108 061,97 грн. із вказівкою в призначенні платежу про повернення зайво перерахованих коштів за Договором від 22.11.2023. /т. І а.с. 56/.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою, другою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Щодо первісного позову.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за період з 21.04.2024 по 18.10.2024 нараховано: 14 083,49 грн. пені, 5 383,14 грн. інфляційних втрат, 1 603,21 грн. 3 % річних.

До предмету доказування за заявленими первісними позовними вимогами відносяться обставини наявності чи відсутності прострочення виконання обов`язку постачальника з повернення надмірно сплаченої суми попередньої оплати.

Спірним питанням між сторонами є саме момент (дата) виникнення цього обов`язку.

Суд не приймає довід ДП АМПУ про те, що обов`язок з повернення надмірно сплаченої суми передплати виникає на підставі складання акта прийому-передачі газу за розрахунковий місяць, оскільки цей документ лише фіксує фактичні спожиті обсяги газу, та може доказувати надмірне споживання (більше ніж було погоджено сторонами), або про факт недобору обсягу газу (менше ніж було узгоджено).

Як вже зазначалось, відповідно до абзацу третього пункту 5.1 Договору від 22.11.2023, на який Посилається Позивач, у разі здійснення коригування обсягів Газу в бік зменшення. Постачальник перераховує на поточний рахунок Споживача надмірно сплачену суму попередньої оплати за Газ до 20 числа місяця наступного за місяцем передачі Газу.

При цьому, пунктом 2.6 Договору від 22.11.2023 передбачено коригування обсягів газу протягом місяця поставки шляхом подання споживачем постачальнику добових номінацій (реномінацій).

Однак, щомісячні обсяги поставки товару визначені Додатком 2 до Договору від 22.11.2023, в якому передбачено постачання природного газу протягом січня, лютого, березня, листопада, грудні у загальному розмірі 440 тис. м.куб.

Пунктом 2.5 Договору від 22.11.2023 передбачено визначення та узгодження поставки газу на кожен місць шляхом подання споживачем заявки постачальнику, підтвердження прийняття її до виконання та укладення відповідної додаткової угоди до договору.

А пунктом 2.7 Договору від 22.11.2023, на який посилається Відповідач, визначено, що коригування договірних обсягів Газу та періодів поставки Газу узгоджується Сторонами шляхом підписання Додаткових угод до даного Договору.

Отже, одночасна наявність в договорі положень щодо корегування обсягів газу шляхом добових номінацій (реномінацій), (пункт 2.6), і шляхом підписання додаткових угод (пункт 2.7), створює конкуренцію між цими умовами договору, і, як наслідок, неясність змісту домовленості (умови) щодо способу такого корегування, що впливає на визначення моменту (дати) виконання обов`язку постачальника з повернення надмірно сплаченої суми попередньої оплати відповідно до пункту 5.1 Договору від 22.11.2023.

За приписами частини першої статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.

У частинах третій, четвертій статті 213 Цивільного кодексу України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Верховний Суд у постановах від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц та від 17.04.2019 № 927/430/17, від 27.02.2020 у справі № 910/1121/19 зазначив, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 Цивільного кодексу України, слід застосовувати принцип contra proferentem.

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

За допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 Цивільного кодексу України, з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо, адже, як вже зазначалося, пункти 2.6 та 2.7 Договору від 22.11.2023 нього фактично містять протилежні за своїм змістом умови щодо порядку корегування обсягів поставки, що створює конкуренцію між ними.

Договір від 22.11.2023 був розроблений та підготовлений для підписання саме ДП АМПУ, про що свідчить QR-код на кожній сторінці договору, який генерує посилання на електронну систему документообігу ДП «Адміністрація морських портів України». Вказана обставина не заперечується ДП АМПУ.

З урахуванням того, що умови неясного змісту включені до Договору від 22.11.2023 саме з ініціативи ДП АМПУ, вони повинні тлумачитись на користь постачальника (ТОВ «Ю.КОМОДІТІС»), як можливість коригування обсягів поставки газу за договором, наслідком чого є визначення розміру надмірно сплачених сум, лише шляхом укладення додаткових угод до нього.

Отже, підставою для повернення надмірно сплачених сум попередньої оплати може бути або Додаткова угода підписана сторонами на підставі пункту 2.7 Договору від 22.11.2023, або ж письмова вимога, передбачена пунктом 12 Розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У даному випадку ДП АМПУ звернулось до ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» з листом (вимогою) від 17.10.2024 № 2255/15-04-07/Вих, яка була задоволена Відповідачем вже наступного дня шляхом сплати суму 108 061,97 грн. за платіжною інструкцією від 18.10.2024.

Тобто, платіж за вимогою було здійснено у строк визначений нормами частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. А тому відсутнє прострочення виконання обов`язку постачальником з повернення надмірно сплаченої суми попередньої оплати.

А за відсутності прострочення зобов`язання, нарахування Позивачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат є неправомірним.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову ДП АМПУ до ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» про стягнення 21 069,84 грн., з якої 14 083,49 грн. пеня, 5 383,14 грн. інфляційні втрати, 1 603,21 грн. 3 % річних.

Щодо зустрічного позову.

ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» вважає своїми збитками суми недоотриманого доходу внаслідок споживання ДП АМПУ менших обсягів ніж були передбачені Договором від 22.11.2023.

Розмір збитків розрахованих ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» в порядку передбаченому п.7.7 Договору від 22.11.2023 становить:

1) за підсумками поставки газу в лютому 2024 року - сума збитків від невикористаного обсягу газу становить: (100 68,377) х 14 813,92 (узгоджена ціна за 1000 м.куб. Газу в лютому 2024 року) х 15 % (розмір облікової ставки НБУ розрахунковому періоді) = 70 269,09 грн.

2) за підсумками березня 2024 року сума збитків від невикористаного обсягу газу становить: (75 67,523) х 14 208,89 (узгоджена ціна за 1000 м3 Газу у березні 2024 року) х 15 % (розмір облікової ставки НБУ в розрахунковому періоді) = 15 935,98 грн.

А всього, сума нарахована збитків становить 86 205,07 грн. (70 269,09 + 15 935,98 = 86 205,07).

Згідно із частинами першою, другою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частинами першою, другою статті 217 Господарського кодексу України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною третьою статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків (шкоди); 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, договір постачання повинен містити такі істотні умови, зокрема: порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Як вже зазначалось, згідно із підпунктом 1 пункту 7.7 Договору від 22.11.2023, відшкодування збитків Споживачем Постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадку, зокрема, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання Газу, що закуплений Споживачем за цим Договором, буде менший підтвердженого Постачальником обсягу Газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Постачальник має право вимагати, від Споживача відшкодування обґрунтованих збитків у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від вартості невикористаного обсягу газу за звітний період.

Вказані умови договору відповідають положенням підпункту 1 пункту 1 Розділу VII Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, згідно із яким, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Суд відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновок викладений у пункті 5.13 постанови Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 911/1893/22, згідно із яким, право постачальника вимагати на підставі Правил та договору від споживача відшкодування збитків за перевищення/недовикористання останнім замовленого об`єму природного газу не звільняє позивача від тягаря доказування понесених збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.06.2022 у справі № 904/6994/20.

Також суд враховує висновки викладені у пунктах 51 56 постанови Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20, згідно із якими, що пункт договору та підпункт 2 пункту 1 розділу VI Правил № 2496 хоча й передбачають можливість відшкодування збитків споживачем, проте наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення зазначених сум збитків. Суд звертає увагу на те, що право на стягнення збитків із споживача не звільняє постачальника (Позивача) від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Отже, оскільки ТОВ «Ю.КОМОДІТІС» стверджується про завдання йому збитків у зв`язку із недоотриманням доходу внаслідок споживання ДП АМПУ менших обсягів ніж були передбачені Договором від 22.11.2023, саме на позивача за зустрічним позовом покладається тягар доказування понесених збитків та їх розміру, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками.

Однак, ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності повного складу цивільного правопорушення, зокрема наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. А за відсутності цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» до ДП АМПУ про стягнення збитків у розмірі 86 205,07 грн.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, частиною першою, пунктами 1, 4 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 14, статтею 22, частиною першою статті 202, частинами третьою, четвертою статті 213, частиною першою статті 509, статями 525, 526, статтею 530, статтею 549, частиною першою статті 610, частиною першою статті 612, частиною першою статті 626, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 637, частиною першою статті 691, частинами першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193, частинами першою, другою статті 216, частинами першою, другою статті 217, статтями 224, 225 Господарського кодексу України, пунктом 6 частини п`ятої статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, пунктом 12 Розділу ІІ, підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, статтями 2, 13, 73, 74, 75, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Чорноморської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Чорноморськ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ю.КОМОДІТІЗ про стягнення 21 069,84 грн., з якої 14 083,49 грн. пеня, 5 383,14 грн. інфляційні втрати, 1 603,21 грн. 3 % річних відмовити повністю.

2. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ю.КОМОДІТІЗ до Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Чорноморської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Чорноморськ) про стягнення збитків у розмірі 86 205,07 грн. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 23 травня 2025 р.

Суддя Ю.А. Шаратов